Насушило літо чебрецю і м'яти

Насушило  літо  чебрецю  і  м'яти,
Не  страшить  снігами  й  холодом  зима.
Затишком  і  сонцем  пахне  рідна  хата,
Тож  мороз  у  вікна  стукає  дарма.

А  ванільний  присмак  чорної  ожини,
Ліки  і  блаженство  -  сумнівів  нема!
Світиться  рубіном  в'язочка  калини,
І  кудись  зникає  туга  і  пітьма...

Чорнобривцем  жовтим  чайник  прикрашаю,
Ще  й  волошка  синя  силу  віддає...
Ніжність  добавляю  в  філіжанку  чаю,
Що  ж  -  заходь  до  раю!  -  він  у  мене  є!

Затишно  у  небі  -  зоряно,  привітно,
Все,  що  хоче  серце  -  тиші  і  тепла.
...  Чебрецю  і  м'яти  насушило  літо,
Щоб  маленька  радість  у  душі  жила!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998277
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2023
автор: majra