[i]"Колись" - залишає надію на завтра...[/i]
Колись вона знову покине зеніти,
Сумні галереї медових ідей.
Ніколи не будуть кричати поети
В душі її сонцепрові́дних солей.
Колись вона знову полюбить розмови
Сумних тротуарів із дико-дощем.
А доти ховаються теплі промови,
Сковані ртуттю і жовто-плющем.
Колись вона знову погляне у небо
На збілені вати блакитних полів.
Це стане останнім у часі плацебо,
Стане останнім у сотах морів.
Колись вона буде ясніти від долі,
Яка подарує незмінний політ.
І буде шуміти у чисто-мінорі,
Знаходячи в пахощах теплий завіт...
13.10.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996867
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2023
автор: Сара Ґоллард