Всі знайшли собі місця ? Тож сидіть тихенько !
Розкажу , як працював лікар молоденький .
Хочу думку ухопить , поки є чорнило ...
Якось в діда уночі серце прихопило .
Баба взяла телефон – довго не чекала ,
Та й , рішуче, на швидку телефонувала .
Ледве встигла пояснить в мікрофон , небога ,
Як помчала в темну ніч «нагла допомога ».
Поки лікар оглядав , баба запитала :
-Прошу пана , поясніть , що сі з дідом стало ?
-Що сі стало ? Вже нема для рідні́ секрету ,
Раджу діду підв’язать шматою шелепу .
-Це й усе ? – Звичайно все ! Нічого чудити …
І професор би не зміг кращого зробити .
-Вибачайте , та вже час , мусим повертатись ,
Бо у місті із людьми всяке може статись .
Вранці знову телефон баба в руку взяла ,
Та удруге на швидку телефонувала .
-Прошу пана , то швидка ? Хочу запитати ,
Чи не можна дідусю ту пов’язку зняти ?
Хоч і лікар прописав … Мушу вам повісти ,
Дідо встав і захотів , зранку, щось поїсти !
2023 р. Андрій Рубан
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997312
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2023
автор: Андрій Рубан