Не дощ, а дощенятко за вікном,
У шибку стукає маленьким кулачком.
Уже убрало листя у краплини,
Засяяли на травах намистини,
Проміння сонця їх позолотило,
Природа усміхнулась ніжно-мило...
Хмарина-мама дощик зве до себе,
Барвиста стежка у блакиті неба.
Сміється радісно маленьке дощенятко,
Біжить веселкою до себе, в хмарохатку.
