"Не  завдавай  душі  своїй  жалю,  не  муч  себе  думами  сумними.
Радощі  серця  -  то  життя  людини,  а  чоловіка  веселощі  -  довголіття.
Розважай  себе,  втішай  своє  серце,  геть  проганяй  від  себе  печаль:
багатьох  бо  сум  уже  погубив  -  немає  ніякого  з  нього  пожитку"
(Сир.30,  21  -23).      
Людина:
Тривожуся  кожним  словом,
Чи  сказане  все  до  пуття?
Як  випросить    можна  у  долі
Щасливе  і  добре  життя?
-  Чи  можна  до  зір  полетіти,
Де  в  небі  ліхтарики  світлі?
Бо  там,  кажуть  вічна  весна,
Живе  Світлий  Дух  в  небесах.
А  тут  на  землі  у  молитві
Неначе  загублена  птиця.
-  Чи  може,    хтось  крила  відтяв,
Журавкою  -  долю  назвав?
Обтяжені  плечі,  і  падає  хрест,
Та  лину  щоразу  -  до  світлих  небес.
Розправила  крила,  шукаю  Христа
Та  Віра  завжди  у  людини  слабка.
Стежини  з  дитячого  світу
Де  були  в  любові  зігріті
Ведуть  у  широкі    світи,
Де  важче,  і  важче  іти.
Ангел:
-  А  ти  все  люби,  не  журися  нічим,
Знай,  світ  є  веселим,  хоч  дещо  сумним.
Радій,  коли  в  квітах  буяє  весна,
Як  хліб  у  полях  золотих  дозріва.
Всміхайся,  щоразу  назустріч  вітрам
Не  плач,  бо  сльозини  втирає  Бог  сам.
-  Ти  знаєш,    в  шорсткому  колючім  терні
Троянди  цвітуть  запашні  й  чарівні?
Співай,  коли  змочить  краплинами    дощ,
Втішайся!  Дарма,  що  до  нитки  промок.
Люби  світ  сильніше  всім  серцем,  душею
Хіба  ж  ти  не  знаєш,  що  Він  є  з  тобою?
Втирає  з  обличчя  солоні  сльозини,
Лікує  всі  рани  і  болісні  днини.
-  Не  можеш  збагнути  Його  доброти?  
Прекрасним  є  світ!  А  людина  це  –  ти!
Людина:
В  усмішці  побачу  я  Бога?
А  тіло  -  це  Храм  Душі?
Мій  Ангеле,  Світлий  і  Добрий,  -    
Це  хочеш  сказати  мені?
Ангел:
Хіба  ж  ти  не  знала,  що  Бог  живе  в  серці,
Ти  знаєш,  що  Бог  -  це  Любов!
В  солодкому  диханні,  в  тихому  плесі
Сліди  на  піску    залишав.
Людина:
Я  Віру  збагачую  словом
Мов  птах,  а  людиною  йду.
Хотіла  зустрітися  з  Богом,
А    Бога  у  серці  несу!
Несу  я  у  пісні,  в  молитвах
На  арфах  Його  впізнаю.
То  пташкою  лину  у  небо,
Шукаю  у    хмарах  дощу.
Любіть  свого  ближнього,    люди!
Шукайте  між  вами  Христа.
Він  мертвого  навіть  розбудить,
Хай  буде  Любов  жива!
Любов  є  цінніша  від  скарбу,
Від  золота,  що  блищить.
Хай  прийде  до  кожного  Ангел,
І  правду  таку  сповістить.
     : https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328720
дата надходження 08.04.2012
дата закладки 08.04.2012
Вона  створена  й  злеліяна  у  щасті,
Вмита  щемом  теплих  сонних  хвиль,
Не  умовно,просто  так-без  фальші,
сплетена  із  сотні  ніжних  мрій,
Заколисана  химерами-вітрами,
і  оспівана  сопрано  співаків,
Не  самотня,втомлена  словами,
тож  не  треба  більше  зайвих  слів,
Закарбована  навіки  скрижалЯми,
Зрошена  краплинами  дощів,
І  захищена  сповна    монастирями,
Найсвятіша  із  усіх  святинь...
     : https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318900
дата надходження 04.03.2012
дата закладки 31.03.2012
Навіщо  ти  мені  зустрівся  ?
Навіщо  увійшов  в  моє  життя?
Це  неба  знак!  А  може  ні  ?
Думки  мучать  ,  а  душа  кричить  «люблю»
А  може  пекло  гріх  послало  ,
Щоб  знищити  мене  ?
Мені  тебе  послало  небо  ,
І  молитви  мої  палкі.
Щоб  відкрить  талант  поета  ,  
Ти  зустрівся  на  моїм  путі  !
     : https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326271
дата надходження 30.03.2012
дата закладки 31.03.2012