Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Tanita N: Гидке каченя - ВІРШ


Tanita N: Гидке каченя - ВІРШ
UA | FR | RU

Поезії для дітей (не для дорослих)

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Контакти |

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 44
Персональный ЧАТ Andreyfreym
Персональный ЧАТ Artur gladysh
Персональный ЧАТ Blackberry_poems
Персональный ЧАТ Genyk
Персональный ЧАТ Polarstern
Персональный ЧАТ Rumbambar
Персональный ЧАТ Svitlana_Belyakova
Персональный ЧАТ Ulcus
Персональный ЧАТ Zazemlena
Персональный ЧАТ Єгорова Олена Михайлівна
Персональный ЧАТ Інна Рубан-Оленіч
Персональный ЧАТ Аліна Чиж
Персональный ЧАТ Анатолій В.
Персональный ЧАТ Вадим Верц
Персональный ЧАТ Виктория - Р
Персональный ЧАТ Г. Король
Персональный ЧАТ Героиня на героине
Персональный ЧАТ Горбаль Василь
Персональный ЧАТ Ден Мун
Персональный ЧАТ Дмитро Кiбич
Персональный ЧАТ Евгений"Солнце"Мороз
Персональный ЧАТ Еволюція Сайту Поезії
Персональный ЧАТ Женьшень
Персональный ЧАТ Квітка))
Персональный ЧАТ Круглов Роман
Персональный ЧАТ Любов Ігнатова
Персональный ЧАТ М.С.
Персональный ЧАТ Міла Перлина
Персональный ЧАТ Ніна Незламна
Персональный ЧАТ Николай Процюк
Персональный ЧАТ Ольга Калина
Персональный ЧАТ П.БЕРЕЗЕНЬ
Персональный ЧАТ Петро Рух
Персональный ЧАТ РАЙ - Рогуля Андрій Йосифович
Персональный ЧАТ Руйнівник мрій
Персональный ЧАТ Світлая (Світлана Пирогова)
Персональный ЧАТ Східний
Персональный ЧАТ ТАИСИЯ
Персональный ЧАТ Юлія Еней
Персональный ЧАТ Юлія Рябенко
Персональный ЧАТ Юля Туманова
Персональный ЧАТ Юрій Шибинський
Персональный ЧАТ Яненсія
Персональный ЧАТ Ярослав К.

Пошук


Перевірка розміру




Гидке каченя

Tanita N :: Гидке каченя
Жило собі на світі каченя "Гидке", про нього так чомусь казали Серйозно не сприймали, й часто ображали, Усе не так у ньому, й так щодня Пихаті кури, гуси й когути "Шановне панство", в курнику й надворі́ Все квокали й шипіли залюбки: - Дивись, дивись, яке гидке й без долі Цибате, довгошиє, не таке, Як всі довкола нього у господі - В кого воно вдалось, таке гидке? - Якесь воно чуже для нас, та й годі! А каченя розумненьке росло І добре серце мало, хоч самотньо Йому в житті частенько так було Та мріяло воно, і все на щось чекало Йому здавалось, що десь там, в світах Усе інакше, що воно - не вдома Цей двір й курник - домівка, Але там воно своє, де простір є і воля Дивилось ввечері на небо і зірки Удень - на хмари й сонце, І "літало" в думках своїх далеко за ліси І став знайомий, і город, і над садками Його манила неба голубінь, І воля, і зірки, і дружба безкорисна А ще - любов, що не боїться "Не таких", як прийнято чомусь, Не пафосна, а справжня й дійсна - Куд-куд-куди ти хочеш?!!!Ось дивись Дають нам їсти й пити, є де спати, І тепло в курнику, а далі нього - ліс, Й ніхто не знає, що на тебе може там чекати! - Загинеш, пропадеш, і не згада ніхто, Іди вже краще спи, бо й так дурниць чимало! Давно казали, щось із ним не те, Як підросло, то ще дурніше стало! - Воно немудре, з розуму зійшло!,- Все гомоніло зібрання пташине Та й "довели", - мале кача втекло, Втекло, прямісінько у ніч осінню... Залишило курник, тепло, зерно, І сіно, і качок "родину", залишило, Й самісіньке пішло, пішло в "світи" Саме- одне, вперед і без упину Нелегким був цей шлях у самоті І холодно, і голодно бувало Саме і зимувало у дуплі старого дуба, Поруч з чужим ставом Воно боялось вірити, й тому Трималось осторонь, було відлюдне І це не дивно, бо поранення душі Не час лікує, а добро відчутне Що найтемніша ніч перед світанком Не кожен розуміє, та проте, зоря зійшла І саме цього ранку в житті "гидкого каченяти" Сталось те, про що він мріяв довгі - довгі ночі На самоті із холодом дупла Прокинувшись, й відкривши вранці очі, Був вражений картиною ставка - В проміннях сонця, на весняну воду Спустилась зграя білих див-птахів... Якщо буває і пташина врода, То першість серед них, і поготів! Неначе сніг у них біленькі крила, Граційні шиї, плавності краса - З якої казки дивні ці створіння? Я все ще сплю? А може, марю я? "Гидке кача" піднялось через силу, І вийшло з хованки своєї, й недарма Усе було насправді, ці птахи красиві - Не марево, не сон, не маячня! І враз, кача наважившись, гукнуло - Нехай хоч заклюють вони мене, Я не боюсь!!!, - Й з розгону в став пірнуло... *** ...Хвилини тягнуться як вічність... Вирина, і бачить - білі-білі крила навколо себе Ворогів нема...Ніхто з них не кепкує із невдахи, Не напада, не штурха, не жене, Лише стурбованість і ласка,- - Чий ти, пташе? - Чому один ? - Ти звідки? - Зграя де? Він озираючись, повірити не може, Навколо лише щирість і добро...і, раптом,- - А який пригожий!, - лебідка мовила якась... - Пригожий? Хто? - Та ти пригожий, - розсміялися навколо птахи́, - Про тебе мова йде! - Пригожий я?! Та будь цього не може! - Та глянь у воду ти, нарешті вже! Вода, як дзеркало, що бачиш там ти, друже? Він подивився, й обімлів, - Це я?! І я - як ви? Я - лебідь?! - Так, так, друже. Ти - лебідь. Й ми тепер - твоя сім"я. Збулися мрії, щастя теж прийшло "Гидке кача" змінилось невпізнанно І зрозуміло - де любов й добро, Там - і краса, хоч ти й небездоганний *** В житті так часто "каченя гидке" Насправді білим лебедем буває Його стихія - просто інша зграя, Не двір качиний, - небо голубе!

ID: 826131
Рубрика: Вірші, Дитячі віршики
дата надходження: 19.02.2019 23:35:56
© дата внесення змiн: 19.02.2019 23:35:56
автор: Tanita N

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (29)
В тому числі авторами сайту (1) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.

Нові твори