Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Svitlana_Belyakova: Ніби квітки… - ВІРШ

Життю корюся, лихий час настав. Доброзичливість щезла і приязнь. Щастя відцуралося зблизька, пройшло звіддаля. Біль серця не вчуха. Мама казала, тобі наче пороблено. Не була дорога рівною, а лише крутою. Лихо лютеє мене спіткало, не дає спокою. Душа з тілом розстається від війни не справедливої. Ніби в пустелі блукаємо, обманливі речі чуємо та й самі ж повторюємо. Не маю спокою, ніби увесь Світ пішов на нас цією війною, не маємо дієвої допомоги. Якби вже на кінець скінчилася, то мабуть і зорі б розквітли у темному небі, ніби квітки.