Вже друга осінь не така, як рідна...
Триває місяц літня злива за вікном.
Пихатих гір під зеленню не видно,
Бентежить серце синя нічка під серпом.
Тікають кольорові сни від мене,
Не намагаюсь зупинити в дверях їх,
Так само, як і листячко зелене,
Те що вітрами намело до ніг твоїх.
Ти ж розумієш, як то на чужбині,
Коли навколо тебе зовсім все чуже...
Змінила смак звичайна горобина
І спогад ріже серце навпіл вже ножем.
Та що б хто не казав, додому тягне,
Душа то в літаку, то в потязі сидить...
Колись омріяне все ж стане явне,
Це найщасливіша для мене буде мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998904
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2023
автор: Grace