Marko: Вибране

Михайло Плосковітов

Батькові…

Скриплять  старі  розлогі  ясени
Над  стежкою  в  життя,  в  безкрає  поле.
Твої  літа  –  у  нитках  сивини,
Мій  сивочолий  батьку,  сивочолий.

Як  рано  ти,  мій  Неньо,  посивів
(а  ще  ж  роки  й  не  перейшли  на  зиму).
Життєву  мудрість,  твердість,  щирість  слів  –  
Найкраще  передав  донькам  і  сину.

Натруджені  робочі  мозолі,
росте  журба  в  мереживі  на  скронях.
ХлібоТворець  найперший  на  Землі  -  
Господній  Світ  тримаєш  на  долонях.

Вже  так  бракує  сил  твоїм  рукам:
Тримати  час  і  нести  косу  в  поле…
За  посмішку  твою  я  все  віддам  -
Мій  сивочолий  батьку,  сивочолий…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263668
дата надходження 06.06.2011
дата закладки 15.11.2011


Марічка9

І я пишу…

І  я  пишу́.О,  скільки  я  пишу́!..
Чи  знає  хто,  чи  краплю  розуміє?
І  тим  свята,  і  знову  тим  грішу,
Бо  зупинитись  просто  не  посмію.


А  ті  вірші  спроможні  на  дива:
Пророчать  долю,  серце  розуміють.
Що  б  я  без  них  робила,  -  не  жила  б,
Вони  мені  -  й  за  радість,  і  надію...


Мені  ти  можеш  будь-чим  дорікнуть,
А  їм  не  смій,  вони  мені  як  діти.
Вони  за  мене  довше  проживуть,
Вони  зуміють  вище  полетіти...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286030
дата надходження 13.10.2011
дата закладки 15.11.2011


Марічка9

І мрії ті…

І  мрії  ті  -  мов  скошена  трава...
І  я  не  знаю,  правда,  я  не  знаю,
Чому  мене  ілюзія  твоя
Надвоє  рве  ще  й  досі.  Розриває...
І  мрії  ті  -  мов  роси  на  квітках,
Їх  сонце  палко  вип'є  до  безтями.
А  в  цих  банальних,  зболених  рядках  -
Усе  життя,  що  сталося  між  нами.
І  мрії  ті  відпущу  в  небеса,
До  Тебе,  Боже,  зорями  сіяти.
Щоб  ц́іле  не  ділилося  на  два,
А  майже  мертве  вчилось  оживати...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253480
дата надходження 13.04.2011
дата закладки 20.05.2011


Софія Соловей

Навчайтесь говорити про хороше

Навчайтеся  робити  компліменти,
Ви  багатій,  чи  вуличний  бідняк,
Трапляються  в  житті  такі  моменти,
Коли  без  слова  доброго  –  ніяк.

Навчайтесь  говорити  лиш  потрібне,
Без  лестощів,  іронії,  брехні.
Мистецтво  -  помічати  своєрідне,
Бо  люди  неповторні,  хіба  ні?

Навчайтесь  говорити  тільки  гарне,
У  критиків  не  треба  красти  хліб.
Це  правило  таке  елементарне:
Не  бачить  добре  той  лиш,  хто  осліп.

Якщо  од  Вас  потрібная  порада
(Завершувати  справу,  чи  почать),
То  буде  славний  злочин,  чесна  зрада  –  
Про  те,  що  Вам  відомо,  промовчать.

Навчайтесь  слідкувати  за  словами.
Образить  легко,  важко  співчувать.
Відносини  між  людом  і  між  Вами
Лиш  зводить  важко,  легко  руйнувать.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256158
дата надходження 26.04.2011
дата закладки 15.05.2011