́Нам не стане легше жити́ за рублі,
і навіть ні за долари і євро...
Якщо ми змінимо відверто щось в собі,
лише тоді, ми будем жити не даремно.
Життя нікчемний і паскудний лабіринт,
в якому вижить - це потреба...
Ти прагнеш землю захищати від усіх?
А ти спочатку захисти її від себе!
Вбиваєш ти її... і зрошуєш уста...
Хорониш правила і ще гарячу правду.
І забажавши, щоб вбивали без кінця,
ти не подаш нікому силу і розраду.
Не змінюй її...
не зламуй її...
Повір, в тобі уся проблема!
Тобі не стане легше жити за рублі,
і навіть ні за долари і євро...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569812
дата надходження 27.03.2015
дата закладки 27.03.2015
Вони сказали, що мені в цьому світі не вижити
Не торкнутись глибин, не знайти свого місця під сонцем
Адже я не хочу бути ні лікарем, ні політиком
І такою простою в душі бути негоже.
Вони кричали, що треба гроші, бо здоров*я не вічне
Що весна неназАвжди зі мною, і не назавждИ
І пройдуть всі моменти щастя, почнеться чорне й меланхолічне
І тоді прийде час платити за зроблені помилки.
Вони питали мене, ким же я хочу бути
Хто вселив в мою голову такі абсурдні думки
Я сміялася голосно, страшно і навіть розгорнуто
І в душі вони знали, що я сильніша за них.
Мене судять за те, що я хочу бути людиною
Сповненою радості, щастя і власних розумних слів
Так не буде, кажуть, це майже тепер неможливо
Будеш повалена чи одинока як і ті тисячІ голів.
Вони сказали, що мені в цьому світі не вижити
І з такими амбіціями не дочекатися навіть весни
А я нагадала їм, що здоров*я зовсім не вічне
Й погодинно втрачається під натиском, ризиком і грішмИ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418889
дата надходження 16.04.2013
дата закладки 27.02.2015
Щось душу рве і розриває думи,
І пусто в ній: ні цілі, ні мети.
Крізь душу всі проходять облаштунки,
А я не помічаю – все пусте…
І десь там б’ється серце, вкрите кригою
Та льються сльози, наче дощ з відлигою,
Думки сплелись у рій, неначе бджоли,
Гудуть, мов вулик, розриваючи чоло…
Все робиться неначе під наркозом,
Неначе відключили душу, розум
І тільки біль в душі, вогнем палає,
Неначе тіло мліє, завмирає…
Так болісно образа серце крає…
Та є надія, котра не вмирає,
Та є любов, що серце зігріває,
Краплиною тепла вона палає…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561036
дата надходження 20.02.2015
дата закладки 20.02.2015
За днями дні горять в вогні.
Невпинний час їх не шкодує.
Сьогодні на моїм вікні
Мороз троянди намалює.
А завтра – завесніє світ,
А післязавтра – хлібне диво.
І журавлів тужливий літ
Майне крилом: « Бувай, щаслива!»
По колу час стрімкий летить –
Не зупинить, не наздогнати.
Ще тільки примірялись жить,
А вже запізно починати...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560895
дата надходження 19.02.2015
дата закладки 19.02.2015
Теплий сонячний дотик лоскоче ізранку ковдру,
невагомо дрижить на кінчиках довгих вій.
Смачно пахне зеленим чаєм з лимоном. Здобою.
І згортає нічні кошмари в тугий сувій.
Ще за мить до світанку теплом наливає груди,
щоб розтали з пробудженням тіні озимих снів,
і важкі сторінки монохромної книги застуди
потонули в морях невідправлених вічно листів.
Він витягує з мене на світло бездонні діжі,
переповнені вщент жагою нового життя.
Намагався збудить заколисану, приспану ніжність,
що принишкла давно за прискореним серцебиттям.
Той промінчик, мов хвиля, накрив з головою. Важко
Прокидатись, спливати водою, як талий сніг,
Заблукала замріяна, човен мій збився з шляху.
Він поріс полином і давно не веде на поріг.
Ще тримаюсь за нього, хоч ріже яскраве світло
хоч обпалює погляд ранкове проміння змін.
Не забути ім’я. Задихаюсь його повітрям…
Теплим сонячним дотиком до пересохлих літер
вкотре знову пишу на полотнах безмежних стін.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560585
дата надходження 18.02.2015
дата закладки 18.02.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.02.2015
Прощалась я уже не раз
З тобою в думах і у серці.
І крапку клала після фраз.
Чуття не піддалися смерті.
Сьогодні сніговий покров
На серце падає жіноче.
А завтра знов жура у кров,
І твої очі бачить хочу.
Та не твоя у тім вина.
Сама чуттям відкрила двері.
Засохне квітка осяйна,
В гербарій ляже на папері.
Чого бажаю? Щоби жив,
Щоб вгору-вниз ходили груди,
Історію писав-творив,
Хай навіть там мене не буде…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556863
дата надходження 03.02.2015
дата закладки 03.02.2015
Вона з'явилась з вуличного шуму,
Гудків авто і дощових краплин.
В її очах по вінця влито суму.
І у думках її лиш ти один.
Вона – дитя цих вулиць божевільних,
Кудись навіщось завжди поспіша.
Їй так бракує тих обіймів сильних,
І від кохання так болить душа.
Із легкістю загубиться у вирі –
Поміж людей, будинків і авто.
Але з собою жить не може в мирі,
Сама, без тебе – вже вона ніхто.
2002.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556402
дата надходження 01.02.2015
дата закладки 01.02.2015
Что за краем – да, за краем –
Шахматной доски?
Может, выход в Зазеркалье,
Может, тупики…
Может, в форме сердца замки
Цветом, как рубин,
Может, с пешек – сразу в дамки,
Ход всего один.
Осторожной быть сверхважно,
Всюду – миражи…
Норовит присвоить каждый
Часть твоей души.
Королев здесь слишком много –
Делят хрупкий мир.
И в конце любой дороги –
Черно-белый пир.
Я… не знаю, что за краем
Всей Страны чудес.
Может, тени исчезают
В зареве небес…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556152
дата надходження 31.01.2015
дата закладки 31.01.2015
Я одержима не лише тобою, любий...
В залежність до поезії потрапила сповна.
О, тая пристрасть жаром обпікає губи,
П'янить словами...і втрачаєш розум без вина...
У одержимості свої закони, милий...
Вона не відпускає, а виснажливо знобить,
Вона неначе ясний голуб сизокрилий...
Злітає... ти летиш-летиш... віршована блакить...
І вже... не відчуваєш часових відміток,
Не орієнтуєшся у реаліях буття.
І викладаєш ту мозаїку з крихіток...
Так...ніби поза нею, не існує там... життя...
Саме тоді...у крайніх...дальніх горизонтах,
Втрачає сенс тривимірна Декартова модель...
І губиться душа у створених експромтах...
І потрапляють мислеформи в іншу паралель...
Я одержима...різнобарвними рядками...
Я одержима...й блиском твоїх внутрішніх вогнів.
Я одержима обома...стою між вами...
Поезія!..І Ти!..Відлуння двох складних світів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556155
дата надходження 31.01.2015
дата закладки 31.01.2015
Рабы системы, стен и стенок
Рабы препятствий и границ
Рабы отсутствия оттенков
Рабы безликих, грустных лиц
Рабы обмана, точек, рамок
Стереотипов, пустоты
Рабы включенного экрана
Рабы финансовой мечты
Рабы металлов и материй
Рабы Фаст Фудов и витрин
Ограничений, суеверий
Ловушек, нор и паутин
Рабы желаний, предрассудков
Финансовых и Соц сетей
Рабы инстинктов и желудков
Рекламы, Шоу, Новостей
Рабы политики и власти
Рабы С2Н5ОН
Рабы всецело и от части
Рабами модно быть сейчас!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555905
дата надходження 30.01.2015
дата закладки 30.01.2015
ІЗ ШОТЛАНДСЬКОЇ МУДРОСТІ
1
Шотландська мудрість так людей навчає:
Людина просить – то ж їй не відмов,
Допоможи, й вона тебе згадає…
Коли потрібна буде допомога знов.
2
Деякі люди до сих пір живуть…
(Всі мають право на життя, і це резонно).
Та їм тому не вкоротили путь,
Що просто вбивство – це протизаконно.
3
Всі знають цю дилему із дилем,
Що алкоголь не вирішить проблем.
Народна мудрість в цім не має меж –
Бо молоко не вирішить їх теж.
4
Обов"язково ворога прости,
Свою образу з серця відпусти,
І поклади цій ворожнечі край.
Але ім"я його – запам"ятай.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555832
дата надходження 30.01.2015
дата закладки 30.01.2015