Як я хочу дощу!.. я бажаю вселенської тиші,
Шелест крапель рясних по зеленому листі в саду.
Все на світі прощу, я ніколи тебе не залишу,
І мов радісний сон, в твої спогади давні прийду.
Пролечу між дерев, зупинюсь, де закохана вишня,
Доторкнусь до гілок і сполохаю ранню росу.
Я відчую твій час, і ніколи не буду "колишня",
Ніжний подих весни я у серце твоє принесу.
Усміхнеться душа, мов метелик барвистий на квітах,
Залоскочуть думки і полинуть між хмар в небеса.
... Знову будемо ми наодинці, самі - серед літа,
Де панує любов, і живе первозданна краса.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063598
дата надходження 04.06.2026
дата закладки 08.06.2026
Весна для всіх відкрила свій забутий перший фронт,
Із іскри запаливши у серцях мільйон вогнів,
Думки тепер блукають за туманний горизонт,
І бачать скрізь стежини свій світанок нових днів,
Не в тому річ, що вітер у шпарині заблукав,
Що дощ безбожно стукає в твердий бетонний дах,
Хто плаває, той завжди віднайде старий причал,
Бо серця ностальгія не помре в твоїх думках,
Не бійся взяти в руки бруд життєвих перепон,
Бо кров фарбує гірше, ніж бездарні помилки,
Реальність красивіша за чужий солодкий сон,
Топтати краще трави, ніж плести із них вінки,
Не прагни до високого, не знаючи низин,
Шукай у людях казку скрізь буденний прагматизм,
Багато намальовано у просторі картин,
Та щастя не пізнаєш без гірких солоних сліз,
Пробач глибокі рани, що загоїлись в рубці,
Відкрий сліпому очі скрізь свою систему лінз,
Як часто люди в паніці обрубують кінці,
І потім, без опори, вже летять невпинно вниз,
Ділись щодня моментами з когортою близьких,
Що вірять в світлий успіх всіх прихованих ідей,
Ти правди не почуєш з вуст рожевих та німих,
Весна відкрила фронт для небайдужих нам людей.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575212
дата надходження 17.04.2015
дата закладки 19.04.2015