Кров пульсує у скронях,
Наче в кузні клепають підкову.
А у вухах б’ють дзвони,
Мов збиває росу хтось ранкову.
Легкий вітер танцює
В світанковому легкому вальсі.
Лиш зозулі бракує
У пташинім дзвінким стоголоссі.
А серпанок ранковий
Заспокоює вранішню душу.
Чути спокій річковий,
Я його аж ніяк не порушу.
Гарного Вам ранку!
