Убралось Слово в дорогу одежу,
Яке ж м'яке те ткане полотно,
А вранці вийшло за місцеву вежу,
І сіло вправно з воїном в сідло.
І стало Слово піснею, й крилато
Летіло сміло ордам навздогін.
Як наше Слово билося завзято,
Молилося, і переміг загін.
Верталось рідне зранене додому,
В легендах оживало і піснях,
А як красиво заквітчало мову
Волошками і маками в житах.
