Рік!
І кому це казати?
Обніму я цю пам’ять
півторарічну свою,
дитяти…
а чи — дворічну дитяти
краще б гладили стіни
свої величезні
спіймали несуть
на вАги —
важити? ні,
сфотографувати, —
ні! — протест!!!
як би в серці — не розплескати Небесне…
в серці Небо
ще б і землю нову і чудесну!
…я це й творю…
А що противага їх — мене на вАги??
мене вабить Відвага! —
чи підтягує зоряно Землю? все скресне…
бо ще є в мені цільність —
Небесна!
ці, що тягнуть,
вони чи чудесні??
це як
гак
щоб піднять світ на пробу —
що ти взагалі тут робиш?
може лажа
українських діток — тут гробиш?
може світ у нетривкій пробі
«бо таких є Царство Небесне» —
Христос
а сьогодні отець:
« в таких ще є Царство, це їхнє Небесне»
що й кому?
й це — розказати?
як Ти встигла — дворічну
Себе показати…
і в сандаликах в гірнім Єрусалимі —
з цікавістю
ще шурхотіти…
я поллю вас,
співи квітів, мов діток…
в Небі виситься Божая
Мати
й в серці — сліз!!!
є ще рік — Іоакиму
і Анні
Тебе — обіймати!..
21.11.2023, свято Введення в Храм Богородиці,
після Літургії
і слова отця духовного;
День Гідності та Свободи,
Київ — третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999099
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2023
автор: Шевчук Ігор Степанович