Осені полон
мене не обійняв ще.
Ніжуся літом.
Сумує серце
за часом, що відходить.
Срібло на скронях.
Зоріє небо
над грішною землею.
Віртуальний світ.
Принади волі
в політ захмарний кличуть.
Крилатий Ікар.
Прозора тиша
рожевого світанку.
Роси-кришталі.
Іду у осінь.
Під ногами шурхотить
опале листя.
Нічні химери
гойдаються, мов п’яні.
В душу страх шкребе.
