Стояв за лаштунками, глядачі вимагали появи
Він відчував значне хвилювання і траур.
Нічого не звичайного, він робив це безліч разів
Виходив на сцену, демонстрував свій спів.
І вже здавалося б звик до цієї великої ролі,
Але зараз в душі вирували потвори
Він знав, що не готовий до цієї зустрічі...
Бо зазвичай на сцену ішов не сам, а з друзями.
Ця втрата зробила його вразливим
Він зараз не мав ні опору, ні сили .
Йому сказали, що треба їхати і він поїхав
Ніхто того розпачу й не помітив.
Він робить кроки, ступає на кілька сходинок
Далі чорна підлога, світло софітів, гул натовпу
Його фотографують незліченну кількість разів
Він піднімає руку і починає спів.
Він нічого не бачив, що відбувалося поблизуІз заплющеними очима співав свою найсумнішу пісню.
Він не пам'ятав зовсім, як пройшов його вечір
"Артист був у глибокій скорботі" написали потім в газеті.
Василина Б.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999884
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2023
автор: Василина Бойко