В твоїх очах багато ще любові
Святої, що тримає у житті,
І зустріч наша, дякуючи долі,
Чудово все, як в мріях ти хотів.
Ти за́вжди, знаю, вмієш дивувати,
Ніхто на світі так не міг, повір,
Бо просто вмієш віддано кохати,
Душею досягаючи до зір.
Твоя любов окрилена до сяйва,
Така бентежна, як весняний рай,
Кохання мова неосяжно гарна,
Немов співає ніжно дивограй.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053923
дата надходження 25.12.2025
дата закладки 25.12.2025
Вже 30 з гаком зим без тебе поруч,
без права на розмову віч-на-віч.
В полоні небокраю сонця обруч:
дарма, що день! Без тебе – вічна ніч.
Не знала ти мене, мабуть, ніколи,
заплетена в рутини волокно,
й приховувала доля-орнітолог
думок твоїх пташине молоко
від мене. Та я й сам не знаю досі
хоч імені – лиш суму мертвих букв
(в античного мовчання стоголоссі)
підсвічує екраном ноутбук.
Ми бродим, як заблудлі аріани,
в пустелі лабіринтів Палестини,
проте незрима нитка Аріадни
єднає наші душі-намистини.
Усе життя по різні боки мосту,
посе́ред різних вулиць і дворів -
ми жертви цифрового голокосту
і виразки мереж концтаборів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983345
дата надходження 15.05.2023
дата закладки 26.11.2024
Час чимось схожий на автомобіль.
Хто не їде швидко - втрачає усе.
Хто у корку застряг - отримає біль,
Бо нікуди час не несе.
Він усе украде, обертаючи в прах,
Пропонуючи постіль в холодній землі.
І забудеш, що в кожному небі є птах,
Не прокинеться сім'я в ріллі.
Він сховає від камер залізні ключі,
Він сховає зорі, що світять на шлях,
Він всміхнеться. "Мовчиш? Ну що ж, мовчи".
Та кермо - у твоїх руках.
В кожній мушлі є перли - хоч вір, хоч не вір.
Та пірнути за ними до хвиль доведеться.
Лиш прокинься вночі - під ялинкою в мить
Подарунок для тебе знайдеться.
Хай крізь бурі твій час знавісніло летить.
Град і злива у груди шалено б'ється.
За грозою, що креше і люто гримить
Є притулок твого серця.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008322
дата надходження 13.03.2024
дата закладки 04.05.2024
До скону кличе істина дороги:
На заході бере початок схід;
Переступив поріг – ступаєш по порогах! –
На схилі літ оцінюєш похід.
«Кохав – страждав, земним впивався щастям –
Душі нікому звіт твій не пройме…» –
Підвести підсумок омріяний ще вдасться…
Іди на… захід! Схід – не промине!..
У мандрах в світ від рідного порогу
Заплічний скарб виношує дорога.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364695
дата надходження 17.09.2012
дата закладки 04.12.2023