Дві різні душі в однім ліжку та спільній постелі
Два серця звучать врізнобій, хоч колись - в унісон
Дві пари очей щось шукають на біленій стелі
Та світле там годі знайти... тільки вицвілий фон
Забути, забутись, закреслити, витерти весни
Які хвилювали, будили та цупили сни
Губили в обіймах і сили давали воскреснуть
Безсилим, безкрилим, озлобленим і навісним
Дві різні душі, дві розлиті калюжі печалі
Дифузія смутку терпкого й пекучих образ
Не треба повторення - вже вибачали й прощали
Кохання ж одне, як це ліжко, і стелить лиш раз
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793415
дата надходження 27.05.2018
дата закладки 17.03.2019
(адаптований переклад 17.11.2025)
В мене є гарна квітка в руках,
А у нього є цілий букет.
В нього зелень в лукавих очах,
А у мене - дим сигарет.
В нього є красивий портрет,
Що висить на стіні близ вікна.
В нього є кольори і сюжет.
В мене є лиш під ним стіна.
На столі в білій чашці чай,
На підлозі зів’ялий листок.
В його квітні цвітіння розмай,
А у мене у вересні смог.
При дверях стоїть пара чобіт.
Було дві, а тепер одна.
А в руках перекроєний світ
І бокал сухого вина.
Лариса
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820910
дата надходження 11.01.2019
дата закладки 29.01.2019