: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.05.2016
Чекай мене, як сонце зайде,
Чекай, я прийду…лиш чекай…
Чекай, де нас ніхто не знайде,
А потім жадібно кохай…
Кохай…всю ніч і аж до ранку.
По краплі пий мене до дна.
Нас ще ж коханням на світанку
Сп'янила росяна весна.…
І ми хмільні, смішні, кохані
У зорях тонемо щораз…
А квіти дикого шафрану
П'янять коханням більше нас…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648921
дата надходження 04.03.2016
дата закладки 06.03.2016
Мені болить за Україну,
За наш народ, осліплений й стражденний,
Мені болить за матінку-калину,
Яку не вберегли у день той темний.
У той страшний, червоно-чорний день,
Де кров і дим переплелись, немовби у проклятті,
Неначе зупинився час й не чути вже птахів пісень,
Все потонуло в полум’ї, в багатті.
Та як же це могло відбутись з нами?
Очі все бачили, а серце відмовлялось,
За що були покарані убитими синами,
Мені болить, але, нажаль, це сталось.
За що тонули всі ми у брехні,
Якою був схід-захід оповитий,
Мені болить і не лише мені,
Як вічний спомин на майдані лежать квіти.
А ще там сотні є очей,
Очей без віри і надії,
Життя своє не вберегли,
Згубили роки молодії.
Їм би ще жить, творить, любить
Та не судилось вже нікому,
Лиш серце матері болить,
Бо син не вернеться додому.
А як же ті, що всім хотіли тут заволодіти?
Пропали, щезли й слід десь їх поник,
Вам ваші руки в крові не відмити,
Ще ні один Суд Божий не уник.
А ти, Донбасе, чом піддався «краснословам»?
Себе у жертву сам ти припідніс,
Ти ж зрадив нашу українську мову,
«Сталіцу ж русскую» до серця ти притис.
Пройдуть роки, багато хто прозріє,
Та не загоїть рани навіть час,
Слава Героям ніколи не змарніє,
І завжди буде в пам’яті у нас.
Країно-ненько, люба, Україно,
Живи, рости, квітуй, і Бог тебе храни,
Лиш ти одна в серцях у нас, одна єдина,
Гордись, що в тебе є такі сини.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641011
дата надходження 03.02.2016
дата закладки 12.02.2016
[i]Ми кайфуємо зранку у день вихідний,
Обираємо краще заняття на вечір.
Ти на світі такий своєрідний, чудни́й,
Що не кавою гріє мене в холоднечі.
Ноги плутались в танці незграбному вчора,
Всі сміялися з вікон, де мало тепла...
У калюжі, в якій утопилося море,
Моя біль пережита рікою стекла.
Вже пустіє давно моя клумба квітко́ва,
І без квітів улюблених, двір постарів.
Не омиє їх більше роса світанко́ва.
Ти мабуть у мене закохавшись, здурів.
Я в тобі потонула із перших хвилин,
Твоя карма, що Богом наза́вжди дана́.
Серед інших, чужих, ти для мене - один,
Серед сотні чужих, я для тебе - одна.[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592848
дата надходження 10.07.2015
дата закладки 10.07.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.06.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.01.2015
мої сльози,
ви ті, що назавше і вічно
ви там, у кронах оплаканих днів
у тих, що до болю трагічні
у подихах старих літаків
мої надії,
чуючи шум диких градів
колихалась земля, та не ви
беручи до рук автомати
ви були антиподом війни
мої любі
даруючи світові небо
і мир у дитячих серцях
я знаю: ви боролись й за мене
ви долали безмежність і страх
мої величні
ви спраглі до нових вершин
всіх звершень нечужого народу
ваша стійкість - це сила лавин
нескоримість нової свободи
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553869
дата надходження 23.01.2015
дата закладки 29.01.2015
Істина в тому, що борються до кінця.
Навіть, якщо перемога всміхається ворогу.
Навіть, якщо у руках вже не той автомат.
Навіть, якщо ти сам вже не той, - все одно
[b]БОРЮТЬСЯ ДО КІНЦЯ.[/b]
І тоді, коли руки тремтять чи тривожно стає на душі,
Чи, можливо, по вінця в тобі вже цього пекучого сонця -
Борються завжди попри всі "так" чи "ні"
До останнього погляду в небо, що зайнялося.
Борються не для того, щоб вижити, а щоби жити.
Щоб, вернувшись додому, обійняти рідних й близьких.
Навіть там, де, здається, немає вже виходу,
Борються завжди. Навіть до перших сліз.
І чого б не казав тобі світ, розхристаний війнами.
Що б не кричали услід чи кидали у прірву життя.
Навіть, коли ти залишишся сам серед попелу, - пам'ятай -
Істина в тому, що борються до кінця.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554944
дата надходження 26.01.2015
дата закладки 26.01.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.01.2015
Зібралась родина до хати
Славні гості зійшлись звідусілля,
Щоби нас із тобою вітати,
Бо святкуємо ми «Срібне весілля».
Двадцять п’ять вже у нас за плечима
Спільно прожитих в злагоді літ,
Та закоханими ще очима
Я дивлюся на білий цей світ.
Як господар привітного дому
Право першого тосту я взяв,
Тож забув про навіяну втому
І тобі,і всім гостям сказав:
«Двадцять п’ять вже у нас за плечами
А я ночі навиліт не сплю,
Бо ще й досі ти снишся ночами,
Бо ще й досі тебе лиш люблю».
Хтось позаздрить,а хтось побажає
Щастя,радості й злагоди нам,
А я дещо сказати ще маю
І про це я повідаю вам:
«Двадцять п’ять йдемо з часом у ногу,
Двадцять п’ять уже щастя моє
І я вдячний і людям,і Богу
Вже за те,що у мене ти є».
Зібралась родина до хати,
Славні гості зійшлись звідусілля,
Щоби нас із тобою вітати,
Бо святкуємо ми «Срібне весілля».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552996
дата надходження 19.01.2015
дата закладки 19.01.2015