І Петрусь промовив: "Ах!
Біла киця в небесах!
Невеличенька на зріст,
Білі вушка, білий хвіст,
Білі лапки, біловуса,
Поруч - золота спокуса:
Чи то сонячний калачик,
Чи яскравий жовтий м'ячик,
Чи пшенична паляниця,
Чи клубком руда лисиця.
Кицька лапки протягає,
Білу спинку вигинає.
От до неї би дістатись,
Разом в хованки погратись,
Сонце ж весело сміється,
Може це мені здається?"
