Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Анастасия Яковлева: Цей дощ дошкуляє до щему душі - ВІРШ

Цей дощ дошкуляє до щему душі! На вушко я хочу в цю мить шепотіти коханому свої відверті вірші, І щоб ми сміялися начебто діти. Де ж, дощу, ти блискавки ясні подів? Все хлюпаєш нудно по сірих калюжах, Такий довгожданий для наших садів... Невже ж бо тобі до мене байдуже?! Дай блискавок, грому і вітру думок! Щоб бачила силу твою я потужну, Щоб любий в дорозі і змерз і промок Обвій вітром шкіру гарячу і пружну. Я здамся без бою йому у полон, Не хочу я більше п'янкої свободи, Вдихати від блискавок буду озон, Проводити струм, ніби ті електроди. Щоб дотик, немов електричний удар, Його наді мною лиш збільшував владу, Ми будемо з ним найгарнішою з пар І прикладом вірності, миру і ладу. О як же я рада сумному дощу! Дивлюсь у вікно і його виглядаю, Побачу й в оселю привітно впущу Його, його душу безгрішну до раю