Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Віталій Назарук: ВЕСНЯНИЙ ВЕЧІР - ВІРШ

Зібрався вечір. Хмари червоніють. Туман лягає в пелену боліт. Тихенький вітер ледве-ледве віє, Хмарини в небі залишають слід. А поруч з ними відкривають небо, Клини пташині весняним ключем. На плесі в парі величавий лебідь, Який любов’ю викликає щем. Наповнив небо запах медунковий, Немов прокинувсь із - під снігу ліс. І задурманив вітер вечоровий, Неначе воскресіння нам приніс. Гогочуть і курличуть в небі птахи, Летять додому, до свого гнізда. Сивий туман, що понад битим шляхом, Ховається в долині, де вода. Весняний вечір. Засинають хмари. З полону річка вибігла удаль. На небі Місяць зоряним отарам З хмарин високих одягнув вуаль.