Добро і зло зовсім не прОсті
Бувають у людей як гості.
Добра до себе в гості кличуть,
А зла собі люди не зичуть.
Не хочуть люди щоби зло
В гостях у них колись було.
Та зло нахабне і пихате
Саме без дозволу йде в хату.
Воно з добром поміж собою --
Поняття різного покрою.
Покрій їх навіть протилежний.
Й місця їм слід мати належні.
Хай кожен місце своє знає:
Добро прямує хай до раю,
А зло, яке завжди запекле,
Нехай прямує тільки в пекло.
Це мабуть так і бути має.
Але ж до пекла чи до раю,
Коли настане та година,
Шлях призначає... не людина.
Та вірмо в краще, добрі люди,
Що лиш добро в нас гостем буде.
Одначе, людоньки, важливо
Знати нам таке ще диво,
Що зло бува в якійсь порі
Приховане в самім добрі.
І тут згадать буде до речі
ВОвка в шкурі... у овечій.
Тож на своїм життєвім крузі
Остерігаймось таких "друзів"!
Створено під враженням вірша
"Людина і зло".
Автор Ніна Незламна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999440
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2023
автор: Микола Холодов