Marila: Вибране

Євген Ковальчук

Насолоджуйся життям!


Насолоджуйся  цілком
Миттю  кожную  життя,
Ідучи  у  майбуття
З  серцем,  повним  лиш  добром,

Щастям  і  любов’ю  теж!
В  серці  ти  своїм  неси  
Їх  у  будь-які  часи!
Хай  не  будем  їм  і  меж!

Їх  неси  також  усім,
З  ким  шляхом  життя  ідеш,
Тим,  із  ким  же  і  живеш
Нині  ти  на  світі  цім,

Доки  серце  стукотить,
Доки  дишеш!  Не  проси
Нич*  взамін,  а  їх  неси
Їм  ти  просто!  І  щастить

Буде  також  і  тобі
На  твоїм  шляху  життя.
Світлі  думи  й  почуття,
Що  тримаєш  ти  в  собі

Й  ними  ділишся  з  людьми,
Збільшуватися  лишень
Будуть  кожну  ніч  і  день,
Всяку  мить.  А  ти  прийми

Їх  і  далі  щедро  так
Ними  з  усіма  ділись,
Щоб  ти  вже,  а  не  колись
В  цьому  світі  жив  усмак,

Бо  для  цього  і  життя
Кожному  із  нас  дано,
Хай  і  промине  воно
Все  ж  колись  без  вороття!

Та  не  переймайсь  ти  цим!
Насолоджуйся  життям
Із  прекрасним  почуттям  –
Щастям  світлим,  чарівним!                  

*Нич  –  діал.  Нічого                                                                                                                                                                



Євген  Ковальчук,  10.  02.  2022            

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060292
дата надходження 04.04.2026
дата закладки 05.04.2026


Валерій Лазор

Дайте весни

За́духи  темінь  грипує,  
Під'їздом  горла  подряпин,  
Нічним  ліхтарем  плямує  
Розум  жарких  покрапин,  
Думки,  покраяні  ночі,  
Гостряться  в  заштрики  леду,  
Снігом  в  розпечені  очі,  
Липи  би  пахощі  й  меду.  
І  віддаєшся  безвучно,  
Першому  ж  зовсім  даремно,  
Болем  вриваєшся  в  душу,
Дайте  весни,  трохи  в  вени!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057538
дата надходження 17.02.2026
дата закладки 01.04.2026


Валерій Лазор

Котило коло між дахами

Котило  коло  між  дахами,
Палило  подих  кави  з  димарів,
Чіпалось,  муркотіло  снами,
Не  відпускало  зранені  й  німі.
Питало,  чи  весна  над  нами,
Тремтіло  ще,  закутане  в  шалі,
Йшло  в  першолистя,  пухом  вбране,
І  пробачало  вже  зими  жалі.
Між  світлом  гілок,  перший  зяблик
Трусився  зимно,  спів  його  торкав
Тепло,  що  крало  іній  з  лавок,
І  блудний  сон  до  літа  відлітав.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060136
дата надходження 01.04.2026
дата закладки 01.04.2026