Як  різні  пори  я  жду  зиму,
	А  ця  –  ну  точно  божевільна:
	Листопад  в  пояс  завалила,
	Без  світла,  онімів  мобільний.
	Село  завіяне  завмерло,
	Лиш  де-не-де  пташина  змерзла,
	Із  коминів  –  димок  химерний
	І  ніч  без  міри  довжелезна.
	  Вже  тричі  сніг  вожу  на  собі,
	  А  він  все  новий  прибуває,
	  Як  ніби  дна  нема  у  торбі,
	  А  небо  сипле  і  не  знає.
	Зима  лютує,  не  спинити,
	Куди  не  глянь  -  надула  гори,
	Хто  ж  міг  її  так  розізлити,
	З  ким  були  в  неї  якісь  спори?
	Немає  сліду  на  стежині,
	Колеса  в  стані  безробітних,
	З  усіх  сторін  б’ють  по  людині
	Такі  прогнози  непривітні.
     : https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700736
дата надходження 15.11.2016
дата закладки 16.11.2016
                                              Я  запізнилась  в  дорозі  на  вічність...
	                              Просто  недбалість,  а  може  кармічність?
	                              Я  заблукала  у  світі  безмежності...
                                              З  закономірності?  З  необережності?
	                              Я  на  шляху  до  його  нескінченності
	                              В  пошуках  істин  у  світі  буденності.
     : https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699367
дата надходження 08.11.2016
дата закладки 08.11.2016
                                                      До  мене  друга  молодість  прийшла.
	                                      Закохана!  Любов  моя  остання
	                                      Цілунком  доторкнулася  чола.
	                                      Яке  ж  солодке  це  мені  вітання!
	                                      Я  полюбила  всі  її  слова,
	                                      Феєрія  -  у  кожній  з  її  літер,
	                                      Вона  така  майстриня  на  дива.
	                                      Обожнюю  її  словесний  вітер!
	                                      Збираю  перли  серед  всіх  красот
	                                      І  болі  заримовую  старанно,
	                                      Не  б’ю  колін  на  сходах  до  висот
	                                      І  не  маскую  правду  філігранно.
	                                      Моя  любове!  Це  –  вже  назавжди.
	                                      Віддала  цифри  -    узяла  слова.
	                                      Бери  за  руку,  у  життя  веди,
	                                      Цілюща  сило,  істино  жива!
     : https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698524
дата надходження 04.11.2016
дата закладки 04.11.2016
Ніч    дивилась    у  вікна
Злякано,
Там    проснулися    діти
Й    плакали,
І    матуся    в    сльозах,
Молилася,
Щоб    військова    гроза
Спинилася.
І    тряслася    земля,
Й    гойдалася,
І    на    диво    ще
Сподівалася.
І    жахалося    небо
Зоряне:
Душі    ж    бо    в    людей
Переорані
Чи    Росією,    чи
Магнатами,
То    чому    ж    вони
Не    за    гратами?
Може,    Правда    іще
Не    проснулася,
А    чи    перед    Кремлем
Знов    прогнулася?		
			22.01.2015.
Ганна  Верес  (Демиденко).
     : https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692583
дата надходження 05.10.2016
дата закладки 05.10.2016
     : https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.09.2016
Цей  світ  належить  і  мені  й  тобі,
	Ця  зірка  впала  тому,  хто  підніме
	І  лише  так  засяє  без  підміни,
	І  лише  так  світитиме  тоді.
	У  цього  сонця  –  стільки  промінців,
	Для  всіх,  хто  був,  хто  є  і  хто  ще  буде...
	І  будуть  завжди  поклонятись  люди
	Йому  за  щедре  золото  вінців.
	У  цього  неба  стільки  є  любові,
	На  цілий  Всесвіт  вистачить  її.
	Невпинно  крутять  часу  рушії
	Прадавній  світ  в  чаруючій  основі.
     : https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689149
дата надходження 16.09.2016
дата закладки 17.09.2016
Осене,  осене,
Я  тебе  не  кликала,
Поблукай,  прошу  я
Вуличками  тихими.
А  до  мене  не  йди,
Бо  ще  хочу  літечка,
Душу  не  холоди,
Хай  воно  зігріється.
І  купається  теж
У  любові  й  ніжності.
Невже  ти  відбереш
Миті  ці  чудеснії?
В  коси  срібні  стрічки
Ти  вплела  легесенько,
Та  прошу:  не  спіши
Торкатися  серденька.
     : https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686752
дата надходження 31.08.2016
дата закладки 31.08.2016