Від твого голосу все замовкає.

Від  твого  голосу  тіло  вмирає.
А  серце  бушує  й  шаленіє.
Неспокій  в  душу  рветься,її  займає.
Що  це  зі  мною?Розум  німіє...

Я  вся  в  полоні  ніжних  рук.
Не  впізнаю  себе,я  твоя  бранка.
Щаслива  я,пристрасті  звук.
Ранком  освітлена  фіранка.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996925
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2023
автор: STRANIERA(Кошіль Надія)