В розпачі небо голосить.
Вітер зализує рани.
Плаче за вбитими осінь.
Легше зимою не стане.
Світ скаженіє війною.
Вибачень винні не просять.
В мандри збиратися Ною
Теж довелося під осінь.
Вирію тісно від клинів.
Шви розповзаються шматтям.
Осінь у ластовинні
Палить прощальні багаття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997513
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2023
автор: Оксана Дністран