Зачепилися за гору
Хмарки білі і пухкі.
Ох не люблять зимню пору,
Мерзнуть в холоді боки.
Зачепились і сплакнули –
Замість сліз одні сніжки.
Вітру ахання почули,
Замели усі стежки.
Снігу в пояс, поколінна,
Не проїхать, не пройти.
На горі росте лавина,
Хмарки стримують її.
Засвітило раннє сонце,
Заморгав очами сніг.
Розчахнув і я віконце,
Більше спати вже не зміг.
