Їздив дідич за границю,
Назад повертає:
Та й до свого гуменного
Листа посилає.
Щоб гуменний на границю
Прибув і дав знати,
Що діється в нього дома,
Та і коло хати.
Прибуває той гуменний:
"А що там, Іване?"
А гуменний йому каже:
"Та все гаразд, пане!
Тільки ножик, що ви дали
Таляра за нього,
Ізломився, сказать правду,
Ні з того, ні з сього."
"Ну, зламався, то зламався,
Що то й споминати!..
Певне хлопці то погрались,
Та й його зламали."
"Таки правда, ясний пане:
Хлопці ізламали,
Лиш не грались, а сивого
Коня білували."
"А з чого ж то сивий згинув?"
"Пані хорували;
За лікарем, як погнали,
Та й і підірвали!"
"То і пані хорувала?
Ах Боже, мій Боже!
Що ж, здорова моя пані?..
Говори, небоже!.."
"Помоліться, пане, Богу:
День лиш хорували,
А на другий від пожару
Богу й душу дали."
"Від пожару? Що такеє?"
"Просте, пане, діло:
Як зайнявся тік у пана,
То все й погоріло."
"Пані вмерла, все згоріло...
Будь здоров, Іване!"
"А ще панна ваша дома:
Поверніться, пане!"
"Що ж там, голубе Іване?
Як там бідна дочка?"
"А нічого,..уловила
Хлопця, як линочка!"
Спом"янув тут бідний дідич:
Чорта і чортицю,
Плюнув з лиха, сів на бричку:
"Рушай за границю!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998158
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2023
автор: геометрія