Н-А-Д-І-Я: Вибране

liza Bird

Єство вибирає сонце

Витає  повсюди  запах  полину,
Куди  ідемо?  Затоптали  траву...
Кружляти  хотілось  біля  жасмину,
Цвіт  білий  зібрав  неймовірну  красу.

Думки  різнобарв’ям  світлим  полинуть,
Вони  не  сприймають  погоду  сумну,
І  навіть  колючі  стіни  ожини,
Не  зможуть  затримати  знову  журбу.

Скоріше  прибрати  б  сірий  ввесь  колір,
З  душею  похмурий  в  незгоді  завжди,
Єство  вибирає  сонце,  то  ж  промінь,
Зігріє...  Не  буде  ні  сліз,  ні  біди.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012569
дата надходження 05.05.2024
дата закладки 08.05.2024

liza Bird

Тільки вперед

Сльози  течуть  щоденно  рікою,
Зводити  досить  змучену  душу,
Треба  наразі  бути  міцною,
Дуже  багато  мокрого  блюзу.

Звісно  дається  щастя  пожити,
Думаєш  кожний  має  можливість?
Щиро  подякуй  Богу  щоднини,
Надто  важливо  мати  терпимість.

Наше  життя,  завжди  на  відмінно?
Пройдемо  прогру...  знову  навчання,
Скрута  гартує  волю  сумлінно,
Тільки  вперед  крокуй  без  вагання.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012668
дата надходження 07.05.2024
дата закладки 08.05.2024

Веселенька Дачниця

Світло із любові (слова до пісні)

                                                                                                                                                                                   
Світить  місяць,  сяють  зорі  тай  посеред  ночі  
Полюбила  козаченька  за  карії  очі.                                                  

Полюбила,  тай  не  знала,  що  в  нього  є  пара,                    
Тепер  ходжу  і  ридаю,  як  чорная  хмара.                                  

Карі  очі,  чорні  брови,  дівоча  то  доля  !                                        
Навкруги  сади  буяють  -  самітна  тополя…                              

Не  горюй  дівоче  серце,  буде  тобі  пара  !                                        
Он  горнеться  клен  до  тебе  –  розвіються  хмари                

Все  проходить,  все  минає  –  світло  із  любові  !                      
Ще  сплетуться  рученята,  як  віти  вербові  -                              

ТрепЕтою  обізвешся  -  знайдеш  свою  долю  !                              
І  розквітнуть  оченята,  як  волошки  в  полі.                                    
                                                                             В.  Ф.  -  28.  04.  2024

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012697
дата надходження 07.05.2024
дата закладки 08.05.2024

Чайківчанка

Зацвіла медунка у травні

Зацвіли  квіточки  медунки
Від  променя  сонечка  на  землі.  
Перші  весняні  поцілунки
На  своїх    крилах  їм  несуть  джмелі.

Зацвіла  медунка  у  травні
Немов  принцеса  -  діва  у  казці.
Чорні  очка,  красиві  гарні
Зваблюють    у  свій  рай  -  в    божій  ласці.

Сяють,  як  зірочки  яскраві
У  смарагдових  травах  у  росі.
 Дзвіночки  цвітуть  у  октаві
Фіолетово  -рожевій  красі.

 Захищають  квітку  дерева  
Від  дощику  ,і  спеки    та  й  вітру.
Кличе  у  сад-  пора  травнева
У  гай,  там  ,  де  сонячна  палітра.

Ніжні  квіти  весни  -    медунки
Надихають  нас  нектаром  життя.
Це  перші  сонячні  цілунки
У  душі  народжують  почуття.

Медунки  квіточки  запашні  
Цвітуть  біля  хати  у  садочку.
Соловей  співає  їм  пісні
Дарує  мить  щастя  -    у  віночку.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012751
дата надходження 08.05.2024
дата закладки 08.05.2024

Ніна Незламна

У небеса летять слова

Болить  душа.  У  небеса,
Летять  слова  Христос  Воскрес,
А  в  Україні  йде  війна,
Молюсь  Воїстино  Воскрес,
Невзначай  падає  сльоза…

Під  серцем  щем,  квітне  весна,
Скрізь  роси  -  сльози  матусі,
Не  зустріча  сина  вона,
Вже  третій  рік  у  розлуці,
Бо    ж  рідну  землю  захища…

У  молитвах  із  відчуттям,
Не  втратить  віру  й  надію,
Наперекір  війні,  вітрам,
Знову  плекать  свою  мрію,
З  часом    розквітне  країна!

І  просить  Бога  поможи!
Захисти  цвіт  України!
Весна  новІ  сплете  вінки
У  самоцвітах  родині,
Щоб  вишивались  рушники
Для  караваю  й  весілля!

   ***
 З  Великоднем,  шановні  друзі!
Не  втратьмо  й  ми  віри  на  волю,
Почуй  Всевишній,  дай  кращу  долю!
Пошли  нам  миру  і  добра  в  кожну  світлину!  
Христос  Воскрес!
                                         Воістино  Воскрес!

                                                   05.05.2024р
 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012539
дата надходження 05.05.2024
дата закладки 05.05.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Молитва - і подяка, і благання (тріолет)

Молитва  -  і  подяка,  і  благання,
В  ній  розум  і  сердечні  відчуття,
На  Божу  поміч  щире  сподівання.
Молитва  -  і  подяка,  і  благання,
Очищення  душі  із  завмиранням,
В  один  потік  -  духовності  злиття.
Молитва  -  і  подяка,  і  благання,
В  ній  розум  і  сердечні  відчуття.






Усіх  наших  захисників,  друзів,  одноклубників  вітаю  Вас  і  Ваші  родини  зі  Світлим  Христовим  Воскресінням!  Здоров'я,  миру  і  Божого  благословіння!

ХРИСТОС  ВОСКРЕС!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012518
дата надходження 05.05.2024
дата закладки 05.05.2024

Ніна Незламна

У небеса летять слова

Болить  душа.  У  небеса,
Летять  слова  Христос  Воскрес,
А  в  Україні  йде  війна,
Молюсь  Воїстино  Воскрес,
Невзначай  падає  сльоза…

Під  серцем  щем,  квітне  весна,
Скрізь  роси  -  сльози  матусі,
Не  зустріча  сина  вона,
Вже  третій  рік  у  розлуці,
Бо    ж  рідну  землю  захища…

У  молитвах  із  відчуттям,
Не  втратить  віру  й  надію,
Наперекір  війні,  вітрам,
Знову  плекать  свою  мрію,
З  часом    розквітне  країна!

І  просить  Бога  поможи!
Захисти  цвіт  України!
Весна  новІ  сплете  вінки
У  самоцвітах  родині,
Щоб  вишивались  рушники
Для  караваю  й  весілля!

   ***
 З  Великоднем,  шановні  друзі!
Не  втратьмо  й  ми  віри  на  волю,
Почуй  Всевишній,  дай  кращу  долю!
Пошли  нам  миру  і  добра  в  кожну  світлину!  
Христос  Воскрес!
                                         Воістино  Воскрес!

                                                   05.05.2024р
 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012539
дата надходження 05.05.2024
дата закладки 05.05.2024

Катерина Собова

Рука допомоги

Поміч    в    нас    гуманітарна  –
В    дійсність    перетворить    мрію:
Тут    всім    бідним    пропонують
Одяг,    крупи    і    олію.

-Треба,    мамо,    нам    туди    йти,-
Попросила    мала    Люда,-
Миттю    ця    гуманітарка
Допоможе    добрим    людям.

Я    учора    подивилась  -
Тьоті    в    татовім    планшеті
Зовсім    голі:    одна    в    туфлях,
Друга    -    в    білому      береті.

Вони    мерзнуть    біля    ліжка,
Одна    з    них    -    така    худенька,
Нема    ковдри,    щоб    укритись,
Простирадло    -    й    те    тоненьке.

Третя    чухалася    в    ліжку,
Бо    її    кусали    блохи,
На    ногах    були    у    неї  
З    візерунками    панчохи.

Ми    попросимо    на    пункті
Для    жінок    цих    одежину,
Щоб    змогли    вони    зігріти
Свої    груди,    ноги    й    спину.

В    школі    вчителька    казала  –
Треба    всім    допомагати,
Буде    це    приємно    тьотям
І    радіти    буде    тато!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012111
дата надходження 29.04.2024
дата закладки 29.04.2024

Ніна Незламна

Вишневі пелюстки

Розвівала  вишня  пелюстки  додолу,
Шубостливий  вітер,  здіймав  у  висоти,
Та  зненацька  впали  прямо  на  дорогу,
Не  знайшлася  доля,  певно    Боги  проти.

Тож    навіщо  квітла  з  колисковим  співом,
Все  ж  втішалась  світом    й  ранньою  весною,
Ой  та  нащо    ж    зрада,  суперечка  з  гнівом,
Замовкало  серце,  вмивалась  сльозою.

Діточок  зростила,  їм  би  жити  й  жити,
Та  війна  кривава,  сповила  в  кайдани,
Розлютився  вітер,  зніс  до  неба  квіти,
Землю  лють  гнобила,  допікали  рани.

Скільки  сили  вклала,  до  жалю  боліло,
Ввись  політ  пелюсток,  навкруги  біліло.

21.04.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012117
дата надходження 29.04.2024
дата закладки 29.04.2024

liza Bird

Чаклунка

Весна  поглянь  з  теплом  завітала,
Веселка  небом  сонце  гойдала.

Уміє  щастя  звабить  чаклунка,
Квітками  щедро  всіяна  сукня.

Кохання  лине,  милий  розмай,
Бузковий  цвіт,  давно  це  чекав.

Душа  малює  ніжні  пейзажі,
Їй  сяють  дивні  зорі  ласкаві.

Неначе  пензлик,  янгол  узявши,
Додав  краси,  небесної  фарби...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012024
дата надходження 28.04.2024
дата закладки 28.04.2024

Ганна Верес

Люди й щастя

Люди  й  щастя


Людей  змінюють  слава  й  багатство…
Нас  життя  переконує  в  тому.
Тоді  люди  «хворіють»  на  хамство,
І  не  здатні  уже  на  жертовність.

Люди  іноді  сліпнуть  від  щастя,
Адже  світ  в  їх  очах  –  кольоровий,
Біль  чужий  їх  хвилює  не  часто,
Тож  глухі  і  до  голосу  крові.

Запитаєте,  як  стать  щасливим?
Може,  щастя  якось  запросити?
Пам’ятаймо  і  юний,  і  сивий,
Для  людей  в  нього  є  своє  сито:

Поспішає  до  добрих  і  щедрих,
Що  корисливості  не  шукають.
Щастя  може  знайти  і  в  печері,
Злих  і  мстивих  людей  уникає.
                                                                               15.02.2024.

©    Ганна  Верес  Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011997
дата надходження 27.04.2024
дата закладки 27.04.2024

oreol

(хокку) , за мотивом произведения Ивана Бунина.

[b]Миг  вечности  [/b]

Затмение  Солнц.
Мужчина  и  женщина.
Солнечный  удар.

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=sqdUcR0g3jg[/youtube]

[b]Страсть[/b]

Бесконечный  день.
Сердце  рвется  на  части.
Опустевший  мир.

[b]Любовь  слепит[/b]

Восторг  от  любви
Необходимей    жизни  -
Вечности  радость.

[b]А  мы  -  одни[/b]

Яркие  огни  
Плыли  в  темноте,  вдали  -
Пароход  любви.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011992
дата надходження 27.04.2024
дата закладки 27.04.2024

Lana P.

…хоку…

***
Вчуся  мистецтву.
Нанизую  намисто  
зі  слів  у  вірші.

***
Під  спів  зорянки
прокидається  земля
у  весноквіті.

***
Краплинки  дощу
танцюють  на  листочках.
Весняний  концерт.

***
Гублять  у  травах
гіацинти  в  оборках
важкі  пахощі.

***
Малинівки  спів
в  яблуневому  цвіті.
Веселий  абзац.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011994
дата надходження 27.04.2024
дата закладки 27.04.2024

Галина Лябук

Фіолетове кохання.

В  лузі  розцвіла  фіалка  -
Весни  ранньої  надія.
Така  мила,  як  панянка,
З  фіолету  її  мрія.

                   Дружить  з  сонечком  охоче,
                   Вітерець  її  ласкає.
                   Гладить    ніжно  і  шепоче:
                   -  Ти  моя  краса  земная...

Як  збираються  хмаринки,
Тут  як  тут  примчить  вітрисько.  
Враз  розгонить  всі  краплинки,  
Сам  приляже  в  траві  нишком.

                   В  диво  закохавсь  весняне
                     У  панянку  -  ранню  квітку.
                     Чарівниця  лише  гляне
                   Й  будь-кого  заманить  в  сітку.

Фіолетове  кохання
Вітер  щовесни  плекає.
Килим  з  фіолету*    зрання
Пестить  і  оберігає.

                   Радість  й  втіху  дасть  фіалка,
                   Ранні  почуття,  надії,
                   Бо  дарує  та  панянка
                   З  фіолету  весни  мрії.



                                               *  Фіолет      -  поетич.  фіолетовий  колір.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010546
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 27.04.2024

Галина Лябук

Фіолетове кохання.

В  лузі  розцвіла  фіалка  -
Весни  ранньої  надія.
Така  мила,  як  панянка,
З  фіолету  її  мрія.

                   Дружить  з  сонечком  охоче,
                   Вітерець  її  ласкає.
                   Гладить    ніжно  і  шепоче:
                   -  Ти  моя  краса  земная...

Як  збираються  хмаринки,
Тут  як  тут  примчить  вітрисько.  
Враз  розгонить  всі  краплинки,  
Сам  приляже  в  траві  нишком.

                   В  диво  закохавсь  весняне
                     У  панянку  -  ранню  квітку.
                     Чарівниця  лише  гляне
                   Й  будь-кого  заманить  в  сітку.

Фіолетове  кохання
Вітер  щовесни  плекає.
Килим  з  фіолету*    зрання
Пестить  і  оберігає.

                   Радість  й  втіху  дасть  фіалка,
                   Ранні  почуття,  надії,
                   Бо  дарує  та  панянка
                   З  фіолету  весни  мрії.



                                               *  Фіолет      -  поетич.  фіолетовий  колір.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010546
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 27.04.2024

Галина Лябук

Весняна надія.

Журба  в  неньки-лебідоньки
Весняної  днини:
Де  ви,  мої  кровиноньки,  
Цієї  години?

Кляті  орки-вороги
Топчуть  Україну,
Сплюндрували  мороги
Землю  нашу  рідну.

Діток  навіть  полонИли
Вбивці-супостати.  
Села,  міста  спопелили
Варвари  прокляті.

Все  в  домівках,  що  знайшлось,  
Вивезли  в  болота.  
Гребувати  *  не  прийшлось  -  
Все  шукали  злата.  

У  печалі  рідна  ненька
Весняної  днини.
Жде,  що  прийде    СМС  ка
Від  синочків  нині.

Прочитає  в  радість  мати:
-    Ми  живі!    -  два  слова...
Спокій  лиш  -  на  день  у  хату,  
Завтра    -    журба  нова...  

-  Поможи  синочкам,  весно,  
Здобуть  Перемогу!  
Освіти  їм,  сонце  ясне,    
Щасливу  дорогу!



                                       *  Гребувати    -    нехтувати  чимось.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011288
дата надходження 18.04.2024
дата закладки 27.04.2024

liza Bird

Подих весни

Тільки  вслухайся,  пані,
Чуєш,  отам  є  життя,
Подих  весни...  звідтіля.

Зимно,  сніг  землю  покрив,
Скажеш,  оману  приніс?
Слову  мольфара  повір.

Пролісок  звідти,  бачиш?
Синій,  дивись...  і  трава,
Сяє  смарагдом  вона.

Дайно  руку,  не  бійся,
Хочеш  відчути...  вперта,
Тягнуться  вгору  стебла.

Усмішка  мила,  ніби,
Квіткою  стала...  дива́,
Діє  на  жінку  весна!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011944
дата надходження 27.04.2024
дата закладки 27.04.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

У священному гаю

У  священному  гаю́  на  хвильку  зупинились,
На  святій  землі  поміж  дерев.
І  нема  рабів  душею  чорноницих,
І  не  чути  крику  і  тривоги  рев.

І  жахіття  вже  не  ріжуть  лезом  по  живому,
Розчинились  сіль  війни,  зловісний  час.
В  пеклі  запалали  темні  всі  потвори,
Не  забрати  їм  ніколи  волі  в  нас.

У  священному  гаю́  життя  і  щастя  спокій,
Сила  в  нім  Божественна  тримає  дух.
Сяючих  зірок  рої  і  безліч  мирних  років,
Тільки  до  гармонії  розумний  рух.




(Вірш  за  картиною  Олега  Шупляка  "  У  священному  гаю")

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011969
дата надходження 27.04.2024
дата закладки 27.04.2024

Чайківчанка

НЕЗАБУДКА

А  життя  віддзвенить  немов    пісня
Є  ноти  печалі  та  смутку.
Не  до  всіх  прийде  -  осінь  пізня
Не  для  всіх  цвіте  -  незабудка.

Грає  нам  сопілкар  на  сопілці
ЇЇ  голос  тоненький,  ніжний.
Ваблять  нас    барви  неба  -  на  квітці
А  ранить  вроду  -    подих  сніжний.

Цвіте  квітка  один  раз  на  землі
Дарує  мить  щастя  і  красу.
Шукає  ясне  сонечко  в  імлі
В  своїх  очах  ховає  сльозу.

Падають  перли  роси  із  неба
Зрошують  цвіт  -  зірка  світання.
Дарують  блаженний  час  -  для  тебе
У  душі  сходить  -  квіт  кохання.

В  незабудки  очі,  як  океан
У  них  побачиш  ясні  зорі.
Сяють,  як  сто  каратів  -  діамант
Осяюють  путь  в  життєвім  морі.

Як  зустрінеш  незабудку  в  житті!
Не  топчи  її  цвіт  ногами.
Поглядом  обійми  у  почутті
В  серці  залелій  небесами.
М  ЧАЙКІВЧАНКА.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011903
дата надходження 26.04.2024
дата закладки 26.04.2024

Ніна Незламна

Пробудження

Зеленавий  колір,  мигтів  у  садочку,
У  безсонну  нічку  світле,  ніжне  листя,
Із  бруньок  маленьких  виткало  сорочку,
Вдягнув  світлий  ранок  у  срібні  намиста.

То  життєвих  подих,  насолод  повітря,
Розстелитись  ніжно,  сприймать  світ  звабливий,
У  обіймах  сонця,  не  знать  зимні  вістря,
А  пізнать  цілунки,  шле  ж  вітер  щасливий.

Ледь-ледь  тьмяні  сутінки,  відійшли  жваво,
Веде  промінь  танго,  вміло  в  піднебессі,
Зтамувавши  подих,    птах    завів  сопрано,
Прокидайся  земле,  сни  відводь,  на  часі.

                     21.04.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011816
дата надходження 25.04.2024
дата закладки 26.04.2024

liza Bird

Ти сказав, що кохаєш

А  серце  жалось  від  болю,
Мені  сказав,  що  кохаєш,
Я  ж  не  картаю  на  долю,
Заміжня  жінка,  ти  знаєш.

Хіба  давала  той  привід,
Просила  знову  кохання?
Тож  знаю,  в  жінки  є  вибір,
Родині  ж  мати  страждання.

Її  будують  роками,
Міцну,  щасливу  та  дружню,
І  разом  по́між  вітрами,
Леліють  мрію  майбутню.

Чи  зраджу  за́раз  найближчих,
Все  ж  манить  таке  почуття,
Гріхів  палких  і  нестримних,
Чекає  яке  майбуття?

Коли  стосунки  ці  рвуться,
Сумне  лишають  відлуння...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011817
дата надходження 25.04.2024
дата закладки 26.04.2024

Катерина Собова

Солодка жінка

Був    ще    з    ночі    злий,    сердитий
Іннокентій    на    дружину,
Придирався    до    дрібничок,
Тарабанив    безупинно:

-Я    вважав    -    ти    жінка    мудра,
Апетитна,    як    сосиска,
Думав:    ти    -    цукрова    пудра,
А    насправді,    ти    -    редиска.

Де    ж    той    цукор    заховався?
Погляд    -    хижої    вовчиці,
І    в    душі    твоїй,    і    в    тілі  –
Суміш    хрону    і    гірчиці.

-Вам    не    вгодиш,-    каже    жінка,
Здатні      всі    критикувати!
Щоб    відчути    смак    солодкий,
Треба    знати,    де    лизати.

Я    -    лікер    солодкий    в    пляшці,
А    ти    бачиш      лише    тару,
Я    не    жінка,    я    -      цукерка,
Суміш    меду    і    нектару!

І    хоч    я    -    пахуча      квітка,
Піду    геть    з    цієї    хати,
Доведеться    мені,    бідній,
Іншого    джмеля    шукати!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011741
дата надходження 24.04.2024
дата закладки 26.04.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Колючки волі (сонет)

"Весна"  Вівальді  в  по́думках  звучить.
Терно́вий  цвіт  мережить  простір,
Видніється  пелюсток  біла  мить,
А  потім  щезне  "сніжний"  острів.

Допоки  ж  сонце  пестить  юний  цвіт,
Колючки  захищають  густо,
Так  само,  як  і  сотні  давніх  літ,
Щоб  на  душі  не  бу́ло  пусто,

Як  в  тих,  хто  з  чужини  прийшов  до  нас,
Змінити  прагне  благодаті  час,
Війну  посіявши  зухвало.

Приборкаєм  ворожий,  звісно,  сказ,
Посадимо  на  те́рен  -  згинуть  враз,
Колючок  волі  є  чимало.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011696
дата надходження 23.04.2024
дата закладки 26.04.2024

Андрій Ключ

Доля

Повіддя  лихої  долі,
Як  линви  вітрильних  струн.
Сумнівна  буває  Воля,
Якщо  непідвладний  скакун.  

Хоч  доля  –  це  кобилиця.
Вважають,  що  скаче  фатум,
Крадеться  немов  блискавиця,
Несподіваний,  як  ультиматум.

І  грізного  грому  двигтіння,
Коли  у  очах  потемніє,
Заявить  про  долі  веління,
Чи  фатума  драматургію.

Чиї  ж  невблаганні  копита,
Прадавні,  занесені  грою.
Там,  де  сумнівом  карта  бита,
Буде  втрачено  значення  зброї.

Мабуть,  в  Долі  характер  буває,  
Кожен  їздити  нею  хоче,  
Та  сідел  не  для  всіх  вистачає,
Тому  гнів  кобилиці  регоче.

І  вона  на  дибах,  і  сниться,
Там,  де  Доля  стає  рікою,
Де  ланами  Життя  колоситься  
Під  доброю  Сонця  рукою.



Малюнок  Штучного  Інтелекту.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011786
дата надходження 24.04.2024
дата закладки 26.04.2024

Ніна Незламна

Не дивись у дзеркала

Ти  не  дивись  у  дзеркала,
Коли  позаду  сімдесят,
То  все  зібрали  жернова,
Мов  той  пониклий,  весни  сад.

Пелюсток  сховка,  при  землі,
Не  відродитися  зерні,  
Зіпріли  часом,  у  пітьмі,
Кісточка  снить,  тож  не  одні,

Життя  неначе  карусель,
Гойда  вітрець,  мов  на  воді,
Кудись  несеться  корабель,
Досягти  нових,  світлий  мрій.

Який  же  час,  надасть  життя,
Ще  кілька  кроків,  обережних,
Та  чи  побачиш,  майбуття,
Чи  доля  дасть,  дні  бентежні?

Тож  до  дзеркал,  надій  нема,
Хай  що  було,  те  відгуло,
Най  закінчиться,  лиш  війна,
Щоб  навкруги  все  розцвіло.

21.04  2024р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011537
дата надходження 21.04.2024
дата закладки 21.04.2024

liza Bird

Запекла тиша

Між  нами  тиша  запекла,
Тривала  днями  й  ночами,
На  небо  гляну  -  пустеля,
Тож  видно  зорі  згорали.

Чомусь  одна  лиш  дрібниця,
Відтак  украла  це  щастя...
Яка  тепер  вже  різниця,
Коли  так  легко  ти  здався...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011340
дата надходження 19.04.2024
дата закладки 20.04.2024

oreol

Мишку шкода, кажуть, що від неї шкода. ( хокку)

На  окраїні  села  жила  мишка  польова.
Думала  [i]її  земля[/i],  там  ж  жила  [i]її  сім'я[/i].
Та  настали  там  [b]жнива[/b],  де  не  глянь  -  рілля,  рілля.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011090
дата надходження 16.04.2024
дата закладки 16.04.2024

Чайківчанка

МОЄ СЕЛО - ТИ КУТОЧОК РАЮ

Наснилося  мені  рідне  село  
Берег  Дністра  -  ліс,  поля,  гаї.
Річка  -  у  ній  кристальне  джерело,
Як  над  нею  кружляють  журавлі.

Моє  село  -  ти  куточок  раю
Насолоди,  радості  та  втіх.
Тут  на  крилах  птаха  я  літаю
Збираю  медові  груші  повний  міх.

Я  дивлюсь  на  крислаті  ясени
На  їх  міцні    розлогі  крони.
По  між  них  з  небес  сонечко  весни
Леліє  мальви  у  бутони.

Під  вікном    гортензія,  жоржини,
Ліловий  бузок  пахучий  цвіт.
О  скільки  щастя  в  очах  дитини!
Коли  цвітуть  вишні  райський  цвіт.

Біжу  босоніж  в  росяні  трави,
Щоб  там  віднайти  свою  весну.
Розпускаю  я  крильця,  як  пава
 Милуюсь  садом  -  п'ю  цю  красу!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011105
дата надходження 16.04.2024
дата закладки 16.04.2024

Ніна Незламна

Весняний цвіт

Весна  буяє  у  бажанні,
Подарувати  цвіт  бузковий,
Хоч  вже  й  скидають  квіти  ранні,
Цьому  сприя,  вітрець    раптовий.

Напевно  ревність,  сподівання,
Щоб  не  любилася    щоночі,
Із  паном-  крокусом  зарання,
Та  й    не  світились  щастям  очі,

Вона  ж  чуть  світ,  слала  цілунки,
І  сповивала  теплом  ніжно,
Ховала  в  росах  солод,  трунки,
Душа  тулилася  приліжно.

Весна  буяє  у  жаданні,
Повздовж  доріг  встеля  барвінок,
Нехай  закохані,  в  цвіт  вбранні,
Не  утрачають  мрій  чаїнок.

Весняний  цвіт-  пори  дарунок,
Сердець  єднання,  щоб  навіки,
То  для  життя,  земний  ґатунок,
 Для  почуттів  тепленькі  втіхи.

Вершин  досягши,  своїх  прагнень,
Принеси  мир  до  України,
Щоби  суцвіття  у  буянні,
Почуло  радісну  новину,
Кінець  війні,  співай  пташино!


                               16.04.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011094
дата надходження 16.04.2024
дата закладки 16.04.2024

Lana P.

Літають голуби…

Літають  світом  голуби́  -
Переплітають  крила.
Цілуй  її,  голуб,  люби,  
Допоки  є  ще  сила!

Пригадуєш,  і  ти  колись
Їх  дарував  для  мене  -
Обидві  душі  заплелись,
Як  сонячні  знамена.

Миролюбиві  зв'язкові  -
Провісники  любові,
Дарують  ранки  голубі
І  миті  кольорові!

Зіркові  мрії  у  траві...
Воркують  білі  вартові.

P.S.  Світлина  з  Pinterest.
14.04.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011058
дата надходження 15.04.2024
дата закладки 15.04.2024

liza Bird

Грайливий віщун

Духмяний  бузок,  зворушливо,  ніжно,
Торкнувся  за  плечі  раннім  серпанком,
Грайливий  віщун  подіяв  магічно,
Кохання  згадалось  з  гарним  світанком.

Тож  музика  лине  м'яко,  барвисто,
Співають  пташки  ще  й  пісню  незвичну,
Сьогоднішню  зрілість  просто  залишмо,
Не  вдержиш  снагу  жіночу  нестримну.

Весна  подарує  дивну  чарівність,
Нове  почуття,  захопливе,  справжнє,
Цей  стан  берегти  хотілося  б  вічність,
Коли  у  душі  цій,  молодість  сяє.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011054
дата надходження 15.04.2024
дата закладки 15.04.2024

Lana P.

СУКНЯ НЕБА…

Із  невідомих  нам  склепінь,
Бліда,  безмовна  височінь  
Звисає  сукнею  із  висі,
Невидимо  на  кипарисі

Метляється  на  вітерці,
Спадає  фалдами  в  ріці:
Блакитно-жовта,  промениста,
В  загравах  сонячних  іскриста.
 
Присутня  на  планетнім  тлі,
Життя  увічнює  землі,
Розшита  ніжними  шовками,
Утаємничена  зірками.

І  до  безмежжя  неозора  -
В  обіймах  Всесвіту  прозора.            

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011045
дата надходження 15.04.2024
дата закладки 15.04.2024

Валентина Мала

ВЕСНА РОЗВЕСЕЛИЛАСЬ

Весна  розвеселилась  ,буйним  цвітом  розлилась.
Заквітчані  сади  своїм  багатим  віттям
Готові  сповіщати  про  красу  життя.
Бджолиний  рій  із  дзизкотом  навколо
Пишних  суконь
нектар  збирають  й  запиляють  матки.
Черешня,  розгалуджена  панянка
сповідує  про  те,  що  світ  -довершений.
Людино,  не  втручайся!  Люби  це  все!
Й  Природа  у  стократ  тобі  віддячить.  

15.04.2024р.
 В.Мала

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011043
дата надходження 15.04.2024
дата закладки 15.04.2024

Родвін

Райдуга

Десь  сон  пропав...  Гримить  над  гаєм,
Досвітня  тиша  вщент  розбита  !
Земля,  вся  хмарами  сповита,
На  дощ  стривожено  чекає...

Здійнявсь,  зненацька,  лютий    вітер,
Гойдає,  хилить,  гне  ялину,
Зламав  при  корені  осину,
Мов  сніг,  мете  пелюстки  цвіту  !

Палають,  сліплять  блискави́ці  -
Страшні,  нестямні  їх  удари  !
В  їх  сяйві,  тіні  -  мов  примари...
Гамселять  землю  громовиці  !!!

Розве́рзлось  небо.  Божий  світ,
Накрило  зливи  пеленою  !
Вже  не  весняною  грозою  -
Гарматним  боєм,  грім  гримить  !

Як  з  це́бра  ллє,  невтомна  злива  -
Струмок  дзвінкий,  роздавсь,  розлився,
В  потік  стрімкий  перетворився  -
Вирують  струмені,  бурхливі  !

Вогонь  погас.  В  наметі  мряка  -
Все  тіло  почало  дрижати...
Заснуть  би  швидше  !    І  поспати  ...
Та  грім  гучни́й  не  дасть  ніяк  !

Але  вже  чути  -  дощ  стихає...
Земелька,  до́чиста  умита,
Серпанком  сизим  оповита,
Весняний  ранок  зустрічає  !

Ясніє  небо  -  вже  світає...
Зриває  вітер  краплі  з  листя,
Ранкові  співи  донеслися  -
Пташиний  гвалт  стоїть  над  гаєм  !

Небесний  край,  як  жар  палає,
Гарячим  барви  налилися,
Назу́стріч  сонцю  простяглися  -
Світ  Божий  день  нови́й  вславляє  !
 
А  над  землею  -  примха  Фе́ба*...
Повірить  навіть  неможливо,
Що  є  в  цім  світі  більше  диво  -
Ясніє  райдуга...  В  пів  неба  !



*            Феб  --  в  римскій  міфології
син  Зевса,      бог    світла    і    сонця.



05.02.2021  р.  -  12.03.2024  р.


Фото    https://cdn.mapme.club/images/2379/23792-snimok-vsej-zhizni-molniya-i-raduga-v-odnom-kadre.jpg

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010854
дата надходження 13.04.2024
дата закладки 15.04.2024

Віктор Варварич

Тривожиш серця

Рання  весна  красою  чарує,
Роздмухує  духмяний  аромат.
Магнолія  радість  нам  дарує
І  створила  красивий  експонат.

Гарну  картину  намалювала,
Її  доповнила  твоя  краса.
Ти  до  свого  щастя  шлях  проклала,
Який  благословили  небеса.

І  у  цих  весняних  переливах,
Свої  життєві  миті  нотуєш.
І  ловиш  давні  мрії  у  зливах,
Над  емоціями  домінуєш.

Створюєш  особливі  моменти
І  тривожиш  чоловічі  серця.
Ми  даруєм  тобі  компліменти
І  крокуємо  поряд  до  кінця.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010999
дата надходження 14.04.2024
дата закладки 15.04.2024

Чайківчанка

ІДУТЬ УДВОХ

Ідуть  удвох,  рука  в  руці  щасливі,
Як  голуби  воркують  у  цвіті  вишень.
Немолоді  ,як  птахи  сиві  -  сиві
Вже  йде  до  заходу  сонця  їх  літній  день.

О,  яке  це  щастя  зустріти  старість?!
Дивитись  ,як  сходить  сонечко  у  вікні.
Вдвох  у  парі  ділити  сум  і  радість,
Вдихати  в  груди  -  квітучий  сад  навесні.

Слухати,  як  кує  зозуля  роки,
Як  щебече  соловей  пісню  до  ночі.
Як  дзвенить  бистрий  водограй  у  ріки
Цілувати  сонечком  уста  та  очі.

Ловити  погляд  закоханих  очей
Розуміти  рідну  душу  без  зайвих  слів  .
Цвісти  квіт  трояндою  серед  лілей,
Щоб  солодив  твою  душу  про  любов  спів.

Дарувати  шарм    -  усмішку  красиву
Злітати  ,  як  птахи  вище  хмар  у  політ.
Як  лебідь  лебідку  в  грозу,    у  зливу...
Нести  на  вільних  крилах  у  казковий  світ.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010877
дата надходження 13.04.2024
дата закладки 15.04.2024

Чайківчанка

ДИВЛЮСЬ , ЯК НА МАДОННУ

А  я  тобі  здалека  усміхнуся  
Гляну  в  очі  блакитно  -  голубі.
Перед  тобою  галантно  вклонюся
Освідчусь  у  коханні,  лиш  тобі.

Ти  ,як  ясне  сонечко  в  небокраю
Волосся  золоте,  як  синій  льон.
В  очах,  як  в  океані  потопаю...
Дивлюсь,  як  на  Мадонну  з  ікон.

Біленьке  личко,  чорні  -  чорні  брови...
Уста,  як  вишні  полум'ям  горять.
Я  тану,  як  сніг  від  твоєї  мови
Хочу  слухати  тебе  і  мовчать.

Руки  твої  ніжні  мов  у  лебідки,
А  пальці  тонесенькі,  як  струна.
Висока  -  струнка  стан,  як  у  берізки
Віночок  в  косах,  як  в  саду  весна.

Я  поглянув  у  твої  очі  неба
Закохавсь  у  тебе  до  нестями.
І  манить  магнітом  мене    до  тебе,
Щоб  звінчати  любов  почуттями.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010967
дата надходження 14.04.2024
дата закладки 15.04.2024

Веселенька Дачниця

Всели спокій і надію

Прилинь,  милий,  прилинь  ясний,        
Посидь  коло  мене.                                                
Подивись  –  весна  буяє                                    
Молода,  зелена                                                          

Прислухайся,  як  шепоче
Вітерець  берізці:
-  Дай  розчешу  віти-коси
Кожній  твоїй  гілці...

Он  звела  гніздо  пташина
І  життю  радіє.
Чом  же  мудрість  людини
Цінувать  не  вміє

Ту  красу  і  ту  благодать,
Що  бринить  весною...
Побудь,  милий,  посидь  ясний,
Хоч  часок  зі  мною.

Розвій  хмурі  думки  мої,
Розжени  тривоги,
Всели  спокій  і  надію
В  світлу  перемогу!
                               В.  Ф.  –  14.  04.  2024    

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010954
дата надходження 14.04.2024
дата закладки 15.04.2024

Олекса Удайко

НІКОЛИ ТАК ЧЕРЕШНЯ НЕ ЦВІЛА

                 [i]  Весні  і  літу,  що  грядуть
                       п  р  и  с  я  ч  у  є  т  ь  с  я    [/i]
 [youtube]https://youtu.be/vn40a4uOdLU[/youtube]
[i][b][color="#800780"]Ніколи  так  черешня  не  цвіла…
То,  може,  на  біду?..  А,  мо’,  на  диво?
Чи  то  грядуть  якісь  тяжкі  діла,
які  нам  вручить  доля  милостива?...

Такий  вже  жвавий  сонця  коло-біг,
така  шпарка  в  Землі  коло-орбіта:
недавно  панував  тут  сівер*  й  сніг,
та  сонце  враз  привітно  й  тепло  світить!

В  природи  є  таїни  і  секрет
І  знати  все  –  ще  не  дано  нам,  людям.
Сказав  би  нам  все  ж  оптиміст-поет:
за  всім  лихим  ще  нам  добро  прибуде!    

 Й  нехай  закмітять  людці,    що  зуспі̀т**    
крутнути  хід  планет  –  “заради  щастя”–,  
і  золоте  руно  у  сонця  й  світ  
старий,  як  правда,  вкрасти  їм  не  вдасться…  

…Ніколи  так  черешня  в  нас  ще  не  цвіла,
щоб  небозвід  по  вінця  цвітом  полонити…
І  ні̀де  вже  зимі  подітись  від  зела,  
як  рине  на  планету  переможне  літо.[/color][/b]  

14.04.2024
_________
*холод;  
**назад.
На  світлині  автора  -  квітнуча  черешня
в  палісаді  автора,  10.04.2024[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011009
дата надходження 14.04.2024
дата закладки 15.04.2024

Олекса Удайко

НІКОЛИ ТАК ЧЕРЕШНЯ НЕ ЦВІЛА

                 [i]  Весні  і  літу,  що  грядуть
                       п  р  и  с  я  ч  у  є  т  ь  с  я    [/i]
 [youtube]https://youtu.be/vn40a4uOdLU[/youtube]
[i][b][color="#800780"]Ніколи  так  черешня  не  цвіла…
То,  може,  на  біду?..  А,  мо’,  на  диво?
Чи  то  грядуть  якісь  тяжкі  діла,
які  нам  вручить  доля  милостива?...

Такий  вже  жвавий  сонця  коло-біг,
така  шпарка  в  Землі  коло-орбіта:
недавно  панував  тут  сівер*  й  сніг,
та  сонце  враз  привітно  й  тепло  світить!

В  природи  є  таїни  і  секрет
І  знати  все  –  ще  не  дано  нам,  людям.
Сказав  би  нам  все  ж  оптиміст-поет:
за  всім  лихим  ще  нам  добро  прибуде!    

 Й  нехай  закмітять  людці,    що  зуспі̀т**    
крутнути  хід  планет  –  “заради  щастя”–,  
і  золоте  руно  у  сонця  й  світ  
старий,  як  правда,  вкрасти  їм  не  вдасться…  

…Ніколи  так  черешня  в  нас  ще  не  цвіла,
щоб  небозвід  по  вінця  цвітом  полонити…
І  ні̀де  вже  зимі  подітись  від  зела,  
як  рине  на  планету  переможне  літо.[/color][/b]  

14.04.2024
_________
*холод;  
**назад.
На  світлині  автора  -  квітнуча  черешня
в  палісаді  автора,  10.04.2024[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011009
дата надходження 14.04.2024
дата закладки 15.04.2024

liza Bird

Кохання рай, чи все ж пекло?

Кохання  рай,  чи  все  ж  пекло?
ДушІ  летіти  за  хмари,
Або  горіти  нестерпно.
Чому  роз'ятрені  рани,
Завжди́  порушують  спокій,
Лишають  се́рденьку  шрами,
Услід  втікають  за  обрій...

Сприймаєш  якось  блаженно,
Не  бачиш  жодної  брами,
І  танеш  ніжно,  чуттєво,
Безмежне  поле,  там  маки,
І  роси  сиплються  сріблом,
На  небі  зникли  всі  хмари,
Незвичним  сяєш  ти  світлом...

Кохання  рай,  чи  все  ж  пекло?
Безмежно  манить,  що  зробиш,
Устояти  зовсім  нелегко.
Духмяний  подих  бузковий,
Почулась  пісня  веснянка,
Це  серця  шепіт  казковий,
Життя  пусте  без  кохання.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010661
дата надходження 10.04.2024
дата закладки 11.04.2024

Ніна Незламна

Гомінкий вітер

Весняний  вітер,  гомінкий,
Зібравши  подихи  весни,
Розвіє  запах  мов  п’янкий,
Лишень  не  чути  б,  звук  війни.

Злегка  всім  настрій  підійма,
Під  спів  пташиний,  у  гаю,
Бузок  з  бруньками  вигляда,
Вже  наготу,  розкрив  свою.

Сприймавши  зранку,  смак  роси
Як  солод  кращих  почуттів
Зелений  колір  миготить
Несе  собою  диво  -  мить.

                                         08.04.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010665
дата надходження 10.04.2024
дата закладки 11.04.2024

Lana P.

ВІТРО-ВІЙ-НЕ… (мініатюри)

***
Зриває  вітер  осінні  квіти,
Листки  печалі  летять  удаль  -
На  радість  світу,  чи  то  на  жаль?
Вони,  як  діти,  їм  би  радіти...

***
Опале  листя  доки  тліє  -
Вітри  єднаються  з  дощами,
Народжують  у  душах  гами,
Сплітають  сокровенні  мрії.

***
Вітре,  вій
Біля  вій.
Мить  мине,
Промайне...
В  полі  мрій  -
Вітро-вій!

***
Вітри  гонимі
Украли  рими,
І  я  за  ними  
Лечу  у  світ.
Неопалимі
Та  одержимі,
Мені  услід  
Кричать  «привіт!»

***
У  вітру  -  сотні  тисяч  крил,
В  гармонії  єднання.
Я  хочу,  щоб  мене  любив,
Під  музику  кохання!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010561
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 09.04.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Марились морю (тавтограма на лiтеру М)

Марились  морю
Мушлі,  маяк,
Мис,  мов  мідяк,
Милями  -  морок.

Мружилось  море:
Мойри  магніт  -
Музики  мить
Млосна,  мінорна.

Марились  морю:
Місяць  Моне,
Мжичка  монет  -
Міст  мельхіорив.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010539
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 08.04.2024

Lana P.

ТРИВОЖНО…

Тривожно  у  світі  облуди,
Де  нелюди  в  масках,  як  люди.
Торги  йдуть  у  пащах  драконів  -
За  душі  людські  війни  дронів.  
Думки  переважують  тонну:      
Як  довго  до  Армагеддону?                        22.03.24      

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010556
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 08.04.2024

liza Bird

Двоє

Ти  любиш  бурхливе  море,
Мені  ж  імпонує  тихе,
Захоплюють  знаю  гори,
Я  ж  рада  полям  іскристим.

Стосунки  незвичні  наші,
Суцільні  екстрим  моменти,
Тож  інколи  ніби  зайві,
Небесні  стрімкі  аспекти.

Можливо  парує  доля,
Однак  цілковито  різних,
Щоб  щастя  спізнали  двоє,
Як  пройдуть  кохання  іспит.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010523
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 08.04.2024

Катерина Собова

Характер жiнки

Чоловік    Петро    вже    зранку
У    щасливу    пору    й    днину
З    днем    народження    на    ганку
Привітав    свою    дружину:

-Тобі    виповнилось    двадцять,
Дорога    дружино    Алло…
В    руки    пхав    троянду    білу,
Серце    в    грудях    калатало.

-Вже    два    роки    ми    з    тобою,
Стала    ти    в    житті    мудріша,
І    в    роботі,    і    в    стосунках
Розумніша    і    сильніша.

Поки    Петя    говорив    це  –
Усміхалась    мовчки    Алла:
Вона    знала,    що    на    ступінь
Небезпечнішою    стала.

Як    всі    хитрі    молодиці,
Для    Петруся    приховала
Хижі    кігтики    тигриці
І    зміїні    гострі    жала!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010519
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 08.04.2024

oreol

Хто є хто, хто справжнє зло?

Зловили  бурята
Й  дали  автомата,
Зека  звільнили
Й  вдягли  в  ОЗК.

В  метро  піймали  жебрака
І  в  руки  вклали  калаша.
Контракт  із  бісом  підписали,
На  смерть  цих  найманців  послали.

За  ними  блогери  з  чечні,
Війська  СС,  кати  ще  ті.
І  це  сказали  -  росіяни,
Оце  сміття  не  є  слов'яни.

А  хто  цей  патіфон  крутив?
Сусанін  всіх  куди  завів?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010516
дата надходження 08.04.2024
дата закладки 08.04.2024

Веселенька Дачниця

Життя одне

А  вже  квітень  порядкує  -                    
Стелить  трави  запашні  !                    
Весна  легкою  ходою,                                    
Жаль,  нема  кінця  війні.                                      

Он  йде  жінка  в  чорній  хустці,
Дід  похмурий,  ледь  бреде,
І  тривоги...  І  неспокій…
Де  той  мирний  день,  він  де?

Загубився  десь  в  тенетах,
Сплетінь  правди  і  брехні…
Як  відсіяти  полову?
Знайти  зерна  золоті?

Від  яких  -  спокійна  старість,  
Мудра  зрілість,  юний  час.
Утішатися  щоб    миром  -
Бо  життя  одне  у  нас!
                                                   В.  Ф.  –  04.  04.  2024    

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010334
дата надходження 05.04.2024
дата закладки 07.04.2024

ТАИСИЯ

Семья в разлуке.

Семья        в        разлуке.

Для        семьи      -    вредна          разлука.
Трудно        бабушке        без        внука.
Не        хватает        внуку        ласки.
На        ночь        -      бабушкиной        сказки.

Кто        с        любовью        рядом        сядет?
По        головушке        погладит?
Сказка        ручейком        польётся.
Внучек          радостно        смеётся

Нам      уютно        было        вместе.
Распевали        звонко        песни.
Мы        природу        рисовали.
Танцевали        «трали    -    вали»…

Равнодушью        нет      прощенья,
Если        детство        в      запущеньи.
«Защитите        от      разлуки!»
Просят        бабушки        и        внуки…

Разлучила        нас      война…
Правит        балом          сатана…

22.  03.  2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009175
дата надходження 22.03.2024
дата закладки 07.04.2024

Надія Башинська

НЕ ВСЕ В ЖИТТІ Є ТАК, ЯК НАМ ХОТІЛОСЬ….

Не  все  в  житті  є  так,  як  нам  хотілось...
Коли  снігами  сіється  зима,  
нам  хочеться,  щоб  серденько  зігрілось,
то  ж  теплого,  ясного  просим  дня.

Коли  в  зеніті  сонце  знов  сміється,  
ховається  у  затінку  жара,
а  чи  радіти  нам  тоді  вдається,
чи  прохолодного  бажаєм  дня?

Як  хмуриться  і  плаче  небо  сіре,
і  час  прийшов  дзвеніть  гучним  громам,
й  тоді  не  так...  нам  знов  чомусь  здається,
бо  ж  спокою  усім  бракує  нам.

Не  все  в  житті  є  так,  як  нам  хотілось,
усьому  тут  своя  пора  і  час.
За  кожен  день  всі  дякуймо...  та  знаймо:
багато  що  залежить  тут  й  від  нас.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010465
дата надходження 07.04.2024
дата закладки 07.04.2024

Капелька

Есть в облаках большая тайна

Есть  в  облаках  большая  тайна,
Загадка,  сказочный  сюжет.
Величественны  как  нирвана,
Порой  в  них  видно  силуэт.

Они  летят  своей  дорогой,
Им  светофоры  не  нужны.
Не  связаны  с  земной  тревогой,
Для  них  открытые  пути.

Им  помогает  друг  их  ветер
Плыть  по  течению  любви.
Днём  солнышко  с  любовью  светит
И  сочиняются  стихи...

А  облака  -  они  не  тучи.
Прекрасны,  сказочны,  легки.
В  них  нет  опасной,  грозной  кручи;
Есть  берег  плавный  у  реки.

В  лучах  купаются  летая,
На  землю  смотрят  с  высоты,
Землян  свободой  удивляя.
Пускай  исполнятся  мечты.

                             09.03.2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010468
дата надходження 07.04.2024
дата закладки 07.04.2024

Капелька

После дождя

И  снова  тучи  с  облаками
Летят  и  радуют  землян.
Пушистиками-берегами  
Украшен  неба  вновь  изъян.

Весенний  дождь.  Прекрасно  небо
-  Картины  маслом  на  холсте.
И  конкурирует  вдруг  небо
В  своём  компьютерном  посте.

Все  тучи  разного  покроя
И  облака  похожи  им.
Несутся  вдаль  пчелиным  роем
Ведь  нравится  такой  экстрим.

Конечный  пункт  нам  неизвестен,
Влияет  множество  причин,
Но  мир  конечно  им  не  тесен,
Не  повлияет  карантин.

Не  действуют  ограниченья
-  Пушистики  равны  в  правах.
У  них  немного  развлечений
-  Катайся,  словно,  на  волнах.

Бывает  -  упадут  на  землю,
Катаются  помяв  бока.
Такому  важному  значенью...
Расшифровать  бы  чудеса...

Пришло  тепло,  исчезли  тучи,
Светлее  стали  облака.
Лишь  мир  земной  всё  ближе  к  круче
И  ближе  стали  небеса.

                             29-30.03.2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010469
дата надходження 07.04.2024
дата закладки 07.04.2024

liza Bird

Ревізія сумління

Пройти  б  ревізію  сумління,
Потрібно  кожній  це  людині,
Образи  скинуть,  мов  каміння,
В  потоки  бистрі  та  бурхливі.

Душа  відтоді  усміхнеться,
Парить  так  легко,  без  поклажі,
Думок  відрадних  те  безмежжя,
Посипле  в  ласці  небувалій.

Отак  прокинешся,  як  завжди,
Здається  музика  лунає,
Довкола  сонячні  всі  барви,
Й  повітря  свіже  і  духмяне.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010365
дата надходження 06.04.2024
дата закладки 07.04.2024

Ніна Незламна

Світаночки…

Світаночки,  ранки,
Посріблені  ґанки,
Веселки    у  росах
 По  травці  у  косах.

Край  неба  заграва,
Земля-вишиванка,
Нарцис  і  фіалка,
Всміхнулись  до  сонця.

Роса,  як  віконце.
 Там  бачить  свій  образ,
Ласкавить  проміння,
Буяє  цвітіння.

Дай  Боже,  лиш  миру,
Усім  розуміння,
Цінить,  шанувати,
Дарунки,  щедроти,
Щоб  душі  світились,
Від  радості  й  щастя!


07.04.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010445
дата надходження 07.04.2024
дата закладки 07.04.2024

Чайківчанка

ДАЙ БОЖЕ, В МИРІ ЖИТТЯ ПРОЖИТЬ!

А  життя  всього  лиш  коротка    мить
В  ньому  є  все  -  смуток  і  радість.
О,  Дай  Боже    в  мирі  -  життя  прожить  !,
Щоб  зустріти  глибоку  старість.

Живи,  твори  -  не  думай  про  завтра!
Вдихай  в  груди  -  небо  голубе.
Гори  душею    палай,  як  ватра!
Хай  у  радості    -  душа  живе.

А  життя,  це  подарунок  Бога
Не  всім  дано  зустріти  весну.
Веде  нас  у  даль    -  земна  дорога
Сонце  в  надії  будить  від  сну.

Здається  ще  вчора  цвіла  весна
Волошками  в  золотих  житах.
А  нині  засріблилась  сивина  
І  жовтий  лист  злетів  наче  птах.
     
Заходить    сонце  вже  в  тихий  вечір
Золоту  печатку  ставить  час.
Роки  листям  упали  на  плечі
Життя,  як  золота  осінь    для  нас.
-----    2--------

А  життя  всього  лиш  коротка  мить
В  ньому  є  все  -  смуток  і  радість.
Дай  Боже  дерево  життя  зростить!,
Щоб  зустріти  глибоку  старість.

Живи,  твори  -  не  думай  про  завтра!
Вдихай  у  мить  -  небо  голубе.
Гори  вогнем  і  палай,  як  ватра!
Хай,  як  вишневий  сад  -  життя  цвіте.

А  життя,  це  подарунок  Бога
Не  всім  дано  зустріти  весну.
Веде  нас  у  даль    -  земна  дорога
Сонце  в  надії  будить  від  сну.

А  здається  вчора  цвіла  весна
Розквітав  мак  червоний  в  полі.
Роки  сріблом  вінчає  сивина
Небо  пише  книгу  життя  долі.

Заходить  сонце  у  тихий  вечір
Ставить  золоту  печатку  -  час.
Золотом  роки  упали  на  плечі
Життя,  як  золота  осінь    для  нас.
                     

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010446
дата надходження 07.04.2024
дата закладки 07.04.2024

Надія Башинська

ГУМОР З'ЯВИЛИСЯ ГРОШЕНЯТА В НАШОГО ОЛЕКСИ…

З'явилися  грошенята  в  нашого  Олекси,
став  додому  приносити  мармелад  та  кекси.
Не  любив,  скажу  по-правді,  Олесь  працювати,  
а  тут  раптом  помітили,  що  щось  став  міняти.

Він  учора  своїй  тещі  приніс  паляницю,
дав  дружиноньці  Галині  на  нову  спідницю.
На  бублики  -  малій  доні,  сину  -  на  сорочку,  
із  сусідом  розмовляє  тихо  у  садочку.

Згадав  добрий  син  Олекса  і  про  свого  тата,
привітав  з  днем  народження  молодшого  брата.
А  сьогодні  він  розчулив  сусідку  Марію,
їй  подарував  новенький  подрібнювач  "Мрію".

Знає  Галя,  дякуючи  кумі  за  відвертість,
зрозуміти  лиш  не  може,  за  що  така  щедрість?
За  що  такі  подарунки,  й  Марія  не  знає,
це  вона  гніденьку  Мію  знов  три  дні  шукає.

Тут  спокійний  лиш  Олекса,  бо  йому  відомо,  
навчив  циган  конячину  вертатись  додому.
Нема  чого  й  хвилюватись.  Прибіжить  до  хати.
Вже  не  вперше  доводиться  її  продавати.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009969
дата надходження 31.03.2024
дата закладки 05.04.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Весна запилена - Сахара сипле

Весна  запилена  -  Сахара  сипле...
Чомусь  у  згустку  пил  піднявся,
Нависло  сірохмар'я,    і  невпинно
Вітрище  дме,  -  то  сила  явна.
І  свого  пилу  вистачає,  спека.
Мандрує  африканське  диво.
І  не  заціпить  хтось  лиху  пащеку,
А  пил,  як  дим  кружляє  сивий.
Кватирки  зачиняйте,  не  виходьте,
Повітря  впереміжку  з  пилом,
Закутані  та  заспані  "висотки"...
...Сахара  скрізь  пилила  і  млоїла.

(2  квітня  до  нас  дійшов  пил  із  Сахари.  Спостерігала  з  8  поверху.  Була  саме  в  цей  день  спека  +  25)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010253
дата надходження 04.04.2024
дата закладки 04.04.2024

Lana P.

Forget Me Not…

Мрії  -  мандрівні  маршрутки,
Переповнені  думками.
Ваші  очі  -  незабудки  -
Оживляють  шлях  між  нами,
Причепурений  зірками,
Із  небесної  козубки
Голубіють  ліхтарями.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010147
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 04.04.2024

Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський

Весняний наспів

Крізь  ситечко  золоте
Сіє  сонечко  тепло,
Тоді  все  навкруг  цвіте,
Вгору  тягнеться  зело.
І  маленькії  листочки
На  гіллі  беріз  струнких
Заплескали  у  долоньки,
Вітерець  їм  допоміг.

У  серпанок  ніжно-білий
Кутаються  вишеньки,
Кличуть  все  до  себе  бджілок
І  вони,  і  яблуньки.
Зелен-трави  залюбки
Вранці  чисту  п"ють  росу.
І  дерева  й  квіточки
Славлять  дивну  цю  красу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010040
дата надходження 01.04.2024
дата закладки 04.04.2024

oreol

Доброго ранку, ясне Сонечко!

Знову  Сонце  ясне  сходить,
Місце  в  Космосі  знаходить.
Промені  мов  лева  грива,
В  них  тепло  і  в  них  же  й  сила.

Як  красиво,  як  красиво.
Мов  той  лев  проснувся  зранку,
Мов  маленьке  левенятко,
Що  все  більшим  знов  стає,

Посмішка  небес  встає.
Куля  сяє  зранку  в  небі,
Птаха  піснею  стрічає,
Радість  в  просторі  літає.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010235
дата надходження 04.04.2024
дата закладки 04.04.2024

Чайківчанка

Ти моя мелодія життя

Тобі  одній  відкриваю  почуття
Люблю  до  останього  подиху  життя.
Намріяв  тебе,  я  колись  кохана-  
Бо  ти  є  моя  любов-мрія  жадана.

Ти  -  подих  весни  ,мелодія  життя
Моє  небо  ,  в  якому  розчиняюсь  я.
Я  так  хочу  доторкнутись  до  щоки,
Щоб  відчути  тепло  ніжної  руки.

Ти  повір  я  твій  навіки  ,ти  моя...
На  край  світу  за  тобою  піду  я.
Мені  потрібна  твоя  ніжність  ,любов
Щоб  словами  зігріла  мою  душу  знов.

Ти  -  подих  весни  ,мелодія  життя
Моє  небо  ,  в  якому  розчиняюсь  я.
Я  так  хочу  доторкнутись  до  щоки,
Щоб  відчути  тепло  ніжної  руки.

Зацілую  уста  солодкі  ,як  мід
Щоб  у  твоїй  душі  залишити  свій  слід.
Ти  -  скажи  мені  одне  слово  "  Люблю".
Пелюстками  троянд  твоє    ложе  встелю.

-----2------

Дзвенить  в  мені  ніжно  весни  струна
жива  водиця  із  синіх  гір.
Вона  торкається  душі  до  дна
Солодить  цвіт  з  мелодійних  лір.

А  надворі  іде  дощ,-  промокнеш
Ти  накинь  плащ  на  свої  плечі.
Без  сонця  ,як  дерево  -  зісохнеш
Не  злетять  до  зір  крила  лелечі.

Без  дощу  міліє  ріка-життя
Сохне  джерело  у  криниці.
Стукає  у  грудях  серцебиття
Душа  прагне  ковток  водиці.

Розвесніє  весна  у  садочку
Зазеленіть  вмить  пишні  трави.
О  ,як  мило  у  райськім  куточку!,
Кружляють  в  леті  птиці-пави.

 ------  3-------
Цвіти  ,розквітай  моє  життя!
Дозрівай  ,як  колос  у  полі.
Хай  дух  землі  зростає  дитя
Буде  господар    своєї  долі.

Один  духом  міцний  ,як  горіх
В  Іншого  цвіллю  пахне  душа.
Загубить  плоди  дірявий  міх
І  завжди  позаду    йде  лівша.

Складаємо  план  ми  на  завтра
Все  буде  так  ,як  має  бути.
Спалює  мрії  в  огні  ватра,
Щоб  Бога  на  землі  відчути.

Від  дощу  залізо  ржавіє
Жовтіє  білий  аркуш  паперу.
Хто,  як  вміє,    так  живе,  піє...
Зоріє  на  Марс  ,чи    на  Венеру.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010242
дата надходження 04.04.2024
дата закладки 04.04.2024

liza Bird

Душа

Спустошена  душа...  як  тоскно,
Все  ж  зараз  допомога  зайва,
Сприймаю  неохоче  слово,
На  серці  загорожа  ладна.

Зневірена  душа...неправда,
З  рожевими  живу  думками,
Змішалась  з  гіркотою  барва,
Та  бачу  я  квітки  стежками.

Поранена  душа  ...  ятрила,
Навіщо  то  ж  і  сіллю  зверху?
Зворушливо  пливла  хмарина,
Й  змінила  неприємну  тему.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010238
дата надходження 04.04.2024
дата закладки 04.04.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Забава

Закохався  дід  Максим
В  пишногруду  жінку  Клаву.
Захотів  старий  інтим,
Запросив  її  до  ставу.

Вдома  діда  внук  чекав,
І  заснули  юні  очі.
Місяць  в  небі  навіть  спав,  
Бо  для  сну  солодкі  ночі.

...Дід  прийшов  уранці.  -  Ждеш?
 Внук  спитав:  -  А  як  там  Клава?
-  Усміхнулась,  я  їй  -  теж.
Раптом...  зуби  впали  в  трави.

То  ж  усю  шукали  ніч,
Помагала  мені  Клава.
Вся  романтика  -  без  свіч.
Отака  була  "забава".

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923755
дата надходження 31.08.2021
дата закладки 04.04.2024

Lana P.

Між зіркових диво-свіч…

Між  зіркових  диво-свіч
Воском  скрапує  у  ніч
Вічність.

Порох  струшує  із  пліч
Галактичних  протиріч  
Цінність.

Обіцяє  потойбіч
Сонце  ранку  віч-на-віч
Світлість.

День  новий  готує  спіч,
Кинув  зпересерддя  в  піч
Сірість.

Між  зажурених  сторіч,
Пелена  злітає  з  пліч  -
Зрілість.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010096
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 02.04.2024

Віктор Варварич

Весна

Весняні  миті  літають,
Як  прудкі  птахи  по  землі.
Щодень  красою  вітають,
Крокують  стиха  по  ріллі.

Йдуть  у  яскравому  намисті,
Дарують  цікаві  картини.
Співають  пісні  урочисті,
Звільняють  від  сірої  рутини.

Сонцем  серця  зігрівають,
Огортають  душі  теплом.
Новий  день  мило  вітають,
Сиплють  квітами  за  селом.

Сріблястим  дощем  напувають,
Спраглі  полонини  і  поля.
Каву  в  філіжанку  наливають,
Співом  чарують  із  віддаля.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010100
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 02.04.2024

Микола Холодов

"Гумор". Випрані штани

 На  подвір"ї  на  вірьовці
 Сохнуть  випрані  штани.
 Чути  голос  із  віконця
 З  хати,  десь  із  глибини:

 "Синку,  піди  скажи  тату
 Зніме  хай  свої  штани
 Й  принесе  до  мене  в  хату
 Прасувати  їх  мені".

 Вискочив  хлопчина  з  хати,
 Швидко  тата  відшукав.
 Той  тримав  в  руках  лопату,
 Мабуть  щось  він  там  копав

 Й  син  до  тата:  "Мама,  тату,
 Просить  працю  припини,
 Відклади  свою  лопату
 І  знімай  свої  штани.

 Та  й  неси  їх  швидше  в  хату,
 Бо  їх  мама  там  чека.
 Штани  треба  прасувати  --
 В  мами  праця  там  така".

 Брови  зхмуривши  мохнаті,
 Тато  з  серцем  пробубнів:
 "Штани  зніму  я  мабуть  в  хаті.
 Чом  я  йтиму  без  штанів?"










































 





 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010002
дата надходження 31.03.2024
дата закладки 02.04.2024

Ніна Незламна

А що життя…

А  що  життя,  як  річечка  між  берегами,
Є  сподівання,  пливти  плавно  течією,
Її  потік,  часом  зруйнований  вітрами,
У  порівнянні,  все  ж  із  думкою  твоєю,
Нехай    попереду,  без  надгострих  порогів,
Всі  негаразди,  стріти  спокійно,  душевно.

Під  чистим  небом,  осяяним  промінням,
Завжди  надія,  безперечно,  як  опора,
Але  ж  всякчас,  для  всього  потрібне  уміння,
Якби  не  тиснуло,  сумління  -  думка  хвора,
Щоби  не  втратити  впевненості,  стремління,
І  досягти,  омріяного    володіння.

По  водах  блиск,  неначе  сховані  коралі,
 Яскраві  тонуть,  то  знов  плинуть  на  поверхню,
Життя  безцінне,  думки  мліють  у  кришталі,
Тому  для  нього,  підсвідома  значна    впертість.

Нині  важливо,  не  звертати  із  дороги,
Та  не  коралі,  на  дні  бачить,  а  тривоги.

                                           01.04.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010105
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 02.04.2024

liza Bird

У нічку темну

У  нічку  темну,  як  здалося,
Знов  вийшли  підозрілі  орди,
Війна,  страждання...тут  крамола,
Де  злодії  отам  і  шльондри.

Нічого  з  часом  не  змінилось,
Воює  хтось,  воно  жирує,
Колись  помре...  то  піп  з  кадилом,
Молитву  прочитає...  всує.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010107
дата надходження 02.04.2024
дата закладки 02.04.2024

Олекса Удайко

ГУМОР. МАРТІВСЬКЕ (жарт)

                                           [i]Усім  мартівським  "котам"
                                                             п  р  и  с  в  я  ч  у  ю[/i]
[b]
[i][color="#9c0b90"]Мій  кіт  вернувся  в  хату…  
з    вранішнім  осонням!
Впустив...  
Й,  "спинивши"  ранок,
що  линув  з-за  фіранок,    
нирнув  у  свій  барліг,  
воюючи  з  безсонням.

Та  вже  не  спалося…  
Й  подумалось  спросоння:
який  дивний  закон  –
коли  в  котів  сезон,  
у  нас,  Homo-"котів",  
ліниве  міжсезоння…  [/color]
[/b][/i]
30.  03.2024

[i][b]На  світлині  автора[/b]  -  
герой  цього  "роману",  пан  
кіт  Макрон...  після  трудів  
праведних  на  відпочинку.  
[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010072
дата надходження 01.04.2024
дата закладки 02.04.2024

valentinaaaa

Гумор. В житті буває дійсно

-  Ой  бабцю,  моя  люба,
Куди  це  ти  зібралась?
У  тебе  мало  чуба
Та  бабця  посміхалась.

-  У  Америку  поїду
На  світ,  ще  подивлюся
Набрид  ти  мені,  діду
Там  є  подруга  Люся.

Америку  покаже
Й  нового  наберуся,
Чому  такий  ти  ласий?
-  Люблю  тебе  Марусю.

До  неї  прихилився
І  обійняв  так  міцно,
Америка  скінчилась
В  житті  буває  дійсно.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009980
дата надходження 31.03.2024
дата закладки 31.03.2024

Віктор Варварич

Поет

Поет  щоденно  малює,
Ці  загадкові  картини.
Любов'ю  в  серці  вібрує,
Звільняє  нас  від  рутини.

Його  слово  огортає,
Людські  душі,  ніжним  теплом.
Інколи  народ  повчає
І  гуртує  всіх  за  столом.

Єднає  закохані  серця,
Ясним  світлом  осяює  шлях.
Наливає  щастя  до  вінця,
Летить  у  мрію  на  кораблях.

Формує  новітні  сторінки,
Видає  цікаві  ідеї.
Вірші  викладає  у  збірки,
Зберігає  їх,  як  трофеї.

©:  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009042
дата надходження 21.03.2024
дата закладки 31.03.2024

Віктор Варварич

Наші почуття

Проміння  сонця  зігрівають,
Наші  натомлені  серця.
До  щастя  шлях  прокладають,
П'ють  водицю  із  джерельця.

В  омріяні  далі  крокують
І  малюють  свої  картини.
Пізнати  любов  пропонують,
Звільняють  душі  із  рутини.

Смакують  каву  на  світанку,
Купаються  у  своїх  мріях.
Та  виконують  забаганку
Сяють  сріблом  на  твоїх  віях.

Наші  серця  мило  лоскочуть,
Пробуджують  світлі  почуття.
Впіймати  щастя  вони  хочуть,
Поринути  разом  в  забуття.

Зустрічають  вечір  в  долині,
Випивають  кохання  ґрааль.
І  ловлять  мрії  на  вершині,
Так  невтомно  крокують  у  даль.

©:  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009550
дата надходження 26.03.2024
дата закладки 31.03.2024

Віктор Варварич

Весняні миті

Весняні  барви  душу  веселять,
Так  невтомно  крокують  у  життя.
Впіймати  своє  щастя  норовлять,
А  смуток  зіштовхують  в  забуття.

В  переливах  чудового  світанку,
Вималювують  новітні  сторінки.
Забувають  вчорашню,  милу  бранку,
У  світле  майбутнє  летять  залюбки.

Вітром  гойдають  оголені  клени,
Колишуть  сполохані  твої  думки.
І  тчуть  ці  загадкові  гобелени
Та  зачиняють  до  серця  всі  замки.

У  просторі  міської  водевілі,
Наші  думки  шпацерують  вперед.
Малюють  твої  скроні  побілілі,
Огортають  зранену  душу  у  плед.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009903
дата надходження 30.03.2024
дата закладки 31.03.2024

Віктор Варварич

Живи в надії

Десь  у  ранковому  тумані
І  твої  думки  заблукали.
Живуть  неначе  на  вулкані
І  їх  ілюзії  злякали.

Блукаєш  у  пошуках  мрії,
Розгубила  свої  почуття.
Ховаєш  смуток  у  сувії,
В  минуле  немає  вороття.

Ти  розтавляєш  аргументи,
Наче  вони  є  твоє  життя.
І  виокремлюєш  фрагменти,
Маскуєш  своє  серцебиття.

А  ти  прямуй,  живи  в  надії
І  відкидай  ці  лихі  думки.
Хай  не  лякають  буревії,
А  змиють  твій  сум  чисті  струмки.

Живи  серцем,  а  не  думками,
Іди  на  Боже  світло  завжди.
Не  живи  разом  з  будяками,
Залишай  кругом  добрі  сліди.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009940
дата надходження 31.03.2024
дата закладки 31.03.2024

Ніна Незламна

Думок багато, хто знає. .

Думок  багато,  хто  знає  які  -  таїна,
Здаля  неначе,  лине  пісня  солов’їна,

Куди  ж  бо  кличе,  чи  до  весняного  гаю?
 Можливо  мій,  прийшов  час  плинути  до  раю.

Але,  хто  знає,    який  той  шлях,  Божа  воля,
Напевно  вирішить    подарована  доля,

Думки  тривожні,  спірні,  який  зробити  крок?
Невже  цей  час,  останній,  злетіти    до  зірок?

Чи  йти,  чи  плинуть,  поступово,  без  нарікань,
Мабуть  скоріше,  щоб  без  болей  і  спотикань,

Про  гріх  згадати  й  не  один,  просить  прощення,
Бо  ж  усе  вирішиться,    у  якесь  знамення.

За  життя  згадка,  як  веселка  й  дні  весняні,
Та  то  ж  для  долі,  як  настануть  дні  жадані,

Їй  віддам  душу.  Спроможна?!  Керуй  далі!
         Хай  не  гризуть,  мене  сумління  і  печалі.

Ой    так  багато,  чомусь  зібралося  думок,
Мабуть  вітрець,  розвіє,  як  духмяний  пилок,

Нехай  же  доля  і  весна  вирішить  сама,
Та  все  ж  хотілось,  щоб  мене,  обійшла  пітьма…

Принаймні  я,  все  ж  на  це,  маю  сподівання.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009970
дата надходження 31.03.2024
дата закладки 31.03.2024

Чайківчанка

БЛАЖЕНИЙ, ХТО ЧУЄ ГОЛОС БОЖИЙ

А  ти  романтик,лірик,  справжній  поет
Тобі  вклоняється  калина  в  лузі.
Сходить  муза  ,як  сонечко  у  сюжет
До  віть  злітаються  пернаті  друзі.

А  ти  -  небесний  дзвін  у  рідній  мові,
І  будиш  дитя  від  зимового  сну.
Збираєш  ,як  у  полі  квіт  у  слові,
Щоб  вплести  віночок  пісень  у  весну.

Ласкаве  слово  торкається  сердець
Солов'я  мова  запалює    свято.
Увінчав  голову  лавровий  вінець
Зростає  нас  духовно    рідна  мати.

А  знаєш  ,  що  ти  всього  лиш    людина  
Господь  покликав  в  райський  сад  до  себе.
Ти  -  прекрасна  мить  життя    -божа  днина
Зірка  ,поміж  зір  ,яка  сходить  в  небо.

Блажений  той  ,хто  чує  голос  божий
Хто  має  талант  -  божий  дар  у  руках.
Лікує  рани  ,як  лист  подорожній
І  бачить  пророчі  сни  у  своїх  снах.

Благословен  той,кого  обрав  Господь
Дав  руку,  коли  потопав  ,той  в  морі  .
Подарував  життя  ...зцілив    духом  плоть
Поруч  із  ним  у  радості  ,і  в  горі.

Щасливий,  той  ,кому  Господь  дав  крила  
Він  злітає  до  синіх  гір  ,як  пташка.
І  веде  у  блакить  -небесна  сила
Молиться  душа  Богу  ,як  монашка.

Господь  з  мертвих  воскресає  у  життя
Сліпих,  глухих,  німих  всіх  обіймає.
У  свій  храм  кличе  безталане  дитя
І  святе  письмо    словом  научає.

Мудрий  є  ,той  у  кого  добра  душа
У  серці  він  любов  божу  плекає.
Збирає  солодкі  плоди  до  вірша
Спраглих  ,голодних  хлібом  причащає.

Я  пишаюсь  ,що  з  роду  українка
І  несу    прекрасне  ім'я  у  світи.
В  її  жилах  тече  моя  кровинка
Тож  єднаймось  у  родину  я  і  ти.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009960
дата надходження 31.03.2024
дата закладки 31.03.2024

Веселенька Дачниця

Гумор. Старі таргани

                   
Мамо,  -  каже  мала  Ната,                                                    
можна  запитати,                                                                              
чи  не  бачила  ти  часом                                                          
тарганів  у  тата  ?
Розкажи  мені  -  бувають
таргани  з  рогами?                
Де  живуть  і  що  їдять,
чи  є  вони  між  нами?  
А  ті  роги  виростають
у  малих  чи  старих?
Хочу  знати  я,  матусю,
цікавинки  про  них.
                                                                     
-  Дивне  твоє  запитання…              
Вже  й  не  пам’ятаю,                                                                    
коли  вивели  цих  істот                                                          
із  нашого  краю.
А  чому  тебе  цікавлять
ці  дрібні  комахи?
Є  у  тебе,  доню,  киця,
ще  й  папуги  –  птахи.

-  Треба  мені  розібратись…
Важливе  питання
тривожило  мене  вночі,
ще  й  сьогодні  зрання!
З  татом  вчора  шепталася    
мама    мого  друга.                            
І  поводилась  нечемно,            
мов  давня  подруга.                      
Тітка  корчила  гримаси,              
сварилися  вони…        
Тату  вона  нагадала                            
старі  його  таргани  !                        
                                     В.  Ф.-23.02.  2024    

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009823
дата надходження 29.03.2024
дата закладки 31.03.2024

valentinaaaa

Коли закінчиться війна?

Коли  закінчиться  війна?
Є  відповідь  на  запитання?
Такі  страхи  несе  вона
Йде  мова  вже  про  виживання.

Коли  закінчиться  війна?
В  сльозах  і  горі  Україна,
Кров'ю  залита  вся  земля
Більша  частина  у  руїнах.

Коли  закінчиться  війна?
На  перемогу  є  надія?
Села  розрушені  й  міста
Летять  ракети,  як  ті  звірі.

Коли  закінчиться  війна?
Достатньо  вже  боєприпасів?
Сирени  звук  отой  щодня
У  головах  наче  набатом.

Коли  закінчиться  війна?
Весна  одягнеться  святково,
Зазеленіють  всі  поля
Спів  солов'я  -  цілодобово.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009872
дата надходження 30.03.2024
дата закладки 31.03.2024

valentinaaaa

Гумор. На мить у долі - поворот

Усім  якось  щастя  несеться
З  села  приїхав  на  курорт,
Пройшли  роки,  таке  ведеться
На  мить  у  долі  -  поворот.

Не  треба  гній  отой  таскати
Що  у  корови  зранку  є,
Всі  процедури,  милі  дами
Іде  у  такт  життя  усе.

Майбутнє  є  у  іншім  світі
Ось  тут  кохання  гарне  є,
П'ємо  шампанське  вдвох  при  свічах
Та  виселяють  вмить  мене.

Немає  коштів,  щоб  сплатити,
Куди  податися  мені?
А  як  оті  щасливі  миті?
Всі  промайнули  наче  в  сні.

Розуму  давно  забувся,
Якась  позичила  все  тіло
У  душі́  процес  відбувся
'Скористувалася,  так  вміло!'

Не  був  ніколи  тихим  вдома,
Ще  повідомлень,  не  було,
Як  діяти,  тримайте  слово!
Не  хочу  впасти  я  на  дно.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009902
дата надходження 30.03.2024
дата закладки 31.03.2024

liza Bird

Затемнення

Імлою  густо  затягнуло  небо,
У  темне  царство  повтікали  зорі,
Купався  місяць  де  блищало  плесо,
А  потім  зникнув  мов  із  ніччю  в  змові.

Прийшло  затемнення  враз  стало  тихо,
Містичне  дійство  загадкове  нині,
Відтак  за  кожним  прослідкує  пильно,
Почуйте  ж  імпульси  душі  незримі.

Дощі  зберуться  у  потужну  зливу,
Слізьми́  омиють  помарнілу  землю,
Щоб  замість  смутку,  нам  побачить  диво,
Яскраве  сонечко  й  рясну  веселку!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009949
дата надходження 31.03.2024
дата закладки 31.03.2024

Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський

Подарунок весни

На  зеленому  кафтані
Білі  гудзички  малі,
Це  уже  розквітли  в  травах
Маргариточки  квітки.

Наче  дивні  вишиванки
На  широкім  полотні,
Усміхаються  ще  зранку
Вони  сонцю  і  весні.

Трішечки  від  них  подалі
Намистиночки  дрібні
Фіолетових  фіалок
Хтось  розсипав  по  землі.

Ти  ступай  там  тихо-тихо
І  віночок  не  зімни
Із  фіалок  й  маргариток  -
Подаруночок  весни.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009868
дата надходження 30.03.2024
дата закладки 31.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Джинси

Завелася    теща    зранку,
Бо    зібралась    прати,
Враз    до    зятя    приступила,
Стала    верещати:

-Заявити    всі    підозри
В    мене    є    мотиви:
Витрясла    із    твоїх    джинсів
Три    презервативи.

Ще    були    ключі    і    гроші,
І    якась    записка…
Що,    нема    чого    сказати?
Не    розтулиш    писка?

Злидень    ти,    бабій,    гуляка,
Бігаєш    по    барах,
За    такі    гріхи    я    хочу,
Щоб    ти    спав    на    нарах!

Розгубився    зять    і    ледве
Вставив    своє    слово:
-Не    знімав    я      свої    джинси,
В    них    -    цілодобово.

Тут    дружина    в    хату    вбігла:
-Дякую,    матусю,
Випрала    мої    штанюльки,
Бо    я    не    зберуся.

В    мами    щелепа    відвисла,
Стала    враз    зелена:  
Як    у    тому      ’’Ревізорі’’  –
Була    німа    сцена…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009877
дата надходження 30.03.2024
дата закладки 31.03.2024

Зелений Гай

Математика і Ярослав

Вчитель  математики  каже:  —  Ярославе.
Бачу,  хлопче,  на  уроці  маєш  інші  справи.
А  чи  вмієш,  ти  скажи  нам,  вправно  рахувати,
Крім  того,  що  шарудіти,  їсти  чи  куняти?
Уяви,  що  у  садочку  є  одна  гілляка
І  до  неї  прилітає  птаха  усіляка.
Там  сиділо  вже  в  рядочок  сім  ватаг  по  троє,
Прилетіло  ще  до  них  шість  разів  по  двоє.
Кількість  разом  їх  яка?
—  Я  скажу…  Ніяка!
Під  вагою  того  птаства    тріснула  гілляка!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009562
дата надходження 26.03.2024
дата закладки 29.03.2024

Чайківчанка

ЖИТТЯ -ЦЕ ДАР БОЖИЙ

О,    яка  ,  то  насолода  -  просто  жити!
Прокинутись  рано  -  зранку  після  сну.
А  у  своїх  долонях  ,цей  світ  творити
Стрічати  новий  день  -сонячну  весну.

Дивитись,  як  сходить  сонечко  у  небо,
Як  квітне  немов  би  сонях  у  полі.
Злітати  вище  хмар  наче  білий  лебідь
Крилом  обіймать  золоті  тополі.

Хочу  милуватись,  як  цвіте-  райський  сад,
Як  пахнуть  у  росах  трави  шовкові.
Щоб  в  мріях  ловити  осяйний  зорепад
 Злітати  у  Всесвіт  -  світи  казкові.

О  який  є  чудовий  ,цей  прекрасний  світ!
Все  що  створив  Бог    своїми  руками.
Вдихаєш  повітря  п'янкий  пахощі  цвіт
І  сходиш  ,як  зірка  під  небесами.

Намалюю  синє  небо  -  тобі  друже!
Гори,  безкраї  поля,  ріки,  гаї.
Червону  калину  ,що  цвіте  у  лузі
А  на  вітті  ,як  співають  солов'ї.

На  світанку  відкрий  вікно  у  райський  сад
І  поглянь,  як  цвітуть  яблуні,вишні.
Як  доспіла  груша,  солодкий  виноград
Яку  красу  дарував  нам  Всевишній.

О  яка  ,  то  радість  ходити  по  землі!
Бачить,  як  метелик  цілує  квітку.
Як  сюркоче  цвіркун  ,гудуть  в  рою  джелі
Збирати  солодкі  плоди  улітку.

О  яке  ,це  щастя  бачити,і  чути!
Відчувати  на  дотик,смак  кожну  мить.
І  дивитись,як  тане  сніг  -  місяць  лютий,
Квітне  весна  зелене  листя  шумить.

А  життя  ,це  є  дар  божий  -  божа  ласка
Пливе  за  течією  ,як  водоспад.
Веде  божа  пташка  у  чудову  казку
Там  ,де  біля  хати  цвіте  мамин  сад.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009791
дата надходження 29.03.2024
дата закладки 29.03.2024

Чайківчанка

ЯКБИ ДУБ ВМІВ ГОВОРИТИ

Якби  старий  дуб  вмів  говорити
Він,  так  би  розказав  легенд  багато.
Вчив  би  різних  наук  -  дитя  жити
Ждав  з  доріг  дітей,  як  батько  і  мати.

Якби  старий  дуб  вмів  говорити  
Він  би  розмовляв  мовою  солов'я.
Він  навчив  би  рай  -  життя  любити
Щоб  в  божій  красі  цвіла  моя  земля.

У  дуба  довгі  віти  ,як  руки,
Він  захищає  від  грози,та  дощу.
Зелені  листочки:діти,внуки
Летять  пташечки  до  нього  на  прощу.

А  дуб  тримає  небо  на  плечах,
Як  батько  є  господар  в  своїй  хаті.
Віти  женуть  хмари  у  небесах
І,  радіють  життям  пташки  крилаті.

Старий  дуб,  як  мудрий  ,добрий  батько
Благословляє  пташок  у  путь,  в  політ.
Коли  воює    вітер  -  безхатько
Відкриває  двері  пташкам  у  свій  світ.

До  дуба  летять  всі  ластівята
Горобчик,  чорний  ворон,сойка  ,і  шпак.
Ох  ,які  невгамовні  пташата...
Із  небесних    висот  дають  нам  знак.

Відчувають  ,коли  буде  гроза  
Кружляють  над  кронами  між  верховіть.
Як  лиє  із  неба  гірка  сльоза
Злітають  в  гніздечко  до  своїх  віть.

Якби  старий  дуб  вмів  говорити  
Він  би  розказав  про  славних  козаків.
Він  духом  землі  вміє  зцілити
Він  дерево  мудре  по  між  ясенів.

Якби  старий  дуб  вмів  говорити  
Розвіяв  віттям  би  сиві  тумани.
Зумів  зорі  -    небо  нахилити
І  співав,  як  жайвір  пісню  для  мами.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009804
дата надходження 29.03.2024
дата закладки 29.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Різні побажання

Автослюсар    Іннокентій
На    Марію    зирив    боком,
На    її    нову    машину
Поглядав    недобрим    оком.

Все    бажав,    щоб    клята  ’’Хонда’’
Перестала      гальмувати,
Притягли    щоб    залізяку
В    його    двір    ремонтувати.

А    приватний    лікар    мріяв
(І    ця    думка    душу    гріла),
Щоб    квітуча    ця    Марія
Вже    нарешті    захворіла.

І    провізор    бажав    Мані,
Щоб    не    йшла    на    дискотеку,
А    з    своїми    болячками
Завертала    у    аптеку.

Тільки    в    злодія    Андрія
Були    наміри    хороші:
Від    душі    бажав    Марії,
Щоб    водились    в    неї    гроші.

Завжди    щоб    душа    співала,
Через      втрату      не    страждала,
Щоб    здоров’я    добре    мала,
Всього    цінного    надбала!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009151
дата надходження 22.03.2024
дата закладки 28.03.2024

oreol

Сонце коси розпускає.

Сонце  коси  розпустило,
Небо  світлом  озарило.
Вітер  коси  ці  ласкає,
Парні  ванни  наповняє.

Діаманти  сяють  в  небі,
Вітер  робить  те,  що  треба,
Сонце  в  руки  і  гойдає.
Вище  й  вище  підіймає.

Сонце  сяє,
Сонце  сяє.
Височаво  споглядає
На  качелях  розцвітає.

Сонце  простір  весь  кохає.
Наповняє,  зігріває,
Посмішка  на  небі  сяє.
Сонце  коси  розпускає.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009694
дата надходження 28.03.2024
дата закладки 28.03.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

ГУМОР. Схованки

Дід  Петро  і  баба  Люба
Гратись  в  схованки  поча́ли.
Не  повірите,  ви,  люди,
То  мабуть,  відьмівські  чари.

Дід,  як  спить,  то  баба  нишком
Самогон  жене  завзято.
Вранці  тихо,  ніби  мишка,
Враз  сховає...
 -  Любо,  клята!-
Дід  кричить  і  вже  горілку
Носом  чує.  Нерви  здали!
Як  знайде,  то  баба-бджілка
Від  Петра  у  схов  тікає.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009702
дата надходження 28.03.2024
дата закладки 28.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Мовна перешкода

Молода    невістка    Дарка,
Що    робити    -    знає,
Кожен    день    у    хаті    сварка,
Бо    свекруха    лає.

-Дам    пораду,-    каже    Дарка
Тихим,    ніжним    тоном,-
Буде    добре    вам    спочити,
Мамо,    за    кордоном.

Десь    в    Італії,    чи    в    Польщі
(Наших    там    багато),
І    для      вас    там    проживання
Буде    справжнім    святом.

Тут    свекруха    перебила,
Бомбою    зірвалась:
-Люди    добрі,    ви    почуйте,
Що    я    дочекалась!

Мої    нерви    ти    сьогодні
Довела    до    краю!
Як    я    там    сваритись    буду?
Я    ж    мови    не    знаю!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009692
дата надходження 28.03.2024
дата закладки 28.03.2024

Микола Ліннік

Давай з тобою просто помовчим

Моїй  дружині,  яка  не  дивлячись  ні  на  що,  все  ще  чекає...  


Давай  з  тобою  просто  помовчим.  
Нічого  не  питай.  Тобі  здалося,  
Що  сивиною  вкрилося  волосся,  
То  просто  сніг  припороши́в,  а  втім...

Давай  посидимо́  у  тишині,  
Я  й  словом  це  мовчання  не  порушу,  
Під  камуфля́жем  заховавши  душу,  
Скалічену  у  цій  страшній  війні

В  моїм  бажанні  не  шукай  причин,  
Ці  місяці́  тягнулися  як  ро́ки.
Іще  ми  наговоримось,  а  поки
Давай  з  тобою  просто  помовчим...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001595
дата надходження 25.12.2023
дата закладки 27.03.2024

valentinaaaa

Гумор. Райські сни

Стара  бабця  зажурилась
Вмирати  не  хотілось,
У  вікно  весь  час  дивилась
Чи  смерть  не  йде  по  тіло.

Щоби  смерть  не  здогадалась
Буду  ходить  в  садочок,
Зранку  бантик  пов'язала
Взяла  іще  й  ціпочок.

Зайшла  в  групу,  роздяглася
Із  дітками-  погралась,
Всім  сказала,  -  звати  Маша
В  вікно  все  ж  поглядала.

Не  вірилось  таки  старій,
Що  смерть  її  не  знайде
Сіла  в  обід  вона  за  стіл,
У  вухо  смерть  їй  каже.

-  Чуть  до  тебе  наближаюсь
Я  тебе  не  тороплю,
Навпаки  оберігаю
-  Відчепись,  "  я  нямаю!"

-  Уже  "понямала"-  пішли
Розповім  я  казочку,
Тебе  чекають  райські  сни
Міцно  будеш  "баєчки."

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009476
дата надходження 25.03.2024
дата закладки 27.03.2024

Ніна Незламна

ГУМОР. Життя, як воно є ( вірш. розп. )

Важкі  дні,  уже  минули,
Скакав  тиск,  як  сп’янілий  чорт,
Тож  затемнення  відбули,
Хвилювань,  позбулися  вдвох.

Кіт-  пройдоха,  десь  гуляло,
Аж  три  ніченьки  та  й  підряд,
Але  ж  знав,  де  дають  сало,
І  м’ясце    -  певно  кращий  смак.

Та  сумної,  нині  ночі,
Дід  лишив,  його  у  хаті,
І  куди,  дивились  очі,
Чи  думки,  заснули  в  пастці.

Чи  забув,  бабця  спить  чутно,
Двері  навстіж,  коту  воля,
Розбудив,  її  так  хутко,
Жерти  хтів,  такенька  доля.

З  трьох  годин,  так  і  не  спала,
Який  сон?  Справжня  дурепа,
Чом  кота,  геть  не  прогнала,
От  й  настигла,  враз  халепа.

Раннє  сонце,  розбудило,
Кожен  снідав,  сам  по  собІ,
Сумний  дід,  як  той  Гаврило,
При  думках,  немов  у  луні.

Каже  бабця,-  Нехай  посплю,
Бо  ж,  на  жаль,  безсила  стала,
Важкі  очі,  трішки  зімкну,
Це  ж    пів  ночі,  я  не  спала.

Та  та  мрія,  як  лелека,
Воля  є,  у  піднебесся,
Полетіла,  так  далеко,
Не  змогла,  там  поселиться.

Задрімала,  хвилин  двадцять,
Чує  звуки,  молоточком,
Невезуха,  взяла  трясця,
 Хай  пройшла  б,  краще  садочком,
Щоби  силоньку,  замати,
Негаразди...  вгамувати.

Розібратися  охота,  
Вмить  підня́лася  із  ліжка,
Рушить  сон,  стара  морока,
Від  образ,  у  горлі  кістка.

Та  то  дід,  не  гаяв  часу,
Зо  три  дні,    двері  скрипіли,
На  лиці  бачу  гримасу,
  -Їх  шкода́́,  бач,  поржавіли.

Я  тепер,  спитати  хочу,
Чи  навчився  він  любити?
Собі  голову  морочу,
А  чи  здатен  оцінити?

Хоч  стара́,  весь  час  кручуся,
Як  у  колесі,  та  білка,
Чи  з  ним  знову,  посварюся,
Знай,  не  наймичка,  а  жінка.

Жаль,  не  вміє  цінувати,
Як  москаль,  свою  дружину,
Не  дає,  часто  поспати,
Потрясе,  в  ліжку  пружину,
Ніби  хоче,  щось  сказати.

Гарний  день,  зирить  у  вікно,
В  хаті  спокій,  тихо-  тихо,
От  життя,  немов  би  кіно,
Скажу  вам,  все  це  не  лихо.

Може  в  діда,  критичні  дні,
Від  тих  бурь,  що  пруть  магнітні,
Комусь  смішно…  думаю  ні,
Загублю  думки  гранітні…

Хай  минає,  сей  буревій.

                     27.03.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009636
дата надходження 27.03.2024
дата закладки 27.03.2024

liza Bird

Балакуча

На  кухні  віддаюсь  розмовам,
І  слухаю  її  неспинно,
Ця  бджілка  з  золотим  волоссям,
Готує  й  гомонить  грайливо.

Комусь  здається  все  занадто,
Не  мають  міри  балакучі,
Про  мене  ж  тиша  ненормально,
Скажу,  це  нібито  байдужість.

Кохаєш  і  відтак  сприймаєш,
Тож  ваду  як  дарунок  завше,
Ти  в  захваті,  немовби  майстер,
Наніс  на  полотно  найкраще.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009512
дата надходження 26.03.2024
дата закладки 26.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Скотина

Зла    свекруха    метушиться,
На    невістку    сичить    Ганку:
-Та    коли    ж    ти    нажерешся?
Запихаєшся    вже    зранку!

Знаю,    що    ваш    рід    ледачий,
За    роботу    не    береться…
Ти    скотину    годувала,
Чи    нехай    вона    загнеться?

Іч,    допалася    до    миски,
Своє    черево    трамбує,
А    худоба    ще    не    їла,
І    тебе    це    не    хвилює!

Це    не    вплинуло    на    Ганку
(Мама    кожен    день    не    в    дусі),
І,    доївши    запіканку,
Дала    відповідь    свекрусі:

-Ваш      синочок    дорогенький,
Міцно    спить    і    вас    не    чує,
Не    хвилюйтеся    за    нього,
Коли    встане    -    нагодую.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009511
дата надходження 26.03.2024
дата закладки 26.03.2024

Микола Холодов

"Гумор". Модно вдягнуті штани

 Тарасик  із  Васьком  по  новій  моді
 Придумали  вдягать    штани.
 Ефект  при  цьому  при  народі
 Схотіли  бачити  вони.

 Щоб  модно  вдягненими  бути,
 Вони  дуг  другу  помогли,
 Бо  самостійно  застебнути
 Штани  вони  б  і  не  змогли.

 Причина  в  тому  ординарна,
 В  якій  і  криється  секрет:
 Вдягати  слід  оригінально
 Штани  --  лиш  задом  наперед.

 Отож,  вдягнувшись  дуже  модно,
 Петрусь  і  його  друг  Тарас,
 Помилувавшись  один  одним,
 Вийшли  людям  напокАз.

 Аж  ось  іде  якийся  дядько
 і  біля  хлопців  зупинивсь.
 Всміхнувсь  й  повчально.
                                           наче  батько.
 Своїм  повчанням  поділивсь.

 Я  хочу,  хлопці,  вам  надати
 Таку  пораду  для  вас  двох:
 Під  час  цього  вашого  жарту
 Обов"язково  будьте  вдвох.

 Для  чОго?  Можу  натякнути.
 Я  в  тім  не  маю  таїни  --
 Щоб  помогли  ви  розстебнути  
 Комусь  із  вас  його  штани.

 В  який  момент?  Ну,  ось,  приміром,
 (Це  теж  не  є  якийсь  секрет)
 Вам  захотілося  не  в  міру
 Терміново  ...  в  туалет.
 .      .      .      .      .      .      .      .      .      .

 На  цьому  дядькова  скінчилася  промова,
 І  він  прощально  їм  рукою  покивав.
 Через  останнє  ж  дядька  того  слово
 Хлоп"ят  веселий  сміх  спіткав.
 


                             ПРИМІТКА  ВІД  АВТОРА
         Прошу  пробачення,  якщо  цей  мій  твір
 сприймається  як  неприпустимо  вульгарним.
     Не  заперечую  проти  його  видалення.

                               З  повагою  --  М.  Холодов.  
           
 
 

 
 


                             
 
 
 
 
 
   

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009388
дата надходження 24.03.2024
дата закладки 25.03.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

ГУМОР. З ліхтарем знайшли

Літо.  Ніч.  Вікно  відкрите.
Біля  компа  Стас  сидить.
Комарі  кусають  -  ситі,
Напились  крові  умить.

-  Задовбали,  гади,  тіло!
Батько  каже:
-  Спати  ляж.
Вимикай  скоріше  світло.
Де  вкусили,  там  -  помаж.

Стас  вже  ліг  у  ліжко.  Тихо.
Маззю  змазав  -  все  мине.
Раптом  -  світлячок-комаха...
-  Тато,  тато,  що  за  лихо?
Певне,  я  -  якийсь  невдаха.
З  ліхтарем  знайшли  мене.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009457
дата надходження 25.03.2024
дата закладки 25.03.2024

valentinaaaa

Гумор. Така ситуація

Склалася  напевно
Така  ситуація,
Дружина  у  ванній
На  кухні  -  сенсація.

За  столом  два  бра́ти
Випили  й  сварилися,
Хто  міг  про  те  знати?
Низько  покотилися.

В  легковій  машині
Двері  вмить  відкрилися,
З  ванни  та  дружина
Враз  поряд  з'явилася.

В  махровім  халаті
З  рушником  на  голові,
Стусанів  давати
Свому  чоловікові.

Тримав  руки  вгору
Захищаючи  лице,
Так  дістав  у  пору
Ще  й  ловив  лихим  слівце.

Був  кум  за  дверима
Ті  очі  -  окуляри,
Та  могутня  сила
Слова  повелітали.

Вуста  затремтіли
Ледве  вимовити  зміг,
-  Відвезти  до  цілі
Щойно  я  їм  допоміг.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009251
дата надходження 23.03.2024
дата закладки 25.03.2024

valentinaaaa

Гумор. Побачить хочу чудо

-  І  чому  тобі,  Іванку,
Так  не  сидиться  в  класі?
-  Я  почув  розмову  татка
Телефонував  Насті.

Про  любов,  щось  говорили
Деталі  незнайомі,
Що  якесь  чекає  диво?
Я  маю  йти  до  школи.

В  такому  настрої  татусь
Мені  -  одна  наука,
Тому  за  партою  кручусь
Побачить  хочу  чудо.

Обманює  мене  чомусь
Сам  має  таємниці,
Та  цілі  я  таки  доб'юсь
Для  мене  -  не  дрібниці.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009438
дата надходження 25.03.2024
дата закладки 25.03.2024

Ніна Незламна

ГУМОР. Я та штучка…

Каже  Ганька,  до  Миколи,
-Петько  кульками,  кидався,
Визивають,  нас  до  школи.
-А  мені,  бач,  не  зізнався!

-Це  зустріла,  я  пантеру,
Що  веде,  в  нього  англійську,
І  псує,  всю  атмосферу,
Бо  ж  табак,  смалить  російський.

Я  тій  шльондрі,  не  повірю,
Нехай    наших,  вони    знають,
Хай  піду́,  влаштую  бурю,
Най  себе,  трішки  згадають!

-Свого  носа,  пхати  не  смій!
Керівник,  там  править  балом,
Кажуть  люди,    він-  буревій,
Тож  колись,  був  генералом.

 -Тю  це  що,  отой  очкарик,
Я  була,  з  ним  на  Мальдівах,
Мені  в  руку,  дав  ліхтарик,
Коли  рився,  у  архівах.

Все  шукав,  карти,  алмази,
Часто  пив,  у  ресторані,
Ти  залиш,  свої  накази,
Я  та  штучка,  в  тому  стані,
Що  сама  з  ним  розберуся.

І  про  себе  тихо  –  тихо,
-Нагадаю  (вечеринку),
Й  ледь  всміхнувшись,  -Це  не  лихо,
Пригадає,  як  ширінку,
Я  вночі,  вином  залляла,
І  пізніш,  просто  злиняла….

Вже  до  мужа,  та  й  зухвало,
-Усе  добре,  не  журися,
Запакуй,  горілку,  сало,
На  мені  ж,  ти  одружився,

Опісля́,  Мальдів  відразу,
Не  гризи,  себе  зада́рма,
Доведу,  його  до  сказу,
Не  горюй,  настигне  карма,
По  боргам,  пора  платити!

             25.03.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009430
дата надходження 25.03.2024
дата закладки 25.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Татова допомога

Мудрий    вигляд    був    сьогодні
В    другокласника    Марата,
Гордо    вчительці    промовив:
-Я    приніс    світлину    тата.

Вчителька    Марія    Львівна
На    Марата    подивилась:  
-А    навіщо?    -здивувалась,-
Тобі,    хлопче,    щось    наснилось?

-Ви    ж    самі    сказали    вчора:
-Завдаєш    мені    мороки!
Хочу    бачити    дебіла,
Який    робить    ці    уроки!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009329
дата надходження 24.03.2024
дата закладки 24.03.2024

Веселенька Дачниця

Гумор. Така натура

Жалілася  Мурка
старому  коту:  
-  забери  до  себе,
бо  я  тут  помру!
Віддали  мя’  замуж
в  якусь  конуру…

Скрізь,  куди  не  глянеш,
лахміття  старе  -
із  кожної  дірки
мишатина  пре  !
Забери,  благаю,
від  цього  Васька  .
У  нього  нас  троє  -
натура  така  !

Про  нас  він  не  дбає,
а  лише  товче…
Облізає  шубка,
шкура  аж  пече!
Сама  не  рішуся,
а  мо’  не  приймеш?
Зміни  в  обстановці  -
я  змінилась  теж…

Надіюсь,  залишу
оту  конуру.
Тобі  цілу  ферму
котят  приведу  !
                                     В.Ф.-  08.03.  2024

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009349
дата надходження 24.03.2024
дата закладки 24.03.2024

liza Bird

Щедрість долі

З  безмежною  щедрістю  доля,
Неждано  дарує  кохання,
Й  промінчиком  ніжного  сонця,
Нам  душу  теплом  зігріває.

Метелики  пурхають  дивно,
Та  з  квітки  на  квітку  злітають,
П'янкий  аромат  так  незвично,
Серпанком  голубить  із  Раю.

Нас  бачили  ангели  звідти,
І  знали,  зустрінемо  щастя,
Веселка  стелила  доріжки,
Як  сходила  зіронька  рання.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009168
дата надходження 22.03.2024
дата закладки 23.03.2024

Lana P.

Не сій…

Твоя  країна  тоне  в  горі  -
Вернись  до  свого  краю.
Не  сій  зерно  ілюзій  в  морі  -
Не  бути  урожаю.                                                                  21.03.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009200
дата надходження 22.03.2024
дата закладки 23.03.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

ГУМОР. (Сатира) . Кобила.

На  просторах  Інтернету
Скаче  Галя,  мов  кобила.
Звідки  в  неї  тая  сила,
Дошкуляти  всім  поетам?

Норовиста  і  скажена,
Загордилась  критиканка.
Їй  би  чвари,  навіженій,
Бо  смакує,  ніби  манну.

Зранку  скаче  і  до  ночі:
То  алюром,  то  галопом.
Бережися,  -  можеш  лопнуть!
Жаба  давить,  сліпнуть  очі,

Бо  в  поетів  є  сонети,
Акровірші,  тавтограми,
А  у  Галі  -  "вінегрети",
Наче  з  дуба  впала  "дама".

Доскакалась  на  порталах,
Видаляють  язикату,
Заборонені  їй  батли.
Іподром  чекає  Галю.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009206
дата надходження 22.03.2024
дата закладки 23.03.2024

Lana P.

СЕРЦЕ Б'Є…

Серце  б'є  у  барабани,
Тугою  сурмить,
Роз'їдає  море  рани,
А  душа  болить.

Хлебче  берег  піну  спрагло  -
Потемнів  пісок.
Випускає  сонце  жало  -
От  води  б  ковток!

Шторму  дії  ексцентричні  -
Вирвався  з  пенат,
Дружньо  хвилі  войовничі
Сміло  б'ють  в  набат,
Сіль  лишають  на  обличчі,
Кожна  з  них  -  солдат!                                                            21.03.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009218
дата надходження 23.03.2024
дата закладки 23.03.2024

liza Bird

Час втрачено

Згадав  запізно,  все  ж  мене,
Впустивши  у  барвисті  сни,
Тому  всередині  пече,
Не  бачить  ця  душа  весни.

Чому,  ти  не  прийшов  тоді,
Якщо  палало  почуття?
За  обрій,  як  туман  вночі,
Кохання  лине  в  небуття...

Час  втрачено,  скажу  тепер,
Своя  історія  життя,
Натхнення  є,  пиши  шедевр,
Коли  у  за́палі  вона...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009233
дата надходження 23.03.2024
дата закладки 23.03.2024

Світла(Світлана Імашева)

Гумор. "Стовідсотково п'яна" . Пародія

 За  твором    "Нарциси  і  сніг"  
           Автор  -  Інфант
           http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783492

               Оригінал  твору  "Нарциси  і  сніг"

Весна  не  завжди  приходить  вчасно,
Ти  чекала  її,  як  щось  найпрекрасніше.
Але  нарциси  зацвітуть  все-таки  рясно...
Це  станеться,  це  обов'язкове  явище.

Ти  знаєш  про  це,  але  тебе  бентежить  сніг,
Та  сніг  -  то  майбутня  вода  для  нарцисів.
Ти  топтала  узимку  сотні,  мільйони  доріг
У  лісах,  повних  вовків,  зайців,  ведмедів  та  лисів.

Ти  вірила,  що  природа  існує  для  тебе  також,
Прийшли  роки  -  і  ти  у  цьому  розчарувалась  сильно.
Але  подумай,  якби  замість  снігів  лив  щодня  дощ,
То  чи  була  б  тоді  весна  для  тебе  така  красива?

І  найголовніше:  у  квітні  сніг  розтане  явно.
Ти  милуватимешся  красою  білих  із  жовтим  нарцисів.
Весна  стовідсотково  застане  тебе  зненацька,  п'яну
Ти  будеш  на  сьомому  небі  поміж  трьох  кипарисів.


                                           Уусмішка-пародія    за  твором  "Нарциси  і  сніг"                                      

                   Поміж  трьох  кипарисів,  на  сьомому  небі,  
                   Стовідсотково  п'яна  -  така  ти,  як  треба.

                 Ти    стоптала  мільйони  доріг  і  стомилась,
                 Тож  лягла  відпочить,  перед  цим  -  похмелилась.

                 Змерзла  взимку?  -  Спочинь  серед  пишних  нарцисів,
                 У  лісах,  повних  зайців,  ведмедів  та  лисів.

                 Популяція  звірів  теж    весною  зростає,
                 Вовк  і  зайчик  на  тебе,  кохана,  чекають.

                 Щоби  ніжно  тебе  привітати,  любусю,
                 Тільки  я  заховаюсь,  бо  я  їх  боюся.
                 Знаєш,  сніг  -  це  майбутня  вода  для  нарцисів,
                 А  іще  для  лососів,  і  лосів,  і  лисів.

                 Ще  скажу,  що  й  весна  -  стовідсотково  п'яна,
                 Та  колись  вона  все  ж  таки,  мила,  настане.

                 Щоб  на  сьомому  небі,  між  трьох  кипарисів,  
                 Ти,  твереза,  побачила  море  нарцисів.
                 

                 

                     
                                 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009250
дата надходження 23.03.2024
дата закладки 23.03.2024

oreol

Ви можете вважати себе щасливішими, ніж думали раніше

У  прекрасній  далечині  щастя  майоріє,
Ніби  не  далеко,
Поряд  є  ж  надії.
Та  наскільки  швидко  ми  б  не  просувались,
Мрії  недосяжні  -  мріями  й  зостались.
Воно  ніби  Сонце,  у    далечині.
Ми  і  так  щасливі,  а  чому  б  і  ні.
Можем  говорити,
Є  до  кого  й  що.
Якщо  не  двохноге,
То  на  лапках  жде.
Не  живем  минулим,
День  новий  нас  жде.
Радує  усіх  зміна  цих  подій.
Ми  всі  не  циклічні,
Так,  ми  забуваєм,
Нові  відкриття
Й  радість  відчуваєм.
Більшість  не  самотні,
Є  хто  нас  кохає,
А  якщо  й  немає,
Серце  не  саме,
Серце  всіх  кохає.
Серце  ж  бо  коханням  простір  наповняє.
Справжнє  щастя  бути,
Бути  лиш  собою,
Не  потрібно  бути
Кращим  звіробоєм.
Життя  -  маленька  радість,
Та,  яку  цінуєм.
Ми  усі  щасливі,
Ми  заможні  людини.
Миті  ми  цінуєм,
Тільки  ми  проснулись
Вже  на  небі  сонце.
Посмішка  із  неба
В  наше  то  віконце.
Тільки  власноруч
Щастя  люди  гублять.
Хай  же  всі  щасливі
На  планеті  будуть

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009228
дата надходження 23.03.2024
дата закладки 23.03.2024

Ніна Незламна

Весна мандрує

Весна  мандрує  по  землиці,
А  іншим  разом,  мов  на  крилах,
Злетить,  а    поряд  вже  синиці,
Почує  спів  і  щебет,  милих.

Та  враз,  підсніжник  білолиций,
Від  радості  закопошився,
Під  сонцем  мріяв  яснолиций,
Із  вітром  нині  подружився.

І  мати  -  й-  мачуха  пелюстки́,
Ледь-ледь  прикрашені  росою,
Угору    підтягує    й  листки,
Вітатись,  хочуть  із  весною.

Проміння  злата  по  стежинці,
Вздовж  неї,    фіалки  синенькі,
Немов  втішаються  ряднинці,
Із  срібла,  що  вкрила  легенько.

Та  знов  вітрець,  немов  сопілка,
Звучав  пісенно,  веселився,
Медовий  трунок  ловить  бджілка,
Красою  світу  захопився.

О  перші  квіти,  тішать  душу,
Весна  –  красна,  пора  цвітінь,
Все  бачить  -    щастя,  сльозу  струшу,
Це  ж  наче  ліки  від  потрясінь.

Серця  зболілі  за  тривоги,
Війна  несе  журбу,  страждання,
А  ми  ж  чекаєм  від  природи,
Дарунки,  спокій,  сподівання…

22.03.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009169
дата надходження 22.03.2024
дата закладки 23.03.2024

valentinaaaa

З мертвого і до святого

Прийдуть  до  нас  гарні  новини
Бо  завтра  оживе  той  день,  
Без  смутку  радість  у  родині  
Пісню  почуємо  смерек.

Прийдуть  до  нас  гарні  новини,
Ми  сподіваємось  на  них
Всі  сильні  і  завжди  єдині
І  ворогу  дамо  під  дих.

Прийдуть  до  нас  гарні  новини
Їх  чарами  візьме  весна,
Ворог  втікатиме  щосили
Бо  допоможе  в  тім  краса.

Прийдуть  до  нас  гарні  новини
Ще  не  бачили  такого,
Вже  стали  голови  в  них  сиві
З  мертвого  і  до  святого.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009004
дата надходження 20.03.2024
дата закладки 21.03.2024

liza Bird

Бунтарка

Мене  запросивши  у  свій  дім,
Жадаєш  побачить  хазяйку?
Отямся,  бо  станеться  лиш  збій,
Відколи  впускаєш  бунтарку.

Нікому  не  хочу  годити,
Усе  зрозуміла  з  роками,
Душа  розцвіла  як  жоржини,
Та  вкрилась,  мов  ружі  шипами.

Відтак  в  почуттях  розберуся,
Бо  ставлюсь  до  цього  з  сумлінням,
Не  жінка  потрібна  "матуся"
Я  хочу  кохану  в  обіймах.

//////////////////////////

Тож  різко,  немов  блискавиця,
Він  гримнув,  й  здалося  їй  ніжно...
Отак  ось,  зненацька  з'явилась,
І  стало  в  оселі  цій  світло...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009060
дата надходження 21.03.2024
дата закладки 21.03.2024

Родвін

Гумор. Васько Блоха - рекордсмен

Васько  Блоха  -  у  нас  кумир,
Найкращий  і  найшвидший,
Без  нього  наш  спортивний  двір,
Не  став  би  самий  ліпший  !  

У  школі  Вася  -  рекордсмен,
Бо  раз,  на  фізкультурі,
Сто  метрів  він,  в  один  момент,
Пробіг  -  рекорд  в  натурі  !  

Коли  стояв  він  в  день  ясний,
Готуючись  до  старту,
Сусідський  півень  в  двір  шкільний
Забіг...  Тож  не  до  жарту,  

Бо  цьо́го  півня,  за  хвоста,
Недавнішньої  днини,
Впіймав  Блоха,   не  просто  так,
А  вискуб  три  пір'їни  !  

Їх  вставив  в  головний  убір,
В  убра́ння  індіанця,
А  потім,   вийшовши  у  двір,
Тим  пір'ям  хизувався  !  

А  півень  ще  тоді  не  спав  -
Вони  з  Блохою  стрілись
Та  ко́гут  Васю  не  чіпав,
В  "індєйця"  -  лук  і  стріли  !  

А  тут   -   тут  доленьки  презент  !
Васько   "НА  СТАРТ"   схилився  ...
Відкрився  тил  ...   Один  момент
І  ко́гут  не  збарився  !  

Команда  "МАРШ"  !    В  єдину  мить,
Васько,  як  та  пружина,
Зривається  і  з  місця  мчить  
Бо  спорт  -  це  ж  поєдинок  !  

Та  півень  ще  на  старті  встиг  
Спортсмена  клюнуть  дзьобом,
А  потім  Васю  він  настиг
Й  добавив  ЩЕ  до  того  !!!  

Дзьоби́ще  в  когута  як  сталь,
Тож  мало  не  здавалось  !
Блоха,  як  міг  тікав  ...  На  жаль
Від  півня  -  все  ж  дісталось  !  

Той  когут  гордо  походжа́в,
В  дворі  -  король  законний  !
Ще  й  груди  колесом  держав,  
І  гребінь  -  як  корону  !  

Васько,  неначе  дикий  звір,
До  фінішу  домчався  !
Фізрук  спинив  секундомір
І  аж  за  серце  взявся  ...  

На  дві  десятих  наш  рекорд
Побив  рекорд  району  !
Портрет  Блохи  -  аж  на  біг  борд  !
Ще  й  грамоту  -  додому  !  

Сестричка  Васі  -  мілкота,
На  ній  і  написала  :
-  Якби  не  півень  без  хвоста,
   Рекорду  б  не  бувало  !


[b][i]Зі   слів   внучка,  записано  правильно.
Підпис                                              /  Родвін  /
[/i][/b]

19-20.03.2024  р.



Ілюстрація  :  https://png.pngtree.com/png-clipart/20220116/original/pngtree-a-little-boy-chased-by-a-rooster-png-image_7103619.png

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009048
дата надходження 21.03.2024
дата закладки 21.03.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

ГУМОР. Більше не покличуть

Вже  сердитий  зранку  Толя,
На  дружину  знов  кричить.
Не  зварила  їсти  Оля,
Як  змія  тепер  сичить.

В  хаті  бруду  по  коліна,
Не  помиті  тарілки.
Що  це  в  нього  за  дружина,
На  умі  -  чоловіки.

-  Хай  я  сам  робить  не  можу,
Бо  не  має  часу  стільки.
Людям  відмовлять  не  гоже,
Кличуть  випити  горілки.

На  хрестинах,  іменинах
Мені  гостем  бути  личить.
-  Не  ходив  хоча  б  ти  нині.
-  Раз  не  піду  на  родини,  -
Тоді  більше  не  покличуть.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008973
дата надходження 20.03.2024
дата закладки 20.03.2024

fialka@

Я хочу тиші!

Я  хочу  тиші,  дайте  мені  тиші,
Спиніть  оту  скаженую  орду!
І  хай  до  весни  листячко  торішнє
красується  із  квітом  у  ряду.
Я  хочу  в  ліс,  де  спів  летить  у  виші,
До  неба  руки  простягли  дуби.
Верба  в  сережках,  в  річечці  дерева,  
І  під  містком  багатолітній  хмиз.
О  як  я  мрію  зазирнуть  в  дитинство,  
де  небо  й  очі  тільки  голубі.  
Там  білі  хмари,  сни  там  кольорові,
Й  хатки  в  соломі  і  кукурудзі.
Несе  з  снігів  мій  батько-листоноша,
бриндуші  перші  з  балки,  степові.
Дивлюсь,  у  полі  сонячне  колосся,  
В  саду  циганки-яблука  малі.
Реп’ях,  стежина,  стрічка  у  волоссі.
Гроза,  веселка,  вихор-суховій.
І  ось  з  печі  велично  паляниці
Та  в  полотна  домашнього  сувій.  
Духмяний  дух  від  предків  -  світ  святий!
Воно  ж  бо  й  є  –  там  прикрощі  великі:
Коліна  биті,  пустощі  –  дрібня.
Тепер  убиті  –  ми  живемо  вбиті,  й  не  раз…
Глузує  гвалтами  «рідня».
О,  я  ж  за  тишу!  Як  за  тую  тишу  вмирають,
друзі  й  Рідна  нерідня.
Стояти  кріпко,  вистояти  мусим,
Щоб  стала  тиша,  як  міцна  броня.
Щоби  ця  тиша  бачила  світанки,
Щоби  дуби  стояли  вікові.
Молитву-клятву  заховаю  в  збанку,
І  не  порушу  спокій  віковий.
Я  вам  вклоняюсь,  Янголи-Боронці,
І  кожній  Матінці-  сухій  траві!
О  Сили  Роду,  наші  Охоронці,
Боги  Всесильні  у  Святій  Землі!
Дари  жертовні,  Матінко-Природо,  
гріхи  -  спокута  крові  і  страждань.
Вогню  й  ненависті  –  сильнішої  отрути,
Жалі-жалі  не  втримає  Скрижаль.
Які  Титани,  їм  не  можна  вмерти!
 На  варті  обмаль…  Рідко  вже  кому
Нас  захищати…  Їм-бо  не  до  смерті!
Бо  як  не  їм,  тоді  –  нема  кому!
 Ті,  що  вродились  –  мамина  малеча.
Ті,  що  сховались  в  норах  у  вовків,
Од’їли  пуза,  і  гніздо  лелече
Перенесли  до  буцімто  дворів.
Є  ще  шакали,  поїдають  падаль,
І  шкірять  зуби:»  Ми  тут  на  війні!»
Попівські  ряси  і  маснії  губи,
Експерти  в  роздумах,  тяжкій  журбі.
А  ті,  що  рили  –  риються  в  коритах,
Де  їжі  повно,  все  собі-собі!
Ви  стоїте,  о  Воїни-  Молитви,
 щитом  з  Любові  й  помочі  Рідні!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008936
дата надходження 19.03.2024
дата закладки 20.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Середній рівень

В    ліжку    ввечері    дружина,
Як    завжди,    відпочивала,
І    статтю    якусь    в    газеті
Дуже    мудру    прочитала.

-Поясню    тобі,    Миколо,
Як    у    світі    нам    живеться:
Весь    достаток    у    країні
У    середньому    береться.

Тридцять    тисяч    в    депутата,
І      твоїх    чотири    взяти,
Все    надвоє    розділити:
По    сімнадцять    -    чим    не    свято?

Вчитель    не    навчив    нічого
(Уже    є    одна    догана),
А    взяли    середній    рівень  –
То    й    успішність    непогана.

Прокурор      завжди    їсть    м’ясо,
А    народ    сухі    галети,
Все    змішати,    то    виходить,
Що    їмо    ми    всі    котлети.

-То    це    що    ж    тоді      в    нас    буде?-
Став    Микола    міркувати,-
Всім    відома    Галька    встигла
Із    селом    всім    переспати,

А    ти    чесна,    мені    вірна,
Про    сім’ю    плекаєш    мрії,
А    в    середньому,    виходить,
Що    обидві    ви    -    повії!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008963
дата надходження 20.03.2024
дата закладки 20.03.2024

valentinaaaa

Гумор. В перший клас

Прийшов  до  школи  в  перший  клас,
До  неї  так  збирався,
Там  про  науку  увесь  час
Чомусь  я  завагався.

Такий  тяжкий  приніс  рюкзак
Тепер  щодня  тягати,
Потрібного  в  ньому  нема
Однак  книжок  багато.

Скажіть,  навіщо  стільки  книг?
Частину  можна  взяти
Сил  набратися  не  встиг,
За  парту  знов  сідати.

Де  мій  планшет,  новий  смартфон?
На  чо́му  мені  грати?
Задовго  тягнеться  урок
Бажається  поспати.

Перепочити  не  дають,
Ще  і  розваг  ніяких
До  школи  більше  не  піду,
Учителем  не  стати.

Спочатку  мабуть  одружусь,
Буде  великим  свято
Дружину  швидко  я  знайду,
Зрадіють  мама  й  тато.

Нащо  старості  чекати?
Любов  краща  над  усе
Вмію  гроші  рахувати,
Для  життя  -  це  головне.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008898
дата надходження 19.03.2024
дата закладки 19.03.2024

Leskiv

Гірка образа

Я  не  пишу  вірші
При  допомозі  ШІ
І  не  краду  чужі
ВІрші.  Ганьба  душі!
Хто  розпустив  брехню,
Хай  стережеться  він,
Схоже,  підклав  свиню,
Тільки  не  чув,  де  дзвін.
Надрукувать  вірші
Щось  не  дає  мені.
Певно,  якийсь,  там,  "ші".
Трясця  отій  свині!
Може,  забратись  геть
Через  мої  вірші?
Щоб  він  пропав,  той  г"едзь,
Що  запровадив  ШІ!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006774
дата надходження 25.02.2024
дата закладки 19.03.2024

Leskiv

Труси ( бабця свідчить)

Чого  ви  причепилися  до  Гриця?
Украв  труси  в  крамниці.  Чи  ти  ба,
Яка  подія?!  Вдарите  по  пиці?
У  нього  вже  розсічена  губа.

Чому  труси  жіночі?  Достеменно
Для  мене  це  питання  нелегке.
Можливо,  знає  це  його  Олена,
Матуся,  бо  ж  воно  дурне  таке.

Він  -  збоченець?  Та  ні,  не  може  бути.
В  його  роду  таких  ще  не  було.
Я  не  брешу.  Їй-богу,  знають  люди.
Якби  це  так,  гуло  б  усе  село.  

Чому  украв  сім  пар  трусів?  Не  знаю.
Довідалася  із  сільських  новин.
Якби  ви  знали  ту  дівчину,  Раю,
Украли  би,  напевне,  лімузин.

Чого,  ото,  до  хлопця  придиратись?
Сім  пар  трусів  жіночих  -  то  пусте.
Не  тільки  я,  вам  скаже  кожна  мати,
Що  діти  -  то  майбутнє  золоте.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008767
дата надходження 18.03.2024
дата закладки 19.03.2024

Ганна Верес

Але це так

А  час  біжить  дорогою  життя,
Де  не  було  й  немає  світлофорів,
І  ти  для  нього  є  лише  дитям,
Безвольним  десь,  а  десь,  можливо,  й  хворим.

Ніхто  ще  часу  плин  не  обігнав
Ніколи  навіть  думкою  німою.
Переч,  кричи  і  можеш  постогнать,
Дискусію  вести  про  це  зі  мною,
Але  це  так.  І  іншого  нема.
Це  явище  назвали  –  аксіома,
Бо  ж  може  час  і  плани  поламать,
Коли  слугою  стане  для  фантома.*
                                                                           1.02.2024.
--------------------------------------
*  –  привид,  здатний  поселитися  в  живых  людях  інаводить  страх  на  оточуючих.  

©    Ганна  Верес  Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008825
дата надходження 18.03.2024
дата закладки 19.03.2024

valentinaaaa

Поспішає перемога

Прийде  до  на  спокійним  сон,
Щоб  без  тривоги  у  ночі
І  не  стояв  у  горлі  ком,
Щоб  мирними  були  всі  дні.

Ішло  щастя  нам    безкрає,
У  синім  небі  голуби
Всім  війна  серця  не  крає,
За  ворога  сильніші  ми.

Хай  боїться  і  втікає,
Доки  у  нього  є  часи
Ненависть  до  нього  маєм,
Розірвемо  на  шматки.

Ви  нікому  не  потрібні,
Нащо  ́  поранені  здались?
Тая  смерть,  вас  буде  гідна
Вам  очі  виклюють  граки.

Поспішає  перемога,
Вона  коліна  й  ноги  б'є
Багатьох  життя  лишає,
Та  віра  наша  в  неї  є.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008708
дата надходження 17.03.2024
дата закладки 19.03.2024

valentinaaaa

Гумор. Чоловікам порада

Як  дружину  надурити
Довго  думав  чоловік,
Знайшли  його  щастя  миті
У  душі  весняний  цвіт.

В  світі  схожої  не  бачив,
Казкова  та  красуня
Поселила  в  душу  чари
Ночую  тепер  в  клуні.

На  побачення  все  бігав
Таємно  зустрічався,
Стільки  мав  від  того  втіхи
Дружина  все  ж  дізналась.

Що  було  вже  після  того?
Чоловікам  порада
Згадував  тоді  і  Бога,
Тяжкою  була  втрата.

Залишився  без  квартири
Заблокували  картку,
В  іншім  живе  тепер  мирі
Попав  у  якусь  пастку.

Хоче  назад  повернутись
Їм  стукає  у  двері,
Все  тепло  й  добро  відчути
В  сімейній  атмосфері.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008778
дата надходження 18.03.2024
дата закладки 19.03.2024

Ніна Незламна

Далекий схід… близький

Далекий  схід,  а  може  близький,
Чи  хтось  різницю  відчуває?
Скажіть,  чому,  там  мир  нестійкий,
Народ  по  -    іншому  сприймає?

Чи  так  навчили,  чи  в  сприйнятті,
Себе  в  довколишньому  світі?
Нема…  напевно  ,  у  майбутті,
Тієї    віри,  що  в  суцвітті....

Бо  в  них  душа,  як  квіточка  та,
На  жаль,  не  здатна,  захиститись,
Щодень  у  борні,  до  забуття,
Із  вірусом,  бо  ж  хоче  жити.

Чи  ти,  не  помічаєш  краси?
Землі,  природи,  злет  пташини,
І  звук  коси  й  холоду  роси,
Щоб  жити,  не  маєш  причини?

А  вижити,  поміж  тарганів,
Потрібно  мати  силу  волі,
Від  зміни  мислення,  очманів?
Чи  краще,  хист  при  війні  й  досі?

Далекий  схід,  чи  рідний  й  близький?
Мабуть  по-  своєму  сприймаєш,
Старий  та  певно  і  молодий,
Гадаю,  серцем  відчуваєш,

Той  біль.  Й  хвилини  благодаті,
Що  мав  та  поступово  втратив,
Лише  хизуються  багаті,
Яким  боявсь  протистояти.

Хай  сонце  сходить,  під  мирним  небом,
Почуймо  пісню  солов’їну,
Осяяні,  чаруючі  крайнебом,
З’єднаймо  країну  в  родину!

У  серці,  козацький  дух  живе,
Повір  у  себе,  в  Україну,
Згадай  пращурів,  усе  святе,
Згуртуймося  в  міцну  родину,
Щасливу,  багату,  єдину!  

           18.03.2024р

                                       (тут  вірус  -  як  зомбування)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008781
дата надходження 18.03.2024
дата закладки 18.03.2024

liza Bird

Кульбабка

Кульбабки  маленька  квітка,
Тендітна,  запахла  медом,
Як  сонечко  тепла,  ніжна.
Відрада  весни  напевно.

Вона  потішить  нам  душу,
Запросить  бджілку  у  гості,
Приємно  нашому  слуху,
Вокал  на  квіточці  жовтій.

Отак  проходиш  садочком,
Цвітуть  черешні  та  вишні,
Земля  дарована  Богом,
Покрита  золотом  нині.

Лиш  пройде  пора  цвітіння,
Злетять  стрімкі  парасольки,
Лишиться  одне  коріння,
Насіння  ж  далі  розносить.

Вітрець  підніме  угору,
Й  розвіє  по  всьому  світу,
Нове  продовження  роду,
Посходить  тепер  на  зміну.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008771
дата надходження 18.03.2024
дата закладки 18.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Сповiдь

У    житті    біда,    чи    горе
Щохвилини    може    статись,
І,    покаявшись,    у    церкву
Вже    пора    йти    сповідатись.

Все      обдумала    зарані,
Всі    події    пригадала,
На    гріхи    свої    минулі
Аж    три    зошити    списала.

Де    була    я,    що    робила  –
То    для    батюшки    загадка,
А    про    кожен    вибрик    в    мене  –
То    така    приємна    згадка!

Кожен    гріх    такий    солодкий…
Гріє    душу    думка    втішна:
Не    піду    сьогодні    в    церкву,
Ще    побуду    трохи    грішна!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008765
дата надходження 18.03.2024
дата закладки 18.03.2024

Веселенька Дачниця

Цей дивний сон

               
Так  якось  дивно  ти  наснилася  мені,                
Наче  зібралися  в  єдину,  всі  стежини.              
І  думки  сполохано  залебеділи…                              
Хіба  між  нами  є  моя  одна  провина?      

Дороги  наші  розметало  ще  тоді,                              
Як  ніжна  юність  бурним  штормом  вигравала.    
І  я  відчалив,  наче  тії    кораблі,    
Котрі  не  хочуть  знати  тихого  причалу.    

Тепер  –  цей  сон…  Через  завісу  скількох  літ?!          
Юності  так  й  не  сходженими  берегами…                      
Чом  пам'ять    нас  у  минуле  повертає  ?                        
Чи  доля  прикололася,  жартує  з  нами  ?                

Чому  душа  неначе  розпростертий  птах  ,            
Що  відірвався  від  землі  в  веснянім  злеті  ?        
Цей  дивний  сон,  яскравий  незабутній  сон        
Він,  наче  пісня,  мов  відлуння  на  планеті  !        
                                                                                                     В.Ф.  -  10.03.  2024

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008706
дата надходження 17.03.2024
дата закладки 17.03.2024

Віктор Варварич

Кохання душі леліє

Наше  кохання  душі  леліє,
Із  крокусами  квітне  на  весні.
І  наші  серця  любов'ю  гріє
Та  привітно  ніжиться  уві  сні.

Малює  загадкові  картини,
Барви  приємні  і  особливі.
І  горить  вдалині,  як  жарини,
Ці  мерехтіння  такі  звабливі.

Сонечком  обійме  на  світанку,
Омиває  сріблою  росою.
Прочиняє  у  небо  фіранку,
З  птахами  співає  під  горою.

І  подарує  нам  сподівання
Та  формує  особливі  думки.
І  проводить  цікаві  змагання,
В  невідоме  відчиняє  замки.

©:  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008672
дата надходження 17.03.2024
дата закладки 17.03.2024

valentinaaaa

Гумор. Півник - скрипаль

Виріс  Півник,  в  пір'я  вбився
Почав  бігать  до  курок,
Запевняв  батько,  щоб  вчився
Скрипці  вмів  давати  толк.

Півник  все  ж  його  не  слухав
Пропускав  уроки  він,
Довго  батько  над  тим  думав
Запросив  Індика  в  дім.

-  Запитати  хочу,  Друже
Як  мені  себе  вести?
На  душі  у  мене  стужа,
Хоч  у  бій  з  дітьми  іти.

Індик  вів  себе  поважно
Крилом  голову  підпер,
-  Нам  із  ді́тьми  тепер  тяжко
Є  знаряддя  відтепер.

Посади  його  на  яйця
Їсти  й  пити  не  давай,
Зрозуміє,  воля  -  щастя,
А  ти  ноти  все  ж  читай.

Вивчився  на  скрипці  грати,
Я́кби  того  не  хотів
Кожен  день  у  нього  свято
Є  повага  до  батьків.

Збирались  кури  табуном,
Видатним  став  скрипалем.
Зробили  яйця  "  дураком"
Все  Індика  сміх  бере.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008603
дата надходження 16.03.2024
дата закладки 17.03.2024

Ганна Верес

Дума про Україну

Не  вітри  в  степах  завили  –
Гудуть,  не  втихають  –
То  козацькії  могили
Про  Вкраїну  дбають.
Обізвались  до  народу:
«Ворог  не  дрімає.
Суне  сила  зла  зі  сходу  –
Дикі  басурмани.
Синів,  доньок  убивають
І  малечу  мучать…
Тіла  навіть  не  ховають…
Не  одна  вже  Буча…»

Кобзар  кричить:  «Діти  мої,
В  цю  лиху  годину
Борітеся  із  москвою,
Як  одна  родина!
Борітеся  й  поборете  –
Бог  вам  допоможе,
Вражу  силу  підкорите  –  
Станете  заможні!»

Вітри  ті  слова  розносять  –
Народ  будоражать:
«Утріть  з  очей  свої  сльози  –
Виганяйте  рашу,
Аби  землі  українські
Вам  жита  родили!
Най  міцніє  ваше  військо,
Множаться  родини!»
                                   28.02.2024.

©    Ганна  Верес  Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008600
дата надходження 16.03.2024
дата закладки 16.03.2024

Ганна Верес

Дума про Україну

Не  вітри  в  степах  завили  –
Гудуть,  не  втихають  –
То  козацькії  могили
Про  Вкраїну  дбають.
Обізвались  до  народу:
«Ворог  не  дрімає.
Суне  сила  зла  зі  сходу  –
Дикі  басурмани.
Синів,  доньок  убивають
І  малечу  мучать…
Тіла  навіть  не  ховають…
Не  одна  вже  Буча…»

Кобзар  кричить:  «Діти  мої,
В  цю  лиху  годину
Борітеся  із  москвою,
Як  одна  родина!
Борітеся  й  поборете  –
Бог  вам  допоможе,
Вражу  силу  підкорите  –  
Станете  заможні!»

Вітри  ті  слова  розносять  –
Народ  будоражать:
«Утріть  з  очей  свої  сльози  –
Виганяйте  рашу,
Аби  землі  українські
Вам  жита  родили!
Най  міцніє  ваше  військо,
Множаться  родини!»
                                   28.02.2024.

©    Ганна  Верес  Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008600
дата надходження 16.03.2024
дата закладки 16.03.2024

valentinaaaa

"Борітеся і Ви поборете"

Хай  царство  йде  усіх  померлих,
Котрі  жили  на  цій  землі
Сини  загинули  безсмертно,
А  хтось    прожив  багато  літ.

Схилимо  голови  над  ними,
Вони  для  нас  завжди  живі
Хай  багатіють  наші  ниви
У  єдності  наступні  дні.

"  Борітеся  і  Ви  поборете",
Давно  Тарас  нам  завіщав
Ви  більше  українці  зможете,
Тому,  прямуйте  всі  до  лав.

Захист  потрібно  Україні,
Життю  ми  маємо  ціну
Чекають  Вас  батьки  і  діти
Бо  йти  нам  завжди  на  пряму.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008534
дата надходження 15.03.2024
дата закладки 16.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Порада внучки

П’ятикласниця    Марійка
Щире    й    добре    серце    має,
До    бабусі    часто    в    гості
По    дорозі    забігає.

Баба    скаржиться    на      ноги,
Що    по    світі    вже    не    носять,
Шия    й    рученьки    німіють,
Допомоги    спина    просить.

Довго    слухала    Марійка,
Пальцем    по    столі    водила,
На    бабусю    подивилась
І    свій    висновок    зробила:

-Треба    тобі,    бабцю,    заміж
Вийти    за    якогось    діда,
Бо    не    я,    а    він    сьогодні
Допоможе    в    твоїх    бідах.

Більш    не    зможе    він    нічого,
Хай    по    хаті    сновигає
Й    при    нагоді    на    ніч    спину
Фастум-гелем    натирає.

І    тобі    приємно    буде
Перед    дідом    тим    стогнати,
То    ж,    бабусю,    уже    завтра
Починай    його    шукати.

Принц    ногами    вже    не    дійде  –
То    приїде    у    кареті,
Не    хвилюйсь:    як    тут    не      буде  –
То    знайдемо    в    Інтернеті!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008570
дата надходження 16.03.2024
дата закладки 16.03.2024

Надія Бойко

Гумор. "ЧЄПУХА"

(гумореска)

У  Федорка  свійська  птиця
По  гостинці*  лазить.
А  тут,  звідки  не  візьмися,
Наднесло  КамАЗа.

Качка  –  прямо  під  колеса,
Справа  делікатна.
І  Бог  зна,  чи  вже  воскресне,
Бо  не  встигла  й  крякнуть.

Тут  Федорчиха  в  хустину
Слізьми  ревно  плаче:
–  Що  ж  ти  робиш,  вражий  сину?
Віддавай-но  качку!

А  водій  –  під  ніс  їй  дулю,
Витяг  сигарету:
–  Нє  рєві,  отстань,  бабуля!
Чєпуха  вот  ето!

Баба  зважила  почуте  –
І  бігом  до  хати,
Щоби  часом  не  забути
Все  переказати.

–  Світ  такого  ще  не  бачив,
От,  Федорку,  чудо!
По-москальськи  наша  качка
"Чєпухою"  буде.

*гостинець  –  великий  битий  шлях,  шосе

©  Надія  Бойко

Малюнок  Ольги  Пшеничняк

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008528
дата надходження 15.03.2024
дата закладки 15.03.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

ГУМОР. Не болить

Ніч  глибока.  Сплять  всі  люди.
Місяць,  зорі,  тиша  всюди.
З  чоловіком  жінка  в  ліжку,
Із-під  ковдри  -  гарні  ніжки.

Третя  ночі.  Сон  солодкий.
Затрясла  Сашка  молодка,
Той  спросоння  став  кричати.
А  вона  -  іще  штовхати.

-Олю,  ти  що  божевільна?
-  Ми  радіти  будем  спільно.
Не  болить  уже  голівка,
То  ж  погладь  мою  маківку.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008316
дата надходження 13.03.2024
дата закладки 15.03.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

ГУМОР. У чаті.

Старий  козел  навчав  малого:
-  У  чаті  сайту  будеш  блогер.
Рогами  всіх  коли  до  болю,
Копитами  топчи  по  колу,
Бо  ти  найкращий  після  мене,
Хоча  іще  поки  зелений.
Отрути  більше  під  віршами,
Налий  поетам  без  підстави.
...Аж  раптом  тут  з'явивсь  хазяїн.
-  Соціопатів  цих  я  знаю,
То  ж  видаляю  всіх,  блокую,
Нехай  тепер  десь  метикують.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008503
дата надходження 15.03.2024
дата закладки 15.03.2024

valentinaaaa

Для всіх є правило Господнє

Є  щастям  прокинутись  в  ти́ші,
Коли  сонце  з-  за  обрію  сходить
Вітер  ледве  листям  колише,
А  на  травах  ще  краплі  вологи.

Із  неба  поспішають  зорі,
Чарівно  -  ніжний  лине  спів  птахів
Збирається  в  багате  соло,
Від  того  настрій  залежить  в  усіх.

Крокує  день,  що  шле  Всевишній,
Високо  в  небі  десь  хмари  пливуть
Наш  світ  загадковий  та  дивний,
В  мирі  й  злагоді  люди  живуть.

Якби  так  жилося  сьогодні,
В  далекому  минулому  пройшло
Для  всіх  є  правило  Господнє,
Хай  піде  катам  карою  воно.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008501
дата надходження 15.03.2024
дата закладки 15.03.2024

НАСИПАНИЙ ВІКТОР

Дистанційне навчання ГУМОР

Батьку  син  прийшов  сказати:
-  Вчусь  не  дуже  сильно.
Ми  тепер  будем  навчатись
Більше  дистанційно.

-  Той,  хто  хоче,  той  навчиться!
Синку,  не  журися.
До  науки  не  лінися.
Я  колись  так  вчився.

Син  сміється:  -  Ясне  діло.
Це  не  чув  я  досі.  
Та  ж  у  ті  часи  не  було
Інтернету  зовсім!

Не  повіриш  ти  ніколи.
Дистанційно,  сину.
Бо  дистанцію  до  школи
 Я  долав  годину.

26.12.2023

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001757
дата надходження 27.12.2023
дата закладки 15.03.2024

НАСИПАНИЙ ВІКТОР

ГУМОР. Нешкідливо

У  маршрутці  шоколадку
Їсть  дівча,  смакує.
-  То  шкідливо  для  школярки!  –
Тип  якийсь  кепкує.

Розкудахтався,  мов  квочка:
-  Ти  ж  здоров’я  згубиш!
Бо  ж  поправишся,  мов  бочка!
Будуть  жовті  зуби!

Та  лиш  слухає,  киває.
Хрума  шоколадку.
Усміхнувшись,  наминає
Й  каже  чемно  дядьку:

-  Дід  мій  жив  до  сотні  років,
Довго  і  щасливо.
Він  повчав  дітей  і  внуків:
Їсти  нешкідливо.

Річ  одну  лиш  треба  знати,
Щоби  жити  довго:
Носа  де  не  слід  не  пхати,
Не  чіпать  дурного.

Дід  не  ліз  не  в  своє  діло.
Так  воно  мудріше.
Нервів  менш.  Здоровше  тіло.
Зуби  теж  ціліше!

14.03.  2024

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008429
дата надходження 14.03.2024
дата закладки 15.03.2024

Lana P.

Джерeлом…

В  мені  пульсуєш  джерелом  -
Течу  рікою,
Зігріта  сонячним  теплом
В  танку  з  тобою.

За  охоронців  -  береги  
Повстали  круто.
Ведуть  на  ярмарках  торги  
Птахи  розкуто.

Передзюркоче  часоплин
Весняна  повінь,
В  серцях,  торкаючись  глибин,
Напоїть  корінь.

Перелопатить  воду  млин  -
Енергій  вихор!
Зілляті  у  потік  один,
Цілуймось  тихо.                                                                                  14.03.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008447
дата надходження 14.03.2024
дата закладки 15.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Не подумав

Люсі    хочеться    кохання,
Ніжну    пісеньку    мугиче,
А    в    Миколи    інші    плани  –
Риболовля    його    кличе.

-Вже      весна      надворі,    Колю,
Ластівка    гніздо    звиває,
Ти    послухай,    вечорами
Соловейко    як    співає.

А    в    твоїх    розмовах    тільки
Вудки,    неводи    і    верші…
Скажи    краще,    що    подумав,
Як    мене    побачив    вперше?

І    зітхнув    Микола    тяжко:
-Це    було      біля    вертепу.
Якби    ж    я    тоді    подумав,
То    не    мав    би    цю    халепу!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008388
дата надходження 14.03.2024
дата закладки 14.03.2024

valentinaaaa

Через роки пройшла вона

Хочете  з  красою  порівняти?
Через  роки  пройшла  вона,
В  нас  найкраща  Україна  -  мати!
У  ній  живе  наша  душа!

Бо  подібної  краси  не  має
У  світі  є  вона    сама,
Є  непереможна  і  завзята,
Вона  для  нас  завжди  одна.

Незрівнянна  і  важлива  в  світі
Велика  їй  тепер  ціна,
Маємо  додати  лише  міці,
В  ду́шах  тепер  живе  весна.

Хочете  з  красою  порівняти?
З  нездоланною  у  світі
Нам  вперед  із  нею  прямувати
Не  слова,  потрібні  дії.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008153
дата надходження 11.03.2024
дата закладки 14.03.2024

Віктор Варварич

Закохався в твої очі

Я  закохався  в  красиві  очі,
Які  поряд  зранку  і  до  ночі.
Від  тебе  спокою  я  немаю,
Від  палкої  любові  згораю.

Я  заглядаю  в  очі  пророчі,
Цілую  п'янкі  вуста  дівочі.
І  ніжно  тебе  так  обіймаю
Та  шепочу  слова,  що  кохаю.

З  тобою  на  крилах  літаю,
Спиваю  любов  серед  гаю.
І  ловлю  цю  закохану  мить,
Твій  голос  мою  душу  сріблить.

А  ти  вселила  в  мене  надію
Своїм  серцем  тебе  я  зігрію.
Подарую  тобі  сподівання,
Ми  будемо  разом  до  світання.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ
 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008369
дата надходження 14.03.2024
дата закладки 14.03.2024

valentinaaaa

Гумор. Втерла носа чоловіку

Приснився  Наті  чоловік,
Що  він  такий  завзятий
Лине  краса  чудових  літ
І  щастя  в  них  багато.

Спітніло  в  неї,  аж  чоло
Навіть  радість  ожила,
Як  статися  таке  змогло?
В  світі  є  якісь  дива.

Бажалося  відкрити  очі
Правдою  усе  те  є?
Вдвох  навідати  їм  Сочі
Кохання  їй  дає  своє.

Та  прийшла  швидко  до  тями
Поряд  "  чада  "  не  було,
Насолоджувавсь  з  жінками
Йду  із  іншим  я  на  зло.

Провели  з  ним  гарно  вечір
Їй  сподобалось  тепер,
Часті  будуть  в  неї  втечі
Хоч  коротке  щастя  є.

Втерла  носа  чоловіку,
Заспокоїлась  душа
Є  й  було  таке  до  віку
Бо  одне  у  нас  життя.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008332
дата надходження 13.03.2024
дата закладки 14.03.2024

liza Bird

Майстерня краси

Шалена  майстерня  краси,
Неначе  підступна  відьма,
Тож  інколи  моді  взнаки,
Що  робить  з  собою  жінка?

Хай  буде  присутня  міра,
Панянка  іскрить,  мов  зоря,
Людина,  як  Божа  квітка,
У  кожній  родзинка  своя.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008286
дата надходження 13.03.2024
дата закладки 13.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Ідеальна сiм'я

Молоді    дружини    вчора
(До    роботи    ще    не    брались),
Після    шлюбу    на    заняття
У    психолога    зібрались.

Тут    було      одне    питання:
-Що    чекаєте    у    шлюбі?
Опишіть    модель    взаємин,
Щоб    були    кохані    й    любі.

Більшість    пише,    щоб    дитятко
Ще    не    ніс    у    дім    лелека,
А    свекруха    клята    й    свекор
Десь    в    селі    були    далеко.

Щоб    щасливо    проживали
Молоді    в    своїй    квартирі,
Милий    час    щоб    не    проводив
В    пивнім    барі,    чи    у    тирі.

Не    задумуючись,    Алла
Дуже    швидко    написала:
-Щоб    сім’я    була    нормальна  –
Є    закон    оригінальний:

Я    не    знала    б    звідки    гроші
Регулярно    прибувають,
А    коханий    щоб    не    паривсь,
Де    й    куди    вони    зникають.

Буде    все    в    нас    ідеально:
І    відносини,    й    стосунки,
Доки    в    мого    чоловіка
Будуть      кошти    на    рахунку.

Тут    психолог    чухав    лоба  –
Прояснилася    причина:
Зрозумів,    чом    до    банкіра
Утекла    його    дружина!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008199
дата надходження 12.03.2024
дата закладки 13.03.2024

Lana P.

Знімає ранок…

Знімає  ранок  з  ночі  кльошне  плаття,
На  схід  жбурляє,  в  сонячне  багаття,
Спаливши  до  останньої  жаринки,
На  згадку  залишаючи  іскринки.        

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008227
дата надходження 12.03.2024
дата закладки 13.03.2024

Олекса Удайко

ГУМОР: СВИНЯЧА ПОРОДА

                                 [i]Яка  свиня,  такий  свин,
                                 який  батько,  такий  син.…
                                                                                   [b]Приповідка[/b]

[b][color="#04666b"]Свиня  знічев’я  влізла  у  город
й  угоцала  до  пня  незрілу  ще  капусту…
Та  тут  кмітливий  до  свиней  народ,
далекий  від  свинячих  насолод,    
впіймав  свиню  у  саж,  що    нидів  пусто…                                                                                                                                          
                                                                                                                                                                                                                                 
Й  звернулася  до  ланових  свиня,                                                                                                                                                                                                          благаючи  на  волю  відпустити...
Бо,  бачте,  дітки  видіти  щодня
її  воліють…    Звісно  ж,    не  дурня  –
хотілось  бо  малечі  бути  ситій!  

Та  ланові  стояли,  як  стіна,
були  ж  бо  ті  на  стороні  закону:  
заліз  в  чуже  –  у  заперті  конай
довіку  і  не  покивайся  на  
сирітсво  "хрюшок"  
                                                       прісно  і  до  скону.

                                     *  *  *  
Мораль  цієї  баєчки  проста,
і  ніде  нам  від  правдоньки  подітись:
нема  скотини,  ба,  щоб  без  хвоста  –
коли  свиней,  дай  Боже,  вже  не  ста-
не,  ваш  город...  
                                                       дориють  їхні  діти.
[/color]
10.03.2024[/b]
[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008134
дата надходження 11.03.2024
дата закладки 11.03.2024

Ніна Незламна

Щаслива з тобою

       (  На  фото  ми  в  молоді  роки.)            
(Присвята  чоловіку.)

Я  пригорнуся  ранньою  росою,
Глянеш  у  очі,    щаслива  з  тобою,
Розчешиш  коси,  ніжно  приголубиш,
Коханий  знаю,  боляче  не  зробиш.

Давай  згадаєм,  як  гуляли  в  полі,
Чарівність  квітів,  дякували  долі,
Де  подих  жита  і  соловейка  спів,
Ромашки,  сонечко,  запах  пелюстків.

 Той  аромат,  п`янив,  подяка  літу,
Клятва  в  коханні  й  серед  буйно  цвіту,
Віднайшли  щастя.  Пліч  -о  -  пліч  роками,
Хоч  і  буває,  не  спиться  ночами.

Ласкавий  погляд,  ліки  вчасно  дані,
До  біди  й  смутку  в  протистоянні,
 Підстерігав,  нас  відчай,  пригадай,
Із  медом  й  м`ятою  смакували  чай.

Не  згасло  щире,  до  життя  бажання,
 Тут  дім,  повага,  розуміння,  щастя,
Я  все  частіш,  озираюся  назад,
Стараюсь  спомини,  всі  укласти  вряд.

Може  раніш,  чогось  не  цінувала,
Та    гріє  душу,  спогад  що  згадала,
 Скільки  всього,  нам  прийшлось  пережити,
Як  відпустить?  Умію  дорожити.

 Заздрили  хлопці,  знаю  й  молодиці,
 Без  тебе  ж  я,  як  квітка  без  водиці,
І  хоч  давно,  уже  осіння  чічка,
Але  довіку,  лиш  твоя  лебідка.

Знов  пригорнуся,  ранньою  росою,
Сяючі  очі,    щаслива  з  тобою,
Розчешиш  коси,    ніжно  приголубиш
Коханий  вірю,  ти  ж,  лиш  мене  любиш.

Мені  так  затишно,  під  твоїм  крилом,
Тут  у  обіймах  насолоджусь  теплом,
Ми  ще  станцюєм,  танець  танго  удвох,
Втішаймось  долі,  що  вдарував  нам  Бог!

                                                     11.03.2024р
                                               

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008125
дата надходження 11.03.2024
дата закладки 11.03.2024

*Svetlaya*

*****

Дракони  хмар  пливуть  на  захід  сонця.
Тиранозаври  дощових  думок.
Згасає  день,  млини  ідуть  до  прощі.
Несуть  в  долонях  вітра  пелюсток.
.......
Шляхи,  стежки,  і  радощі,  і  болі.
В  старих  фіранках  доторк  самоти.
Миліш  за  неї  вже  не  буть  нікому.
І  дощ  грибний  -  її  легкі  сліди.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008092
дата надходження 10.03.2024
дата закладки 11.03.2024

valentinaaaa

Гумор. Задумався чоловік

Поспішав  мабуть  з  рибалки
Більше  всього  чомусь  ліз,
Загубилися  десь  жарти
Він  потрапив  в  якийсь  ліс.

А  куди  тепер  додому?
Задумався  чоловік,
Засопів,  бо  мав  він  втому
Пішов  в  сон  у  нього  світ  .

А  коли  прокинувсь  зранку
Він  лежав  у  квітнику,
Схожим  був  на  якусь  мавпу
Реп'яхи  з  чагарнику.

Все  запутане  волосся
У  пилюці  й  здертий  ніс,
Удалася  риболовля
Що  дружині  він,  приніс?

Як  же  далі  йому  бути?
Засоромився  на  мить
-  Не  пора  уже  вставати?
Десь  із  кухні    вже  кричить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007720
дата надходження 07.03.2024
дата закладки 10.03.2024

valentinaaaa

Ми сильні і завжди разом

Ми  сильні  і  завжди  разом
Ніколи  ворог  нас  не  подолає
Тільки  поразок  знайде  дно
Вся  техніка  його  тепер  палає.

Ми  сильні  і  завжди  разом
Хай  ворогу  здалося,  ми  здалися
Відбудеться  усе  те  сном
Бо  за  померлих  їм  усім  помстимся.

Ми  сильні  і  завжди  разом
Бо  нас  єднає  наша  Україна
Добро  все  ж  переможе  зло,
Є  одна  заповідь,  вона  єдина.

Ми  сильні  і  завжди  разом  
А  хто  може  у  тому  сумніватись?
Ясне  сонце  і  свято  знов
Бо  наше  СБУ  має  діяльність.

Ми  сильні  і  завжди  разом
Усі  ми  віримо  у  перемогу,
Раші  у  горлі,  як  комок
Їх  подолати  маємо  ми  змогу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007907
дата надходження 09.03.2024
дата закладки 10.03.2024

valentinaaaa

Пузаті гості

Їдуть  до  нас  тепер  пузаті  гості
Котрі  не  можуть  навіть  нахилитись,
Всі  молоді,  були  б  тепер  на  фронті
Бо  Україну  ким  нам  захистити?

Де  справедливість  є  у  цьому  світі?
Її  ніколи  повірте  й  не  було
Для  когось  є  і  стали  щастям  миті,
Там  прості    гниють  в  окопах  всім  на  зло.

Із  сіл  позабирали  наших  хлопців,
Нема  кому  на  полі  працювати
А  в  місті  п'ють  і  ген  гонять  охоче
Хоч  плаче  наша  Україна  -  мати.

Нехай  наш  Бог  усіх  ,  усіх  розсудить
Хто  у  рай  місце  вже  назавжди́  здобув,
А  перемога  українцям  буде
Тож  нехай  покине    наших  рідних  сум.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007970
дата надходження 09.03.2024
дата закладки 10.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Спритний Петро

Цілий    рік    Микола    мучивсь  -
Біль    сердечна    довела,
Бо    забрала    розум    Галя,
Що    жила    в    кінці    села.

Щодня    човгав    по    бруківці
До    стирання    підошов,
Зрештою    зібрався    з    духом  –
В    хату    дівчини    зайшов.

-Я    все    думаю,    Галинко,
Як    до    тебе    підійти,
Про    кохання    щось    сказати,
Ключ    до    серця    як    знайти?

Дівка    всілася    гарненько,
Трішки    блузку    підняла,
Гладила    живіт    кругленький,
Колі    відповідь    дала:

-Десь    читала,    що    кохання  –
Це    одне    з    найкращих    див…
Поки    ти,    Миколо,    думав,
То    Петро    вже    все    зробив!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008040
дата надходження 10.03.2024
дата закладки 10.03.2024

Тетяна Горобець (MERSEDES)

ГУМОР КУМАСИНЕ САЛО

Раз  зайшов  кум  до  куми,
Позичити  сала.
А  кумася  на"горі",
Сало  те  сховала...

"Хочте  куме  сала  ви,  
Лізьте  на  горище.
В  мене  болить  голова,  
А  там  вітер  свище".

Лізе  по  драбині  кум,
А  вона  трясеться.
Глядь  у  кошичку  собі,
Курочка  несеться.

Тихо...  тихо  -  каже  кум,
Я  яєць  не  хочу.
Не  роби  будь  -  ласка  бум,
Лиха  напророчиш.

Тільки  він  проговорив,
Ті  слова  завітні.
Ставсь  нервовий  в  курки  зрив,
Очі  не  привітні.

Кума  взяв  від  того  страх,
Курка  закричала.
Їхав  вниз  він  по  щаблях,
Де  кума  стояла...

Тільки  й  всиг  промовить  я,
Тут  не  винуватий.
Люба  кумонько  моя,
То  драбина  клята.

А  ще  курка  мов  змія,
Засичала  злісно.
Переляк  отримав  я
І  драбина  трісла...

Замість  сала  гулю  він,
Отримав  добрячу.
Виймав  щепки  із  колін,
Сів  й  з  кумою  плачуть.

Ще  й  кума  із  злості  так,
Кума  обізвала.
Став  червоний  кум,  мов  рак,
Стидно  мабуть  стало...

Стежкою  пошкандибав,
Навпростець  додому.
Злість  у  серці  не  тримав,
Мав  велику  втому...

Більше  мабуть  сала  він,
Позичать  не  буде.
В  голові,  ще  й  досі  дзвін,
Скажу  добрі  люди...

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007957
дата надходження 09.03.2024
дата закладки 10.03.2024

Тетяна Горобець (MERSEDES)

ГУМОР ВИХВАЛЯЛАСЬ

Вихвалялась  Валентина  дочками  завзято,
Одна  в  мене  балерина,  друга  в  депутатах.
Третя  дуже  знатна  леді,  їздить  на  Канари,
Є  ще  й  син  у  мене  Федя,  ледар  і  бездара.

Працювати  він  не  хоче,  любить  добре  їсти,
Цілий  день  мов  кіт  муркоче  і  сидить  у  кріслі.
А  як  тільки  борщ  запахне,  бере  зразу  ложку,
Запихає  на  дві  гулі,  робить  в  губі  трощу.

Балерина  завітає  у  гості  до  мами,
Все  дієтою  балу́є  і  шле  телеграми.
В  телеграмах  чоловіку  надає  роботу,
Мабуть  буде  так  довіку  у  неї  він  "  мотом".

Як  приїде  депутатша  у  гості  до  мене,
То  не  мов  японська  гейша,  кімоно  зелене.
Все  промови  якісь  строчить,  шукає  трибуну,
А  тоді  блука  щоночі  з  бару  її  сунуть.

Коли  ж  третя  завітає,  дуже  знатна  "  леді",
То  така  до  всіх  привітна,  навіть  і  до  Феді.
Він  її  так  полюбляє,  наче  котик  треться,
Бо  багато  грошей  має,  мов  курка  несеться...

Спокійніше  в  хаті  стане,  як  нема  нікого,
Серце  рівно  в  мене  б'ється  і  не  болять  ноги.
Нехай  мають  свої  справи  і  в  них  поринають,
Я  від  них  не  хочу  слави,  хай  собі  тримають...

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007958
дата надходження 09.03.2024
дата закладки 10.03.2024

Валентина Мала

ШЕВЧЕНКО З НАМИ

#210роківЗдняНародженняШевченка
#ПокровЛітературний
💫❤💫
 Скільки  років  без  Шевченка,
А  він  ніби  з  нами,
І  звучать  слова  пророчі  лісами  й  степами.
Геній  з  нами  й  буде  жити,
Символ  України,
В  Україні  скрізь  і  всюди  Тарасові  діти.
Його  слово-  То  меч  правди
Про  країну  Волі
Дзвін  крізь  простір  і    століття
Для  нашої  долі.
Нема  такого  в  цілім  світі,  
Де  ж  -  бо  відшукати?
Плаче  й  зараз  Україна,
Рідна  наша  мати.
Не  зламають  добру  волю  
Вільного  народу,
Звучатимуть  слова  його
Від  роду  й  до  роду.
Пам'ятаймо  про  титана
Поета-  пророка.
Ми-  НАЩАДКИ
Його  слави
Від  року  до  року.
Звучатимуть
Слова  піїта
Степами,  лісами.
Скільки  років  
Без  Шевченка,  та  він  завжди  з  нами.
09.03.2024р.
🤹‍♀️В.Мала
🌿🌸🌿🌸🌿🌸🌿🌸🌿🌸

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007975
дата надходження 09.03.2024
дата закладки 10.03.2024

Малиновый Рай

Розцвітайте трави

Розцвітайте  трави,наливайтесь  медом
Розпускайте  крони  ясени,
Хай  накриє  сонце  усіх  мирним  пледом
І  погасить  вогнище  війни.

Хай  пилом  припадуть  воєнні  дороги,
Щасливий  повернеться  час
Дівчата  Героїв  у  День  Перемоги
Запросять  на  Київський  вальс.

Розвійтесь  тумани  де  злоба  лютує,
Хай  землю  умиє  роса
І  з  вітром  свободи  на  землю  святую
Повернеться  мир  і  краса.

Хай  в  наші  оселі,щасливі,веселі,
Лелеки  малят  принесуть.
І  ангели  Божі  з  святої  куделі
Для  них  долю  щастя  сплетуть.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007983
дата надходження 09.03.2024
дата закладки 10.03.2024

Микола Холодов

"Гумор". Квантова фізика

 --  Про  що  це  ти  там,  Гнате,  книжечку  читаєш?
 --  Хочу  дещо  знати  про  квантові  дрібниці.
 --  А  чому  ж  ти  книжку  шкереберть  тримаєш?
 --  Та  я  поки  що  в  цьому  не  бачу  різниці.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007989
дата надходження 09.03.2024
дата закладки 10.03.2024

Амадей

СВЯТО ДВОХ СЕРДЕЦЬ

Він  все  життя  її  кохав,  усе  життя  про  неї  мріяв,
Та  Бог  їм  шансу  не  давав,  щоб  втілити  його  надію.
А  він  все  вірив  і  любив  і  вдень  і  в  снах  він  нею  марив,
Уже  й  обручку  їй  купив,  щоб  бути  вже,  нарешті,  в  парі.
Вона  трояндою  цвіла,  вона  лише  для  нього  квітла,
Вона  ковтком  життя  була,  промінчиком  тепла  і  світла.
І  ось,  настав  той  день  весни,  розсіялися  в  небі  хмари,
Щасливі  й  радісні  вони,  закохані,  нарешті  в  парі.
Нехай  весна  в  душі  цвіте,  не  дивлячись  на  скроні  сиві,
Нехай  кохання  їх  святе,  живе,  і  додає  їм  сили.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007863
дата надходження 08.03.2024
дата закладки 09.03.2024

Serg

Із розмаїття власних дум…

     «Як  понесе  з  України
         У  синєє  море
         Кров  ворожу...  отойді  я
         І  лани  і  гори  —
         Все  покину,  і  полину
         До  самого  Бога
         Молитися...  А  до  того
         Я  не  знаю  Бога.»
           Тарас  Шевченко*

Нема  натхнення,
Наче  в  душу
Осів  тяжкий  зимовий  сум
Й  скував  морозом...
Але  ж  мушу
Із  розмаїття  власних  дум
Впустити  в  світ  хоча  б  Надію,
Бодай  не  хибне  відчуття,
Бо  й  в  тому  стані  тихо  мрію...
Тарасе!  Все  своє  життя
Я  йшов  до  тебе,
Не  фізично,
Чи  з  віником  троянд  в  руках,  
А,  наче  птахою  із  неба,
Здолавши  боязкість  і  страх,
Десь  поруч  на  граніт  присісти
І  подивитись  на  цей  світ...
Чому  ж  той  шлях  такий  тернистий?
Невже  пророчий  «Заповіт»
Ворожу  кров  несе  у  море
Й  від  обстрілів  реве  Дніпро,
І  знову  лихо  й  знову  горе...
Та  де  ж  той  Бог?
За  що!?  За  що!?
Чому,  щоб  жити  вільно  й  ново,
Потрібно  жах  цей  пережить?..
Чому  снаряди  а  не  Слово
Керують  світом?  
Дивна  мить,  
Немов  Тарас  відчув  мій  сумнів
Й  в  обличчя  дощиком  плеснув,  -
Не  має  бути  сірих  буднів,
Ти,  хлопче,  мало  не  заснув!
Кайдани  кат  вовік    не  зніме,
Їх  треба  рвати  власноруч
І  підніматись  із  коліна,
Щоби  краса  Дніпрових  круч
Була  Вкраїною  навічно!
А  розмаїття  власних  дум,
Хай  навіть  трохи  алогічне,
Не  викликало  більше  сум!

09.03.2024р.

*Тарас  Шевченко  «Як  умру,  то  поховайте  …»  (Заповіт)
Зібрання  творів:  У  6т.—К.,  2003.—Т.1:
Поезія  1837-1847.—С.371;С.750-752.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007906
дата надходження 09.03.2024
дата закладки 09.03.2024

oreol

Нічні ліхтарі.

Темна  ніч...
Алея.
Ліхтар.
Штучний  комфорт
І  ти  там  гуляв.
Дурні  думки  у  голові.
Так,  звичайно  звично
Це  тобі.
Вони  породжують  чудовищ,
А  ти  алеєю  все  йдеш,
Від  Бога  світла  знову  ждеш.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007953
дата надходження 09.03.2024
дата закладки 09.03.2024

Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський

Не для війни…

Не  для  війни  ростила  я  синів,
А  для  любові  плекала  я  дочок.
Але  плюндрувать  мою  землю  посмів
Підлий  сусід,  який  знищити  хоче
Все,  що  я  маю:  і  села  й  міста
Та  найжахливіше  -  діток  рідненьких,
Кровинок  моїх,  я  без  них  сирота,
Не  може  прожити  без  діточок  ненька.

Вони  захищають  мене  й  бережуть,
За  них  я  молюся  Богу  уклінно,
Щоби  повертались  туди,  де  їх  ждуть
Із  Перемогою  всі  неодмінно.
А  я,  їхня  мати  зустріну  дітей,
Знаменом  огорну  всіх  жовто-синім.
Покотяться  радості  сльози  з  очей,
Як  миру  діждуся  я  -  Україна.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006902
дата надходження 27.02.2024
дата закладки 09.03.2024

Олекса Удайко

ІЛЮЗІЯ

[youtube]https://youtu.be/Wf4a4fuRN0I[/youtube]
[i][b][color="#6b084f"]Приснився  дивний  сон:
немов  вгорі  віко́н
на  небі  кимсь  начертані  слова:
"Повинен  твердо  йти
до  світлої  мети,
то  й  правда  враз  появиться  нова…"

І  я  іду…
Як  на  суду!
На  небі  вже  світає…
Хмарки  пливуть
в  далеку  путь,
а  правдоньки  немає…

Отак  в  житті  буває...
А  правди  все  немає![/color][/b]

9.03.2023[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007924
дата надходження 09.03.2024
дата закладки 09.03.2024

Інь-янь

Тюльпани

Сьогодні  зранку  з  сонячним  промінням
Відкрилися  тобі  весни  тюльпани.
Відкрилися  від  дотику  повітря,
Розвіявши  печаль  і  сум  туманів.

В  зіниці  влучив  кольоровий  погляд
Червоний,  жовтий,  білий  та  бузковий.
Тепло  у  серці  примостивши  поряд
Перетворили  звичний  день  в  казковий.

Поцілували  пальці  на  долоні
Стеблинами  зеленими  в  обіймах.
Пелюстки  оголивши  у  полоні,
Розквітли  оксамитом  й  сяють  в  німбах.

Сьогодні  вдень  з  пахучим  ароматом
Тобі  весна  відкрилася  в  тюльпанах,
Всміхалася  квітковим  водоспадом
І  бігала  по  сонячних  бульварах.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007890
дата надходження 08.03.2024
дата закладки 09.03.2024

Малиновый Рай

Солов'їна доля

Вороженьки  в  зелен-гаю
Солов'я  спіймали,
Посадили  його  в  клітку,
Пісню  вимагали.

Їм  протьохнув  соловейко:
-Краще  я  загину,
Та  ніхто  з  вас  не  почує
Пісню  солов'їну.-

Той  кого  тримали  в  клітці
Знає  як  там  важко,
Пісні  весело  співає
Тільки  вільна  пташка.

Знає  той  що  від  неволі
Тільки  пекло  гірше,
Бо  неволя-гірка  доля
В  душі  радість  нищить.

Як  же  гарно  на  калині
Соловей  співає,
Той  що  радість,той  що  щастя,
Той  що  волю  має.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007691
дата надходження 06.03.2024
дата закладки 08.03.2024

Зелений Гай

Карантин

Татко  й  мама  на  роботі.  В  нашій  школі  карантин.
Вільний,  наче  в  полі  вітер,  вдома  я  сиджу  один.

Та  матуся  невгамовна  в  клопотаннях  повсякчас
І  не  може  полишити  сина  в  спокої  хоч  раз.

Список  склала  —  в  нім  завдання,  наче  я  «попелюшок»
Щось  читати,  щось  прибрати,  та  від  цього  в  мене  шок.

Я  ж  на  вулицю  подався,  там  таких  як  я  —  юрба,
Хто  на  санках,  хто  на  лижах  мчить  щодуху  із  горба.

Три  години  промайнуло,  час  як  блискавка  злетів  
Вже  пора,  мабуть,  додому.  Я  втомився  й  зголоднів.

Відпочину  зовсім  трішки,  а  затим  до  справ  візьмусь,
В  гаджеті  я  на  дивані  в  соц.  мережі  подивлюсь.

Чую  двері  відчинились.  Мамин  голос,  як  удар!
Серце  в  грудях  калатає.  Все  пропало!  Я  проспав!

—  Я  дала  тобі  завдання.  Чом  мені  не  допоміг?
—  Щось  було  з  очима  в  мене!  Тільки  ось  розплющив  їх!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007830
дата надходження 08.03.2024
дата закладки 08.03.2024

Lana P.

СИЛА УСМІШКИ…

В  пащі  неба  -  сила  грому,
Щоб  земля  в  страху  дрижала,
Ціль  обрали  невідому  
Блискавок  смертельні  жала.

Запеклась  війна  у  люті,
Розриває  на  частини.
Сердяться  вітри  розкуті:
Як  постати  із  руїни?

Тоне  світ  у  каламуті,
Никне  листя  поріділе,
Тільки  усмішка  людини
Зцілить  серце  затверділе.      

P.S.  Світлина  з  Pinterest

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007804
дата надходження 08.03.2024
дата закладки 08.03.2024

fialka@

Березіль

У  березі  березам  березіль,
Весна  птахами  лине  звідусіль.
Тепло  забрало  в  хмари  зимну  сіль
Й  п’є  краплями  вчорашню  заметіль.
Почується  грайливе:  «Тіль-тіль-тіль»,
 І  мариться  квітковий  водевіль.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007787
дата надходження 07.03.2024
дата закладки 08.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Пенсiйний вiк

Депутати    наші    любі,
Чи    то    з      радості,    чи    з      сміху
Для    народу    вік    пенсійний
Всім    продовжили    на    втіху.

Я    зраділа,    бо    законно
Буду    гроші    заробляти:
Не    біда    -    в    роботі    часто
Стала      дещо      забувати.

Щось    кричать    навколо    діти
(А    я    вже    недочуваю),
Окуляри    на    перерві
В    сумці    й    на    столі    шукаю.

По    дзвінку,    як    вітром    здуло
В    коридор    дитячу    масу,
А    тут    спину    так    скрутило  –
Ледве    виповзла    із    класу.

Вчора    насваривсь    директор,
Вже    догану    другу    маю,
А    от    ким    працюю    в    школі,
Вбийте,    люди    -    не    згадаю!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007826
дата надходження 08.03.2024
дата закладки 08.03.2024

Зелений Гай

Домашні коти

Із  дива  якогось  домашні  коти
Зібрались  у  мандри  далекі  піти.
Поклали  в  наплічники  корм  і  сметанку
І  рушили  разом  усі  на  світанку.

Не  довго  ходили.  Прийшли  вже  в  обід.
Чому  ж  був  коротким  котячий  похід?
Як  тільки  ступнули  вони  за  воріття
Зустріли  в  тих  мандрах  суцільні  жахіття:

Калюжі,  каміння,  густі  будяки,
Ямки,  бруд,  пилюку  та  інші  пастки.
До  лиха  цього  всюди  злючі  собаки,
Котів  налякали  на  геть,  забіяки.

З  тих  пір  вже  не  хочеться  в  мандри  котам.
Найкраще  сидіти  в  хатах  як  панам.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007722
дата надходження 07.03.2024
дата закладки 07.03.2024

*SELENA*

Твоя-Моя стезя

Твоя  стежа  —  серця  жовнірити,
Хамелеоноджин  —  то  ти…  то  ти…
Моя  —  не  вірити  —  у  дим,  у  дим  —
Шалених  рим.

Твоя  стезя  —  тінь  зворохобити
У  завихріннях  нот  —  загравистим;
Моя  —  змедвя́нити  ажур-незрим
Лю-ще́мтерпки́м.

                                                   05.03.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007718
дата надходження 07.03.2024
дата закладки 07.03.2024

Master-capt

Гумор - чудо

               Гумор  -  чудо
Гумор  –  чудо,  стра́шна  сила:
Доброзичливі  слова
Сміхом  наповняють  крила,
Навіть  мертвий  ожива.

Не  зустріти,  геть  байдужих,
Хто  б  тихесенько  в  кутку
Зовсім  з  посміхом  не  дружить  –
Будяком  сидить  в  рядку.

Ні  старечим,  ні  малечі
Не  цікавий  хмурий  світ,
Не  натягнеш  сум  на  плечі
Коли  буйством  лине  цвіт.  

Навіть  в  присмертну  годину  
Легше  жити  сміючись,
Мов  броня  прикриє  спину  
Від  розлючених  і  злих.

Не  зламати,  хто  сміється
Перед  ворогом,  в  лице…
Перекосить  враже  серце,
Розірве  навпіл  живцем.  

Той  народ,  що  над  собою
Пожартує,  без  стьоба́,
Надпотужну  має  зброю  –  
Видавлять  в  собі  раба.

́́

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007374
дата надходження 03.03.2024
дата закладки 07.03.2024

Віктор Варварич

Розвію твій сум

Краплини  весняного  дощу,  
Змивають  посірілі  будні.
Твої  погані  вчинки  відпущу,
Забуду  моменти  марудні.

Огорну  теплим  сонечком,
Твою  натомлену  душу.
Сяду  перед  віконечком
І  твій  спокій  не  порушу.

Буду  співать  тобі  пісні,
Розжену  сріблі  тумани.
Прийду  до  тебе  увісні
Та  зцілю  завдані  рани.

Подарую  сподівання,
Огорну,  так  мило  теплом.
Зацілую  до  світання,
Окутаю  своїм  крилом.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007682
дата надходження 06.03.2024
дата закладки 06.03.2024

Ганна Верес

Хіба не жінка?

Хіба  не  жінка  –  джерело  любові,
Перед  якою  на  колінах  світ,
Де  поряд  ходять  гідність  із  ганьбою
Не  день  –  не  два,  а  тисячі  вже  літ?

Хіба  не  жінка  послана  богами,
Аби  його  від  згуби  вберегти,
Ув’язнений  він  вічними  гріхами,
Де  між  собою  чубляться  брати?

Хіба  не  жінка  –  світу  будівнича,
Котра  дарує  кров  свою  –  дітей,
І  їм  на  допомогу  Бога  кличе,
Де  кожне  слово  щире  і  святе?

Хіба  не  жінка  –  роду  берегиня,
Готова  навести  усюди  лад.
Їй  завдяки  і  світ  цей  не  загине  –
Його  тримає  син  її  –  Атлант!
20.02.2024.

©    Ганна  Верес  Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007686
дата надходження 06.03.2024
дата закладки 06.03.2024

valentinaaaa

Гумор. " Залишити без хребта " / слова до пісні /

-  Ой,  кохана  серце  п'яне
Сідай  тебе  підвезу,
-  Відчепись,  прошу,  Іване
За  ворота  не  пущу.

Ти  возив  учора  Настю
Знайшов  долю  ти  свою,
Говорив,  що  твоє  щастя
Зачекай,  я  вже  біжу!

По-переду  була  Галя
В  неї  темна  є  коса,
Ти  із  міста  знайшов  кралю
Весняна  в  неї  краса.

Де  поділась  світла  Ната?
Часто  поряд  у  авто
Потім,  ще  красуня  Злата,
Став  Іване  справжній  "чмо".

Не  усіх  порахувала
То  всі  дані,  що  були,
Таке  бачення  я  мала
Відлупила  б  залюбки.

Ти  втікай  тепер  у  місто
В  селищі  місця  нема,
Вони  знайдуть  зв'язки  тісні
Залишити  без  хребта.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007680
дата надходження 06.03.2024
дата закладки 06.03.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Не пiддається тиску

Світанок.  Місяць  округлився  блідо.
Внизу  рожева  смуга  розляглася.
У  небо  ніби  фарбу  сіру  влито,
Недоля  сунеться  зі  сходу  ласо.

Земля  сумує,  і  в  окопах  тускло,
Хоч  напрямок  весни  нестримний,  дійсно.
У  боротьби  не  втрачений  ще  мускул,
Проміння  кличе  всіх  лишень  до  дії.

У  чорно-білий  день  пошерхли  крони  -
Свинцю  сліди,  і  серце  трохи  тисне.
Утримує  гілки  міцний  ще  корінь,
Весна  життя  не  піддається  тиску.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007637
дата надходження 06.03.2024
дата закладки 06.03.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Не пiддається тиску

Світанок.  Місяць  округлився  блідо.
Внизу  рожева  смуга  розляглася.
У  небо  ніби  фарбу  сіру  влито,
Недоля  сунеться  зі  сходу  ласо.

Земля  сумує,  і  в  окопах  тускло,
Хоч  напрямок  весни  нестримний,  дійсно.
У  боротьби  не  втрачений  ще  мускул,
Проміння  кличе  всіх  лишень  до  дії.

У  чорно-білий  день  пошерхли  крони  -
Свинцю  сліди,  і  серце  трохи  тисне.
Утримує  гілки  міцний  ще  корінь,
Весна  життя  не  піддається  тиску.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007637
дата надходження 06.03.2024
дата закладки 06.03.2024

liza Bird

Небо чисте

ГорІлиць  приляжу  на  траву,
А  небо!  То  ж  нема  й  хмаринки,
Повік  би  дивилась  на  красу,
Де  го́луби  витати  звикли...

Немов  нашіптує  хтось  поряд,
Навіщо  так  вчинили  люди?
Життя  це  щастя,  а  не  жорна,
У  вІйни  ж  ви  безглуздо  вгрузли...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007638
дата надходження 06.03.2024
дата закладки 06.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Рятувальник

Насолоджуючись    в    ліжку,
Муркотіла    Валентина:
-Я    екстрім    люблю,    коханий,
Уяви    таку    картину:

Викрала    мене    потвора,
Це  -    дракон    п’ятиметровий,
Він    живий,    бридкий,    зелений,
Не    якийсь    там    паперовий.

Він      потягне    мене    в    замок
І    почне    репетувати,
Всякі    непристойні    речі
Враз    почне    пропонувати.

Ти    почуєш    мої    крики,
Бо    дракон    вже    почне    вити…
Ситуація    критична!
Що    ти    будеш    тут    робити?

Обізвавсь    коханий    мляво:
-Тут    нема    що    вибирати:
Кинуся    негайно    в    замок,
Щоб    дракона    врятувати!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007645
дата надходження 06.03.2024
дата закладки 06.03.2024

Тетяна Горобець (MERSEDES)

ГУМОР Відпочили

Запросив  бабу  Федору,  дід  Митько  в  Карпати,
Поїдемо  люба  в  гори  на  лижах  спускатись.
Підігнав  він  "  Запорожця"  і  відкрив  дверцята,
Бабу  зразу  взяли  млості,  почала  кричати.

Що  то  Митьку  за  машина,  хочу  "  Мерседеса",
Посідали  в  неї  шини,  відпадуть  колеса.
Хочу  розкіш,  салон  в  шкірі,  щоб  було  тепленько,
В  "  Запорожця"  кругом  дири,  він  уже  старенький.

Де  тобі  візьму  я  "  Мерса"  -  Федоронько  люба,
Ти  ж  кохана  не  принцеса,  випали  вже  зуби.
Підгинаються  і  ноги,  кийок  підпирає,
А  я  тебе  Федоронько  всеодно  кохаю...

Тож  давай  моя  кохана,  не  вередувати,
Збирай  швидко  свої  клунки,  зачиняймо  хату.
Не  забудь  костюм  спортивний,  двометрові  лижі,
А  ще  бутель  самогону,  щоб  розтерти  "кри́жі".

Всілись  швидко  до  машини  і  додали  газу,
Довів  Митько  свою  любку,  до  самого  сказу.
Пролетіли  перевали,  мов  в  небі  комета,
З  баби  усе  позлітало,  виправка  атлета.

Повертай  -  кричить  додому,  бо  вже  помираю,
Я  не  хочу  впасти  в  кому  у  чужому  краю.
Потерпи  моя  Федосю,  он  уже  і  гори,
Будемо  з  тобою  в  русі,  посміхнуться  зорі...

Ось  вже  й  база,  тут  трампліни  і  круті  доріжки,
Віддихають  Філіпіни,  затишнії  хижки.
Подивись  моя  Федосю,  яка  тут  природа,
Чом  не  вдіта  ти  і  досі,  час  марнити  шкода.

Говорив  Митько  так  ніжно  до  свеї  Федосі,
А  на  гірках  дуже  сніжно,  сніг  лежить  і  досі.
Взяли  вони  палки  в  руки  і  стали  на  лижі,
Полетіли  наче  круки  із  гори  до  низу.

Баба  враз  зробила  "сальто",  зачерпнула  снігу,
Краще  б  їхали  на  Мальту,  зайнялися  б  бігом.
Та  було  уже  запізно,  про  щось  говорити,
Федоронька  віртуозно  уміла  крутити...

Не  зумів  Митько  догнати,  любку  свою  милу,
Потім  міг  лише  стогнати,  бо  не  мав  вже  сили.
Як  додому  повертались,  вражень  було  повно,
Всю  дорогу  слухав  милу  свою  невгамовну...

І  з  тих  пір  Митько  нікуди,  більш  не  виїзджає,
На  Федоринії  груди  часто  прилягає.
Лиш  в  думках  не  забувають,  ту  свою  поїздку
Ті  горби  їх  так  лякають,  зразу  ломлять  кістки...

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007573
дата надходження 05.03.2024
дата закладки 05.03.2024

Крилата (Любов Пікас)

БУВ, Є І БУДЕ!

Війна  гуде,  неначе  рій  бджолиний.
Але  несе  не  мед  –  полин  гіркий.
Супокій  гне  у  дуги  без  упину  
І  кидає  у  звичний  устрій  кий.

Вона  життя  людське  за  безцінь  має.  
Рве  тіло  на  шматки  і  рве  серця.
Тепло  без  жалю  з  душ  людських  виймає
І  доби    тче  із  болю  без  кінця.

Вона  приходить,  як  не  ждеш,    без  стуку.
Бере  усе,  що  не  належить  їй.
Сирена,  вибух,  гуркіт  –    її  звуки.
Смерть  та  руїни  –    наслід    її  дій.  

Удерлася  на  землю  й  мого  роду.
Хто  дав  їй  право  на  життя  і  рух?
Хто?  Вороги    вкраїнського  народу,
Кісткою  в  горлі  їм  наш  вільний  дух.

Готують  з  нами  без  любові    шлюби,  
На  повідку    у  них  церковний    храм.
Народ  мій  мову    рідну,  волю  любить!
Хребет  не  схилить    у  покорі    вам!

Не  смійте  решетити    йому  груди,
Ламати  кості,  пхати    кляп  у  рот!
Народ  мій  був.  Він  є  і  завжди  буде!
Ніхто  не  знищить  славний  мій  народ!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007584
дата надходження 05.03.2024
дата закладки 05.03.2024

Lana P.

Ваші очі - острови…

Переходимо  на:  Ви  -
Так  воліють  зорі.
Ваші  очі  -  острови
У  хмільному  морі.

Всевидючі  -  неба  дар,
Кольору  блакиті  -
Струменіє  сонця  жар
В  найсолодші  миті!

Перебачать  часоплин,
В  дусі  зцілять  тіло.
Ви  зі  мною  -  не  один,  -
Щоб  життя  бриніло!  

У  печерах  снять  скарби,
На  шляху  -  нірвани,
Збагатити  душу  би  -
Не  дають  тумани.

Не  добратися  до  дна,  -
Де  набратись  сили?
В  них  таємна  глибина...
Допоможеш,  милий?

Накривають  береги
Хвилі-поцілунки,
Порятують  від  нудьги
Неземні  стосунки.                                                                        29.02.24


P.S.  Світлина  з  Pinterest.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007499
дата надходження 04.03.2024
дата закладки 05.03.2024

Катерина Собова

Гумор. Хто кращий?

-Добре    їсти    в    ресторані,-
Похвалився    Вітя    Грицю,-
Всіх    люблю    офіціанток:
І    дівчат,    і    молодицю.

Страви    вміло    так    підносять,
Ніжно    в    очі    заглядають
(А    не    так,    як    жінка    й    теща,
Косі    погляди    кидають).

А    коли    вже    розплатився,
Вирушаю    йти    до    хати,
Чайові    їм    залишаю  –
То    готові    цілувати.

-А    мені    більш    до    вподоби,-
Засвітились    очі    в    Гриця,-
В    спальному    вагоні,    друже,
Миловидні    провідниці.

Усміхаються    привітно,
Ні    до    кого    не    ревнують,
Після    чаю,    як    годиться,
Іще    й    постіль    пропонують!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007492
дата надходження 04.03.2024
дата закладки 05.03.2024

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Гумор КНИГА - МОЛОДОСТІ

Зайшла  Зоська  до  книгарні,
Пита  в  продавщиці,
-Чи  є  книги  у  вас  гарні,
Хочу  подивиться.

Продавщиня  відпові́ла,
-Вам  про  що  бабусю?
В  мене  нога  оніміла,
Цілу  ніч  верчуся.

-Ви  до  лікаря  зверніться,-
Дає  та  пораду.
-Що  ви,  любко  схаменіться,
В  черзі  я  позаду.

Все  стою,  усе  чекаю,  
Всі  мене  штовхають.
Йой,  кричу,  що  помираю,
А  вони  зітхають.

Як  піді́йде  черга  ближче,  
То  обід  почнеться.
Їжте,  кажу  дохтор  швидше,
Бо  болить  вже  серце.

Він  подивиться  на  мене,-
-  Уже  час  бабусю.
Вам  вінок  робити  з  клена,
А  ви  сюсі  -  пусі...

Цілий  час  чекаю  й  більше,
А  його  немає.
Люди  під  дверима  інші,
З  черги  випирають.

-  Я  стояла  і  молилась,
Враз  терпець  ввірвався.
Закричала  -  мов  сказилась,
Натовп  розіпхався.

-  Двері  враз  мені  відкрились,
Сіла  на  кушетку.
Іскри  в  очах  заіскрились,
-Дайте  хоч  таблетку.

Промовила  Зоська  тихо,
-Невже  помираю?
Чи  наїв  вже  лікар  пиху,
-В  медсестри  питає.

А  вона  її  на  вухо.
Закричала  здуру.
-Треба  бабо  ноги  рухать,
Щоб  була  фігура.

Тоді  й  лікар  прийме  швидко,
Бо  він  таких  любить.
-А  на  вас,  дивитись  гидко,
Його  від  вас  нудить...

Зоська  вийшла  з  кабінету,
Лікар  й  не  з'явився.
Полетіла,  мов  комета,
З  думкою:"Вдавився!"

-Ось  й  прийшла  я  до  книгарні,
Книгу  купувати.
Щоби  ноги  були  гарні,
Й  молодою  стати...

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007489
дата надходження 04.03.2024
дата закладки 04.03.2024

Веселенька Дачниця

Гумор. Забавна любов

                                                                                                       
І  чого  тільки  онуки
Не  творять  із  нами!
Бабці  внучка  «майструвала»
Зачіску  «цунамі».
Заплела  старій  бабусі
Косичок  зо  двадцять
І  сказала:  "Поглянь,  бабцю,
Яка  ти,  моя  цяця"!  
Тут  невістка  із  порогу,
(Ззаду  не  впізнала),                                      
-  Що  за  с....а  появилась
У  мого  Івана?

Дід  старавсь,  возив  онуків  
На  спині  по  пляжу.
То  скакає,  немов  коник,
То  на  спину  ляже.
Придрімнув,  мабуть,  втомився,
А  внуки  чудили…
У  пісочку  дідуся
Взяли  тай  зарили.
Народ    визвав  допомогу  -
Ледве  відходили…

Ой,  забавна  внучат  любов,
Як  те  море  грає:
То  куценька  -  в  зайця  хвіст,
То  вона  безкрая!    
                                                         В.  Ф.  -  03.  03.  2024    

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007386
дата надходження 03.03.2024
дата закладки 04.03.2024

Крилата (Любов Пікас)

Володимиру Івасюку

Його  любов  до  України,  
До  гір  її,  до  квітів,  рік,  
До  музики  не  мають  ціни.
Він  –  геній,  він  –  таланту  пік.

Його    п’янка  жага    до  праці  ,  
Ідей  –  нестримний  водограй  
Вартують  безлічі  овацій,
Славлять    і  націю,  і    край.

Сто  сім  пісень  за  вік  короткий!
Хто  зміг  ще  так,  скажіть  мені?  
Лишились  відео  і  фотки.
Спогади  друзів  та  рідні.

В  тридцять  замкнулось  його  коло…
Союз  поміг,  щоб  він    загас.
Та  його  пісня,  його  голос  
Повіки  буде  поміж  нас!  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007468
дата надходження 04.03.2024
дата закладки 04.03.2024

valentinaaaa

В любові ті мости

Карі  очі  б'ють,  як  струм
Ти  пливеш  у  мріях,
Навівають  безліч  дум
Зранку  сонцем  світять.

Наче  в  річку  джерело
Що  живе  у  стужу.
Проникає  їх  тепло
Променем  у  душу.

Карі  очі,  як  вогонь
На  шляху  зупинять,
Ніжним  дотиком  долонь
Будуть  усім  дивом.

Вже  стали  комусь  пастка,
Що  в  глибині  живе,
В  ній  чарами  йдуть  ласки
І  щастя  над  усе.

Одні  гори  почуттів,
В  любові  ті  мости
Є  гарантом  усіх  мрій,
Зупиняться  часи.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007026
дата надходження 28.02.2024
дата закладки 04.03.2024

valentinaaaa

Ми вільні в Україні

Існує  повінь,  купа  зла
Та  ми  з  Вами-  єдині,
Добро  завжди  перемага
Ми  вільні  в  Україні.

Існують  війни,  часто  б'ють
Та  ми  всі  в  перемозі,
Зозулі  їх  часи  кують
Чорний  пакет  у  змозі.

Існує  там  той  добрий  час
Бог  нам  його  дарує,
Українців  море  мас
До  лав  нехай  прямують.

Захищає  Божа  правда
Тих,  що  за  нас  воюють,
Що  чекає  сім'ю  завтра?
Лихі  вітри  лиш  чують.

Захищайте  Україну,
Даруйте  світло  дітям!  
Йде  життя  усе  у  мінах
Захист  всім  потрібен.

Мої  хлопці-  любі  й  милі,
Хто  захистить  її  без  вас?
Не  піде  мати  -  вік  похилий
Хай  йдуть  старі,  то  буде  клас.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007103
дата надходження 29.02.2024
дата закладки 04.03.2024

liza Bird

На порозі весни

Дні  зіткані  із  морозу  та  сонця,
Частенькі  вони  на  порозі  весни.
Під  килимом  сніговим  знов  безсоння,
Вже  змучилась  нині  земля  від  зими.

Ось  проліски  потягнулись  ніжкою,
В  них  стільки  тої  жаги  нестримної,
Розквітнути  й  чарувати  з  втіхою,
Найпершим  цвітом  краси  барвистої.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007460
дата надходження 04.03.2024
дата закладки 04.03.2024

liza Bird

Тиша

Нам  просто  захотілося  мовчати,
Й  дивитися  одне  одному  в  очі,
Акваріум  між  нами,  не  образи,
Та  рибки  пропливають  немов  сонні.

Тож  тиша  огорнула,  й  дивна  казка,
Відчули  нині  солодко  зізнання,
У  затишку  душа  сьогодні  наша,
Вона  втішає  ніжністю  кохання.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007194
дата надходження 01.03.2024
дата закладки 03.03.2024

liza Bird

Весна завітала

Весна  завітала,  як  нібито  вперше,
Серця  полонила  своєю  красою,
За  звичкою  глянула  знову  в  люстерце,
Хоча  і  приходить  завжди  молодою.

Душа  розквітає,  лиш  сонце  зігріє,
А  проліски  зійдуть,  насамперед  диво,
Що  в  стані  такому  побачимо  цінне?
Тут  молодість  й  зрілість  тепер  воєдино.

Одне  почуття  всіх  бентежить  понині,
Вирує  й  бурлить  кольорами  веселки,
Життя  оживає  у  кожній  клітині,
Кохання  витає,  мов  ніжний  метелик.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007343
дата надходження 03.03.2024
дата закладки 03.03.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Нескорена Одеса

Суцільна  чорнота.  Ніхто  не  відав,
Що  нелюди  пришлють  кривавий  вітер.
Одеса  плаче  і  нема  споко́ю.
Який  мерзотник  злодіяння  скоїв
У  березневу  першу  нічку  сонну,
В  будинок  запустивши  смерті  дрони.
Руїни  і  завали  -  сон  навічно,
Ніколи  діти  не  розплющать  вічки.
Невинні  янголята...Біль  проймає.
У  когось  вбито  підло  батька  й  маму.
Одеса  плаче,  у  гіркій  жалобі,
Але  нескорена  ворожій  пробі.

(Проба  -  значення  те  саме,  що  й  випробування)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007355
дата надходження 03.03.2024
дата закладки 03.03.2024

Lana P.

У СВІТІ БЕЗОДНІ…

Як  сиро,  холодно  у  світі  -
В  тунелях  безодні,  пітьми  -
Там,  навіть,  ангели  крильми
Не  можуть  людство  захистити.

Не  знаємо,  що  буде  далі  -
Скотивсь  у  вирву  білий  світ,
І  тільки  сонця  моноліт  
Нам  про  прекрасне  нагадає...          22.10.23

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006807
дата надходження 25.02.2024
дата закладки 26.02.2024

Микола Холодов

Ой снігу снігу…

                       На  кшталт
             "У  лісі  лісі  темному"
                 Авт.  Іван  Нехода

   Ой,  снігу,  снігу  білого
   Насипала  зима.
   До  школи  йти  школярику,
   А  стежечки  нема.

   Іде  дідусь  з  лопатою,
   Зі  стежки  сніг  скида.
   Школярику  доріженьку
   Безсніжну  проклада.

   Схотілось  оглянутися
   Враз  дідусю  назад,
   Поглянути  на  стежечку,
   Чи  все  з  нею  гаразд.

   Побачив  він  школярика,
   Який  до  школи  йде,
   Та    йде  чомусь  не  стежкою    --
   Сугробами  бреде.

   Дідусь  пита  здивовано
   В  малого  школяра:
   "Невже  сугробом  легше  йти?
   Чи  стежка  не  така?"

   "Та  ні,  --  сказав  хлопчина  той,  --
   По  стежці  йти  гарніш.
   А  от  іти  сугробами
   Все  ж  значно  веселіш".

   Таку  змістовну  відповідь
   Промовив  школярець,
   Та  і  пішов  сугробами
   До  школи  навпростець.

   Дідусь  дивився  вслід  йому
   Й  згадав  (бач,  не  забув),
   Що  літ  вісімдесят  тому
   Він  сам    таким  же  був.

                               07.  01.  2024р.
   

     

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006817
дата надходження 25.02.2024
дата закладки 26.02.2024

Віктор Варварич

́Життя вирує

Обіймає  холодом,
Сива,  втомлена  зима.
Небо  сяє  золотом,
В  серці  лунає  струна.

Стривожені  дні  тікають,
У  невідому  синю  даль.
Студені  води  змивають,
Вчорашню,  змучену  печаль.

Любов  гоїть  наші  рани,
Омиває  душу  теплом.
Вже  стихають  урагани,
Сірий  дощик  втікає  шклом...

В  просторі  шукаєм  мрії,
Кохання  вип'ємо  до  дна.
Пишемо  миті  в  сувії,
Звучить  музика  неземна.

Життя  невтомно  малює,
Нам  загадкові  картини.
А  любов  вже  домінує,
Звільняє  нас  від  рутини.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006833
дата надходження 26.02.2024
дата закладки 26.02.2024

Надія Башинська

ЯК СОНЦЕ!

Ой,  як  щедро  сонце  всіх  нас  зігріває...
Сонечку  ясному  хто  допомагає?

Встану  вранці  рано,  попрошу  багато
промінців  у  сонця  й  буду  розсипати.

Я  допомагати  тату  й  мамі  вмію
й  сонечку  ясному,  думаю,  зумію.

Сонячне  проміння,  що  зберу  в  долоні,  
ягідки  зігріють  калині  червоній.

Промінцям  зрадіють  баклажани  сині,
буряки  та  морква,  огірочки  й  дині.

Підмалюю  щічки  яблуньці  в  садочку,
вишеньці  рожеву  одягну  сорочку.

Ще  сипну  проміння  квітам  під  віконцем,
весело  всміхнуся  я  до  всіх  із  сонцем.

Буду  й  в  день  похмурий  радість  дарувати,
бо  ж  і  я,  як  сонце,  вмію  зігрівати.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006117
дата надходження 18.02.2024
дата закладки 25.02.2024

Надія Башинська

ВЕСНЯНИЙ ДЕНЬ СТОЇТЬ ВЖЕ НА ПОРОЗІ

Весняний  день  стоїть  вже  на  порозі...  
в  торбинці  радість  він  несе  у  світ,
то  ж  весело  всміхається  до  сонця,
щоб  дарувало  нам  свій  ніжний  цвіт.

А  сонце  ясне,  щедрістю  багате,
на  землю  сипле  промінці  ясні
і  барвами  усіх  нас  зігріває,
в  смарагдовій  розсипавшись  траві.

І  якби  важко  не  було  б  в  житті  нам,
весняний  день  порадує  теплом.
Неначе  сонце,  наша  Україна,  
зігріймо  й  ми  її  своїм  крилом.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006770
дата надходження 25.02.2024
дата закладки 25.02.2024

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти лиш повернися

Вже  знову  розквітли  каштани,
На  нашій  алеї  у  сквері.
Вони  нас  чекають  коханий,
Ти  тільки  відкрий  мої  двері.

Ти  лиш  повернися,  благаю,
Щодня  я  за  тебе  молюся.
Тобі  там  не  легко  -  я  знаю,
Коли  ти  мовчиш  -  я  боюся.

Мовчання  -  то  біль,  невідомість.
Як  довго,  то  так  пече  в  грудях.
Я  знаю  війна  -  то  жорстокість,
Вона  несе  горе  всім  людям.

Я  вірю,  що  Ангел  з  тобою,
В  бою  він  тебе  захищає.
І  може  накриє  собою,
Коли  куля  зла  пролітає.

Нехай  береже  тебе  Ангел,
Хай  кулі  тебе  не  торкають.
Я  знаю  настане,  ще  ранок,
Серця  наші  зустріч  чекають

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006779
дата надходження 25.02.2024
дата закладки 25.02.2024

Катерина Собова

Талант художника

-Я    до    сина    їздив    в    гості,
Був    на    виставці    учора,
Вернісажем    вона    зветься,-
Кумові    хвалився    Жора.

-Там    художник    бородатий
Представляв    свої    картини,
І    про    образи    й    пейзажі
Торочив    нам    дві    години.

За    хвилину    дружні    шаржі
Показав,    як    малювати:
Хто    хотів,    то    він    за    гроші
Міг    усіх      обдарувати.

От    вже    майстер!    Вірте,    куме,
В    мене    дух    перехопило:
На    очах    у    всіх    присутніх
Із    картини    робить    диво.

На    портреті    -    гарний    дядько,
Бачать    всі:    сміється,    наче,
Мазнув    пензлем    біля    рота  –
І    той    дядько    уже    плаче  !    

Кум    відразу    розсміявся:
-Його      фокус    -    як    пружина!
Так    майстерно    часто    робить
Дорога    моя    дружина.

Коли    п’яний    -    я    регочу,
Тут    художник    -    моя    Ніна:
Мазок    віником    по    пиці  –
І    у    мене    -    кисла    міна!            

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006752
дата надходження 25.02.2024
дата закладки 25.02.2024

Галина Лябук

Що після нас…

                                       "  Після  нас  хоч  потоп."
                                                       (маркіза  Помпадур,  Людовік  XV.)



Усі  ми  гості  на  землі
Закони  й  правила  одні  :
Не  тільки  дано  споживати,
Земля    -    це  друга  наша  мати.
Ми  в  цьому  світі    -    не  одні!

Живемо  й    "творим"  на  землі
Тут  кожний  у  своїм  кублі.  *
Відходи  з  пластику    -    в  землицю,
Всі  нечистоти      -    у  водицю.
Комфортно  нам  в  своїм  кублі.

Малі  водойми  на  землі,
Як  ті  калюжі  у  багні.
Чому  лиш  дбаємо  про  себе,
А  після  нас    -    потоп  із  неба?
Байдужість...    Ось  тому  в  багні.

Ми    -    "господАрі"    на  землі,  
Що  нам  той  дятел  у  дуплі?
Зрубаєм  ліс,  загоним...    -    Гроші  !
Які  тут  ловкі  і  хороші  !
І  нам  байдуже  хто  в  дуплі.

Все,  що  ми  коїм  на  землі,
Лиш  той  міркує    -  хто  в  жалі.
Нітрати  в  тоннах...  Підживляєм!  
На  цім  добряче  заробляєм.
Про  неньку  дбає    -    хто  в  жалі.

                   Те,  що  ми  гості  на  Землі,
                   Не  відають  лише  малі.
                   А  що  залишим  після  себе  ?  
                   Нам  не  простить  Господь  на  небі.  
                   Нехай  це  знають  і  малі.

                   Проблеми  зріють  вже  Земні  *
                   -    Люди  добрі,    -    ми  не  в  сні.
                   Прискорюєм  той  судний  день,
                   Не  доспіваємо  пісень...
                   Час    схаменутись...  Ми  не  в  сні  !



                                                 *  Кублі    -    тут  квартира,  хата,  палац...
                                                 *Земні    -    тут  глобальні,  стосуються  Землі.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006051
дата надходження 17.02.2024
дата закладки 25.02.2024

Ніна Незламна

Я зайченятко… ( дит)

На  мене  кажуть  я  миленький,
Та  й  добре  знають,  що  хитренький,
Ще  й  довговухим  називають,
Про  мене  пісеньку  співають.
 ПР
Ля-ля-  ля,  ля-  ля  -ля,  ля-ля-ля,
Втішає  літо  золотеньке,
Ля-ля-  ля,  ля-  ля  -ля,  ля-ля-ля,
Я  зайченятко,  ще  маленьке,
В  травичці  з  літом  веселенько.

Сіренький  зайчик,  я  рухливий,
Вже  на  галявинці  щасливий,
Від  себе  літу  шлю  привіт,
Який  яскравий,  чудовий  світ.
ПР
Ля-ля-  ля,  ля-  ля  -ля,  ля-ля-ля,
Втішає  літо  золотеньке,
Ля-ля-  ля,  ля-  ля  -ля,  ля-ля-ля,
Я  зайченятко,    ще    маленьке,
В  травичці  з  літом  веселенько.

Ще  й  привітаю  сонячну  днину,
В  пахучих  травах    відпочину,
Під  вечір  знову  йду  гуляти,
Про  літо  пісеньку  співати.
ПР
Ля-ля-  ля,  ля-  ля  -ля,  ля-ля-ля,
Втішає  літо  золотеньке,
Ля-ля-  ля,  ля-  ля  -ля,  ля-ля-ля,
Я  зайченятко,    ще    маленьке,
В  травичці  з  літом  веселенько.

                               22.02.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006590
дата надходження 23.02.2024
дата закладки 24.02.2024

Крилата (Любов Пікас)

Хмаркун і хмара

Хмаркун  і  хмара    в  небі  пролітали.
Ішло  на  вечір.  Місяць  варту  брав.
Очима  стрілись  сірі    –  в  транс  упали,  
В  полон  взяло  їх  те,  що  звемо  love.

Помчали  одне  одному  навстрічу,
Немов  вітри  підсмажені  у    шквал.
Хмаркун  ніс  в  жилах  силу  чоловічу,
Хмарина  –  ніжність  і  водночас  шал.
 
А  я    надворі  у  цей  час  стояла,
Увись  гляділа  і  відчула  щем  -  
У  мить,  як  хмари  тілом  одним    стали    
І    випали  від  любощів  дощем.  


Старий  вірш,  знайшла  в  компі,  трохи  відредагувала.  До  пейзажної  лірики  його  віднести  чи  до  любовної?  :)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006507
дата надходження 22.02.2024
дата закладки 22.02.2024

valentinaaaa

Єднаймося усі у дружне коло

Завжди  була  я  Лев  по  гороскопу
А  народилася  у  рік  я  Кабана,
Несу  в  душі  любов  і  перемогу
Почуйте  українці  всі  слова.

Єднаймося  усі  у  дружне  коло
Кожна  людина  -  син,  донька  тобі  і  брат,
Буде  співзвучною  і  наша  мова
Завелику  перевагу  має  кат.

Мене  почуйте,  любі  українці
Збераймося  усі  у  ближнє  коло,
В  селі  хтось  проживає,  а  хтось  в  місті
Прийде  тоді  до  нас  -  наша  перемога!

Єднаймося  усі  у  рідне  коло
У  перемозі  там,  потрібні  нам  зв'язки,
Птахів  тоді  почуємо  ми  соло
Повернуть  назавжди  до  нас  спокійні  сни.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005700
дата надходження 13.02.2024
дата закладки 22.02.2024

valentinaaaa

Із Днем закоханих!

Бажаю,  любі  українці!
Хай  зігріває  Вас  тепло,
Закоханим  дарує  ніжність
В  душі  живуть  любов  й  добро.

Нехай  не  зрадять  Вас  надії
Ідуть  у  чергу,  як  завжди,
Там  збудуться  всі  Ваші  мрії
Зупиняться  на  мить  роки.

Вони  занадто  поспішають
Летять  секундами  роки,
Совість,  напевно  вони  мають
Бо  йдуть  людині-  навпаки.

Бажаю,  любі  українці!
Хай  щастя  плине,  Вам  без  меж!
Бути  усім  -  не  на  одинці
Б'ється  разом  -  коло  сердець!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005725
дата надходження 13.02.2024
дата закладки 22.02.2024

valentinaaaa

Вітання в День народження, любій донечці Вікторії!!!

У  День  народження  твоє
Прийми  палкі  вітання!
Зустріне  сонце  золоте
З  пташиним  щебетанням!

Всі  на  краще  йшли  події
В  житті  -  біла  полоса,
Хай  збуваються  всі  мрії
А  в  душі  живе  весна.

Радість  й  настрій  у  нагоді
Розділяли  твої  дні,
Обминали  перешкоди
Лишалися  в  стороні.

В  чоловіка  ти  -  найкраща
Носив  тебе  на  руках,
Щоб  життя  неначе  в  казці
З  усмішкою  на  вустах.

Рідні  й  друзі  поважали
Сини  тебе  берегли,
Квіти  часто  дарували
Молоділа  всі  роки.

Щастя  й  злагоди  у  домі,
Щоб  любов  жила  в  серцях
Бо  в  сім'ї,  то  є  основа
Гріли  ніжності  слова!

З  ДНЕМ  НАРОДЖЕННЯ!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005864
дата надходження 15.02.2024
дата закладки 22.02.2024

valentinaaaa

Чи є любов?

Чи  є  любов,  одна  -  єдина?
Котра  порушує  серця?
Вона  наповнена  вся  милом,
І  пузирі  йдуть  без  кінця...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006164
дата надходження 18.02.2024
дата закладки 22.02.2024

valentinaaaa

Має любов таку звичку

Усміхнулися  вмить  зорі
Там  місяць  на  човні  пливе,
Заспівала  любов  соло
А  чудодійство  там  яке?

Засвітило  ясне  сонце
Поселилась  весна  в  душу,
Відбувається  із  кожним
Підтвердження  дати  мусим.

Підкрадатись  по-  маленьку
Має  любов  таку  звичку,
І  тому  раде  серденько
Із  об'єму  іде  в  нитку.

Та  куди  тепер  поділась?
Взяла  собі  відпочинок?
Загубилася  десь  мрія,
Пішла  полем  й  сивим  димом.

Усміхнулися  вмить  зорі
Має  продовження  любов,
Бо  гуляє  з  вітром  в  полі
І  потрапляє  часто  в  сон.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006427
дата надходження 21.02.2024
дата закладки 22.02.2024

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Поезія і ти

Поезія  і  ти  -  для  мене  такі  близькі,
Мої  в  ній  почуття  гарячі,  пломенисті.
Поезія  і  ти  -  блакить  небес  і  зорі
І  стукіт  серця  б'є,  неначе  хвилі  моря.

Поезія  і  ти  -  для  мене  не  роздільні,
Поезія  і  ти  -  для  мене  крила  вільні.
Без  неї  я  одна,  одна  так,  як  без  тебе.
Хоч  в  ній  зима,  весна  і  літнє,  ясне  небо.

Поезія  і  ти  -  допомагають  жити,
Поезія  і  ти  -  водою  не  розлити.
І  навіть  коли  дощ,  то  там  живе  кохання,
Коли  метуть  сніги,  нема  розчарування.

Поезія  і  ти  -  веду  щодень  розмову.
Поезія  і  ти  -  дарує  мить  казкову.
І  як  прийде  весна  в  квітучому  убранні,
Поезії  й  тобі  віддам  у  дар  кохання.

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006413
дата надходження 21.02.2024
дата закладки 22.02.2024

Анатолій Волинський

Внучке АКРО

                               АКРО
М  орем  прибилась  жемчужина  –  
А  нгел  живой  во  плоти!
Р  адость  рожденьем  умножена…
Г  осподи,  зов  наш  прости!
А,  ведь,  без  лекарей  вряд  ли  бы
Р  ос  долгожданный  приплод  
И  возродясь  среди  вод                                                                
Т  олько  жемчужинка,  вроди  бы  –  
А  збуку  жизни  поймёт.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006425
дата надходження 21.02.2024
дата закладки 22.02.2024

Ніна Незламна

Авдіївка…

Калюжі  крові  по  бункерах  при  землі,
Авдіївка…  єднання  душ  до  журавлів,
Синів  забира  й  доньок,  кривава    війна,
Чому,  вознеслися  зарано  в  небеса?

А  вони  ж,  мали  щоденні  світлі  мрії,
Щасливо    жити  в  квітучій  Україні,
Де  спокій    і  линуть  пісні  солов’їні,
На  жаль,  як  вугілля,  зчорніли  надії.

Та  серце,  скам’яніло,  неньки  навіки́,
Думки  розвіялися,  за  які  гріхи?
 І  знов,  по  землі  густі  краплини  крові,
Замало,  ви  дітки    пізнали  любові...
Пробачте,  що  не  змогла  вас  захистити!


                                                                 22.02.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006472
дата надходження 22.02.2024
дата закладки 22.02.2024

Lana P.

ПО КОЛУ…

Ранок  променем  ласкавим
Усміхнувся  днині,
Вечір  поглядом  лукавим
Доторкнувся  скрині  -

У  хатині  піднебесся
Сипались  дукати.
Місяць  хмарою  підперся  -
Вміє  дивувати

Ніч,  сполохану  пітьмою,  -
Є  на  то  причини,
Оповився  срібний  млою  -
Умліває,  чинний.

У  солодкому  полоні
Бризові  зізнання,
Хвилі  плещуть  у  долоні  -
Шамотить  убрання,
Береги  вітають  сонні  
По  колу  до  рання...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006267
дата надходження 19.02.2024
дата закладки 21.02.2024

Крилата (Любов Пікас)

НЕ ХОЧЕШ?

Ти  давно    вже  частина  моєї  душі.
Хоч  на  людях  з  тобою  ми,  наче    чужі.  
Та    любові  зерно,  що  засіяв  умить.
Сходить    густо  у  мені,  хвилює,  шумить.

Час  тобі  б  колос  жати,  та  ти  не  спішиш.
Ти  співаєш  пісні  і  слова  до  них  вчиш.
А  душа    зерно  втримує  ледве  уже.  
Воно    борошном  стати  бажає.  Невже

Ти  не  можеш  знайти  жменьку  часу  на  те,  
Щоб  зібрати  врожай  –  той,  що  з  серця  росте?
Чи  не  хочеш  в  свій  звичний  біг  кинути  кий,
З’їсти  хліб  мій  -  простий,  та  смачний  і  пахкий?
                                                                                                                         29.11.2021

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006340
дата надходження 20.02.2024
дата закладки 21.02.2024

Веселенька Дачниця

Стоїть Воїн у дозорі

В  зимну  ніч,  чи  літні  зорі                                                                              Присвята
Стоїть  воїн  у  дозорі,                                                                          Воїнам,  які  захищали
Стоїть  воїн  у  дозорі  !                                                                          і  захищають  Україну

Берегти  спокій  країни  -
То  найбільша  справа  нині,
То  найбільша  справа  нині  !

Щоби  мирні  дні  та  ночі  -
Не  плакали  з  горя  очі,
Не  плакали  з  горя  очі  !

Коли  спокій  батькам  й  дітям  -
Як  же  цьому  не  радіти,
Як  же  цьому  не  радіти!

А  ти,  враже,  не  сунь  носа  -
Залишишся  голий  –  босий  !
Залишишся  голий  –  босий  !

На  снігу  мороз  іскриться,
Україна  –  то  є  криця,
Україна  –  то  є  криця  !

Миготять  яскраво  зорі,
Стоїть  Воїн  у  дозорі,
Бо  Воїн  стоїть  в  дозорі  !
                                                                       В.  Ф.  -  18.  02.  2024

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006335
дата надходження 20.02.2024
дата закладки 20.02.2024

fialka@

Назустріч невпокореній весні

Протоптаною  стежкою  додому,  
Назустріч  у  зеленому  весні.
В  проталинах  із  чорного  фантому,
Галяви  білі  стрілися  мені.
Які  тендітні  пахощі  з-під  снігу,  
Мов  ті  дзвіночки  перші,  голосні.
До  феї  світла  лісового  дому  –
Блакитні  вії  неба  провесні.
І  дні,  що  люті,  лікували  втому,
Защебетали  лагідні  пісні.
Протоптаною  стежкою  до  дому  –  
Назустріч  невпокореній  весні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006072
дата надходження 17.02.2024
дата закладки 19.02.2024

Капелька

Шумит осенняя листва

Шумит  листва  -волнует  ветер
Красиво,  сказочно  на  свете.
Проходит  летняя  пора
Хотя  на  солнце  днём  жара.

Шумят  вновь  новости,  новыны
Ведь  неспокойно  в  этом  мире.
Обман,  агрессия,  война
Роняют  жёсткие  слова.

Шумит  в  душе  -боль  не  остыла
И  многим  даже  жить  не  мило,
А  мир  земной  ещё  пылит,
Душа  и  плачет  и  болит.

Шумит,  свистит  -летит  ракета,
Вновь  позади  осталось  лето.
Шумит  осенняя  листва
Роняя  листья  как  слова.

                         08.09.2023.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994108
дата надходження 17.09.2023
дата закладки 19.02.2024

Крилата (Любов Пікас)

НАГОЛОС У СЛОВАХ

ПРАВИЛЬНО  ВИМОВЛЯЙ!

1.  -  Що  стоїш,  як  ста́́́́́́́туя?
-  Думаю  про  ла́те  я.

2.  Обвисла  в  мене  ще́лепа.
Стою,  неначе    те́лепень.
Учитель  оком  міряє.
І  сам  собі  не  вірю  я.
Сидів  я  довго,  парився,  
З  завда́ннями  не  справився.

3.О́лень  аркушик  знайшов.
О́лень  вчитися  прийшов.
́
4.  Ка́мбалу  їсть  мама  Лана,
Ку́рятину  –    тітка  Яна.
 
5.  У  хліву  є  коза  і  корова.
У  дровітні  –    сокира  і    дро́ва,  

6.  За́гадки  Івасик  прочитає.
Оля  їх  миттєво  відгадає.

7.  Ві́рші  варто  всім  вивчати,  
Щоби  пам'ять  тренувати.

8.  Сядь  собі  у  зру́чне  крісло.
Прочитай  про  річку  Віслу
Або  вірш  про  шлях  до  зір.
Ко́сим  поглядом  не  мір.

9.  Йшла  з  дочко́ю  мама  Люба.
Розмовляли  собі  любо.
До́нька  подружок  зустріла  –  
Двох,  на  лавочці  сиділи.
Оля  книгу  в  руках  мала,
В  ній  малюнки  розглядала.
За́кладку  тримала  Клава  –  
Фіолетову,  як  лава.

10.Стань  до  лю́стра,  зачешись,  
В  ти́гровий  костюм  вдягнись.
Де́щицю  візьми  горішків
І  пройдись  до  парку  пішки.
В  ньому  білок  погодуй,
А  тоді  додому  дуй.

11.Спи́ну  рівно  ти  тримай.
Тулуб  свій  не  викривляй.

12.  Це́нтнер    важить  тітка  Мілка.
Пів  –    мішок  із  цукром.
Тонну  –  татова  автівка
З  титулкою  –  зубром.

13.  Алфа́віт  треба  знати,
Щоб  швидко  відшукати
Слівце  у  словнику
На  «ер»,  на  «пе»,  на  «у».

14.  Зо́зла  ти  слова  не  кидай.
Заспокойся,  мудрість  видай.

15.  Кропива́  росте  у  лузі.
Ми  нарвемо  її,  друзі.
В  ній  волосся  будем  мити.
Заблищить,  як  оксамити.

16.  Ку́рятину  я  придбаю,  
Запечу  у  печі.
Фо́льгу  я  і  форму  маю,
І  приправні    речі.

17.  За́кладки  Івась  не  мав,
Довго  в  книзі  текст  шукав.  

18.  Боро́давка  з’явилась  у  Миколи.
Соромиться  тепер  іти  до  школи.  

19.  Босо́ніж  Петрик  по  траві  гасає  
У  час,  як  сонце  коси  розпускає,  
Як  літо  небу  цвітом  пише  ві́рші,
Що  від  поетових  нічим  не  гірші.

20.  Взяв  граблі́  Тарас    до  рук.
Вигріб  сіно  вправно  з  лук.  

21.    Одна  до  тебе  є  вимо́га:
Люби  і  ближнього,  і  Бога!

22.Чого  мармиза  кисла,
Душа  гойдає  смуток?  
Як  множимо  ми  числа,  
Шукаємо  добу́ток!

23.  Щось  зо́зла  зробиш,  
Собі  нашкодиш.  

24.    Коли  береш  у  луг  косу,
То  думай  завжди    завчасу́,
Миколо  чи    Терезо,  
Чи      гостре  у  ній  лезо.

25.  Родилась  я  у  листопа́ді,
Коли  в  ліску  й    на  автостраді
Йшло  у  танок  під  вітру  свисти
Руде,  червоне  й  жовте  листя.

26.  Вареники  їм  часто  я
Із  на́чинкою  всякою.
Їх  любить  і    сестра  моя,
З'їсть,  каже  мамі:  "Дякую!"

27.  В  піце́рії  були́  ми,  
Там    голод  заморили.

28.  Здолаємо  всі  ми  пороги.
І  ра́зом  –  до  перемоги.

29.  Ки́дай  у  ре́шето  думи.
Хай  усе  зле    відсівається  .
Вичисти  душу    від  суму.  
Хай  у  ній  радість  купається.

30.  Тризу́б  –  це  символ  України.
Веде  до  волі  він  крізь  міни.  

31.    Не  буду  в  річку  цю  пірнати,  
Бо  у  ній  бистра  течія́.
Може  вона  мене  забрати,
Можу  біди  зазнати  я.  

 32.  З  чорно́сливом  люблю  цукерки  я.
Їх  їсть  у  свята  вся  моя  сім’я.

33.  Мій  тато  –  шофе́р,  а  матуся  –  касир,
Квитки  продає  на  вокзалі.
Татусь  ковбасу  любить,  матінка  –  сир,  
Я  –  ка́мбалу  й  бульбу    у  салі.  

Бульба    (галицькою)  -    картопля.  

ПРАВИЛЬНЕ  НАПИСАННЯ  СЛІВ

1.  [i]Пів  аркуша[/i]  в  Олі  Микола  узяв.  
[i]Півколо[/i]  на  ньому  він  намалював.

2.  Над  [i]проєктом[/i]  тато  працював.
Успіх  цей  [i]проєкт[/i]  у  світі  мав.

3.  Дідусь  сьогодні  був  в  [i]етері[/i].
Розповідав  про  вікна  й  двері.

4.  Ти  зайди  у  [i]ґуґл[/i],  там  знайди,
Де  ростуть  бананові  плоди.

5.  У  [i]фейсбуці[/i]  в  мене  друзів  є  багато.
А  на  вулиці  нема  з  ким  погуляти.

6.  Є  така[i]  енциклопедія  -    «Вікіпедія»[/i].  

7.  Все  добре.  Я  дихаю  рівно,  
Шановна  [i]Оксано  Петрівно[/i]!
 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006171
дата надходження 18.02.2024
дата закладки 19.02.2024

Світлая (Світлана Пирогова)

Як прикро нам прощатись (альба)

   О,  як  співала  ніч  любовні  серенади.
-  Коханий,  не  спіши,  зажди.
-  На  жаль,  пора.
   Забути  неможливо  всі  твої  принади,
   Але  ж  ранкова  запала  вже  зоря.
-  Солодкі  поцілунки,  як  ваніль,  до  ранку.
   Зірки  торкались  мрій.  Розлука  
   увірвалась  на  світанку.
-  Я  поверну́сь,  моя  красуне  і  коханко.
-  Чекатиму  тебе,  ти  ж  ясноокий  мій.
-  О,  люба,  ніжна,  плакати  лишень  не  смій.
   Як  прикро  нам  прощатись...
   (І  сліз  краплини  впали  на  світанку.)





(Альба  -  ранкова  пісня,  скарга  закоханих  на  неминучість  розлуки  з  настанням  ранку.  Обов'язковий  елемент  -  форми  слів  "світанок",  "  зоря",  "ранок"  в  кінці  строфи)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006227
дата надходження 19.02.2024
дата закладки 19.02.2024

Віктор Варварич

Ти моє щастя

Ти  кохаєш  палко  щоночі
І  ніжно  обіймаєш  мене.
В  тебе  оксамитові  очі,
А  почуття  твоє  неземне.

Коли  ти  поряд  радію
І  ловлю  закохану  мить.
Пишу  щастя  у  сувію,
Твоя  любов  душу  сріблить.

У  тебе  такі  ніжні  плечі,
Волосся  ароматом  п'янить.
Вуста  жагучі  -  молоднечі,
Моя  душа  на  крилах  летить.

В  кохання  разом  поринаю
І  випиваю  любов  до  дна.
Почуття  п'ю  серед  розмаю,
Ти,  мила,  в  мене  така  одна.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006193
дата надходження 19.02.2024
дата закладки 19.02.2024

liza Bird

Червоні тюльпани

І  сьогодні  кружляв  лапатий  сніг,
Природа  підносить  дивні  дари,
В  день  народження  теж,  сипнув  до  ніг,
Білястий  сюрприз  мені  від  зими.

Матуся  радісна,  ніби  сонце,
В  мороз  несе  червоні  тюльпани,
Вони  чудові  з  росою  схоже...
Чи  цю  любов  забути  з  роками?

Не  вчасно  почули  наше  пробач,
Казали  мало  ми  теплі  слова,
На  серці  щемить  потому  вже  шрам,
Коли  запалює  свічку  дочка...

Давно  немає  рідної  поряд,
Та  тільки  згадую  я  відтоді,
Її  сердечний  лагідний  погляд,
Й  оті  хрусткі  тюльпани  червоні...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006200
дата надходження 19.02.2024
дата закладки 19.02.2024

Катерина Собова

Найкращий курорт

Премію    отримав    Рома  –
Радість    груди    розпирала,
Дівчина    кохана    Тома,
Як    та    пташка    щебетала:

-Місяць    тому    я    вже    склала
У    валізи    сукні    й    шорти,
І    на    днях    переписала
Закордонні    всі    курорти.

На    літак    квитки    вже    завтра    
Можемо    ми    замовляти,
А    позавтра    на    Канарах
Будемо    вже    засмагати.

-В    літаку    боюсь    летіти,-
Відхрестився    зразу    Рома,-
Катастрофи,    всякі    трощі,  
Смерть    раптова,    або    кома…

-Та    не    бійся,  -    каже    Тома,-
Це    відома    всім    картина:
Вип’єш    коньяку    пів    пляшки  –
Будеш    спати,    як    дитина.

-Чого    пертись    на    Канари?-
Міркував    уголос    Рома,-
Якщо    є    коньяк,    горілка  –
То    курорт    для    мене    -    вдома!  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006214
дата надходження 19.02.2024
дата закладки 19.02.2024

oreol

Корисно, корисно … +

Невже  всі  на  стільки,
На  стільки  горбаті.
Залякані  всі
Й  без  автоматів.

ТЦК  налякали
Уже  й  шахраїв,
Повилізали  з  машин
Мов  щурі.

Шкурку  наділи
"Здорове  життя",
Їх  всіх  злякала
Війна  ця,  війна.

Всі  патріоти,
Ходять  на  двох.
ТЦК  перевзуло,
Ходять  на  двох.

[b]За  Родину[/b]

В  руки  винтовку,
Всех  под  ружье!
Ух,  расплодилось
Тут  мужичье.

Каждый,  пусть  каждый
Будет  солдат.
Вы  рождены,
Что  б  в  бою  погибать!

Вы  патриоты,
Вы  мужики!
Вот  и  берите
В  руки  штыки.

За  Родину!
Слава  царю!
Каждый  мужик
В  нашем  строю.

Все  смело  мы  в  бой  идем.
"Врагов",  врагов  убъем.
Рулит  огонь  и  водка,
В  руках  у  нас  винтовка.

Каждый  мужик  в  нас  фронтовик.
Война,  а  ты  в  ней  штык.
За  Родину!  Вперед!
В  нас  каждый  -  патриот!

Кого  то  убьют,
Кто  то  родится.
Крепкое  дерево
Ветров  не  боится!


[b]Вот  зачем  орлу  змея.  [/b]

Вокруг  птицы
Лентой  вьется.
Ближе  й  ближе
Телом  жмется.

Круги  й  петли
Опьяняют,
Миг  "блаженста"
Наближают.

Шепчет,  шепчет:
-Тише,  тише.
-Ты  прижмись  ко  мне  поближе.
-Жду.  Люблю.

-Я  тебя  только  хочу.
Орел  крылья  лишь  расправил.
Вспышка  света,
В  высь  порхнул,

И  змею  копьем  проткнул.
Змея  кожу  с  тела  сняла,
Вмиг  покорной  она  стала,
В  лучах  света  засверкала.

[b]Иди  ко  мне![/b]

Серые  будни  разбавлю.
Себе  этот  миг  я  оставлю.
Себе  я  тебя  подарю.
Окно  в  расписании    найду.

Твои  себе  крылья  примерю,
Я  ведь  змея,  я  сумею.
Серые  будни  разбавлю,
Себя  наслаждением  маню.

Я  на  миг  лишь  в  тебе  растворюсь,
Я  огнем  от  тебя  заряжусь.
Жизнь  она  ж  по  расписанию,
Грехом  разбавлю  серый  день.

Ты  аромат  любви  испей.
Кофе.  
Аромат  любви.
О,  Боже,  мы  с  тобой  одни.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006031
дата надходження 17.02.2024
дата закладки 17.02.2024

Крилата (Любов Пікас)

Про лева (небилиця)

Мухи  лев  боявся,  бджілки,
Змійки,  вужика  і  білки,
Миші,  зайчика,  сороки,
Риби,  жаби  –    довгі  роки!
Поки  страх  його  тримав,
Із  дупла  не  вилізав.
Приносив  йому  туди
Друг-котяра  хліб  з  води  
І  сметану  із  горішків.
Лев    з’їдав  це,  кидав  смішки.  
Ще  любив  з  вівса  омлет.  
Їв  його,  з  котом  балет
Танцював  тоді  до  ранку
У  дуплі  своїм  на  ґанку.  
Якось  кіт  приніс  йому
Кукурудзу  та  хурму.
З’їв  це  лев  і  став  таким,
Наче    вовк    чи  лис  –  малим.  
Та  відваги  у  нутро
Й  сили  він  набрав,    дупло  
Залишив,  почав    гуляти  
Лісом  і  тварин  лякати.
Бачив  лева  хтось,  ховався.
Навіть  кіт  його  боявся.
Вже  не  клав  до  лап  йому
Кукурудзу  та  хурму,
А  приніс    напій  він  -    чайний.
Випив  лев  –  і  став  звичайним.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006020
дата надходження 17.02.2024
дата закладки 17.02.2024

liza Bird

Що попереду чекає?

Немов  пливемо  ми  в  безмежнім  океані,
Вітрисько  розходився,  хвилі  розганяє,
Сказав  би  хто,  що  нас  попереду  чекає,
З  надією  в  прийдешнє,  страх  у  поєднанні.


Життя  вирує,  штормить,  хапає  масштабність,
Бурлить,  клекоче  й  штилі  скоріш  оминає,
Майбутнє  тільки  лиш  Богу  знати  надалі,
Хіба  ж  не  за́вжди  дійство  його  вирішальне?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006016
дата надходження 17.02.2024
дата закладки 17.02.2024

Ніна Незламна

Блиск світила

Місячне  сяйво  прокладає  стежку,
Під  перламутром  оживає  земля,
Останній  сніг,  сльозою  вмив  мережку,
Зранку  тримала  у  обіймах  стерня.

І  заграє  з  вітром  безсонна  нічка,
Немов  з  весною,  стрімкий  обвінчався,
Дотик  відчула,  ця  манлива  річка,
Укотре  їй  співати  намагався.  

І  водний  плескіт,  гребінь  хвиль  яскравих,
Встеляли    поспіх,  радуги  веселки,
Світила  блиск,  привів  до  ігр  забавних,
Хотів  позбавить,  марення  русалки.

А  по  дзеркальній  плесі  плаває  лід,
Не  час,  приймати  всі  чари  від  весни,
Хоча  й  лишались,  там  дріб’язки,  як  слід,
Але  ж  ще  днище,  в  дрімоті,  бачить  сни..

Враз  вітру  шепіт  -  Ну  гаразд,  ти  поспи.

                                                 05.02.2024р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006017
дата надходження 17.02.2024
дата закладки 17.02.2024

Надія Башинська

ЗДАЄТЬСЯ ТАК…

І  як  могло  таке  насниться?..
Зло  із  Добром  схотіло  биться,
де  радість  ходить  разом  з  сонцем,
де  чорнобривці  під  віконцем.

Де  мальви  квітнуть  біля  хати
і  в'ють  гніздо  бузьки  крилаті.
Де  ластів'ятка  у  гніздечку,
там,  де  любов  живе  в  сердечку.

Не  стало...  Як  могло  насниться?!
Хатина  зникла  і  криниця,
лиш  сад,  обвуглений,  чорніє.
Насправді  ж,  хто  таке  посміє?

Цей  сон  -  гіркий,  такий  невтішний.
"О,  Боже  мій,  який  є  грішний,
хто  нищить  так  святе  посміє.
Невже  він  цьому  ще  й  радіє?"  -

на  думці  цій  себе  ловлю.
А  ще  страшніше,  що...  не  сплю.
І  це  не  сон  -  здається  так...
Не  снилося  такого  й  в  снах.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006021
дата надходження 17.02.2024
дата закладки 17.02.2024

Капелька

Писать стихи - души призвание

Писать  стихи  -  души  призвание
-  Тяжёлый  или  лёгкий  труд.
В  стих  вкладываем  понимание,
Когда  красиво  -  very  good...

Писать  стихи  -  летать  как  ветер,
Но  иногда  идти  пешком.
В  своей  душе  -  в  своей  планете
Вы,  словно,  с  Музою  вдвоём.

Писать  стихи  -  дышать  любовью
Стараясь  целый  мир  согреть;
Скорбеть,  когда  пролитой  кровью
Война  питает  горе,  смерть...

Писать  стихи  не  так-то  просто
Когда  не  знаешь,  что  сказать.
Они  растут  с  духовным  ростом
Раскрыв  уста  и  сняв  печать.

Писать  стихи  -  построить  яхту,
Назвать  "Победа"  иль  "беда".  
Отправить  в  море  иль  на  "плаху"
Решают  Авторов  сердца...

Писать  стихи  -  писать  картину.
В  ней  отражение  души.
Украсить  дом,  снять  паутину
И  не  остаться  на  "мели".

Писать  стихи  -  бальзам  на  душу,
Луч  света,  радуга  мечты.
Но  иногда  стих,  словно,    грушу
Побить  в  спортзале  за  "грехи"...

Писать  стихи  -  ведь  каждый  знает:
"Слова  в  них  -  лего  и  игра".
Свою  страничку  открывает
И  для  тебя,  и  для  себя.

                                 08.02.2024.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006054
дата надходження 17.02.2024
дата закладки 17.02.2024

Амадей

ПОЧУВ ЛИШЕ ГОЛОС

Почув  лиш  голос  й  серденько  співає,
Почув  твій  голос  і  співа  душа,
В  піснях  я  свою  душу  виливаю,
І  радість  виливаю  у  віршах.

Почув  твій  голос  і  вернувся  в  весни,
І  в  серці  заспівали  солов*ї,
І  як  в  сімнадцять  почуття  воскресли,
Переді  мною  очі  знов  твої.

Почув  твій  голос  і  не  стало  втоми,
Співа  від  щастя  серденько  моє,
Безмежно  вдячний  Господу  Святому,
За  те,  що  ти  для  мене  в  світі  є.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006058
дата надходження 17.02.2024
дата закладки 17.02.2024

Амадей

ПОЧУВ ЛИШЕ ГОЛОС

Почув  лиш  голос  й  серденько  співає,
Почув  твій  голос  і  співа  душа,
В  піснях  я  свою  душу  виливаю,
І  радість  виливаю  у  віршах.

Почув  твій  голос  і  вернувся  в  весни,
І  в  серці  заспівали  солов*ї,
І  як  в  сімнадцять  почуття  воскресли,
Переді  мною  очі  знов  твої.

Почув  твій  голос  і  не  стало  втоми,
Співа  від  щастя  серденько  моє,
Безмежно  вдячний  Господу  Святому,
За  те,  що  ти  для  мене  в  світі  є.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006058
дата надходження 17.02.2024
дата закладки 17.02.2024

Малиновый Рай

ЦІЛУНКИ

         автор  Малиновий  Рай
Шкода-спиртного  не  вживаю...
Та  цілуватися  люблю,
Я  поцілунки  відправляю
І  бумерангами  ловлю.
Вони  приємно  тішать  душу,
Бо  ж  любить  їх,  смачних,  вона.
І  ще  я  визнати  тут  мушу-
Вони  міцніші  від  вина.
Вони  так  голову  закружать,
Звалити  можуть  навіть  з  ніг.
Вина  не  хочу,вина  сушать,
А  цілуватися  не  гріх.
А  може  гріх  то?  По  секрету,
Нехай  би  бог  мене  побив
За  те  що  будучи  поетом
Я  б  цілуватись  не  любив.  

 
     автор              Полісянка
Хто  ж  цілуватися  не  любить!
Не  гріх,  як  кажуть,  це  –  природа,
п’яній  від  дотиків  до  згуби,
а  от  спиртне  надміру  –  шко́да.
Від  поцілунків  молодіють,
хоч  фраза  ця  звучить  банально.
Приводять  тіло  й  душу  в  дію,
але  цілуй…  не  віртуально…

       Ось  такий  вийшов  тендем!    Дякую!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005901
дата надходження 15.02.2024
дата закладки 16.02.2024

Віктор Варварич

Любов - сенс життя

Любов  нас  окриляє,
Тривожить  палкі  серця.
З  єством  душі  єднає,
Прямує  разом  до  кінця.

Палка  любов  дарує,
Свої  загадкові  миті.
Почуття  полірує,
Літає  в  синій  блакиті.

Любов  нас  звеселяє,
Огортає  літнім  теплом.
І  серця  омиває,
Чистим  наче  скло  джерелом.

Любов  є  сенсом  життя,
Приходить  раз  і  назавжди.
Як  зміст  нашого  буття,
Залишає  в  серці  сліди.

Вірну  любов  бережіть,
Хай  поряд  з  нами  крокує.
Її  крізь  час  пронесіть,
Хай  нам  картини  малює.

©  Віктор  ВАРВАРИЧ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005932
дата надходження 16.02.2024
дата закладки 16.02.2024

Тетяна Горобець (MERSEDES)

ЛІЛІЇ

Намалюю  тобі  білі  лілії,
Щоб  ти  ім'я  моє  не  забув.
Щоби  дні  не  були  твої  сірими,
Щоби  настрій  завжди  в  тебе  був.

Квіти  ці  в  ароматі  духмяному,
Квіти  ці  носять  ім'я  моє.
У  промінні  яснім  полум'яному,
Коли  сонце  на  небі  встає.

І  коли  візьмеш  в  руки  ти  лілії,
Зразу  любий  згадаєш  мене.
Ми  кохання  на  них  своє  вилили,
Воно  завжди  у  серці  живе.

Буде  дощик  за  вікнами  плакати,
По  шибках  будуть  сльози  текти.
Краплі  з  квітів  роси  будуть  капати,
Їх  в  долоні  збиратимеш  ти.

Посміхнеться  до  тебе  знов  лілія.
В  ній  усмішку  побачиш  мою.
Буде  завжди  з  тобою  моє  ім'я,
Пам'ятай,  що  тебе  я  люблю.

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005961
дата надходження 16.02.2024
дата закладки 16.02.2024

Капелька

Самая большая тайна

Земля  людей  объединяет
-  Ногами  ходим  по  земле.
Она  людей  не  разделяет
В  дворцы,  в  песочницы  в  стране.

Была  Великая  держава
Людей  свободных  на  Земле,
По  уровню  опережала
Все  современные  втройне.

Но  прилетели  с  "Аватара"
Чужие  -  хищники  из  вне.
Земля  сражалась,  проиграла
Оставшись  в  хищной  кабале.

Страна  была  не  СССР-ом
И  не  Российскою  тюрьмой.
В  ней  каждый  был  миллионером,
Царём,  свободным  и  слугой...

Морали  в  басне  очень  много.
Чужие  в  каждой  есть  стране.
Они  людей  назвали  Homo  
Стремясь  командовать  в  душе.

                           30.01.2024.