У вогнянім горнилі



Пишу  я  вірші  не  чорнилом  –
Сльозою  щемною  пишу:
Народ  у  вогнянім  горнилі,
Бо  перейшла  москва  межу.
Забувши  про  життя  закони,
Згубивши  людяність  давно,
Не  тій  молилася  іконі,
Тож  вимостить  у  пеклі  дно.

Кровить  сльоза,  тремтить  від  болю…
Рука  писать  не  хоче  «смерть»,
Адже  народ  боронить  волю.
Біди  налито  всюди  вшерть.
Але  москві  не  панувати
На  Богом  даній  нам  землі.
Зметем  і  зрадників,  і  «вату»,
І  тих,  хто  ніжиться  в  кремлі.
20.11.2023.

©    Ганна  Верес  Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999168
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2023
автор: Ганна Верес