Виказують спочатку злі очі,
Палахкати почавши жахом.
Присутніх вкриває страхом,
Мов на вулиці, пізньої ночі.
Конфліктом далі рухи охочі,
Навколо враз одним махом
Вбивчим словом йде прахом,
Сваритися прагнеш досхочу.
Настає пік, біснування гроза,
Вулкана гніву розцвіла ружа.
Кидаєш лайки як ціпка коза.
Бика люті гониш за огорожу,
Пройшло, знову гнучна лоза.
І на себе, фурію, не похожа.
(Сонет)
20 липня 2009 р.
