Mez: Вибране

Женьшень

Можливо ми зустрінемось колись

***
Можливо,  ми  зустрінемось  колись,
Й  затихнуть  у  душі  усі  тривоги.
А  поки  що  тихенько  помолись,
Дай  відпочити  думам  із  дороги.

Можливо,  ми  зустрінемось...  Чекай
Мене  у  дні  похмурі  й  веселкові.
Бажанню  цьому  згаснути  не  дай,
Ві  сні  малюй  ці  зустрічі  казкові.

Можливо,  ми  зустрінемось...  Ти  вір,
І  все  здійсниться,  тільки  забажаєш!..
Кохай  мене  усім  наперекір,
Якщо  любов  і  віру  в  серці  маєш.
6.01.24

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002462
дата надходження 06.01.2024
дата закладки 17.12.2025


Марічка9

* * *

Спитай  мене,  що  в  світі  цім  хороше,
Що  варто  мати,  ще  й  не  на  показ.
Бо  звикли  люди  цінувати  гроші,
А  вміти  варто  цінувати  час.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019875
дата надходження 13.08.2024
дата закладки 19.08.2024


Lana P.

ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ

Чумацький  Шлях  із  зоряного  пилу
Віками  світить,  як  дороговказ.
На  ньому  місяць  стрів  зоринку  милу
І  щастям  засіяв,  немов  алмаз.

На  землю  передав  своє  проміння
І  запалив  душевні  каганці.
Кружляли  мрії  в  яснім  мерехтінні,
У  золотім  небесному  вінці.

Ти  подумки  пройди  оцю  дорогу
Посеред  неба,  в  долі  на  краю,
Забудь  життєві  труднощі,  тривогу...
Повір  —  зустрінеш  й  ти  зорю  свою.                      20/08/15

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739914
дата надходження 30.06.2017
дата закладки 04.02.2024


Донька Сонця

Пошуки раю

                                   Пошуки  раю

Наші  страждання  –  це  туга  за  втраченим  раєм,
Наші  надії  –  це  квіти  в  долонях  снігів.
В  пошуках  щастя  ми  всі  живемо  і  вмираєм,
Втративши  віру,  простивши  чужих  ворогів.

Мрія  про  щастя  іскриться  в  очах  немовляти,
Спогад  про  щастя  ятрить  чуйне  серце  вдови.
Як  же  знайти  це  незнане,  жадане,  трикляте  –  
Щастя,  з  яким  навіть  зевси  і  крези  на  "ви"?

Де  він,  той  рай?  От  би  щастя  в  долоні  упало!
Падають  зорі,  як  сльози  небес,  у  пітьму.
Ледь  не  втонула  колись  на  Івана  Купала.
Плакала  вчора.  Сьогодні  тебе  обніму.

Я  –  лиш  планета,  що  вчасно  зірвалась  з  орбіти
І  полетіла  відважно  в  обійми  твої.
Так,  ми  не  винні  у  тому,  що  вмієм  любити.
Іншим  співають  хуртечі,  а  нам  –  солов'ї.

Наші  страждання  –  це  туга  за  втраченим  раєм.
Знаю,  що  справжнє  кохання  –  це  рай  на  землі.
Вперше  здивуюся:  "Хто  це  так  солодко  грає?"
Світом  блукають  незримі  сумні  скрипалі.

                                                                                            2012        

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701471
дата надходження 19.11.2016
дата закладки 23.10.2023


Олександр Мачула

Смак життя

Життя  одне…  У  кожного  одне  –
інакше  не  було,  нема  й  не  буде!
І  хай  там  що  –  колись  воно  мине…
І  байдуже,  що  потім  скажуть  люди!

Частину  більшу  вже  пройшов  шляху,
а  смак  лиш  починаю  пізнавати…
Хоча  не  відчуваю  я  страху,
та  жаль  часу  даремно  марнувати.

І  кожен  день  вже  на  вагу  світил,
стікають  по  чолу  краплини-миті,
тьмянішає  зірок  небесний  пил…
Усе,  усе  не  вічне  в  цьому  світі!.

Життя  одне…  На  жаль,  всього  одне.
У  кожного  своя  Голгофа,  Троя…
І  лише  той,  хто  вчасно  це  збагне,
його  смакує  щонайменший  прояв!.

17.03.2023

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977274
дата надходження 17.03.2023
дата закладки 17.03.2023