У кожній людині є сонце,
Тільки дайте йому засвітити.
Цілий світ - у маленькій долоньці,
Цих емоцій вам всім не злічити!
У кожній людині є зорі,
Тільки їх не ховайте за хмари.
У житті є ще стільки історій,
Хто ж напише про них мемуари?...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322137
дата надходження 15.03.2012
дата закладки 01.04.2016
Як мінус з плюсом, дві дороги;
Ми протилежність наших мрій;
Як тонкі ниті, монологи;
Ліричний вир наших подій;
Як чорна кава із вершками;
Так бадьорить духмяний смак;
Ми як пуер і да хун пао;
Але різнить наш зодіак;
Як чорне з білим на мольберті;
В житті картина цих подій;
Ми будем разом, ми безсмертні;
І зашумим в новий прибій;
Як Інь і Янь, злилися душі;
Бурлить червона наша кров;
Та хай ми будем в темній глуші;
Не пропаде наша любов!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624350
дата надходження 27.11.2015
дата закладки 20.01.2016
Себя как в рабство отдала без слов,
Испепеляя душу с призраком в тумане,
За грань желание судьбою унесло,
И пеленой окутало глаза в дурмане.
Прикосновение как дань, зовет к себе,
Затмение безумства и рассудка,
И плачут струны мудрости во тьме,
Звучит мелодия изнемогая в муках.
Мгновения любви в пределах пустоты,
И мир мечты накрылся тайной.
Прикосновение руки на нотах наготы,
Чужой фантазией убил ее реальность.
Лю…
11.09.2013р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453885
дата надходження 11.10.2013
дата закладки 04.11.2013
Ты всегда уходишь как-то странно.
Будто вор, укравший чью-то вещь.
Молчаливо, путано, спонтанно,
Не задув, ещё горевших свеч.
Будто вдруг все приоткрылись тайны.
И, прервав недолгий разговор,
Ты уходишь, словно гость случайный,
Будто пойманный с поличным вор.
Неужели так немилы встречи?
Или стыдно за слова любви?
Может, лживы сладостные речи?
Или врут в твоих глазах огни?
Подымаясь до вершины неба,
Ты вдруг резко ускользаешь вниз.
От любви, в остатке, крохи хлеба.
Без огня, без песни, без реприз.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453888
дата надходження 11.10.2013
дата закладки 11.10.2013
Я тобою снила, як дощем
Квітка снить у полудневу спеку,
І торкав душевні струни щем,
Що для тебе я така далека...
Я тобою снила, наче птах
Снить у клітці небом волошковим...
По твоїх заплутаних стежках
Розгубило щастя всі підкови.
Та збирати випало чужим
І ділити навпіл дні і ночі.
Ти мені на долю ворожив,
Та слова не справдились пророчі.
І в чужих незвіданих світах
За тобою стерла білі крила...
Я тобі відкрилась у віршах,
Та даремно душу оголила.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442112
дата надходження 08.08.2013
дата закладки 08.08.2013
Не вмію бути не твоєю -
Це не життя, а існування...
Від нероздільного кохання
Від болю скручуюсь змією.
Не вмію дихать не тобою,
Мені ж бо кисень, мов отрута,
Сама себе скувала в пута,
Й ніяк свій стан не заспокою.
Не вмію думать не про тебе,
Ти полонив мою свідомість,
Я вся твоя, а ти, натомість,
Лиш колиш голками у ребра.
Не вмію, чуєш? Я не вмію!
Я намагалася - не вийшло!
А так - хоч виллю біль у в́іршах
Й на мить вгамую аритмію...
//1.08.13//
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440811
дата надходження 01.08.2013
дата закладки 06.08.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.07.2013
Не плач, твої сльози безцінні,
І не вартий ніхто тих страждань.
Ми з тобою красиві і вільні,
Повні віри, надій, сподівань.
Я візьму твою руку в долоні,
Я підтримаю в гіркій біді,
Твої сльози великі солоні
Нехай ллються від щастя в житті.
(найкращій подрузі)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259345
дата надходження 13.05.2011
дата закладки 03.07.2013
Моя весна пішла у заметіль
Вишень квітучих в росянім намисті.
Таким блаженством віє звідусіль
І погляд твій у душу-наче вистріл!
І все змішалось:фрази і думки,
Холодні зорі й бульбашки шампану!
Під нами-дим,прозорий і легкий,
І я в твоїх обіймах,ніби тану!..
І кров кипить у венах,наче ртуть,
Земля з-під ніг раптово вислизає!..
І білі вишні солодко цвітуть,
І ніч в долонях пелюстки гойдає!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266673
дата надходження 23.06.2011
дата закладки 29.04.2013
І знову перекреслюю рядки.
Не те, не ті, не так… ще зовсім трохи.
Їм не судилось канути в віки,
А може, то були слова епохи?
Хто зна? Можливо, наче буревій,
Вони б вривались у чужі постелі.
І відбивались променем надій,
Прозрінням завмираючи на стелі.
Чи залітали б ранком у вікно.
Крильми-віршами билися об стіни.
Щоб не було байдужим все-одно!
Щоб воскресали у серцях руїни.
Безсмертне все, що з легкої руки!
Нехай лежать у тиші серед храму.
Поети! Не закреслюйте рядки!
Вони колись прокинуться вулканом.
Вони колись ще рватимуться в бій.
Піднімуть на вітрах свої знамена.
Не руш рядків, вбивати їх не смій!
Їм час прийде і вибухне арена!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180277
дата надходження 28.03.2010
дата закладки 24.04.2013
Не знаю чи навмисно я збрехав
Напевно оп’янів від того смаку
Що вітер на всі сторони кидав
Тендітні ноти польового маку
Не зрадив глузд, упавши сон скував
І поманив і кинув, обманувши
Тепер лише у себе запитав
Запізно біль в середині відчувши
Не знаю чи навмисно я збрехав
Сахаючись очей твоїх прозорих
Дарма я того сяйва куштував
Оманливих бажань в надіях кволих
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419309
дата надходження 18.04.2013
дата закладки 18.04.2013
Сумна ця суть і незбагненно тлінна.
Нещирість, що навкруг,тихо вбиває...
І всі тобі на цім шляху сумлінно
Життєву стежку брудом поливають.
Ніхто вам не перечить, я не святість...
Вінок лавровий я не одягаю.
Я не прошу вас, люди, розуміти.
Прошу всього лиш просто не чіпати.
Я в душу вашу не плюю, не гаджу
І на шляху ставати не збираюсь.
В брудній білизні вашій я не лажу,
Про вас чутками я не розкидаюсь.
Кожен живе по-совісті, як може.
Не вам мене судити, ви ж не Бог.
Чи впевнені в собі, що все в вас гоже?
Що чесний, чистий кожен той ваш крок.
Чи ви так звикли болем смакувати?
Чи ви так щиро забажали крові?
Та подавіться...
Що вам віддавати? Чи варті ви простої згадки в слові?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406073
дата надходження 04.03.2013
дата закладки 04.03.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.02.2013
Давай разом зготуєм кави,
На кухні тільки ти і я,
Такі близькі з тобою стали,
Неначе разом все життя.
Ти пригорнеш мене тихенько,
Шепочеш: «Я тебе люблю»,
А я крізь сміх «Ну, помаленько,
Бо зараз каву розіллю».
І стихну, ти мене цілуєш,
Моє кохання неземне,
На стіл посадиш і роззуєш,
І знімеш з мене геть усе.
І пристрасть танцю, як в тумані,
І час безмежний, і любов.
Шкода лиш каву розілляли,
Давай її зготуєм знов….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317870
дата надходження 29.02.2012
дата закладки 14.03.2012
злились в єдине всі слова
застигла в спогадах пітьма
злетіли з вуст вголос думки
і полетіли сліз струмки
тремтіння рук, і серця стук
мій світ стомився від розлук
від дивних спроб змінити сни
душею прагнути весни
плекати біль в кутках кімнат
давати серце на прокат
збирати крихти теплих слів
шукати день, що догорів
ридати вголос на вітру
і їсти гіркоту одну
ламати час на перепони
ховати очі у долонях
кричати в даль і що є сили
здіймати в небо ніжні крила
мій світ уже стомивсь літати
любити, вірити, прощати....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307120
дата надходження 17.01.2012
дата закладки 07.02.2012
Напружено мовчу. Вокзальна тиша
Не дише, співчуваючи з пітьми...
Давай, хоч мить побудемо дітьми,
Скажи ще раз: "Не бійся! Не залишу".
Де наше завтра, хто навчить чекати?
Минеться час, не будемо на "ти",
Крізь дикий біль насмілилась піти,
Крізь щем душі навчилася мовчати.
Розлуки біль на Львівському пероні.
В міцних обіймах ніжності тону.
Я проклинаю,чуєш,цю весну,
Повільно відпускаючи долоні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267347
дата надходження 27.06.2011
дата закладки 28.11.2011
холодна ніч без тебе серед поля,
стою засмучена немов тополя
за обрієм збирається на дощ.
холодна ніч без тебе у кімнаті
шовкові простині від пестощів зім"яті
а за вікном потоками вода.
холодна ніч без тебе біля ставу
не стерти з пам"яті любов твою лукаву
великі краплі, круги на воді.
холодна ніч без тебе, що сказати?
я намагалась все тобі віддати
та у душі на вічно сивий дощ.
хіба, колись....розвіє хмари хтось!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275886
дата надходження 19.08.2011
дата закладки 19.11.2011
склянка води на столику в кімнаті
і божевільні очі сповнені слізьми,
і біль, який ніяк не подолати,
за крок до мороку, до вічної пітьми.
криваві сни, безпомічна навіки,
в закриті двері стукаю наскрізь
і біль, що стулює повіки
душа без радості здіймається у вись.
холодні руки, очі - купа скла
я про любов тебе і не просила
і серце вкрадене все зна
воно спинилось, я тебе простила.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294069
дата надходження 18.11.2011
дата закладки 19.11.2011
Біла стіна, обірвані рядки,
І нігтями по тій стіні до крові,
Вже так дістали ці весняні дні,
Що серце стислось в споминах любові.
Сліпа гроза спалахуючи грізно,
Мені у душу струменем води
Вже пізно, чуєш любий, пізно,
Прости, забудь і відпусти.
Біла стіна: страшна, пуста, холодна.
І ніч в обіймах сліз і забуття.
Води? Поїж!!! -Облиште, не голодна!
Бо сита градом того каяття.
Не мій, не мій, не мій та не пускаю,
Не можу просто викинути все,
І до безтями, віддано кохаю,
Та серце Нею, зайняте твоє.
Біла стіна, на ній сліди любові,
Що я намалювала власноруч,
Червоний колір збуреної крові,
Стрімке падіння із Дніпрових круч...
Люблю і тихо помираю,
Що ж так болить мені ота любов,
Лиш білу стіну ніжно обіймаю,
Змиваючи слізьми холодну кров.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263107
дата надходження 03.06.2011
дата закладки 19.11.2011
В далеку путь збирала мати сина,
Заплакана зозуля сизокрила.
Збираючи до серця пригортала,
Як в світі жити мудро научала.
Схилився вечір, як угодно Богу,
Син вирушав в незвідану дорогу.
Схилилась мати плачучи на плечі,
Дитину забирав у неї вечір.
Зустрілись полгляди у мить розлуки,
Стиснулось серце і потерпли руки.
Син матір обійняв, поцілувавши ніжно
Сказав прощай, пішов у вечір спішно.
Іди, синочку, милая дитино,
А я молитимусь за тебе кожну днину,
Хай на путі лише добрпо стрічає,
Моя любов від бід охороняє.
В краю далекім, на чужині
Син покохав одну дівчину.
Спливали дні і рік за роком,
І вже дитячі перші кроки...
Сімя щаслива, молода
Лиш мама журиться стара.
"Не милий світ, лиха година
Ну де ж поділася дитина?
Немає звісточки від нього",
І мати молиться до Бога.
Ніч. Гроза і рвучкий вітер
Сердито гойдає опущені віти.
Зі сну син збудився в холодному поті:
Побачив, як мати схилилась на плоті.
Сльозу витирає, змарніла і сива,
Вогнем обдалась золотистая нива,
Вогонь перекинувсь на отчу вже хату
І мати забігла майно рятувати.
Зіскочиі із ліжка, умився водою,
Дружину збудив і поїхав з журбою.
Приїхав у рідне село
І спогадом в серці усе ожило:
Та стежка до хати, криниця маленька,
Калинові шати і мати старенька.
Дійшов до воріт і упав на коліна,
І сльози лились, і серце боліло,
Бо тільки лиш згарки застав, що від хати
І вже біля плоту не плакала мати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246989
дата надходження 14.03.2011
дата закладки 07.10.2011
Якби ж ти зміг й мене забрав
і більш нікому скривдити не дав.
Сховав мене в своїх обіймах
в яких би дихалося вільно.
Весь світ не знав би де я є,
що серце зболене моє
зігріте в лагідних долонях -
коханні, пристрасті, безсонні...
Ти б цілував уста і руки,
і я б забула біль і муки.
Ти б шепотів: \"моя, моя\"-
душею й тілом лиш твоя.
А я б взамін твоїй любові
подарувала ночі кольорові,
всю ласку, ніжність і турботу,
і цілувала б коли йшов ти на роботу.
Яке це щастя поруч бути,
твоє люблю-скучаю чути.
Який це біль тебе не мати,
від злої долі потерпати.
Мені не вперше, я стерплю
усі знущання злої долі,
а сили будуть, бо люблю,
це тільки зараз крила кволі.
Ти мені скажеш: \"Я люблю\"
і негаразди всі зникають,
я тобі серце віддаю,
я більше за життя ТЕБЕ КОХАЮ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284098
дата надходження 03.10.2011
дата закладки 04.10.2011
Бряжчать дощі сторІнками дахів,
стікають краплі з вигинів строкатих,
промоклі пальці західних вітрів
розписують бруківку, мов плакати.
В міських анонсах дощ і знову дощ.
Складає осінь лист, немов намисто.
в дзеркальних спинах мокрих сірих площ
тролейбуси "рогаті" бродять містом...
Ми ж так любили дощ…вогні вітрин,
глінтвейн гарячий у старій таверні,
кумедних звірів в плетиві хмарин,
Бальзака й Ліну, і митців модерну.
Спиняти час, і оберти Землі,
спихати в ринву доленьку лукаву,
писати пальцем « Я люблю…». На склі.
І випивати залпом … третю каву.
PS.Проте й у Долі забагато дір,
чекають нас, на жаль, і біль, і втрати.
Стих дощ. Лягають вірші на папір..
...життя ж нам двічі - не переписати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279571
дата надходження 09.09.2011
дата закладки 12.09.2011
Пробач мене що я живу тобою,
Що крізь роки тебе не розлюбив.
Пробач, що я прийду весною…
По стежках, якими не ходив…
Які давно мабуть позаростали:
Реп ’яхами, будяками, бур ’яном!
І ми з тобою вже повиростали,
А юність залишилась за вікном.
В старій хатині, що білилась нами,
В якій лишились мрії наші й дні,
В тобі згорав холодними ночами…
Життя дарив… одній тобі…
А ти пробач, що я живу тобою…
Що крізь роки тебе не розлюбив!
Пробач, що я прийду весною…
В ту хатину де тебе любив!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274406
дата надходження 10.08.2011
дата закладки 12.09.2011
Бежать, запутавшись в ветвях,
Обвивших тело, руки, мыслей,
И не сбиваясь повторять слова,
Что не имеют смысла.
Лететь по встречному шоссе,
Когда в ушах гремят салюты,
И наземь падать не дыша,
Лишь опоздав на две минуты.
Гореть, искриться, бунтовать.
Купить - не значит взять с витрины,
Хотеть - не значит получать,
Любить - не значит быть любимым.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257629
дата надходження 04.05.2011
дата закладки 04.05.2011
Тепер не знаю, що робити,
Чи взагалі тут варто жити.
Неспокій, сум і це прокляття,
Якби мені цього завзяття.
А "нас" вже може і не бути,
Як ці думки усі збагнути?
Зламалась доля на частини,
Немає поруч половини.
Не варто жити, лише сльози,
Мене стрічають на порозі.
Нема до кого прихилитись,
Нема води щоби напитись.
Німа, я буду мовчи жити,
Не буду більше я любити.
Хай все згорить, хай світ зірветься,
Кохання серця не торкнеться.
Бо коли лиш почну кохати,
То завжди треба вибирати,
Ділити світ на ці частини,
Що серце ранять щохвилини.
Німа, і не скажу ні слова.
Пуста до краю й ця розмова.
Простіть усі, кого любила,
Кому я боляче зробила,
Прощайте всі, піду до неба,
Бо більше жити так не треба.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252018
дата надходження 06.04.2011
дата закладки 29.04.2011
откуда ты берёшься каждый раз?
не дочь стекольщика? тогда посторонись -
ни света, ни излучины бедра
не разгляжу в твоей густой тени!
тяни меня, мой маленький сатрап,
на этот свет скорей меня тяни.
в момент, когда отпустишь повода,
когда рука слабее здешних слов,
окажется, кругом была вода
и не было косматых берегов.
вода меня возьми и не отдай,
пускай плывёт топориком арго...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256483
дата надходження 28.04.2011
дата закладки 28.04.2011
Когда в словах есть неопределённость,
Когда в словах есть «нечто» и «ничто»,
Когда в словах отсутствует укромность –
Тогда слова: «нигде», «никак», «не то».
Когда слова сжигают или плавят,
Когда слова и ранят и разят,
Когда не тело, душу рвать заставят:
Вот это рифм и образов парад.
Когда забудешь о себе и ближних,
Когда сорвёшься, даже до конца,
Когда и жизнь ударит, как булыжник
Вот это – обретение лица.
30.03.11
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256411
дата надходження 27.04.2011
дата закладки 27.04.2011
Дивлюсь на дощ, як тихо плаче небо.
Насупивши брови збирає хмарки.
І ніби нічого вже більше не треба
Лиш вилити сльози гіркі.
Спинюсь на мить,
А очі підведу до неба.
Вода по обличчю біжить.
Мені це вкрай, як треба.
Немає сліз і фарби на обличчі,
І чистий світ і помисли мої
І дощ забрав мою цю маску звичну
Я крок зроблю на зустріч чистоті.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247678
дата надходження 17.03.2011
дата закладки 21.04.2011
Грається хвилею сонце в ріці,
Стихли зелені гаї гомінкі,
Трави барвисті в обіймах квіток
Вже завершили вечірній танок.
Пахне в повітрі холодна роса.
Ніжно туман увесь світ огорта,
Вітер так палко цілує природу,
Пестить імла зачаровану воду.
Тихо й спокійно в гаю у ночі,
Тільки тривожно гукають сичі,
Зорі блукають і місяць згори,
Світу дарує спокусливі сни.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250436
дата надходження 29.03.2011
дата закладки 13.04.2011
Мовчати...Коли зайві слова,
Страждати...Знаючи,що все...
Що немає дороги назад,
Надіятись,що біль мине.
Мовчати,коли хочеться кричати,
Коли кожен подих - це спогад,
Який несила покидати,
Хоч і час уже проходить...
Мовчати...І крізь сльози сміятись,
Робити вигляд,що щаслива,
Всіма силами старатись,
Все приховати,бо я сильна
Я сильна і вільна від надій,
Вільна від болю і страждань,
Від всіх думок,переживань,
І тих безглуздих своїх мрій!
Відпущу їх - і без жалю,
Бо не потрібні вже вони,
Без них я знаю:проживу,
Хай не тривожуть мої сни...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246468
дата надходження 11.03.2011
дата закладки 15.03.2011
Так тихо, що чую свій подих.
Так тихо, що страшно стає,
А потім, здається, хтось ходить
І постать в вікні промайне.
І знову так тихо, до болю,
Здається кричала б щосили.
І ніби кричу, але звуку
Вуста мої так й не зронили.
Мовчу. Краще буду мовчати.
Так страшно у темній кімнаті,
Так хочеться все розказати
І фрази рояться крилаті.
Ну все, ще хвилину і крикну,
Якщо мене тиша не здушить,
А, може, потрохи і звикну?
Та ні, я ж мовчати не мушу.
Скажу, розповім, заспіваю.
Вона крик душі не здолає.
Я тишу оту відпускаю,
Нехай і мене не тримає.
Я сильна, я зможу літати
І тиша не вколе у груди.
Я тишу навчусь оминати,
І ви не мовчіть, добрі люди!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246332
дата надходження 11.03.2011
дата закладки 15.03.2011
Напевно правим був отой мудрець,
Який словами бив, як в барабани
Про те, що в світі всьому є кінець.
І тільки час зціляти здатен рани.
*******
Твої слова солодкі, як «Мартіні»
І очі сині дивляться з-під вій.
Я вже не бачу смутку навіть тіні
І з губ зірветься незбагненне «Мій».
********
Як пахнуть яблуні у цвіті,
Дивись, на сад упало небо.
Дива бувають в цьому світі
Та їх побачити лиш треба!
....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188921
дата надходження 11.05.2010
дата закладки 23.02.2011
Минула осінь знов повіяла теплом.
Прикрила хмарами
Іще один болючий перелом.
Не пара ми.
Під чарами
Останнього дощу стікає туш
Тікає дах
Пуста квартира. І холодний душ.
За що ти так?
Он твій літак.
Він небо нам розсік на два шматки
На дві пустелі
Ми будемо дивитись навпаки
На різні стелі
Голі стелі.
Ми будемо прокручувати час
Назад у осінь
Трощити все, що створено для нас
Благаю, досить.
Небо просить
Гарячими палкими іскрами
По щоках б"є
З чужого пластиліну зліплені
Ми є
Моє
Холодне тіло вкрите краплями
Цього дощу
Іди.
Всерівно я тебе не відпущу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203036
дата надходження 27.07.2010
дата закладки 23.02.2011