Насушило літо чебрецю і м'яти,
Не страшить снігами й холодом зима.
Затишком і сонцем пахне рідна хата,
Тож мороз у вікна стукає дарма.
А ванільний присмак чорної ожини,
Ліки і блаженство - сумнівів нема!
Світиться рубіном в'язочка калини,
І кудись зникає туга і пітьма...
Чорнобривцем жовтим чайник прикрашаю,
Ще й волошка синя силу віддає...
Ніжність добавляю в філіжанку чаю,
Що ж - заходь до раю! - він у мене є!
Затишно у небі - зоряно, привітно,
Все, що хоче серце - тиші і тепла.
... Чебрецю і м'яти насушило літо,
Щоб маленька радість у душі жила!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998277
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2023
автор: majra