: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.12.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.12.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.12.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.12.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.12.2016
А ти мене впізнаєш у туманах сірих?
Знайдеш мене у натовпах шаблонних масок?
А блиск моїх очей із-поміж тисяч інших
Відшукаєш? Я ж не із чарівних казок!
Звичайна я. Не королева, не царівна.
Наївна трохи і закохана у небо,
Прозоро-синє, неосяжне і чарівне.
Закохана у небо. І трішки навіть в тебе…
Хто я така? Спитай у сонячних світанків,
Ніжнопрохолодних, тихих, наче літо.
Спитай у крапельки роси, яка щоранку
Бринить на пелюстках бузку. Спитай у квітів!
Йди запитай в дощів осінніх, тонкосльозих,
Або в сніжинки, що замерзла на гілках.
Послухай, що тобі розкажуть літні грози,
Що вітер тихо прошепоче, наче птах.
Нехай вони тобі розкажуть, хто я. Мрія?
Забутий сон? Скажи вже, що ти там знайшов,
В моїх очах? Мовчиш? А я не червонію.
Невже ти ще не зрозумів, що я Любов?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310889
дата надходження 02.02.2012
дата закладки 13.12.2016
Я втомилась чекати. Чекати на те, що колись
Ти вечірнім дзвінком знову з"явишся в мому житті.
Теплі спогади літа із серця вулканом лились.
Ми закохані бУли. Шкода, що тепер вже не ті.
Я втомилась кохати. Кохати тебе, як міраж.
Ти не мій ідеал, тож чому лиш тебе я чекаю?
На прозорому небі малюю розбитий вітраж.
Ти потрібен мені. А для чого? Для чого, не знаю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317792
дата надходження 29.02.2012
дата закладки 13.12.2016
Дозволь, дозволь мені замріятись на мить,
Відчути знову ніжний трепет в кутику душі.
І серце, наче пташка затремтить.
Закутаюся в спогади, так ніби в спориші.
Дозволь мені ще раз цю мить відчути, швидкоплинну.
Чомусь хороше пролітає швидко, наче птах.
Лишаються ще спогади...із присмаком малини.
Замріялась. Сьогодні ми зустрінемось у снах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320761
дата надходження 10.03.2012
дата закладки 13.12.2016
Кеди. Асфальт. Заримована осінь.
Вірші у венах. Розплетені коси.
Гуркіт машин. Телефонні розмови.
Рецензії снів. І нікому ні слова.
Навушники. Кроки. Осипане листя.
Безлад в думках. Розірвалось намисто.
Вулкан почуттів. Нагнітання емоцій.
Вірші. Асфальт. Заримована осінь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364834
дата надходження 17.09.2012
дата закладки 12.12.2016
Іноді хочеться стати прозорою,
Щоб не помітив ніхто твоїх сліз,
Щоб наодинці з січневими зорями
Сніг танцював вальс на біс.
Іноді хочеться власну депресію
Знов утопити в калюжі думок.
Іноді хочеться зникнути повністю,
Щоб уникнути старих помилок.
Іноді хочеться знов розчинитися
Серед мільярдів розкиданих слів,
Щоб на хвилинку хоча б опинитися
Поруч із зорями серед вітрів...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396574
дата надходження 29.01.2013
дата закладки 12.12.2016
Ранок не завжди пахне кавою,
А життя - не завжди корицею.
Я не завжди буваю ласкавою,
І не завжди лишаюся крицею.
Кава не завжди буває солодкою -
Гіркота надає особливого шарму.
Ніч не завжди буває занадто короткою,
А помилки не завжди минають безкарно.
Я не завжди буваю спокійною,
І серце, бува, виливається лавою.
Мить далеко не завжди буває надійною.
Ранок теж не завжди починається кавою...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413194
дата надходження 28.03.2013
дата закладки 12.12.2016
Вона завжди любила латте із корицею,
Нові враження та шоколад із горіхами.
Вона завжди любила тебе, а по п'ятницях,
Вірші пишучи, гралася новими римами.
Вона завжди любила в погану погоду
Смакувати згущонку і печиво з чаєм.
Вона слухала твоє мовчання у трубці,
Хоч здогадувалась, що воно означає.
Вона завжди любила яскраві емоції,
Чай без цукру та щирість без домішок заздрості.
Вона завжди любила тебе і поезію.
І готова любити тебе аж до старості.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413904
дата надходження 30.03.2013
дата закладки 12.12.2016
Мабуть, небо уже переповнене зорями,
А вокзали втомились чекати на потяги.
Вже набридло думкам почуватися хворими,
Особливо, як поруч лише люди-протяги.
Застудити свідомість з такими ще легше,
Аніж горло, легені чи навіть кістки.
Опускатись на дно, безсумнівно, невперше,
Розтрощивши довіру в найменші друзки.
Тамувати фонтанами спрагу до щирості
Чи ховатись від протягів під парасолями,
Головне - цінуй тих, хто рятує від сірості,
Адже небо для тебе наповнене зорями.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513779
дата надходження 27.07.2014
дата закладки 12.12.2016
Кожна річ має свою історію,
Особливу, як присмак цикорію.
Кожен день має свої ілюзії,
Неймовірні, як шарм Андалузії.
Кожне місто своєю стихією
Переповнює нас ейфорією.
Кожна мить перевірена вічністю,
Кожен ранок насичений ніжністю.
Кожна подорож змінює мислення,
Відкриває нові літочислення.
Кожна осінь гуляючи містом,
Всі дрібнички наповнює змістом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528297
дата надходження 06.10.2014
дата закладки 12.12.2016
Торкаючись віями сьомого неба,
Відразу торкаєшся й п'ятами дна.
Тоді розумієш: між "хочу" і "треба"
Завжди є межа. На все своя ціна.
Не можна замкнути у просторі вітер,
Так само, як в кратері стримать вулкан.
У замкнутім просторі - сперте повітря,
Задуха нестерпніша, ніж ураган.
Коли ти на небі - нікого не треба,
Сама ейфорія за руку веде.
Коли ти на дні - не потрібно і неба,
Лиш когось, хто б витягнув звідти тебе.
Лиш когось, чиє "Знаєш, все буде добре.
Мусить бути, інакше не було б і нас"
Знов змусить забитися серце хоробре.
Лиш тоді розумієш: на все є свій час.
Ти знаєш, в житті все не так, як в кіно.
Впадати у крайнощі, звісно не треба,
Та навіть коли ти на дні, все одно,
Навчися торкатися віями неба.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546029
дата надходження 24.12.2014
дата закладки 12.12.2016
Розфасовані порції штучного щастя
В дорогих і яскравих пакунках емоцій.
І людина, чомусь так трапляється часто, -
То всього порожнеча в блискучій обгортці.
Скільки було таких - вже й не порахувати.
Позолота назовні сяє короткочасно,
Тільки трохи зачепиш - хіба співчувати,
Бо порожня людина глибоко нещасна.
Та з тобою інакше - одразу й не скажеш,
Що у тобі такого, й не звернеш уваги.
Ніби жодного блиску, та щось зачіпає.
Щось незвичне, тому й викликає повагу.
Ніби з першого погляду - камінь як камінь,
Непримітний і сірий, такого не шкода,
Та заглянувши глибше, знайду цілий всесвіт,
Адже ти - мій улюблений камінь жеода.
*Жеода (з гр. - "землеподібний") - напівдорогоцінний камінь вулканічного походження, що виник внаслідок заповнення пустот в гірській породі мінеральною речовиною (кварцом, халцедоном, аметистом), яка відкладається від центру до периферії.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696384
дата надходження 24.10.2016
дата закладки 12.12.2016
Чомусь сумні вірші завжди виходять краще.
Мабуть, щасливі просто не рахують рим.
Ти ж не завжди їси солодке натще
І не завжди на серце накладаєш грим.
Буває, щось стається непутяще -
Ти ж опускати руки не спіши.
Сумні вірші чомусь завжди виходять краще,
А ти візьми, й про щось хороше напиши!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426907
дата надходження 23.05.2013
дата закладки 12.12.2016
"Є тридцять способiв складати вiршi, а тридцять перший - ваш. Якщо,
звичайно, не розминулися з музами..."
Г. С. Сковорода
Є тридцять способів складання віршів,
А тридцять перший - той, яким напишеш ти.
І хоч там що, вони нічим не гірші
Від творів Ліни, Тараса, Сковороди.
І хоч ти думаєш: "Мені до них далеко!",
А так, як ти, ніхто ще в світі не писав.
Приборкувати риму й ритм нелегко,
Але ж поезія - це тисячі октав!
Бо кожен вірш - це світ, в якому воля.
Це простір для польоту й висоти.
І поки муза є, пиши. Пиши доволі,
Бо так, як ти, напишеш тільки ти!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428226
дата надходження 30.05.2013
дата закладки 12.12.2016