що
поза можна
хочу
мушу
як
сприймати їх
зіпсованість
жадання
диктатор
мозок
самодур
сатрап
емоції
чуття
забиті стайні
авгієві
повітря
свіжий бриз
багатство неозорості любові
проміння сонця падає навскіс
світає
на межі усмішки й сліз
довіра
позаможності та долі
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043581
дата надходження 13.07.2025
дата закладки 05.10.2025
ти, галатеє, біліша, ніж квіт груші, вишні й черешні,
звабніша від буйноквітих лугів, від тополі стрункіша;
ти осяйніша від зір, від грайливої кізки прудкіша,
гладша від мушлі, що хвиля морська її обцілувала,
влітку миліша, ніж тінь, а від теплого сонечка – взимку;
м'якша, ніж лебедя пух, а ніжніша, ніж сир ти свіженький,–
вродою б всіх перевершила, лиш аби геть не тікала.
ця ж галатея, однак, од телиць непокірних дикіша,
від предковічного дуба твердіша, хисткіша від хвилі,
від лісової пожежі рвучкіша, пишніша від пави,
зла, як змія під п'ятою, а сліпа, як увечері курка.
втім, якби знала мене, то й самій було б сором тікати,
впертість свою прокляла б і за мною сама б упадала.
врода моя – незрівнянна: в дзеркалі от нещодавно
я спостеріг себе, й був задоволений тим, що побачив.
глянь, який велетень я! сам юпітер на небі не більший.
хай не лякає тебе, що на тілі моєму щетина
їжиться темна й густа: чи любила б ти пса, що без шерсті?
пір'я вкриває птахів, барана прихорошує вовна,
мужа красить борода й волохата рослинність на тілі.
сред чола в мене око єдине, на щит величезний
схоже, ну й що? не таке, ти прикинь, хіба й сонце на небі?
підсумовую сказане: досить, моя золота галатеє,
я в цих поезіях-співах потрудився тобі на догоду.
бачиш, який я поет? перевершив, напевно, й самого
архілоха за кількістю й якістю цих неримованих віршів.
годі й тобі дівувати, залиш своїм подружкам танці
на квітучих квітневих, де рвете ваші квіти, луках,
та подай мені руку: ми станемо на щасливої долі рушник.
за поемою овідія "метаморфози"
Serious Sam
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873542
дата надходження 26.04.2020
дата закладки 04.06.2020