Camelia: Вибране

Serg

Два роки (кроки) назад…

Ти  гадаєш,  що  все  уже  сталось?
Революція  вдало  була?
Пригадаймо  ті  дні,  як  хиталась
Наша  віра  у  справжні  діла,
Як  стріляли  у  нас  на  Майдані
Й  на  оголене  селфі  вели,
Мокрий  сніг  нам  притрушував  рани
Й  накривав  з  льодяної  імли.
Хтось  зі  сцени  кричав  ексцентрично
Й  кулю  в  лоб,  як  відзнаку,  прохав,
Хтось  на  трактор  вилазив  класично
І  руками  так  звично  махав.
Та  загинули  справжні  герої,
Ні,  не  ті,  що  співали  байки,
Від  їх  крові  сліди  пурпурові
На  бруківці  
                         і  досі  
                                       стійкі...  
Вже  два  роки  минуло  потому,
Що  змінилося?  Легше  життя?
Обіцянки  набили  оскому,
Жодних  шансів  до  їх  сприйняття.
Тіньовий  оборот  просто  шкалить,
Гривня  знову  пішла  на  поклон,
А  об(зас)ранці  ніяк  не  ухвалять
Корупційний,  чи  анти?  закон...
Ми  на  голку  субсидій  підсіли
Замість  чесних  тарифів  й  зарплат,
Знову  вибори?  Де  взяти  сили?
Кожен  другий  там  дегенерат...
Балачки  й  телешоу  -  вчорашнє,
Всюди  править  «мєнтовський  синдром»,
Ось  єдине  -  навчилися  краще
Виживати...
                     В  окопах...
                                             Гуртом...
Хтось  у  спину  вже  дивиться  лячно:    
«Як  ти  можеш?  Навколо  війна,
Твоя  думка  зрадлива  й  невдячна,
То  «рассєйского  міра»  вина!»
Так,  «нєнашего»  й  досі  багато,
Навіть  більше,  ніж  я  уявляв,
Бо  правителі  й  далі  завзято
Багатіють  з  «на(е)рідних  халяв».
Ось  такі  мої  думи  невтішні,
Чи  змінився  навколишній  світ?
Залишились  Надія  й  Всевишній,
Як  лелеки  величний  політ...

02.12.2015

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625544
дата надходження 02.12.2015
дата закладки 02.03.2020