(О.Р.)
Я б хотів щоб ти стала другою,
Щоби заздрили нам кити,
У житті моїм була смугою
Тільки білою, – тільки ти!
Трішки м’якшою, трішки тихшою,
Щоби легше сягнуть мети.
Я б хотів щоб ти була іншою..,
Та тоді будеш вже не ти.
15.03.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247321
дата надходження 15.03.2011
дата закладки 10.04.2011
Моя велич, стійка до сили,
Розтопилась під впливом ласки.
Перемогу ж оголосили? –
Та чомусь відчуття поразки…
За спиною розкрились крила
І душа як на зло розкрилась…
Ти хотіла цього, о мила? –
Ну тоді ти свого добилась.
07.04.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252526
дата надходження 08.04.2011
дата закладки 10.04.2011
Не говори від кого квіти ці...
Ревную...
Ти ж знаєш, знаєш, знаєш і сама,
Що на полотнах світлих мрій тебе малюю
І що без тебе на душі зима.
Ти вся така холодна, недоступна...
Грізна...
Зовсім байдужа, наче нежива...
О, дай хоч знак, що я тобі потрібен!
Пізно...
Тобі далекі всі мої слова...
Тендітна, неповторно ніжна...
Була... Колись...
Тепер вже не моя.
Пробач... Прощай... Мабуть ми надто різні.
Я в серці збережу твоє ім'я.
Не говори від кого квіти ці...
Ревную...
Лети до нього, мила, тільки знай,
Що й досі в снах твій стан тонкий малюю,
Що спогади про тебе - то мій рай...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233880
дата надходження 09.01.2011
дата закладки 10.01.2011
Кидаю у вогонь зів'ялі хризантеми
І пошепки кричу твоє ім'я.
Дивись, до тла згорають золоті едеми,
Що їх разом плекали ти і я.
Тих світлих днів не повернути вже ніколи.
Чуєш, марно...
В снігах холодних загубили слід.
Згадай ще раз нашу мелодію сумну, до сліз печальну...
І все, нехай живе в серцях пекучий лід...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230178
дата надходження 21.12.2010
дата закладки 25.12.2010
Коли стоятимеш за крок до прірви,
Вдивляючись в її бездонні очі,
Прислухайся як грають твої нерви
Важкий darksyde на чорних струнах ночі.
Якщо він в закутках душі озветься,
Баграянцем спалахнувши на долонях,
Відчуй як дзвінко ритм ударів серця
Відлунням розливається у скронях.
Відкинь свій біль, забудь свій страх,
Сховайся від реалій цього світу.
Будь наче птах, у своїх снах
Літай під звуки ламаного біту...
Заглянь у небо, там, де сірі хмари
Пливуть поволі серед срібних зір.
Так, наче невагомі, мов примари,
Торкаючись верхів'я синіх гір
Забудь свій біль, відкинь свій страх,
Сховайся від важких реалій світу.
Будь як у снах, мов вільний птах
Літай під ритми ламаного біту...
Коли стоятимеш за крок від прірви,
Заглянь в її бездонні чорні очі,
Прислухайся як тихо грають нерви
Мелодію на темних струнах ночі...
...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230988
дата надходження 24.12.2010
дата закладки 25.12.2010
Тільки ти так кохання у серці умієш ховати,
Тільки так ти уся захищаєшся від ворогів…
Може це наші предки робили ще – білі хорвати? –
Коли поруч нема що кохать – ми кохаєм богів…
06.11.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220869
дата надходження 08.11.2010
дата закладки 23.12.2010
Осліпила радістю, заглушила криком
І зірвались всесвітом всі переконання;
Приручила кольором, напоїла звуком,
А по серцю молотом вдарило кохання…
Заселила юністю, приласкала літом,
Розлучила з відчаєм, кинула до неба
І тепер навіки тут подружились з світом,
Бо коли потрібні ми, то і нам все треба.
07.11.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220732
дата надходження 07.11.2010
дата закладки 23.12.2010
Через брак неуваги гострої
Стався вимушений курйоз:
Я твої бутафорські настрої
Не сприймаю давно всерйоз.
У нестачі уваги порції
Я втечу у німецький Мальш,
Бо нещирі твої емоції
І в мені породили фальш…
20.12.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230122
дата надходження 20.12.2010
дата закладки 23.12.2010
Не повторится снова этот день,
И тот уж тоже не взойдёт на круг.
И может нашей жизни просто лень,
Сначала начать день хоть как-то, вдруг?
Не повторятся солнца яркие лучи,
Что в этот день горели в небе ясно.
Как не проси, и не моли, и не кричи,
Но все попытки на повтор напрасны.
И сами мы не повторимся вновь и вновь,
Ведь каждый человек – он уникальный.
И гены наши, отпечатки пальцев, кровь –
Жизнь наша – процесс индивидуальный.
И часто мы не видим маленького счастья –
Заката солнца, пенья птиц, смеха детей.
Все наши дела, проблемы и ненастья
Глаза закрыли нам на радость мелочей.
И, правда, очень жаль, когда не можем мы
Взглянуть на мир глазами восхищения.
Ведь мы теряем драгоценные дары,
Которые нам дарит безвозмездно время.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205485
дата надходження 12.08.2010
дата закладки 23.12.2010