Зірки сміються обраним поетам,
Той путь їх часто серце холодить,
І це не є ні дивом, ні секретом,
Що Геній взявся світом їх водить..
Карав, топив… Та знову випливали…
Їх пульс, немов епохи метроном,
Тому і на уми вони впливали,
Що не в руках – у слові їх стерно.
В житті вони підвладні тільки Богу,
Незламний дух виношують в собі.
Буття їх возвеличене любов’ю,
Без їхніх слів і світ би загрубів.
Хай небагато їх, значних, великих,
Їх доля незавидна на землі:
У кожного – своя є правда й лихо,
Для інших Бог служити їм звелів!..
2.12.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693640
дата надходження 10.10.2016
дата закладки 10.10.2016
Риба шукає, де глибше,
людина шукає, де краще.
Мені імпонує тиша,
кинута напризволяще.
В тиші сховалось мовчання,
в мовчанні – несказані фрази.
Несказане – то прощання,
без присмаків від образи.
Образа – це не байдужість,
образа – це ключ до віри.
Віра – твоя рішучість,
котра залатує діри.
Рішучість розділена двічі.
На рішення та бажання.
Бажання запалює свічі
на поминках у вагання.
Бажання – це підсвідоме,
що вийшло за межі контролю.
Це те, що тобі знайоме,
це те, що присутнє в любові.
В любові присутні інші
сховані компоненти.
Вони ховаються в тиші,
вони – її елементи.
Риба спускається нижче.
Людина чекає покращень.
Ми притаїлися в тиші,
в тиші ховається щастя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692911
дата надходження 07.10.2016
дата закладки 09.10.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.10.2016
Для мене ти тепер вчорашній спомин.
Загомоніла тиша рівних днів.
Я піднімаюсь вже без крил і сходин,
І знову вчусь ходити по землі.
До тебе я образи вже не маю,
Кохання - то дарунок без боргів.
Шкода лише, що двох сердець не маю,
Є лиш одне, яке ти розлюбив.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691903
дата надходження 01.10.2016
дата закладки 01.10.2016