[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=xteD5I39ThU[/youtube]
Стоять у вазі квіти пізні,
Духмяні пахощі п"янять.
Давно вже осінь, та й понині,
Красу не хочуть ще втрачать.
Пучок калини серед квітів,
Затьмарив їхню всю красу.
Хотіла, може, їх зігріти,
Бо тепла осінь дочасу.
Її тепло таке чарівне,
Іх зігріва з усіх боків.
Вони віддячать їй, напевно...
Чомусь все ж сумнів зачепив.
Її між листям заховали,
Ледь- ледь побачиш серед них.
Бо добре всі вони це знали:
Що значно краща серед них...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997049
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2023
автор: Н-А-Д-І-Я