Поема-трагедія
За мотивами твору єврейського історика Йосипа Флавія “Іудейська війна”.
[i]“І коли наблизився, побачив град і заплакав за ним, кажучи:
Якби розумів і ти, у день цей твій, що служить для миру твого:
нині ж це сховано від очей твоїх.”[/i]
Лк.19:41-42
[u]Дійові особи[/u]:
Іуда – зелот, хлопець років 20-ти
Ревека – єрусалимська крамарка, його мати
Йосип – філософ-фарисей, колишній воєначальник
Поліхроній – християнин, сусід Ревеки
[i]Дія відбувається в стародавній Іудеї, в 66-70 рр. нашої ери.[/i]
[b]Іуда, зелот[/b]
Пустир, що зветься Іудея...
Руїни... Сльози... Що це?! Де я?!
Чому глас радості затих
В землі Іуди Макавея,
В краю героїв і святих?
Вітчизно, мамо розіп’ята!
Глумливий регіт супостата
По серцю ходить батогом...
Війною брат іде на брата,
Усе плюндруючи кругом...
В твої заплакані зіниці
Плюють Нерона слуги ниці.
У рабстві чеврієш з нужди -
Так сохне листя смоківниці
В спекотну пору без води...
Тебе втіша, я знаю, мрія -
Що скоро з’явиться Месія,
Поборник Правди і Добра
(Як кажуть елліни, надія
В серцях останньою вмира),
І він верне тобі свободу,
І вкаже кожному народу
Дорогу в твій осяйний Храм,
І несказанну нагороду
Подасть безгласим трударям!
Над нами зглянеться Всевишній,
І ти забудеш страм колишній,
І вознесешся - над усе.
Весь світ тобі, цариці пишній,
Хвалу і славу принесе.
Моя згорьована Вітчизно!
Якби хто знав (хоча б приблизно) -
Коли крізь ніч поневірянь
Для тих, хто вірить безкорисно,
Засяє врешті тиха рань!
Нас вчить раввін: цю Перемогу
Наблизить кожен має змогу.
Боротись слід, а не тужить.
Всесильну Божу допомогу
Ізраїль має заслужить.
Якщо ми духом захололі,
Сліпі, черстві, байдужі, кволі,
Раби дрібних буденних справ -
Нам довго ще не бачить волі...
Так учить старець Іовав.
Усяк лишай свою землянку!
В обід, і ввечері, і зранку
Богопротивних поражай!
Збирай невтомно, до останку,
Голів ворожих урожай!
Ми переможем силу Риму,
Для всіх народів незбориму!
Бо маєм з Правдою завіт!
І зброю цю, очам незриму,
Понесемо з собою в світ!
***
Як римські кирки і лопати
Точили мур Іотапати,
Іуда з сотнею містян
В полон попався. Розіп’яти
Усіх велів Веспасіан.
І понесли скорботні свідки
По всьому краю оповідки:
Як кров’ю плакали хрести,
Як сонм страждальців – хтозна-звідки
Брав силу Цезаря клясти.
...Ім’я ревнителя Іуди
Забуте нині. Часу груди
Його розчавили. Проте,
Услід йому ще рвуться люди,
Хоч і не відають про те.
[b]Ревека, крамарка[/b]
За що Господні покарання
Терзають нас без перестання?..
Куди не глянеш - море бід!
Ніхто не зна, уставши зрання,
Чи не загине до-обід!
Ледь не убили бабу Сару!
(Оту, що мешка близ базару
І приторговує так-сяк.)
Все до останнього динару
Забрав озброєний босяк!
Сліпого Марка-пілігрима,
Який в руках меча не втрима,
Який в недугах постарів,
Зелотів зграя одержима
Погнала битися за рів!
Я серед воїнського стану
Живу, і спродую сметану,
І в храм суботами іду!
І всюди думку непрестанну
Ношу про синову біду!
До нас забрів якийсь негідник,
П’яниця, горе-проповідник,
Шпигун зелотів - Іовав!
Своїм вченням цей соромітник
Моє дитя причарував!
Я з дому вигнала приблуду...
Я не пускала з ним Іуду!
Кричала: “Матір пожалій!
Як я без тебе жити буду,
Коли загинеш в січі злій?!”
Не слухав хлопець... От потала!
Він біг за старцем. Я ридала...
А Поліхроній, наш сусід,
Син самарянки і вандала,
Глядів так скорбно їм услід...
...Як там тепер моїй дитині -
В горах, в проваллях, у пустині?..
Чи голодує він, чи ні?
Чи не в полоні? Де він нині?
Не розповість ніхто мені...
Чи я діждуся того дива,
Коли війна мине, як злива,
І нашу храмину журну
Осяє мир, і я, щаслива,
До серця сина пригорну?..
***
«Зерна лишилося – півглека…
Води – ще менше. Скрута… Спека…
Рятунку ждати – звідкіля?..»
Вмирала з голоду Ревека.
Мовчав з небес святий Ілля.
У серці – лють несамовита.
«Моя дитиночко убита!
Якби помститись я могла!
Я б серце вигризла у Тита,
Я б Рим спустошила дотла!»
…Услід Содому і Гоморрі
Єрусалим в огненнім морі
Втонув під воплі матерів.
…Ревекин дух у вічній зморі,
В скорботі вічній замертвів.
[b]Йосип, фарисей[/b]
Як праотЕць ридав за раєм -
Так плачу я над рідним краєм.
Завоювали б нас скорій!
О, як безглуздо ми вмираєм
В ім'я пустих облудних мрій...
І день, і ніч - в очах картини
Убозства, скрути, різанини...
Ми не здолаєм римську рать.
І краще з'їсти шмат свинини,
Ніж мовчки звірству потурать!
Ой люди-людоньки! Щомога
Забудьте слово "перемога".
Не варте мідного гроша
Пустоглагольство демагога,
Що темну дійсність прикраша.
А відчинити Титу браму -
Немає тут гріха чи страму.
Це подвиг. Огненну напасть
Ви відстороните від Храму,
Вам Бог сторицею воздасть!
Невже святині вам не шкода?!
Невже для вас не перешкода -
Мільйони згублених життів?!
Ваш бранний клич - бездарна ода
На честь фанатиків-вождів...
Ділив я (де - брехать не буду)
З одним зелотом халабуду...
Він у душевній простоті
Так вірив старцю-словоблуду!
Сконав, сердега, на хресті...
Він знав Закон. Читав пророків.
Цуравсь неправди і пороків.
Майбутній книжник чи раввін...
Йому було лиш двадцять років!
За що, скажіть, загинув він?!
По Іудеї неозорій
Я стільки чув таких історій!
Ми в пеклі заживо горим!
І разом з тим, в уяві хворій,
Труну натягуєм на Рим!
Я, свідок сліз Іотапати,
В цім божевіллі потопати
Не хочу більше! І нехай
Кричать базіки-супостати,
Що я - відступник і шахрай!
Я зрікся волі, статків, сану,
Я передавсь Веспасіану -
Я, Йосип, можний іудей...
...Лише з язичницького стану
Я зміг би звати до людей!
Борюся я - не за кордони.
Мій супостат - не легіони.
Суворий Марс - не мій кумир!
Я ладен Титу бить поклони,
Аби лиш випросити мир!
Мир! Тільки мир! Хвала герою,
Що в каятті опустить зброю,
Здійснить в умах переворот!
І втішить мирною порою
Наш обезкровлений народ...
***
Якби зненацька скельні брили
Уголос всі заговорили
Словами Йосипа - й тоді
Воріт зелоти б не відкрили
Могутній Титовій орді.
Світ-синагога й світ-казарма
Своїх рабів загнали в ярма
Бичами міфів, вір, ідей...
І Йосип Флавій силивсь дарма
З неволі вивести людей.
Його не чули душі вперті,
Які неслись назустріч смерті...
Він міг лиш плакать за всіма,
Кого в воєнній круговерті
Навік поглинула пітьма.
[b]Поліхроній, християнин[/b]
Буденне щастя - швидкоплинне...
Земний тріумф - у Леті гине.
Багатство - душу не втіша...
В твоїм сильці, мирська гордине,
Не раз я бився, мов пташа!
Я був купець, але в облогу
Усе облишив. Слава Богу!
(До тліну серце прикипа...)
Я рік собі: “Мерщій в дорогу!
Не спи, не мнись, душе скупа!
Тут буде брань... І глад потому.
За хвіст тельцеві золотому
Не слід хапатись - не спасе!”
...І втік з дружиною. Крім дому,
Покинув сад, крамницю - все!
Які плітки та пересуди
Про нас не ширились усюди...
“Лиш слід за Цестієм схолов -
А християни (дивні люди...)
Тікають з міста стрімголов!”
Відповідать - даремна праця.
А серце ладне розірваться
Від болю, жалості й нуди!
Народ - від отрока до старця -
Бреде наосліп в нікуди!
О незворотні дні розплати!
Вас не зупинять меч і лати...
На край ізраїльських синів,
На Храм, на хижі, на палати
Гряде не Цестій – Божий гнів.
Усяк товчеться коло грядки,
Щороку сплачує податки,
Читає Тору і Псалтир,
При тім ніхто не має гадки -
Звідкіль узявся ратний вир...
Народ, що виправдав Варраву
Христа віддавши на розправу,
І напророчивши собі
Чуже ярмо, нужду криваву
І вічне скніння у журбі,
Оцей народ - уже літ сорок -
Живе, затиснувшись під корок
Щоденних суєтних турбот!
Сліпі сліпих ведуть у морок
Зневіри, болю і скорбот...
Хто віру йме синедріону,
А хто - покорствує Нерону...
І де ж тут Бог?.. Ніде нема...
Ніхто незриму оборону
Супроти пекла не трима...
Бог тільки з тим, у кого в серці
Щодня зі злом - криваві герці,
Хто рве ту сіть, яку сплели
Лукаві духи-людожерці
У царстві вічної імли.
Того з содомського болота
Всевишній виведе, як Лота,
На глум не кине людям злим.
І дасть - для Божого зелота -
Свій рай, Новий Єрусалим.
***
Ще довго війни і крамоли
У жорнах жаху світ мололи.
Усе хиталось навкруги:
Закони, партії, престоли,
Вожді, сенатори, боги...
І жив диякон Поліхроній
Між бур вселенських - як сторонній.
Не ліз душею в бруд канав -
Туди, де в тузі похоронній
Весь світ, страждаючи, конав.
В імлі морального застою
Світився Правдою святою.
Ворогував - лише з гріхом.
І в Небо тихою ходою
Ішов подвижницьким шляхом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049003
дата надходження 05.10.2025
дата закладки 07.10.2025
Бабі Єльці - дев’яносто,
Вже зігнуло добре спину,
Були в гостях діти, внуки,
Хтось подарував картину.
Зранку баба йде на кухню
До невістки Валентини:
-Молоток візьми і цвяшок,
Почепи ось цю картину.
Валя каже: -Зараз, мамо!
Швидко притягла драбину,
Врахувала всі вказівки
І повісила картину.
-Мамо, зроблено надійно,
Будуть милуватись люди:
Тридцять років висіть буде –
Не посунеться нікуди!
-Хоч пройде тих тридцять років,-
Баба почала бурчати,-
Після тебе тоді мушу
Всерівно переробляти.
Ці свекрухи - невмирущі:
Це у світі вже не ново,
І Джоконда на картині
Усміхнулась загадково…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048946
дата надходження 05.10.2025
дата закладки 05.10.2025
Журналістка запитала
У старенької Улити:
-Що в житті вас стимулює
В злиднях і так довго жити?
-Тільки гроші вже зібрала,
Щоб на похорони стало,
А тут ціни пішли вгору –
Як усе це задовбало!
Є вже одяг, тапці, хустка,
Є за що труну купити,
Всякі рядна, покривала –
Застелити і накрити.
А ще треба два-три роки
Гроші з пенсії складати
На свічки, на хрест, попові,
Щоб у церкві відспівати.
Транспорт, яма, хто загорне,
І обід, щоб пом’янули,
Дев’ять днів і сороковий,
Щоб так зразу не забули.
Як подумаю, скільком ще
Треба в день цей заплатити,
Все це я підрахувала –
До ста років мушу жити.
Владу бісить, що баби ці
До життя такі охочі:
Сто п’ять років проживу я,
Бо ще й пам’ятника хочу!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048795
дата надходження 02.10.2025
дата закладки 03.10.2025
-Не гріх, куме, якби зранку
Ви б по чарочці налили,
Бо я бачив, як ви вчора
Листя, чи сміття палили.
На всі боки оглядались…
Баба Ганя он палила,
І хоч диму небагато –
Штраф великий заплатила!
-Та за листя я й не думав,
І не мав би я мороки:
Жінка книжечку купила
’’Як дожити до ста років’’.
Воно, себто, і нічого,
Та додати треба дещо:
Бачу, книжка опинилась
На столі в моєї тещі.
Ось вона, лиха година
І для мене вже настала:
Треба діяти негайно,
Поки та не прочитала!
Щоб слідів не залишилось –
Знищив ту брошуру вчора,
Навіть попіл весь розвіяв,
І тепер не маю горя.
Теща з жінкою сердиті,
Заклопотані, не лають,
Цю брошуру, для них цінну,
По усіх кутках шукають!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048611
дата надходження 29.09.2025
дата закладки 29.09.2025
Перше вересня настало,
На шкільнім подвір’ї - свято!
Першокласницю Наталю
Запитали мама й тато:
-Що ти, доню, відчуваєш?
Вистачить у тебе сили?
Іще з літа ми для тебе
Ручки й зошити купили.
-Відчуваю, тату й мамо,
Вже не будете гуляти:
Всю оту мою програму
Доведеться вам вивчати.
В школі, ви мені казали,
Байдики не можна бити,
То цю каторгу щоденну
Будемо на трьох ділити.
Я за партою у класі
Вже посиджу без мороки,
А ви вдома замість мене
Приготуєте уроки.
А щоб вам не було важко,
Збереглася сила й нерви,
Я у школі ще відбуду
Харчування і перерви!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046878
дата надходження 01.09.2025
дата закладки 01.09.2025
А полечко стріло привітно,
Де квіти, так буйно розквітли,
Та чутно в повітрі залізо,
І жалібні звуки сопілки.
Були незвичайно щасливі,
Ще в тому житті... у час мирний,
Це ж треба постати годині,
Щоб долю змінити до крихти.
Сльоза, породила терпіння,
Молитва посилила віру,
Любов... то надія й спасіння,
Спровадить душевну зневіру.
Вируйте простори барвисті,
Не дайте лихому осісти,
Кружляйте пташки у блакиті,
Навіки хай згинуть всі війни!
Музична композиція створена за допомогою SUNO AI
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046557
дата надходження 27.08.2025
дата закладки 28.08.2025
Внучка з бабою дивилась
Фестиваль. Бабуся плаче.
На екрані показали,
Як якась співачка скаче.
Перед тим вона на сцені
Запалила білі свічі,
Голову обстригла зовсім -
Зразу кинулось у вічі.
На потилиці метелик –
Це таке татуювання,
Стрімко мчалася по сцені,
Наче з бігу тут змагання.
Внучка каже: -Як же класно!
Самовиразилась зірка!
Бабця мовила: -Нещасна,
На душі у неї гірко.
Мабуть, тифом була хвора,
Або ще якісь є вади,
Певне, воші завелися,
Що не може дати ради.
Щоб не чухатись прилюдно,
І щоб голову не мити,
Вибрала найкращий спосіб:
Краще черепом світити!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046411
дата надходження 25.08.2025
дата закладки 25.08.2025
Сяяв зранку, як те сонце,
Валентин Перепелиця:
Вчора вже диплом отримав –
Став юристом у столиці.
Враз життя завирувало
Від щасливих тих моментів,
Через тиждень в кабінеті
Приймав перших він клієнтів.
Все вирішував швиденько
(У законах розбирався),
Був привітний і уважний,
До клієнтів усміхався.
Та сьогодні зіпсувала
Йому настрій молодиця:
Записалася ще вчора,
Прийшла вчасно, як годиться.
Зразу гроші заплатила,
Щоб за раз усе узнати,
Бо немає в неї часу
Скрізь пороги оббивати.
-Чоловік мене покинув.
Я хотіла в вас узнати,
Чи повинен він два тижні
В мене ще попрацювати?
Є такий закон, я знаю:
В першу, або в другу зміну
Він повинен відробляти,
Поки я знайду заміну.
Тепер голову ламає
Валентин Перепелиця:
Невже більше нього знає,
Оця нагла молодиця?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046037
дата надходження 20.08.2025
дата закладки 22.08.2025
На колінах у Івана
Віка радісна сиділа,
Гладила чуприну ніжно,
Як та киця муркотіла:
-Ти, мій котику руденький,-
Шепотіла в вушко Вані,-
Я милуюся тобою,
Як лежиш ти на дивані.
Твої вусики козацькі
Мою шийку лоскотали,
А зелені твої очі
Стан любов’ю огортали.
Кіт Васько тривожно слухав,
Примостившись на дивані,
Дивлячись на них, подумав:
-Ой дурний же ти, Іване!
Точно ці слова щоденно
Мені теж вона казала,
Гладила пухнасту спину,
Шматки м’яса підсувала,
І мої зелені очі
Гостям всім демонструвала…
А учора в ветлікарні
Із любов’ю каструвала!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045581
дата надходження 13.08.2025
дата закладки 13.08.2025
Захотілось, як в Європі,
Якусь радість відчувати:
Вирушаємо на тиждень
По країні мандрувати.
Чоловік мій Іннокентій
Спланував усе зарані,
Враз відчула насолоду:
Уявила, що я - пані.
Економили на всьому,
Себе голодом морили,
Кожне місто для зупинки
Ще з весни обговорили.
У багажник ’’Запорожця’’
Поскладали все потрібне,
Буде радість у дорозі –
Скоро в нас весілля срібне.
Летимо назустріч мрії!
Вже на трасі рано-вранці
Перша тисяча з кишені –
Розплатились на заправці.
В обласному центрі гарно:
У музеї побували,
На якомусь іподромі
Нас в кареті покатали.
В зоопарку так цікаво!
Тигри і вовки лякали,
Жестами дві мавпи в клітці
Нас до себе закликали.
Вдень закінчилися гроші…
Налягла на плечі втома,
З’їли сало з огірками,
А вечеряли вже вдома.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045344
дата надходження 09.08.2025
дата закладки 09.08.2025
Замріяний у соннім спогляданні,
Угледів місяченько, там на тверді,
Троянду в оксамитнім сарафані,
Й красою захопився у натхненні.
Окрилена всміхнулася люб'язно,
Вся зіткана із ніжності й любові,
Побачила закоханості сяйво,
І трепетну міжзоряну самотність.
Щоденно милувався у мовчанні,
Сказати про кохання не посмівши,
Поділися слова десь полум'яні.
Та сипали амурові лиш стріли.
Все навпіл розділилося на ранок,
Враз вітер розібрався, громовиця,
Нутро затрепетало... а серпанок,
Поглинув найдорожче й загубився.
Затихло....та не бачить він троянду,
Немарно підкрадався лихий відчай,
Виводили вже зореньки прощальну,
Негодою убита його квітка...
Знов місячна осяяна доріжка,
На землю простилає, мов послання,
Коханої все мариться усмі́шка,
Як боляче...спізнитися з зізнанням.
Музична композиція створена за допомогою SUNO AI
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045280
дата надходження 08.08.2025
дата закладки 09.08.2025
В ательє зайшов Микола,
Щоб костюм собі пошити:
Мав фігуру нестандартну –
Завеликі габарити.
Власник у ярмулці мовив:
-Не туди прийшли ви зрання:
Це - салон для іудеїв,
Тут проводять обрізання.
-Вивіска ’’Пошив костюмів’’,-
Здивувався наш Микола,-
А що напрямок медичний –
Не додумався б ніколи.
Намальована тканина,
Голка, ножиці кравецькі,
І козак в новім костюмі
Має вигляд молодецький.
-Ходять всякі,- бурчить Мойша,-
Кожен буде мене вчити:
Що, по-вашому, на дверях
Я повинен почепити?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045003
дата надходження 03.08.2025
дата закладки 03.08.2025
Виникло питання дивне
У школярика Марата:
-Чи в нас може один вчитель
Всі предмети викладати?
Фізику, літературу,
Різні мови, малювання,
Математику, культуру
І фізичне виховання.
Географію і співи,
І хімічні всі процеси,
Історичні пояснити
Революції, прогреси…
Знають всі: не може вчитель!
Здивування у Марата:
-То чому нещасний учень
Всі предмети мусить знати?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044506
дата надходження 27.07.2025
дата закладки 27.07.2025
[i]Кожна людина в тій чи іншій ситуації звертається до Господа Бога з молитвою проханням про допомогу. І є дуже важливо після того як Господь нас почув, і ми отримали допомогу у наших проханнях, подякувати всіх святих та Всевишнього. Не знайшовши у свій час Таємниць для Подячного Розарію, я вирішив самостійно їх скласти на основі молитов Західної традиції. Сама вервичка, якою можна молитися такою Коронкою чи Розарієм, виглядає інакше, ніж звичні католикам та православним п’ять десяточків із хрестиком. Подячний Розарій налічує сім таємниць; як основна молитва, в ньому 33 рази промовляється «Отче наш».... [/i]
Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
В. Боже, прийди мені на допомогу.
У. Господи, поспіши мені на порятунок.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу. Яка була на початку, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Псалом 103
Благослови, душе моя, Господа і все нутро моє — Його святе ім’я. Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств його ніколи. Він прощає усі твої провини, зціляє всі твої недуги. Він визволяє життя твоє від ями, вінчає тебе ласкою та милосердям. Він насичує твій вік похилий благом, й оновляється, як орел, твоя юність. Господь творить правосуддя і суд усім прибитим. Він показав Мойсеєві свої дороги, синам Ізраїля діла свої. Милосердний Господь і добрий, повільний до гніву і вельми милостивий. Не буде вічно він змагатись і не буде гніватись повіки. Не за гріхами нашими учинив він із нами, і не за провинами нашими відплатив він нам. Бо як високо небо над землею, така велика його милість над тими, що його бояться. Як далеко схід від заходу, так віддалив він від нас злочинства наші. Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що його бояться. Він знає, з чого ми зліплені, він пам’ятає, що ми — порох. Чоловік бо — дні його, немов билина: квітне, мов квітка в полі. Потягне над ним вітер, і його немає, і місце, де він був, його не впізнає більше. Милість же Господня від віку й до віку над тими, що його бояться; і справедливість його над дітьми дітей тих, що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати. Господь на небі утвердив престол свій, і царство його усім володіє. Благословіте Господа, всі ангели його, могутні силою, ви, що виконуєте його слово, покірні голосові його слова. Благословіте Господа, всі його небесні сили, слуги його, що чините його волю. Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління! Благослови, душе моя, Господа!
Вірую в Бога, Отця Вседержителя, Творця неба і землі. І в Ісуса Христа, Його Єдиного Сина, Господа нашого, що був зачатий від Духа Святого і народився від Діви Марії, страждав за Понтія Пилата, був розп’ятий, і помер, і був похований, і зійшов у відхлань. Третього дня воскрес із мертвих, вознісся на небеса і сидить праворуч Бога Отця Вседержителя, звідки прийде судити живих і мертвих. Вірую в Духа Святого, святу вселенську Церкву, сопричастя Святих, відпущення гріхів, воскресіння плоті, вічне життя. Амінь.
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.Хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим,і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Радуйся, Маріє, благодаті повна, Господь з Тобою. Благословенна Ти між жінками, і благословенний плід лона Твого, Ісус. Свята Маріє, Мати Божа, молись за нас, грішних, нині і в годину смерті нашої. Амінь. (читаємо три рази)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу. Яка була на початку, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Дякуємо Тобі, Отче наш, За святу лозу Давида, Яку Ти нам дав пізнати Через Ісуса, Твого Сина. –Тобі слава навіки
ПЕРША ПОДЯЧНА ТАЄМНИЦЯ.
Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.
(1 Коринтянам 15:57)
Щиро дякую Тобі, Всеблагий Боже мій, за те, що мене створив, відкупив, покликав до християнської віри, що направляв мене, просвітив, побудив до добра, підіймав у падіннях, уберігав від гріха, годував, беріг від зла і терпів, (додайте конкретні благодаті, отримані цього дня).
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.Хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим,і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь. (читаємо п'ять разів)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу. Яка була на початку, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Дякуємо Тобі, Отче наш, За життя і за віру, Які Ти дав нам пізнати Через Ісуса, Твого Сина. –Тобі слава навіки
ДРУГА ПОДЯЧНА ТАЄМНИЦЯ.
Завжди радійте! Безперестанку моліться! Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі.
(1 Сол. 5. 16-18)
Як дякувати Тобі, Милосердний Боже, за доброту, яку Ти являєш до мене? Споконвіку Ти думав про мене і сотворив мене з нічого. Для того, щоб відкупити мене, Ти віддав в Жертву Свого Єдинородного Сина
і щоденно обдаровуєш мене своїми благодатями. Що я можу зробити, аби віддячити Тобі за Твою доброту? Закликаю всі блаженні душі: разом зі мною прославляйте милосердя Бога, який не перестає чинити мені добро, хоч я негідний і невдячний.
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.Хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим,і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь. (читаємо п'ять разів)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу. Яка була на початку, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Дякуємо Тобі, Отче наш, За Твоє святе ім’я, Якому Ти збудував дім у серцях наших Через Ісуса, Твого Сина. –Тобі слава навіки
ТРЕТЯ ПОДЯЧНА ТАЄМНИЦЯ.
Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою.
Мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі. (Філ. 4. 6-7)
Вельми дякую Тобі, Преблагословенний Господи Боже мій, від усього серця за те, що Ти прийшов до моєї душі. Пресвята Маріє, Ангеле Хранителю мій, усі Ангели і Святі, від мого імені складіть Богу подяку.
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.Хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим,і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь. (читаємо п'ять разів)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу. Яка була на початку, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Дякуємо Тобі, Отче наш, За віру та безсмертя, Які Ти нам дав пізнати Через Ісуса, Твого Сина. –Тобі слава навіки.
ЧЕТВЕРТА ПОДЯЧНА ТАЄМНИЦЯ
Будьте тривалі в молитві, і пильнуйте з подякою в ній!
І все, що тільки робите словом чи ділом, — усе робіть у Ім’я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові й Отцеві.
(Кол.4:2, 3:17. )
Щиросердно дякую Тобі, Предвічний Отче, за Твою милосердну любов, яка ніколи не втомлюється і не знеохочується. Дякую за те, що в Ісусі Ти обіцяв бути з нами усі дні аж до кінця світу. Дякую за те, що в Матері свого Сина Ти дав Церкві Матір. Дякую за те, що Ти був зі мною в радісні й важкі миті мого життя. Дякую за те, що в Твоїх святих дав мені провідників Провидіння на шляху до святості.
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.Хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим,і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь. (читаємо п'ять разів)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу. Яка була на початку, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Ти, о Господи Всемогутній, Усе створив заради імені свого, Їжу і напій дав Ти людям на поживу. –Тобі слава навіки
П'ЯТА ПОДЯЧНА ТАЄМНИЦЯ
Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: “Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!" (Луки 22:19)
Сердечно дякую Тобі Всесвятий Боже, за те, що з Пресвятих Дарів течуть для нас людей незбагненні та невичерпні потоки милосердя, Божої надії та братньої любові, єдності, жертовної відданості, сили, витривалості й усіх теперішніх і вічних благодатей.
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.Хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим,і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь. (читаємо п'ять разів)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу. Яка була на початку, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Нам же дарував Ти Духовний напій та їжу, І життя вічне Через Ісуса, Твого Сина. -Тобі слава навіки
ШОСТА ПОДЯЧНА ТАЄМНИЦЯ.
Благословіте Бога і прославляйте його перед усіма живими за ті блага, що їх він учинив вам. Благословіте і хваліте його ім’я! Явіть Божі діла гідно всім людям, не переставайте складати йому дяку (Тов. 12:6).
Понад тисячу разів нескінченно поклоняюся Тобі, Єдиний Всевишній Боже, й подяку складаю Твоїй Величі за всі разом і кожне окремо добродійства, докази доброти та благодаті, даровані мені й усьому людству від початку світу аж до цього часу, а особливо сьогодні. Тому будь благословенний у своїх дарах і Святий в усіх своїх ділах, який живеш і царюєш навіки вічні. Амінь.
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.Хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим,і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь. (читаємо п'ять разів)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу. Яка була на початку, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Пам’ятай, Господи, про Твою Церкву, Бережи її від усього злого І приведи її в Твоїй любові до свого Царства. –Тобі слава навіки
СЬОМА ПОДЯЧНА ТАЄМНИЦЯ.
Щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку.( 2Кор. 9:11.)
Уклінно дякую, Тобі Всемогутній Отче, за те, що милосердно зносиш мої недоліки та невдачі, терпеливо очікуючи щирого навернення і сумлінного життя за християнськими принципами.
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.Хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим,і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь. (читаємо три рази)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу. Яка була на початку, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Нехай прийде Твоя благодать і нехай перемінить цей світ. Якщо хтось святий, нехай приступить, Якщо ж ні — нехай же навернеться. –Тобі слава навіки
МОЛІМОСЯ :
Я, Раб Божий (власне ім’я) дякую Тобі Всевишній Господи за Твоє милосердя й Твої благодіяння. Подяка моя не має меж бо я смиренно будь-яку Твою волю приймаю і прославляю діяння Твої. Дякую за те, що полюбив Ти мене і сподобив стати гідним Тебе. Молю тебе про Твою подальшу підтримку. Даруй мені мудрість і душевну силу в прийнятті правильних рішень, дозволь встояти на істинний шлях і не піддатися спoкуcам і спoкуcам диявoльським. Збережи, Господи, віру в душі моїй і чистоту моїх помислів. Прояви людинолюбство Своє і даруй мене благами і милістю. Амінь.
ПОДЯЧНИЙ СЛАВЕНЬ СВ. АМВРОСІЯ.
Тебе, Бога, хвалимо, Ісповідуємо Тебе, Господа. Тебе, Отця Предвічного, вся земля величає. Тобі всі Ангели, Тобі Небеса і всі сили, Тобі Херувими і Серафими Неустанним голосом взивають: Свят, Свят, Свят Господь Бог Саваот! Земля і небеса повні величі слави Твоєї. Тебе апостольський лик преславний, Тебе хвалебне число Пророків, Тебе хвалить пресвітле мученицьке воїнство, Тебе по всьому світу ісповідує свята Церква: Отця незбагненної величі І хвалебного Твого Єдиного й істинного Сина, І Святого Утішителя Духа. Ти – Цар слави, Христе! Ти – Отця Син одвічний! Ти задля спасіння, Приймаючи людську природу, Не погордив лоном Діви. Ти, подолавши жало смерті, Відкрив віруючим Небесне Царство. Ти сидиш праворуч Отця, в Отчій славі, І віримо, що невдовзі Ти прийдеш суддею. Отже, просимо Тебе: допоможи своїм слугам; Їх бо безцінною кров’ю відкупив Ти. І сподоби зі Святими Твоїми Царювати в Твоїй вічній славі. Бережи народ свій, Господи, І благослови своїм дітям. Керуй ними і возвеличуй їх навіки. Ми повсякчас Тебе благословляємо І прославляємо Ім’я Твоє навіки, безустанно. Благоволи, о Господи, Від гріха сьогодні встерегти нас. Помилуй нас, Господи! Господи, помилуй! Нехай зійде на нас, Господи, Твоє милосердя, Бо ми уповаємо на Тебе. В Тобі, о Господи, моя надія, Хай не осоромлюсь повіки.
Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043841
дата надходження 17.07.2025
дата закладки 18.07.2025
Столичними відкосами –
Підйомами, узвозами –
Дорога непроста.
Самотній серед натовпу…
І не хотів, а на́ тобі:
Публічна самота.
Ніку́ди не сховатися –
Усе одно снуватиме
Навколо тебе люд.
Та всі вони – як роботи:
Зашорені, озлоблені,
Руки́ не подадуть.
Бував у чистім полі я, –
Від обрію до обрію
Немає ні душі́, –
Але повірте скептику,
Що за́тишно і те́пло там,
Бо там я – не чужий.
У полі знав: як стрінемось
Із іншою людиною, –
Хоч рідко, а бува, –
Ми чемно привітаємось
Та для розмови знайдемо
І привід, і слова.
Там гарний люд у більшості
І те́пло не від щільності –
Від щирості в серцях.
Добро – усім за правило,
Любов і віра правлять там
З початку до кінця.
А в цьому мегаполісі –
Тут за людей аж болісно:
За течією плин,
Молекули і атоми
У броунівськім натовпі,
Де кожен – сам-один.
Лютий 2025 року, Київ
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032328
дата надходження 04.02.2025
дата закладки 06.02.2025
Ти знав, що Я - Творець, але Мені не підкорився;
Ти знав, що Я Світло, але Мене не бачив;
Ти знав, що Я Шлях, але з дороги збився.
Ти знав, що Я Життя, але Мною не жив.
Ти знав, що Мудрість Я й не шанував Моїх законів;
Ти знав, що Я всеблагий, та не любив Мене;
Ти знав, що Я щедрий, та не просив з поклоном;
Ти знав, що вічний Я, та не шукав ні дня.
Я милостивий -тобі було відомо, але Мені долю не довірив;
Ти знав, що Я велетенський, але Мені ти не служив;
Я можу все дати, визначити, відміряти,
Що Всемогутній Я, ти знав, але Мене не шанував.
Так знай же, людина, пилинка у Всесвіті -
Порожні дні проживши, не вірячи, не люблячи,
Прийшовши до кінця земного короткого життя тлінного
У загибелі своїй звинувачуй тепер себе!
Так знай же, людина, пилинка у Всесвіті -
Порожні дні проживши, не вірячи, не люблячи,
Прийшовши до кінця земного короткого життя тлінного
У загибелі своїй звинувачуй тепер себе!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031271
дата надходження 22.01.2025
дата закладки 22.01.2025
[b]:ЛЮБОВ ЯК БульдОГ: (23:ІІ:23)[/b]
[b]:поезія з одного слова:[/b]
любов
:
[b]:[/b]
ця любов добра
вона не катує мене цілодобово
[треба ж інколи відпочивати
навіть якщо те що ти робиш
ну ДУЖЕ тобі подобається]
ця любов добра
вона тебе не доб'є
щоб ще помучився
:
[b]:[/b]
сонце дивиться на мене з любов'ю
небо дивиться
перші квіти з любов'ю вигулькують із-під снігу
струмок зізнається мені в любові
лише моє відображення
дивиться ображено
:
[b]:[/b]
любов - патологія
любов добра як кобра
любов - отрута в помірних дозах
любов - суїцид тривалістю в роки
або й в життя
та все ж я обираю любов
хоча це вона обрала мене
як жертву
:
[b]:діагноз #л:[/b]
у вас остання стадія
невиліковної хвороби всіх часів і народів
ми б спробували вас вилікувати
але ви не зможете без неї жити
:
[b]:[/b]
весна. болота вже не по вуха
весна. купи сміття не такі вже й від:раз:лив:і
якщо дивитися вище носа
весна - це така любов
від якої не тільки боляче
:
[b]:[/b]
слова-паразити любов біль серце
щоб їх не вживати в поезії
потрібно закодуватися
або піти на зустріч ААЗ
(асоціації анонімно закоханих)
:
[b]:[/b]
любов ще те стерво
поети - стервятники
:
[b]:[/b]
народжених літати
вона змушує повзати
:
[b]:[/b]
коли її спитати
"чи не твоїх це рук справа?"
вона стає венерою мілоською
:
[b]:[/b]
вона лихварка
ми її вічні боржники
:
[b]:[/b]
вона митарка
куди не йди
й звідки не повертайся
де живи чи не живи -
плати
:
[b]:[/b]
коли ти їй винен
смерть не виправдання
вона дістане тебе і на тім світі
:
[b]:[/b]
її жертв більше ніж від війн і геноцидів
але кого це колись зупиняло
:
[b]:[/b]
тут похоронена любов
проте її ніколи не буває на місці
:
[b]:[/b]
на її похороні всі ридали
і тільки один заходився реготом
той хто постраждав найбільше
вона винесла йому вирок:
ти ніколи не будеш плакати
цікаво за ким він так гірко сміявся
за нею чи за позбавленою можливістю
зронити бодай сльозу
:
[b]:[/b]
любов перетворює серце
на цирозну печінку
воно спочатку збільшується в розмірах
а потім розкладається
:
[b]:[/b]
ця любов не любов бо
не Божа
ця любов як алкоголізм чи наркоманія
ця любов - нещасний не випадок
любов ця збирає черги
за автоматною чергою
нею все тіло й душа прошиті
розминається з правдою
ця любов
:
[b]:[/b]
ця любов добра
як злий бульдог
не у дворі
не на прив'язі
втікати наївно
:
[b]:[/b]
кажуть за любов треба боротися
та чи варто боротися з вітряками
:
[b]:[/b]
любити - з'їхати з глузду
і навіть коли ти вдома
в тебе нікого немає вдома
:
любити - зловитися за рятувальне кільце
яке виявилося водяним виром
:
[b]:[/b]
подайте на любов
бо помру з голоду
:
[b]:[/b]
любов мене з'їла
залишилися тільки кості
хоча які кості
лише один сашко
і непролиті ним сльози
дози
:
[b]:[/b]
у всьому винна любов
на неї можна спихнути все
:
[b]:[/b]
я не пром:е:те:й
любов не орел
серце не печінка
та її це не зупиняє
:
[b]:[/b]
любов спустошує кишені
любов доводить до травмпункту
любов - букет сердечних хвороб
любов - все і любов - хтось
любове від світу цього
я йду від тебе
:
[b]:[/b]
той хто ніколи не зронив ні сльози
заплакав
коли зривав для неї першу квітку
без якої весна
так і не настала
:
[b]:ЛЮБОВ ЯК БульдОГ: - 2 (23-27:ІІ:23)[/b]
[b]:[/b]
любов як шлунок
що тебе перетравлює
її ж ти їж не можеш наїстися
проте тобі ніяк не вдається її перетра-
вити
:
[b]:[/b]
любов - кислота
що роз'їздає серце
:
[b]:[/b]
мене засудили до любові
присуд оскарженню не підлягає
навіть право на останнє слово не дали
тому пишу не останні:ми а першими [най]ліпшими слоВАМИ
за крок від невідворотної безжально ї
любові
:
[b]:[/b]
ви маєте право любити
все що ви скажете буде використане проти вас
любов'ю
:
[b]:[/b]
всі кути любові глухі
:
[b]:[/b]
любов - замкнуте коло
бермутського трикутника в квадраті
вона не вимірюється
:
[b]:[/b]
вона - порохотяг
все затягує в себе
те що бачу і те що не
і навіть мене
:
[b]:[/b]
любов зла
полюбиш і двоногих
:
[b]:[/b]
вона - ніж у серце
і ласО на легені
:
[b]:[/b]
любов - інша назва
маніакально-депресивного синдрому
:
любов - сестра близнючка
шизофренії
:
любов - пухлина
ракова лебедева щучина
:
[b]:[/b]
любов у овечій шкурі
аж хочеться вити
:
[b]:[/b]
вона - граблі на які не перестаєш
ставати
:
[b]:[/b]
не можу на неї дивитися
і надивитися не можу
що може бути гірше
що може бути краще
:
[b]:[/b]
ти знаєш що любов скажена собака
але все ж гладиш її
:
[b]:[/b]
незримий напис "Не влазь уб'є!"
не зупиняє
вліз. убила.
тепер вб'ю її
щоб не влазила більше в се-
рце
:
[b]:[/b]
хто придумав любов
з нею добре
а без неї не
болить
:
[b]:[/b]
я ненавиджу любов
не відпускаючи її з обіймів
:
[b]:[/b]
серце підірвалося на любові
:
[b]:[/b]
вони жили довго і щасливо
та все зіпсувала любов
:
[b]:[/b]
любов - репетиція смерті
життя не життя
надривання
ко-ко-
ха-ха-
ння
:
[b]:[/b]
любов це коли тобі страшенно хочеться спати
але не спиться
:
вона перетворює тебе на сомна́мбулу
особливо тоді коли ти не с пиш
:
[b]:[/b]
пелюстки її в'януть
залишаються лиш
колючки
:
[b]:[/b]
любов - в'язниця
в яку ти сам себе посадив
на довічне
вийдеш тільки через свій труп
і тоді тільки зможеш жити
:
[b]:[/b]
холод
голод
спрага
- любов
а тому
обпікався
давився
захлина-
вся
:
[b]:[/b]
любов - це прірва
це безодня з дном
їй жертв замало
хоч весь світ до ніг
й всі зорі з неба
і продати нирку
і всіх і все у неї
через неї
любов - це прірва
:
[b]:[/b]
любов - це ти ран і я
:
[b]:[/b]
вона для серця
смертна камера
і для легень вода
:
[b]:[/b]
вона вода якої не можеш
напитися
вона вогонь яким не можеш нагрітися
любов - повітря
яким не можеш надихатися і
дихати не дає
:
[b]:[/b]
в любові освідчення чи зізнання
красиве із бантиком
бель-
кота-
ння
:
[b]:[/b]
коха коха коха коха-
мство
не ння
:
[b]:[/b]
любов - це хащі і блукання
любов - загубленння себе
дебільна рима у кохання
ламає психіку й хребет
:
[b]:[/b]
любов - це всесвітній потоп
ковчега не було й немає
:
[b]:[/b]
любов тебе злиє
любов тебе злить
на неї ведуться не тільки козли
вона деспотична
марнот марнота
світ з-під хвоста у кота
:
[b]:[/b]
любов - ніби серця гангрена
любов закохалася в мене
арена любоВ І РОзстрільна стаття
життя у якому немає життя
:
[b]:[/b]
вона твій внутрішній улюблений ворог
все на світі і всього лише порох
:
[b]:[/b]
любов - коротке замикання
від якого відходиш довго
або ніколи
:
[b]:[/b]
любов - це замінник Бога
хоч Він незамінний / незмінний
це з лона матері спогад
нескінченні безжальні війни
:
[b]:[/b]
вона живодерка
партнерка смерті
тиха істерика
внутрішній крик і біль
:
[b]:[/b]
любов - це страх і брехня
у темряві світло штучне
прекрасний лебідь
що перетворюється на гидке каченя
істини перекручення
:
[b]:[/b]
міняю усю любов світу
на любові Божої
іскру
:
[b]:[/b]
любов і
і все
:
[b]:[/b]
ікси любові
її ігри ки
:
[b]:[/b]
любов це я
краще мене не злити
:
[b]:[/b]
любов - могила для живого
:
[b]:[/b]
любов
любо
люб
лю
л ю бо в
лю
люб
любо
любов
:
[b]:[/b]
любов - карцер
якщо ти один в ній варишся
:
[b]:[/b]
вона - мій внутрішній джихад
вона вчить мене ненавидіти себе
:
[b]:[/b]
уяви витвір патріотів
і ідіома ідіотів
вона - поезії пальне
і те що виводить й доводить мене
:
[b]:[/b]
любов - відкритий люк і
перелом
облом синдром кардіодром
:
[b]:[/b]
коли з серця вигнати любов
і гарненько у нім прибрати
вона повернеться і приведе з собою ще сім
:
[b]:[/b]
хто не любив хай першим кине камінь
:
[b]:[/b]
цей камінь до любові був серцем
:
[b]:[/b]
любов і совість не перетинаються
:
[b]:[/b]
любов - лабіринт мінотавра
любов - ікарові крила
любов усе людство накрила
напевно вона була в динозаврів
:
[b]:[/b]
любов виношує твоє серце
до готовності народитися
а тоді робить аб-
орт
:
[b]:[/b]
любов вмирає першою
:
[b]:[/b]
любов - мертва мова я:кою
ніхто не володіє
хоч всі знають на пам'ять
вона володіє на:ми
:
[b]:[/b]
любов - мертве море
:
[b]:[/b]
не бий лежачого
його любов побила
:
[b]:[/b]
любов це яма яку
копав на інших
і сам у неї впав
:
[b]:[/b]
любов - це надмір слів
що приводить до мовчання
:
[b]:[/b]
любов - нерозлийбіда
червона магія
червона книга приречених
не кров
любов
:
[b]:[/b]
її ізм - канібалізм
темний ліс
куди ти сам себе заніс
:
[b]:[/b]
любов це те що поїдає тебе з середини
звір якого в тобі розбудили
:
[b]:[/b]
любов - це те чого нема й НЕ БУде
її катма
:
[b]:[/b]
любов розшукує тебе
живим чи мертвим
а ти наївний не ховаєшся
і не втікаєш
:
[b]:[/b]
любов - серійна вбивця
стільки серій як безліч сантабарбар
:
[b]:[/b]
сад заборонених плодів
з яких зняли заборону
:
[b]:[/b]
любов - це приречення бути танталом
:
це пекло загримоване під рай
:
хімічна зброя
:
[b]:[/b]
безнадійна любов
не вірить
в себе
:
[b]:[/b]
любов - пустеля в масці квітучих полів
любов - айсберг що прикидається цукровою ватою
куди не глянь - любов
пов'язка на очах не заважає
:
[b]:[/b]
любов - суцільне прикидання
і прірви й дна прикид
і прокидання навпаки
на тижні місяці роки
беслізне вогняне ри-
дання
:
[b]:[/b]
любов - глибока рана
чорна діра
холодне сонце
світ
трьохкрапка
:
[b]:[/b]
любов - ковальня
на ковадлі - серце
:
[b]:[/b]
любов - лабораторія
де ведуться досліди
піддослідний кролик - з грудної клітки
:
[b]:[/b]
любов - телевізор в якому
показують одне і те саме
одну і ту
любов - телевізор з одним каналом
всюди суцільний екран
:
[b]:[/b]
любов нелюбов - самозванка
банка що прикидається банком
справжня Любов лиш одна Триєдина
Любов - Бог і
по Його подобі сотворена лю-
дина
:
[b]:[/b]
я б ще багато писав про любов
та нею безліч наслідили
мені залишились лиш наслідки
:
[b]:[/b]
любов - це фініш що прикидається стартом
:
[b]Далі буде[/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005045
дата надходження 05.02.2024
дата закладки 06.02.2024
Забув поет про гульбища і днини,
Бо в роздумах, що начебто ясні,
Зозулею заходиться годинник,
Коли рахує скільки ще мені.
Знайома свічка спалює хвилини,
Та скоро і сама вже догорить.
І стане темним світ наполовину,
Де буде все ногами догори.
Річки, неначе нерви і судини,
Посохнуть, мов у хворого, за мить.
Вернеться Той, котрого засудили
Й старанно до хреста прибили ми.
Надалі буде все, чого не знаю.
Та бачиться натхненному мені,
Як ті, що мандрувати мали раєм,
Палають у пекельному вогні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003567
дата надходження 20.01.2024
дата закладки 20.01.2024
Жив у лісі за болотом
Добрий дядько-чарівник,
Вмів робити відвороти,
Щоби всякий нелюб зник.
Будь кого причарувати
Міг цей диво-чоловік,
Всі загадки розгадати
І продовжити ваш вік.
Вирушила у дорогу
Оля - дівка із села,
Уже вдень була у нього –
Свої плани принесла.
Сіла перед магом чинно
І розмову повела:
- Є у мене та причина,
Що до вас та й привела.
Хочу, щоб мене любили
Усі хлопці із села,
Табунами щоб ходили,
І щоб слава добра йшла.
Щоб всі бігали за мною
І не шкодували ніг,
Ішли в хату, не боялись,
Що високий в нас поріг.
Можете усе робити:
Брати вранішню росу,
І мене перетворити
У нечувану красу.
Маг добряче постарався:
Тут хоч сядь, кричи, чи плач,
І зробив із дівки швидко
Шкіряний футбольний м’яч.
Скільки через м’ячик-Олю
Було стоптано підків!
Бігають за ним по полю
Двадцять дужих мужиків.
Всі гамселили щосили
(Кожен влучно бити звик)!
-Якщо б’є, то, значить, любить,-
Каже мудрий чарівник.
То ж, дівчата, знайте міру:
Ходіть тихо, а не вскач,
Хто багато в житті хоче –
Буде, як футбольний м’яч!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003487
дата надходження 19.01.2024
дата закладки 19.01.2024
Малювати на пісочку
Пальчиком я вмію.
Нам проводять у садочку
Піскотерапію.
Я малюю на папері
Також дуже добре.
Маю пензлі, акварелі,
Ось погляньте - обрій.
Тут синіх хмарок ще додам
І травички в полі.
Корисним вправам і речам
Діток вчать у школі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995695
дата надходження 08.10.2023
дата закладки 09.10.2023
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.07.2023
Тем, кто промолчал
Вы видели, как камни плачут,
Как плавится и пенится бетон.
Стекло стекает медленно, слезой горячей,
Железо рвется как картон.
Вы слышали, как рушится стена,
А с нею вместе дом многоквартирный.
В котором, просто, вся твоя семья,
Становится, лишь, штукатурной пылью.
Вы слышали, как падает ракета,
И бомбы рвутся в грохоте пальбы.
Как будто демон воет с того света,
Не слышащий ни стонов ни мольбы.
Вы видели глаза безумные у папы,
Нашедшего в завалах не дышащую дочь.
А мишка плюшевый, раскинув лапы,
Лежит растерзанный, не в силах ей помочь.
Вы слышали тот материнский крик,
Кровь от которого мгновенно стынет.
Не волосы, а может поседеть парик,
И не помогут мокрые простыни.
Вы знаете, что чувствует девченка,
Которую насилуют солдаты.
В свои пятнадцать, будучи ребенком,
И только в этом виноватой.
Вы слышали, как раненый кричит,
Которому осколком оторвало ногу.
А из культи багровой, кость торчит,
И жизнь толчками вытекает на дорогу.
Вы видели последний взгляд коровы,
Убитой минометной миной.
И молоко, размешанное с кровью,
Бегущее из стынущего вымя.
Вы видели голодного младенца,
Лежащего у мертвой на груди.
Она сжимает крохотное тельце,
А он сосок пытается найти.
Не видели!? Не слышали!? Не знали!?
А может, просто не хотели?
Глаза на все, привычно, закрывали,
И ваши души даже не болели.
Дай Бог достичь вам покаяния,
И искупить тяжелый грех.
Ведь самое большое преступление –
Есть безразличный человек.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958645
дата надходження 04.09.2022
дата закладки 04.09.2022
Ти ще не встиг
договорити звичайну фразу вітання,
коли я закохалася.
Перша думка: «[i]Так[/i] – вперше!»
Друга: «І так – [i]востаннє[/i]!..»
(Втім, так було щоразу…)
Ми сиділи десь на терасі
за столиком; час від часу
я відводила очі від
абсолютно незрозумілого зараз
слова «меню»
(дієслово?),
щоб глипнути вбік, на сонце,
бо воно здавалось мені
не таким сліпучим,
як твоє привітне обличчя…
Щоб приховати
гарячкове тремтіння рук,
я кинула ложку в горнятко
з кавою, вдаючи,
ніби розмішую цукор:
я просто тримала її в руці,
а вона скажено дзеленькала,
б’ючись об фаянсові стінки –
наче серце у грудях моїх!
Ти ще про щось говорив,
а я вже стрімко летіла
на невидимих крилах кохання,
обганяючи світло і час –
аж довелося вхопитись
за білий трикутник серветки
(про всяк випадок,
бо летіти на крилах кохання,
борсаючись у повітрі,
приборкуючи спідницю
та гублячи розум і туфлі,
гірше, ніж впасти з стільця, -
так вважають поважні люди);
ти ще уточнював щось
і записував номер
мого телефону,
який тобі диктували
мої губи, – а моє серце
гупало все гучніше!
Бо були ми з тобою не тут,
а далеко-далеко – в едемі
або десь на краю землі,
на незнаному третьому полюсі,
до якого одвічно спрямовані
пульсуючою любов’ю
намагнічені душі…
Ми з тобою ходили небом,
золотаві зривали зорі,
пірнали в глибини,
сіяли сміх,
зазирали у вічність,
смітили часом;
ми читали вірші,
ліпили сніжки,
спалахували,
згасали,
вмирали та воскресали,
розгадували сканворди
і таємниці світу,
малювали рожеві квіти,
слухали навіжене ячання чайок,
купували чайник,
сварилися,
дарували грішному тілу небесну ласку,
їли паску,
годували з рук
лінивих мегалодонів,
цілували доню,
ростили сина, –
я була твоя наречена,
коханка твоя, дружина.
…Ти подзвонив наступного ранку –
і я пропустила виклик
(твій та долі).
А потім, подумавши кілька секунд,
видалила твій номер.
Не сердься, любий!
Бо все, що лиш мало бути,
було минулим.
То все тахіони кохання,
то їхня провина
у тому,
що наше завтра –
вчорашня днина…
Не сердься, бо згасло сонце.
Лиш сон це!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958005
дата надходження 29.08.2022
дата закладки 29.08.2022
Моя країна - не горілка з салом,
Не примітивні гасла і вірші.
І танцювати гопака замало,
Ще треба мати совість у душі.
Навіщо цілувати цвіт калини,
Співаючи "Калінку" під баян?
Ти стільки бачила, моя країно!
Ти відчувала біль глибоких ран.
Приниження, знущання і тортури -
Крізь все, моя голубко, ти пройшла.
Моя країна - лірика Сосюри,
Романтика і міста, і села.
Вам до вподоби Жуков з Малиновським?
Не буду я про них писати тут.
Моя країна - не бандит Котовський,
Моя країна - це герої Крут.
Не вірю в те, що зміняться істотно
Всі ті, кого загнали під паркан.
Моя країна - це Небесна Сотня,
Закоханий в свободу наш Майдан.
Незламна під ворожою рукою,
Ніколи ти не підеш в небуття.
Моя країна - воїни- герої,
Хто віддає за нас своє життя.
Стоять спиною до твого проміння
І зрадник, і безсовісний крадій.
Рабам, які зреклись свого коріння,
Не місце, люба, на землі твоїй!
Тримати зло - тобі не притаманно!
Думки ти різні чула і слова.
Тебе, моя країна нездоланна,
Вбивають крізь віки. А ти - жива!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957805
дата надходження 27.08.2022
дата закладки 28.08.2022
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.07.2022
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.06.2022
Станіслав Копиця - медик,
Травматолог непоганий,
Вислуховував вже зранку
Настанови жінки Гані:
-Ти складай там руки, ребра,
В межах свого діла знайся,
А на бюсти і на бедра
Там не дуже витріщайся.
Я твої манери знаю!
Не дивися так вороже,
Бо як очі поламаю –
Там твій гіпс не допоможе.
На роботі думав Слава:
-Не зуміли нас навчити,
Як обстежити ті ребра,
Щоб сосків не зачепити?
Люди всі мене шанують,
Я багато знаю, вмію…
Назло жінці опаную
Мануальну терапію.
Буду щупати, де схочу
(Всі жіночі точки знаю),
Ганю доведу до сказу,
А себе я оправдаю!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949688
дата надходження 05.06.2022
дата закладки 05.06.2022
Найкращий фільм, з тобою і сьогодні,
Найкраща новина, з знайомих вуст,
Найкращий день, коли у всіх все добре,
І світ без тероризму і розпуст.
Найкращий об’єктив – зіниця ока,
Найкращий клік – це дотик твоїх рук,
Найкраща пісня, то душевний спокій,
І серця безперервний тихий стук.
Найкращий янгол завжди за спиною,
Найкращий рік, коли наступний є,
Найкращі друзі – це коли стіною,
І ніч найкраща, коли спать дає.
Найкраща думка, проростає в дію,
Найкращий запах, запах рідних місць,
Найкраща справа та, якою мрієш,
І посмішки найкращі – рідних лиць.
Найкраще небо, що над головою,
Земля найкраща, що у наших ніг,
Й життя найкраще, що у нас з тобою,
Ти ж іншого пізнати і не міг.
07.11.2021
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930216
дата надходження 07.11.2021
дата закладки 07.11.2021
Мама доню свою рідну
В гості відправляла,
Як вести себе потрібно
Мудро наставляла:
-Будуть виступати гості –
Жувати не можна,
Вислухай уважно тости,
Що там каже кожна.
Та до чарки не тягнися,
Наперед не пхайся,
Серед старших оглянися,
Мило посміхайся.
Пий водичку мінеральну,
Виникне розмова –
Покажи, що ти морально
До життя готова.
А як стануть танцювати,
Зроби по - англійськи:
Не прощаючись - із хати!
(Так у колах світських).
Аж на другий день припхалась
Донечка додому,
Розказала, як набралась
Горілки і рому:
-Я забула, що ти вчила,
Як у тих англійців,
І по-нашому зробила:
Ми ж то - українці!
Гопака я танцювала
Із кумом Альбіни,
Реготала і співала –
Аж дрижали стіни.
На коня пила я залпом,
На кожну підкову,
Всі вітали мене з кайфом,
Наливали знову…
І по-нашому я швидко
Чарку спорожняла,
Мусила там ночувати,
Бо йти не діждала.
У англійців свої тости
Й свої забобони,
А я рада, що в нас в гостях
Отакі закони!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926918
дата надходження 03.10.2021
дата закладки 03.10.2021