[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mv-yxO7nB4Y[/youtube]
Холодний ранок проситься в кімнату,
В думках і мріях - трішечки зігрітись.
Йому тепла не треба забагато,
А я не знаю, чи його впустити.
Відкрию я вікно, нехай заходить.
Ввірвався - і дихнула прохолода.
Посидим мовчки...Бачу сонце сходить,
Ранковий гість - для мене насолода.
Тобі я простягаю теплі руки.
Зігрійся, поки день ще не настане.
Ось линуть вже чарівні якісь звуки,
Це - сонячне проміння сподіване.
І ранок враз розтане в німій тиші,
Згадає мої руки, що зігріли.
Йому б поспать, хай вітер заколише,
Мене ж думки, як завжди обступили..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997834
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2023
автор: Н-А-Д-І-Я