Коней літа відносять вдаль,
Чим далі, тим священніш зустріч –
Шкільних років часи летючі,
Днів незабутих череда.
Земная куля – хто куди?
Зібрати всіх, то неможливо,
Хто в місті, хто в полях щасливий –
Панове, де тепер сліди…
А як іще немає тиші
І біль утрат нам шле невтішність.
Полин... нараз – фіалок ніжність.
Прощення просять наймудріші…
Чим далі, тим тепліш слова,
Тлить душу щирість-поволока
І ятрять витоки до строку –
Туманить зір гірка сльоза…
В'ячеслав Шикалович
31.10.2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997451
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2023
автор: Променистий менестрель