Sparrow Valerson: Вибране

vero.ronica

Оксиморони

В  припорошеній  пилом  війни  самотинній  квартирі,
Що  повисла  на  двох  оберемках  кісток  арматури,
Розбилося  серце  на  дві  обгорілі  частини,  
На  ДО  і  на  ПІСЛЯ,  як  втілення  оксиморону,
правдиве  й  нелюдяне.
Тільки  згадати  не  вийде
                                                                           минуле,                                                                    
Лише  полишити  й  без  того  хитку  рівновагу
Й  нестямно  питати  крізь  товщу  глухої  ночі  :
Чи  кожен  кінець  може  бути  новим  початком,
Якщо  там,  за  стіною
Із  цегли  й  бетону,  що  падають  долу,  
Більше  ніхто  не  плаче?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971579
дата надходження 21.01.2023
дата закладки 29.11.2024


Anastasiiith

Купе

Приспане  ранком,  пусте,  одиноке  купе,
Сонця  не  бачило,  тільки  облізлі  фіранки,
Хто  подарує  промінчик  –  тому  "намасте",
Бо  оглядає  лиш  тло,  перекрите  серпанком.  

Пружно  і  стишено  двоє  заходять  туди,
Подумки  моляться:  "най  би  не  було  нікого"
Вересень  місяць  мов  знищує  чаші  сліди
Відчаю,  горя.  Ти  віриш  в  це,  доле  небого?  

На  золотому  волоссі,  як  струнах  кіфар,
Він  віртуозно  розігрує  в  темпі  алегро
Схоже  рапсодію,  схоже  від  бога  це  дар,
Боже  кохання  месія  несе  достеменно.  

Гул  залізниці  розбещує  помисли  душ,
Колії  сплетені,  сплутані,  рівно  нейрони.
Стриматись  можуть,  та  тягне  і  тягне  чимдуж
Стриматись  нащо?  Сховаються  поміж  вагонів.  

"П'яною  вишнею"  в  голову  б'ють  почуття
Шумом  морським,  завиваючи  вуха  і  розум,
Потяг  несеться,  несуться  вони  до  нестям
Майже  на  грані  клінічного  стану  психозу.  

Хвилями  млості  в  купе,  де  всі  зайві  слова,
Сонце  не  ззовні  —  зсередини  гріє  і  світить
Промені  два,  дві  галактики  —  він  і  вона
Приспані  ранком,  планети  одної  орбіти.


10.09.2022

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973049
дата надходження 06.02.2023
дата закладки 14.04.2023


Лана Краска

Тобі

Приходить  день
завбачливо  зустрівши
небес  благословення,  доброту
а  світ  лишень
чекає  на  узбіччі
допоки  світло  зрушить  темноту

Співа́  пісень
тужливо  й  ледве  чутно
син  сил  природи  -  літній  вітерець
приходить  день
і  ночі  світ  безмежний
своїм  теплом  знекровить  нанівець

Чекай  на  мить,
що  змі́нить  видноколо
розп'явши  світ
на  декілька  життів
шукай  мене
допоки  міф  "ніколи"
не  зрушить  сила  істинних  світів

Приходь  у  день
коли  на  серці  смуток
коли  на  серці  тумане́ць  невдач
приходь  у  ніч
коли  повіриш  в  долю
коли  майбутньому  віддаш  своє  "пробач"

А  я  за  мить
а  я  за  кілька  кроків
іду  з  тобою  завше,  ніби  тінь
лишилось  тільки
дочекатись  слова
що  нас  звільни́ть  для  пристрасних  обійм

Приходить  день
чекаючи,  що  доля
віддасть  сьогодні  в  подарунок  нам
чекає  світ
чекає  видноколо
віддавши  силу  ніжності  словам...

2008  рік.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979014
дата надходження 02.04.2023
дата закладки 02.04.2023


Галина Кудринська

Торкаюсь клавіш

Торкаюсь  клавіш.  Тривожні  звуки
У  сяйві  пестять  душевні  рани.
Прикрию  очі.  Тривожні  руки
Пустими  роблять  всі  нотні  стани.

Тони  і  ритми  схиляють  душу,
Яка  забула  про  що  їй  жити.
Мінорні  гами  несуть  на  сушу
Все,  що  хотіла  на  дні  лишити.

Холодні  сльози.  Гарячі  щоки.
Крізь  вуха  й  серце  вчусь  далі  бути.
Зроблю  експромтом  з  елегій  кроки,
Щоб  до  світанку  хоч  щось  відчути.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977660
дата надходження 20.03.2023
дата закладки 30.03.2023


Марічка9

* * * (мінорне)

Холодний  потяг  рушив  вдалечінь.
Хвилина  смутку  душу  залоскоче.
Біжать  за  мною  спогади,  як  тінь,
Не  доженуть  й  спинитися  не  хочуть.
Прощальні  фрази,  сказані  невлад,
Ще  довго  в  думці  будуть  на  повторі.
В  житті  ніхто  ще  не  вернув  назад,
А  так  багато  жило  у  мінорі...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954045
дата надходження 22.07.2022
дата закладки 29.12.2022