А смуток мій - печаль холодних днів,
Проклята сила темної планети.
Затих вже мого серця тихий спів
Й замовкли дзвінко сонячні кларнети.
Дивно мені, що темрява кромішня
Сердешний мій не знищила кивот.
В зматкобожілій тузі квітла вишня,
Коли душа летіла до висот.
Проклятий дух печально зітхання,
Тужливе серце чорної мари.
У смутку сенс, надія, сподівання,
Що у далекі скинуті яри.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998663
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2023
автор: П’еро