Я стоячи зустріну долі вирок,
Не крикну. Не заплачу. Не впаду.
Життя без репетицій, без примірок,
Часом, подібне граду у саду.
Я з вірою пройду крізь прірву ночі,
Цілуючи свій хрестик у мольбі,
Я буду йти й дивитись небу в очі,
Не дамся ані страхам, ні журбі.
Не буду в звуки темряви вслухатись,
Де ухають тривожно пугачі,
Завжди є вибір: йти чи зупинятись,
Боротись, чи вмирати живучи.
Я з гордістю зустріну виклик долі,
Стисну кулак до крові і піду,
Не вперше йти мені без парасолі
Під градом у квітучому саду.
Життя нас одягає без примірок,
Без всякого прогнозу на біду,
Зустріну із Всевишнім долі вирок,
І скільки б ран не було - не впаду!
***
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875773
дата надходження 13.05.2020
дата закладки 14.05.2020
Так, посміхайся,
Навіть якщо тобі трохи сумно,
І розвивайся,
Навіть якщо щось робиш бездумно.
Так, посміхайся, бо так легше жити,
Із посмішкою на вустах,
Безжальний біль так легше пережити,
Із силою надії в очах.
Посміхайся, попри відчай, страх, попри все.
Не ховай свою посмішку за маскою брехні.
Без тям, куди тебе цей час перенесе
Так м'яко й ніжно чи так грубо, ніби уві сні.
Посміхайся, попри всі перешкоди,
Попри стреси, попри сльози.
Не копіюй риси чужої моди,
Попри всі жорсткі прогнози.
Посміхайся, бо життя таке цікаве.
І незчуєшся, як швидко пролетить,
Хвилями різке, а хвилями ласкаве.
Життя – прекрасна та неповторна мить.
24.08.2017
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874362
дата надходження 02.05.2020
дата закладки 02.05.2020
Покажи мені віру твою,
Покажи мені твої чекання,
Покажи ту дорогу святу,
На якій лиш благі поривання.
Покажи мені віру твою, -
Хай побачу в тобі я Ісуса, -
Як торуєш стежину свою,
Може й я туди серцем вернуся.
Покажи мені віру твою,
Покажи на ділах, не на слові;
Нехай з діл тих Ісуса узрю,
Розтоплюся у вічній Любові.
Покажи мені віру твою,
Мало є так правдивості в світі.
«Боже, знаєш Ти душу мою,
Де же щирі живуть Твої діти?»
Не втаї, брате, віру свою,
Я утомлений, серце шукає.
Де б залишити смуту мою,
Де б знайти мені те, що втішає?
Покажи мені віру твою,
А тоді не змовчи про Ісуса.
Порятуй бідну душу мою,
Не мовчи, я так серцем томлюся...
Бо чекання створіння очікує з’явлення синів Божих…Бо знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі. (Біблія, Римлян 8:19;22)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871558
дата надходження 11.04.2020
дата закладки 01.05.2020
Нам Всесвіт дав можливість
Побути із собою,
Розкласти по шухлядах
Розкидані думки,
І змити все погане
З душі, немов водою,
І знов перечитати
Життєві сторінки.
В цей час ми всі повинні
Щось більше зрозуміти,
Про це нам прокричала
Збентежена Земля,
Прислухатись потрібно,
Щоб тут подовше жити,
Щоб бачити подовше
Ці гори і поля.
Навчитись цінувати
Це сонце у блакиті,
Цей вітер у волоссі,
Краплини дощові,
Навчитись цінувати
Людей, природу, миті,
Щоб всі ми зрозуміли:
Щасливі бо живі!
***
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873649
дата надходження 27.04.2020
дата закладки 28.04.2020