* * *
Ніжно дивилися вниз небеса.
Зринув світанок – яка ж то краса!
Роси в трояндах, у сім кольорів.
Зайчик вухастий вже промінь зустрів.
Спить Мирослав, додивляється сни.
Як же хороші й ласкаві вони.
Місяць над морем, вже усмішку шле –
Враз підстрибнув і усівся на клен.
Мурчик грайливий в кватирку проліз,
В щоку лизнув Мирослава, й за ніс.
Очі розкрилися – що за дива?
Хтось простирадло тихенько зривав.
Мурчику песик, нараз, допоміг,
Щоб Мирослав, вже скоріш за поріг –
Разом так весело гратись в дворі,
В милім дитинстві, у літній порі…
В’ячеслав Шикалович
02.08.2011р. – 23.10.2023р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996800
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2023
автор: Променистий менестрель