Сойчина наука.

На  галявині  зустрілись
Білочка  і  їжачок.
Стали  друзі  сперечатись,
Доводити,  вихвалятись
В  кого  кращий  піджачок.

                   -    Маю  я  руденьку  шубку,
                   Хвіст-мітла  не  для  потіх.
                   Плиг  з  дубочка  на  ялину,  
                   Із  ялини    -    на  ліщину
                   І  зірву  смачний  горіх.

Їжачок  замовк.  За  спритність
Тут  нема  чого  сказать:
-    Піджачок  у  нього  сірий
З  колючками.  Дуже  милий...
Білці  де  такий  узять  ?

                   Суперечку  чула  Сойка.
                   -    Хочу  розсудити  вас:
                   Хто  у  чому  народився,
                   У  яке  вбрання  одівся
                   Те  й  цініть    -  дарунок  ваш!  

Якщо  маєш  ти  літати,  
То  живи,  -  тому  радій!  
Якщо  маєш  ти  стрибати,  
Повзати  чи  швидко  мчати  
Тішся,  -  порятунок  твій!  

                   Заспокоїлись  звірята,  
                   Стали  дружбу  шанувати.  

                                           -  -  -  -  -  -  -  -  -  

Цікаво,  розкажіть  дітям:

Розумові  здібності  сойок  виходять  за  рамки  інстинкту.
Вони  звуконаслідують  спів  інших  птахів  і  навіть  ссавців.  
А  ще  сойка  відіграє  роль  "лісового  поліцейського"    -    завжди  на  сторожі.  
Вона  своїм  скрипучим  голосом  попереджає  мешканців  лісу  про  наближення  людини.  


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997141
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2023
автор: Галина Лябук