live love: Вибране

rutzt

А десь отам, куди виводять відстані…

А  десь  отам,  куди  виводять  відстані
За  волею  невтомної  судьби,
Де  небо  над  дзвіницями  розхристане
Й  бруківкою  крокують  голуби,
Де  вік  про  мене  думкою  не  муляє,
І  тишу  не  порушує  крихку,
Твоя  душа  мій  ясний  сон  вигулює,
Тримаючи  його  на  повідку.


Малюнок  Леоніда  Афремова

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798587
дата надходження 08.07.2018
дата закладки 08.07.2018


Володимир Шевчук

Комплімент



Бракує  слів,  чи  досвіду,  чи  літ,  
Щоб  в  повній  мірі  висказатись  хто  Ти.  
Моє  ласкаве  щастя  на  землі.  
Моє  пухнасте  серце  в  позолоті.  

А  знаєш,  я  попробую,  однак,  
Пробач,  якщо  не  вийде  ненароком!  
Моя  фіалка  синьо-весняна.  
Моє  покірне  сонце  синьооке.  

Мій  ідеально-ніжний  архетип.
Мій  юний  спокій  і  душевний  галас.  
Мені  ж  достатньо,  знаєш,  аби  Ти  
Всього-лишень  була
і  посміхалась.  

30.06.18  р.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797645
дата надходження 30.06.2018
дата закладки 02.07.2018


Сергій Прокопенко

Я все ж таки чекаю…

Як  той  школяр,  що  марить  першим  поцілунком,
Я  марив  першим  дотиком  твоїм!
Він  мав  би  стати  божим  подарунком,
А  став  як  присуд,  як  небесний  грім.

Чому  й  за  що  зелений  погляд  так  карає
Холодним  присмерком  смарагдового  скла?
Чому  так  сталось,  що  між  нами  пролягла
Стіна  холодна,  що  морозом  обпікає?

Чому  я  крізь  твої  довірливі  слова
Все  намагаюсь  щось  таке  почути…
І  навіть  чую  ніби  то  …  Ов-ва!
Все  не  про  те!  Хіба  ж  так  має  бути?!

Скажи,  чому  коли  я  довго  не  приходжу,
Тебе  хвилює,  що  мене  нема?
Коли  приходжу  часто,  то  –  негожий.
І  в  погляді  твоїм  шукать  любов  дарма.

Чому  ні  в  першу,  ні  в  останню  мить
Відвертості  між  нами  не  буває?
І  я  ніяк  не  можу  зрозуміть
Чому,  чогось  я  все  ж  таки  чекаю!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797459
дата надходження 29.06.2018
дата закладки 29.06.2018


Сергій Прокопенко

Я все ж таки чекаю…

Як  той  школяр,  що  марить  першим  поцілунком,
Я  марив  першим  дотиком  твоїм!
Він  мав  би  стати  божим  подарунком,
А  став  як  присуд,  як  небесний  грім.

Чому  й  за  що  зелений  погляд  так  карає
Холодним  присмерком  смарагдового  скла?
Чому  так  сталось,  що  між  нами  пролягла
Стіна  холодна,  що  морозом  обпікає?

Чому  я  крізь  твої  довірливі  слова
Все  намагаюсь  щось  таке  почути…
І  навіть  чую  ніби  то  …  Ов-ва!
Все  не  про  те!  Хіба  ж  так  має  бути?!

Скажи,  чому  коли  я  довго  не  приходжу,
Тебе  хвилює,  що  мене  нема?
Коли  приходжу  часто,  то  –  негожий.
І  в  погляді  твоїм  шукать  любов  дарма.

Чому  ні  в  першу,  ні  в  останню  мить
Відвертості  між  нами  не  буває?
І  я  ніяк  не  можу  зрозуміть
Чому,  чогось  я  все  ж  таки  чекаю!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797459
дата надходження 29.06.2018
дата закладки 29.06.2018


Rumbambar

Катаклізми

Ти  мутаген,  без  вагання  всередину    прийнятий  
Тепер  кістки  мої  світяться,  поки  ти  зосереджено
Переробляєш  мою  ДНК  на  зручніше  щось,
Щось  таке,  що  я  передам  в  спадок  за  заповітом

Тепер  в  скелеті  відсутнє  ребро  (ти  ловиш  ці  натяки?)
І  променева  кістка.  І  променева  хвороба  тихо
Розповзлась  по  мені.  Шкіра  теж  розповзається,
І  ти  голкою  з  риб'ячого  остова  мене  зашиваєш

Колись  в  мені  билась  пангея,  та  катаклізми  
Убили  всіх  динозаврів,  струсили  Помпеї,  і  усе  
розлетілося.  Руїни  тихенько  пішли  вже  під  кров,
Тепер  у  венознову  руслі  нуртують  уламки

І  висаджені  у  повітря  арки  ключиць.  Так  легко
Розтрісло  склепіння  небес,  безжально  зруйноване  
склепінням  твоєї  стопи.  І  землетруси  вібрують
хвилями  звуку  з  гладкого  твого  піднебіння


Хай  би  хтось,  хто  прийде  за  тобою,  відбудує  мене,
Реставрує,  поставить  у  креденс  й  милується,
Які  ж  бо  майстерні  всі  ці  мосяжні  дрібнички
Так  вже  не  вміють  тендітно  робити.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797466
дата надходження 29.06.2018
дата закладки 29.06.2018


Віктор Шупер

кохання яке не віддається

кохання
яке  не  віддається
пронизує  наскрізь
серце
отруює  його
зсередини
неначе  випив
безмірно  цикути
вливається  в  вени
як  убивча  отрута
і  циркулює  всередині
збиваючи  серце  з  ритму
тихе  ламке  і  тендітне
сповнене  суму  та  порожнечі
яка  давила  спершу  на  плечі
потім  упала  на  серце
задля  руйнації
кращого  з  почуттів

серце
серце
серце
чому  ти  настільки  бідне?
чому  у  тебе  одне
а  не  сім  котячих  життів?

15  жовтня  2015  [20:08]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613804
дата надходження 16.10.2015
дата закладки 24.06.2018


Віктор Шупер

не піднімає слухавку

хочу  зателефонувати
за  номером
який  ніколи
не  відповість
і  зупиняю  себе
бо  не  знаю  із  чого
почати  цю
надважливу  розмову
коли  одна  людина
говорить
а  інша

не  піднімає
слухавку

23  червня  2018  [01:37]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796817
дата надходження 23.06.2018
дата закладки 23.06.2018