Якось в храм зайшло дитятко,
Та й сльози ковтає,
На ікони, на лампадки
Стиха поглядає.
Враз до батюшки підходить:
- Хочу вас спитати,
А чи можна за собачку
Молитви читати?
Щось болить у неї дуже,
А сказать не може,
Ось прийшов я помолитись,
Може, це поможе?
- Це ти добре зробив, синку,
Мудра твоя мова,
Йди додому, бо собачка
Вже твоя здорова!
Сказав батюшка дитині,
Руки звів до неба:
- Все дається нам по вірі,
Плакати не треба!
